2020-01-15
71
| 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | |
| Експорт товарів | 96 | 92 | 103 | 103 | 104 | 107 | 108 |
| Імпорт товарів | 61 | 59 | 62 | 64 | 71 | 66 | 61 |
| Експорт послуг | 58 | 61 | 67 | 65 | 72 | 75 | 80 |
| Імпорт послуг | 43 | 52 | 55 | 52 | 56 | 57 | 49 |
Серед підприємств області 405 експортували товари, 498 – імпортували. Послуги здійснювали, відповідно, 83 і 183 підприємства. Прямі іноземні інвестиції надійшли до області з 35 країн, з області – у 4 країни.
Загальний зовнішньоторговельний товарообіг Луганської області склав в 2006 р. 5725,1 млн. дол. США, при позитивному сальдо зовнішньої торгівлі 284,1 млн. дол. США. Переважну долю займають країни СНД, товарообіг з якими склав 3023,5 млн. дол. США або 52,8%, Європи – 21,5%; Азії – 12,1%, Америки – 11,2%, Африки – 2,4%. Обсяги зовнішньоторговельних зв’язків з країнами Америки у порівнянні з попереднім роком зросли загалом у 3,4 рази, Європи – 124,5%, Африки – 119,6%, СНД – 115,9%, Азії – 101,7%.
Головними споживачами продукції області є підприємства США, обсяг експорту яким складає 414,6 млн. дол. США або 13,8% від загального обсягу експорту; Російської Федерації – 407,2 млн. дол. США або 13,6%; Туреччини – 224,3 млн. дол. США або 7,5%; Італії – 208,1 млн. дол. США або 6,9%. Питома вага експорту до інших країн нижче 5%. Наведені показники свідчать про розширення географії експорту товарів та переорієнтацію у виборі перспективних ринків збуту продукції. Однак основним імпортером до області залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться 90,3% загального обсягу імпорту. Динаміку зовнішньоторговельних зв’язків Луганської області в розрізі країн (основних експортерів – імпортерів товарів) наведено на рис. 1.
Рис. 1. Динаміка зовнішньоторговельних зв’язків Луганської області
в розрізі країн – основних експортерів та імпортерів товарів
У роботі акцентовано, що на фоні загальних тенденцій розвитку зовнішньоекономічних зв’язків області у розрізі країн – експортерів та імпортерів необхідним є дослідження зв’язків на рівні міст області, а також регіонів України з метою порівняння результатів зовнішньоекономічних відносин Луганської області. Здійснено типологізацію регіонів щодо експортної активності та імпортній залежності, залучення іноземних інвестицій. Її суть полягає в тому, що вся сукупність регіонів розподіляється за рівнем показників участі в зовнішньоекономічних зв’язках на кластери: регіони, що мають показники вищі за середні та регіони, показники яких нижчі середнього.
З метою забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону запропоновані й апробовані різні комбінації показників: перша – експортна активність та імпортна залежність; друга – зовнішньоекономічна активність регіонів (зовнішньоторговельне сальдо); третя – інвестиційна активність регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій); четверта – зовнішньоекономічна та інвестиційна активність регіонів. Запропоновані комбінації першого і другого варіантів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти. Комбінації третього та четвертого варіантів дозволили виявити, що деякі лідери із залучення прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.
У роботі визначено, що важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону є застосування програмно-цільового методу. Програмно-цільовий метод на відміну від традиційних дозволяє цілеспрямовано вирішувати стратегічні задачі розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіонів у взаємозв’язку з єдиною державною політикою. Разом з тим, у практиці програмування мають місце такі недоліки: перенесення способів загальнодержавного програмування на регіональний рівень; ігнорування ресурсного потенціалу; відсутність реальних можливостей державної підтримки при формуванні інноваційних проектів; недосконалість організаційно-управлінського механізму регіонального програмування. На основі досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах Луганської області розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону (рис. 2), яка орієнтована на пріоритети соціально-економічного розвитку регіону, основні напрямки структурної і науково-технічної політики, зростання регіональних зовнішньоекономічних можливостей і розвиток міжнародних домовленостей з урахуванням забезпечення сприятливих зовнішньоторговельних та інвестиційних умов, що забезпечує комплексний підхід до їх розвитку.
Важливим фактором, який впливає на розвиток зовнішньоекономічних зв’язків регіону, є митні умови, що, як виявлено в процесі дослідження, постійно і безсистемно змінюються. У 2001-2006 рр. щорічно декілька разів були внесені зміни у митний тариф. Відповідно до останньої редакції митного тарифу істотно змінюється структура ставок, буде збільшена кількість адвалерних ставок до 91,1%, проти 75,6% діючих, що не свідчить про його прогресивність. Регіони як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні бути впевнені у стабільності митного тарифу протягом фіксованого часового періоду (до трьох років), що стає можливим за участі місцевих і регіональних органів влади у процесі узгодження змін його параметрів щодо експорту-імпорту основних видів товарів та послуг.
Розділ 3. Науково-методичне забезпечення підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону. У даному розділі обґрунтовано необхідність формування системи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону, сформульовано пропозиції щодо митного регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, визначено спосіб оптимізації регулювання зарубіжних інвестиційних зв’язків регіону.
У роботі обґрунтовано систему регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону, що базується на сучасних підходах до вибору інструментів, які забезпечують реалізацію його функцій в заданих параметрах, що не суперечать інтересам держави (рис. 3). Ця система складається із наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової. До елементів системи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків відносяться: товарні (товари) та інвестиційні (інвестиції) потоки, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.
Визначено, що процес поліпшення митного регулювання зовнішньоторговельних зв’язків в значній мірі залежить від активності регіональних і місцевих органів влади.
Рис. 3. Система регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону
У роботі обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу для забезпечення сприятливих митних умов регулювання зовнішньоторговельних зв’язків регіону, яка заснована на розширенні повноважень регіонів, а також на зміцненні співробітництва і взаємозв’язків регіональних і місцевих органів влади з митною службою, торгово-промисловою палатою, іншими інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв’язків регіону (рис. 4).
Виявлено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але й майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів. На інвестиції, які завезені в Україну у вигляді рухомого майна, поширюються митні пільги, що застосовані у практиці регулювання експорту-імпорту товарів.
Доведено, що активізація залучення прямих іноземних інвестицій в регіон припускає створення сприятливого інвестиційного клімату на основі застосування пільг (податкових, непрямого оподатковування, спеціальних пільг вільних економічних зон). Однак законодавче забезпечення інвестиційного процесу не можна визнати обґрунтованим. Участь регіонів у даному процесі припускає відповідне організаційно-методичне забезпечення: створення мікрорегіонів як основи формування територіально-виробничих "кластерів" (технопарків, експортно-орієнтованих зон) і стимулювання пріоритетних сфер інвестування; забезпечення гарантій збереження капіталу; застосування негайних заходів по встановленню прозорих процедур залучення іноземних інвестицій; підвищення ефективності залучення інвестицій в регіон.
Одним із інструментів регулювання залучення інвестицій є модель оптимізації інвестиційних зв’язків регіонів України, яка обґрунтована та розроблена в результаті дослідження типології регіонів з урахуванням позитивного досвіду залучення іноземних інвестицій у регіони (рис. 5).
Запропонований підхід до побудови прогресивної моделі інвестиційної активності регіонів України, який дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, складається в тому, що при позитивному сальдо зовнішньоекономічних зв’язків регіону інвестиції мають бути більше обсягів експорту, що підтверджується результатами аналізу моделей фактичної інвестиційної активності регіонів.
Цю модель на практиці може бути застосовано регіонами, а також містами і районами областей як базу порівняння та регулювання зовнішньоекономічних відносин і посилення інвестиційної активності з урахуванням створення з участю регіональних і місцевих органів влади сприятливого інвестиційного клімату.
Висновки
У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до наступного:
1. Уточнено поняття "зовнішньоекономічні зв’язки регіону", як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, що виникають при русі усіх ресурсів між державами та їх економічними суб’єктами – регіонами – і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації.
2. Показано, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Як умови розвитку зовнішньоторговельних зв’язків виділено міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї та правила валютно-фінансових розрахунків. На розвиток іноземних інвестиційних зв’язків впливають інвестиційний клімат регіону та держави.
3. Особливості регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіонів у сучасних умовах визначаються застосуванням економічних методів, які впливають на експортно-імпортні операції через ціновий механізм, сприяючи зміні конкурентоспроможності продукції регіону. Вони подані в системі тарифного і нетарифного регулювання. Значну частину економічних методів нетарифного регулювання складають податки і збори, в тому числі податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгове і компенсаційне мито на товари конкретних імпортерів. Підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв’язків сприяє синтез цих методів. При визначенні функціональних особливостей мита, які застосовуються при тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий на основі варіантів співвідношення світових і національних цін на товари.
4. Удосконалено методичний підхід до дослідження участі регіонів у зовнішньоекономічних зв’язках на основі типологізації регіонів. У результаті чого сформовані кластери регіонів з урахуванням рівнів відповідних показників в порівнянні з середніми даними по регіонах України. Запропоновані й апробовані різні варіанти типологізації за показниками експортної активності та імпортної залежності, зовнішньоекономічної активності (зовнішньоторговельного сальдо), інвестиційної активності регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій), зовнішньоекономічної та інвестиційної активності регіонів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти, а також те, що окремі лідери залучення до регіонів прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.
5. Розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону з урахуванням досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності в містах, районах, підприємствах, галузях економіки Луганської області, яка дозволяє вирішувати стратегічні задачі розвитку регіону у взаємозв’язку з єдиною політикою держави. Основними елементами цієї моделі є концепція зовнішньоекономічних зв’язків регіону, пропозиції і договори щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону, програмні заходи щодо міжрегіонального співробітництва з прикордонними регіонами з урахуванням забезпечення і здійснення раціональної структури зовнішньоекономічних зв’язків.
6. В умовах розвитку інтеграційних процесів доцільною стає система інтенсивного регулюючого втручання регіону в регулювання митних умов реалізації зовнішньоекономічних зв’язків, які постійно і безсистемно змінюються. З метою підвищення ефективності митних умов запропоновано розширення повноважень регіональних та місцевих органів влади відносно їх участі у процесі узгодження змін параметрів митного тарифу щодо експорту-імпорту основних видів продукції регіону, оскільки регіони як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні бути впевнені в стабільності митного тарифу протягом фіксованого часового періоду. Це сприятиме збільшенню його ефективності при регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону і держави.
7. Організаційно-економічне забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону є найбільш ефективним при створенні сучасної системи, яка забезпечує гармонійні відносини регіону і держави, дозволяє вирішувати складні задачі, пов’язані із зовнішньоторговельною та інвестиційною діяльністю. Під системою регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону розуміється сукупність підсистем і елементів зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону, які забезпечують реалізацію функцій регіону в заданих параметрах. Запропонована система регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону складається з наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової та елементів, до яких відносяться товари й інвестиції, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.
8. Обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов, яка заснована на розширенні повноважень, систематизації та розвитку взаємозв’язків регіональних і місцевих органів влади з інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв’язків. Визначено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але і майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів.
9. Визначено порядок побудови моделі оптимізації інвестиційних зв’язків регіону, що передбачає випередження експорту у порівнянні з імпортом. В основі побудови моделей використано типологію регіонів відносно сальдо експорту-імпорту та інвестиційної активності. Запропонований порядок включає побудову регіональних моделей інвестиційних зв’язків регіонів, загальної моделі інвестиційних зв’язків на основі фактичних середніх значень та виявлення позитивних результатів інвестиційної активності регіонів. Модель оптимізації дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, та є базою для порівняння і регулювання зовнішньоекономічних відносин регіонів при створенні сприятливого інвестиційного клімату з участю регіональних та місцевих органів влади.
