Фінансово-результативні и позабалансові рахунки

Фінансово-результативні рахунки призначені для обліку прибутків і збитків. Для узагальнення інформації про формування і використання фінансових результатів господарської діяльності підприємства використовують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На цьому рахунку ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. По відношенню до балансу рахунок активно-пасивний.

Остаточний фінансовий результат - нерозподілений прибуток (непокритий збиток) визначається як різниця між нерозподіленим прибутком і прибутком, використаним у звітному періоді і відображається в розділі І «Власний капітал», рядок 350.

Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);

умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо);

бланків суворового обліку;

списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками).

Бухгалтерський облік указаних цінностей, умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов'язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції.

Товарно-матеріальні цінності відображаються за договірною вартістю або за вартістю, що вказана у приймально-передавальних актах. Орендовані основні засоби відображаються за вартістю, що вказана в договорах оперативної (операційної) оренди. Бланки суворого обліку відображаються за умовною вартістю в установленому порядку. Умовні права й зобов'язання відображаються за вартістю, вказаною в документах про гарантії й зобов'язання.

 Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу.

 

Поняття про облікові регістри. Види і форми облікових регістрів. Правила ведення облікових регістрів і способи виправлення помилок у записах.

Облікові регістри  - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформацій з первинних документів, що прийняті до обліку.

Вся різноманітність облікових регістрів, які застосовуються в практиці бухгалтерського обліку, може бути підрозділена за рядом ознак:

за зовнішнім виглядом;

за призначенням і характером запису;

за змістом;

за будовою;

За способом складання.

За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяються на:

   книги;

    картки;

    окремі аркуші.

Бухгалтерські книги - найбільш надійний спосіб зберігання облікових регістрів синтетичного, а особливо аналітичного обліку.

Картки - окремі аркуші, виготовлені на твердому папері стандартного розміру, щоб їх можна було вміщати у спеціальні ящики (картотеки). Вони використовуються, як правило, для аналітичного обліку.

Картки бувають різноманітної форми:

v контокорентні картки

v матеріальні картки

v інвентарні картки

v багатоколонкові картки

Окремі аркуші  (відомості) - це різновид карток, які мають більший формат і різне графлення. Це виготовлені друкарським способом на окремих аркушах паперу відомості, облікові регістри, реєстри при здаванні первинних документів до бухгалтерії та ін. Вони використовуються для синтетичного і аналітичного обліку, не брошуруються.

За призначенням і характером запису облікові регістри поділяються на:

1. хронологічні;

2. систематичні;

Комбіновані.

1. Хронологічні -застосовуються для обліку господарських операцій – у календарній послідовності їх виконання згідно первинних документів або інших носіїв інформації, які їх замінюють (реєстраційний журнал господарських операцій, журнал відвантаження і реалізації товарів тощо)

2. Систематичні - застосовуються для записів господарських операцій в систематичному порядку за економічно однорідними ознаками

3. Комбіновані  - це такі регістри, в яких поєднано хронологічні та систематичні облікові регістри.

За змістом облікові регістри поділяються на:

- аналітичні;

- синтетичні;

- комбіновані.

В аналітичних облікових регістрах здійснюється облік за аналітичними даними.

У синтетичних облікових регістрах проводиться облік за синтетичними рахунками - головна книга.

Комбіновані облікові регістри у яких поєднується облік за синтетичними та аналітичними даними (журнали-ордери).

Будова облікових регістрів  дуже різноманітна і залежить від багатьох обставин - від характеру та змісту операцій, характеру необхідних показників, потреб оперативного контролю й керівництва, від технічних засобів, які застосовуються в обліку.

За будовою облікові регістри поділяються на:

- одноколонкові;

- багатоколонкові (табличні).

Табличні, у свою чергу, поділяються на односторонні, двосторонні, табличні та

шахові.

За способом складання регістри поділяються на:

- виконані ручним способом

- виконані за допомогою засобів автоматизації

Вимоги, які пред'являються до ведення облікових регістрів можна сформулювати так:

- своєчасність і акуратність записів;

- короткість, ясність;

- точність записів тексту і цифр.

Записи роблять або чорнилом, або за допомогою технічних засобів.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Помилки,  що виникають у процесі записів у бухгалтерському обліку, можна поділити за причинами виникнення, значенням і місцем виникнення.

За причинами виникнення виділяють три обставини: стомлення, неуважність працівника, несправність обчислювальної техніки.

За значенням виділяють два типи помилок: локальні і транзитні.

Локальні  ведуть до викривлення інформації лише у тому документі або регістрі, де їх допущено, і не призводять до помилок в інших регістрах.

Транзитні викликають автоматично помилки в інших регістрах.

Транзитні помилки небезпечні тим, що призводять до перекручення даних обліку на рахунках, які потім відображаються у фінансовій звітності.

За місцем виникнення виділяються такі групи помилок: у записах (тексті), числових показниках і рознесенні аналітичних даних.

Помилки у тексті можуть призводити до складання неправильної бухгалтерської проводки (наприклад, передані основні засоби, замість «продані»).

Помилки у числових показниках найбільш поширений тип помилок у бухгалтерській практиці: у числі недописані, або пропущені нулі, переставлено цифри в числі та інше.

Помилки в рознесенні синтетичних і аналітичних показників виникають дуже часто.

Бухгалтер записав суму у дебет (кредит) і забув записати її у кредит (дебет), записав суму у журнал, але не розніс її по рахунках, зафіксовані показники у синтетичних рахунках не знайшли відображення в аналітичних та ін.

Виявлення помилок у бухгалтерському обліку є необхідною складовою бухгалтерської професії. Виявлені помилки повинні бути виправлені до складання балансу і форм звітності.

В залежності від характера помилок і часу їх виявлення використовуються декілька способів виправлення:

1. коректурний;

2. червоного сторно;

3. додаткового запису.

Коректурний спосіб виправлення помилок застосовується в тому випадку, коли в

документі чи регістрі виявлено помилки в тексті господарської операції, чи у визначенні ціни, суми, записана сума не в той обліковий регістр, чи в не належну графу.

Спосіб червоного сторно  (спосіб від'ємних чисел) - застосовується при виявленні помилки в бухгалтерській проводці, тобто кореспонденції рахунків.

Спосіб додаткової проводки  застосовується тоді, коли відображена сума менше, ніж потрібно було, а проводка зроблена правильно.