Основні та розрахункові рахунки

Основні рахунки у бухгалтерському обліку використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів та джерел їх утворення. Основні рахунки поділяються на: матеріальні, грошові, власного капіталу і розрахункові.

Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності і руху (надходження, використання) матеріальних ресурсів підприємства. До них належать рахунки: "Основні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси", "Малоцінні і швидкозношувані предмети", "Готова продукція", "Товари" та ін.

Спільним для цієї групи рахунків є те, що всі вони - активні. Схема матеріального рахунка

Рахунки грошових коштів призначені для обліку і контролю за наявністю і рухом грошових коштів та грошових документів підприємства. До них належать рахунки: "Каса", "Рахунки в банках", "Інші кошти".

Рахунки власного капіталу призначені для обліку джерел власних господарських засобів (активів).

Розрахункові рахунки призначені для обліку і контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, організаціями та особами.

В аналітичному обліку активні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому дебітору (підприємству, організації, особі).

Пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахункових відносин з кредиторами, тобто за зобов'язаннями даного підприємства перед іншими підприємствами, організаціями та особами.

Активно-пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахунків з таким підприємством, організаціями та особами, характер заборгованості яких змінюється.

У практиці бухгалтерського обліку активно-пасивними розрахунковими рахунками користуються порівняно рідко - тільки для обліку розрахунків з такими підприємствами й організаціями, характер заборгованості яких безперервно змінюється, через що їх незручно обліковувати на різних рахунках - активному і пасивному. В усіх інших випадках для досягнення ясності в обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами користуються активними або пасивними рахунками.

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках. Використовуються ці рахунки у тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку необхідно одержати додаткову інформацію, потрібну для управління (наприклад, про первинну і залишкову вартість основних засобів). Регулюючими можуть бути як синтетичні рахунки, так і аналітичні, а також субрахунки. Проте науково обґрунтований принцип регулювання, який забезпечує потрібну для управління інформацію про об'єкти, що обліковуються, від цього не втрачає свого значення.

Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен з них розглядається тільки разом з тим рахунком, який він регулює. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишок рахунка, що регулюється, вони поділяються на: доповнюючі, контрарні і контрарно-доповнюючі.

Доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують суму залишку рахунка, що регулюється. Застосовуються вони в тих випадках, коли матеріальні цінності на основних рахунках відображаються в оцінці, меншій від фактичної вартості їх придбання (заготівлі).

Контрарні регулюючі рахунки, на відміну від доповнюючих, зменшують оцінку залишку активів або їх джерел, що обліковуються на відповідних основних рахунках (що регулюються). Вони поділяються на: контрактивні (тобто протипоставлені активним рахункам) і контрпасивні (тобто протипоставлені пасивним рахункам).

Контрарно-доповнюючі регулюючі рахунки поєднують ознаки контрарних і доповнюючих рахунків. До них належить, наприклад, аналітичний рахунок "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від планової", який пов'язаний з рахунком "Готова продукція" і має характер регулюючого доповнюючого активного рахунка (у випадку перевитрати) або контрактивного (при досягненні економії).

Операційні рахунки 

 

Операційні рахунки призначені для обліку витрат, визначення собівартості, обліку господарських процесів і виявлення від них результатів. Це найбільш чисельна група рахунків:

- збирально-розподільчі;

- витратні;

- звітно-розподільчі;

- калькуляційні;

    - доходів;

- співставляючі.

Збирально-розподільчі рахунки призначені для збирання витрат на протязі визначеного періоду (місяця, квартала, року) та розподілення їх між об'єктами в кінці періоду. До таких рахунків належить 91 «Загальновиробничі витрати».

В балансі ці рахунки не відображаються, так як зібрані по дебету цих рахунків суми списуються, як правило, на рахунок 23 «Виробництво» і розподіляються між видами випущеної продукції та рахунком 90 «Собівартість реалізації».

Ці рахунки закриваються в кінці звітного періоду. По відношенню до балансу збирально-розподільчі рахунки активні.

Витратні рахунки призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду. До них належать рахунки класу 8 «Витрати за елементами» і рахунки класу 9 «Витрати діяльності». Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». По відношенню до балансу витратні рахунки активні, в балансі не відображаються, закриваються в кінці звітного періоду.

Звітно-розподільчі рахунки призначені для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного розподілу цих витрат у відповідному періоді, і відіграють значну роль у правильному віднесенні витрат на собівартість продукції того періоду, до якого вони дійсно належать. Без врахування такого розподілу неможливо правильно визначити фінансові результати.

Звітно - розподільчі рахунки бувають по відношенню до балансу активні і пасивні. Прикладом активного рахунку є рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», призначений для узагальнення інформації щодо здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів, сплачені авансом арендні платежі, оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Калькуляційні рахунки - призначені для обліку всіх витрат і визначення собівартості заготівлі матеріалів, закупівлі товарів, виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг). По відношенню до балансу ці рахунки активні.

До калькуляційних рахунків належать 15 «Капітальні інвестиції», 23 «Виробництво»,

Залишки калькуляційних рахунків (якщо є) відображаються у активі балансу.

Рахунки доходів - призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. По відношенню до балансу ці рахунки пасивні. До них належать рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності».