2020-01-15
1103
| Злочинна організація | Організована група | Банда |
| Ст.28 КК України "Злочин вважається вчинений злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (5 і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої організації, так і інших злочинних груп" [1]. Ознаки організованої групи: 1. Наявність декількох осіб (п’яти і більше); 2. За попередньою змовою зорганізоване його членами або структурними частинами для спільної діяльності; 3. Стійкість об’єднання; 4. Об’єднання є ієрархічним; 5. Метою такої діяльності є: а) безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів; б) керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб; в) забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп. Злочинна організація відрізняється від організованої групи: 1) Ієрархічністю, що свідчить про більш високий рівень зорганізованості такого об’єднання; 2) Спрямованість на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів; 3) Можливістю визнання нею об’єднання, зорганізованого не лише для безпосереднього вчинення його учасниками зазначених злочинів, а й керівництва та координації злочинної діяльності інших осіб або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп. Злочинну організацію слід вважати створеною, якщо після досягнення особами згоди щодо вчинення першого тяжкого або особливо тяжкого злочину, але до його закінчення об’єднання набуло всіх обов’язкових ознак такої організації. Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до набуття об’єднанням усіх обов’язкових ознак злочинної організації, ці злочини, за наявності до того підстав, кваліфікуються як вчинені організованою групою. Нерідко злочинна організація зазнає змін після вчинення ряду злочинів у простій формі співучасті чи трансформується з одного виду в інший, наприклад, декілька організованих груп об’єднуються в злочинну організацію, організована група озброюється і набуває ознак банди [4]. | Ст.28 КК України "Злочин вважається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи [1]. Ознаками організованої групи є: 1. Наявність декількох осіб (трьох і більше суб’єктів злочину); 2. Попередня їх зорганізованість у спільне об’єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів або вчинення тільки одного злочину, який потребує довготривалої підготовки; 3. Стійкість такого об’єднання; 4. Об’єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану; 5. Обізнаність всіх учасників групи з цим планом. Діяльність учасників організованої групи може мати розподіл ролей або спів виконавство. Відповідно до ч.3 ст.28 КК України суб’єктом злочину, вчиненого організованою групою, може визнаватись лише особа, яка є учасником такого об’єднання (була одним з виконавців чи готувала злочин), тому коли діяльність організованої групи була припинена на стадії готування злочину, він вважається вчиненим організованою групою. Стійкість об’єднання осіб є визначальною рисою організованої групи. Стійкість організованої групи означає: 1. Згуртованість (спаяність, одностайність); 2. Стабільність (постійність, міцність); 3. Особи, що в ходять в групу, мають єдині наміри щодо вчинення злочинів. Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів), як правило, свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію [4]. | Бандитизм - це різновид організованої злочинної діяльності, яка включає: 1. Організацію банди; 2. Участь у банді; 3. Участь у нападі, вчинюваному бандою. Банда - це різновид злочинної організації, якій притаманні, насамперед, загальні ознаки такої організації, зазначені в ч.4 ст.28 КК України. Проте, постановою ПВС №13 від 23 грудня 2005 р. зазначене інше розуміння банди, згідно з яким банда може становити собою не лише злочинну організацію, а і організовану групу: Банда - стійка організовану й озброєну група з двох або більше осіб, котрі попередньо об'єдналися для вчинення одного або кількох нападів на громадян чи на підприємства, установи, організації [2]. Специфічні риси банди: 1. Озброєність (перелік зброї міститься в Постанові ПВС №3 від 26 квітня 2002 р.) [3]; 2. Мета нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян. На мою думку, до ознак банди слід ще віднести тривале функціонування (дійсне або заплановане злочинцями) озброєної групи людей. Об’єктивна сторона бандитизму включає вчинення хоча б однієї з таких дій: 1) організація банди; 2) участь у банді; 3) участь у нападі, вчинюваному бандою. Участь у, вчинюваному бандою, нападі можуть брати як члени цієї злочинної організації, так і інші особи, які не є учасниками банди. Вони підлягають відповідальності як пособники бандитизму. Участь у нападі, вчинюваному бандою наявна і тоді, коли к конкретному епізоді брали участь окремі її члени, навіть один бандит, за умови, що відповідне сприяння цьому злочинові здійснювала банда як злочинне об’єднання. Бандитизм завжди завдає шкоди у кінцевому результаті нормальній діяльності держави у галузі забезпечення громадської безпеки. Тому безпосереднім об'єктом бандитизму є підвалини державного управління у галузі громадської безпеки, а додатковим об'єктом, як правило, є життя та здоров'я людей і власність. Суб’єктом бандитизму є осудна особа, яка досягла 14 років. Суб’єктивна сторона характеризується умисною виною та спеціальною метою. Окремі злочини, вчинені в ході бандитизму кваліфікуються за сукупністю ст.257 та відповідних статей Особливої частини КК України про відповідальність за посягання проти особи, власності, авторитету органів державної влади тощо [4]. |
Проблеми кваліфікації співучасників в злочинній організації та нові редакції статті 30 "Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи та злочинної організації" Кримінального кодексу України.
Вивчення проблеми кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, зокрема, у складі організованої злочинності - це сучасна потреба правозастосовної діяльності та правоохоронних органів.
Кваліфікацією злочинів - це встановлення та юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками складу злочину, передбаченого правовою нормою Особливої частини КК України. Дії винного можна кваліфікувати як злочин, вчинений злочинною організацією лише у тому випадку, коли у них містяться ознаки даного виду спільного вчинення злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Не завжди виявляються всі учасники злочинної організації - так, до кримінальної відповідальності найчастіше притягаються виконавці, пособники, рідше підбурювачі і організатори. Крім того, часто зустрічаються факти необґрунтованої кваліфікації вчиненого як кваліфікуючої обставини, передбаченої частинами статей Особливої частини КК України, за наявності ознак, які вимагають кваліфікації вчиненого з посиланням на ст.28 КК України [11]. Для кваліфікації співучасті в злочинній організації необхідно встановити саму наявність групи в кримінально-правовому значенні, тобто визначити об’єднання осіб як співучасть.
На жаль, діючий КК України не містить законодавчих дефініцій понять “злочинної діяльності” та “організованої злочинної діяльності”. І це при тому, що створенню кримінально-правових засад протидії проявам організованої злочинної діяльності приділено значну увагу [12].
Спеціального розгляду заслуговує питання про правила кваліфікації дій членів злочинної організації. Відповідно до п.2 ч.1 ст.67 КК України факт вчинення злочину у складі організованої групи є обставиною, яка обтяжує покарання. Порядок відповідальності та правила кваліфікації дій членів злочинної організації в подібних випадках не обумовлюються. Норма ст.30 стосується підстав кримінальної відповідальності організаторів і учасників злочинної організації. Згідно з нею, організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом. Інші учасники злочинної організації підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них. Якби у певних статтях Особливої частини КК України була кваліфікуюча ознака "вчинення злочину злочинною організацією", то ця норма була б доцільною. Наразі ж вона не є функціональною. Слова "злочинної організації" із ст.30 можна виключити, і тоді ця стаття буде стосуватися тільки організованої групи [10]. Я погоджуюсь з М.І. Хавронюком, стосовно цієї пропозиції, адже злочинна організація має підвищений характер небезпеки для суспільства, а тому потребує відмежування її від інших форм співучасті шляхом встановлення конкретної відповідальності за організацію і участь у ній.
Практика показує, що і ст.255 КК України, яка передбачає відповідальність тільки за саме створення злочинної організації, застосовується в одиничних випадках і лише в сукупності з іншими статтями Особливої частини, що передбачають відповідальність за конкретні види тяжких або особливо тяжких злочинів, вчинених в цій формі співучасті
При вчиненні злочинною організацією ряду злочинів кожному з членів такого об’єднання повинні ставитися в провину тільки ті злочини, в яких дана особа брала яку-небудь участь, або знала про їх підготовку, або вчинення іншими членами. Дане положення знайшло свій прояв в статті 30 чинного Кримінального Кодексу України. Проте, ряд вчених вважає, що у випадках вчинення членів злочинної організації ряду злочинів, потрібно ставити у відповідальність кожному з її членів всю сукупність вчинених злочинів, незалежно від участі даного члена організації в підготовці або вчиненні окремих з них. Визнати за достатнє для ставлення в провину при вчиненні всіх злочинів, знання членами злочинної організації "загального настановлення", "загального злочинного плану".
Таким чином, якщо сама участь в злочинній організації є злочином, передбаченим ст.255 КК України, то вступ до злочинної організації та знання його загального злочинного плану є підставою лише для відповідальності саме за участь в даній організації. Тільки при дотриманні цієї вимоги можна говорити про індивідуалізацію відповідальності членів злочинної організації.
Відповідно до цього, в статтю 30 "Кримінальна відповідальність організаторів та учасників злочинної організації" слід внести такі зміни:
Організатор та інші учасники злочинної організації підлягають кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені злочинною організацією, якщо вони охоплювалися їх умислом, незалежно від тієї ролі, яку виконував кожен з них.
Тому було би доцільно в розвиток положень про співучасть, закріплених в Розділі VI КК України, конкретизувати визначення злочинної організації, уникаючи оцінних ознак, і встановити особливий порядок відповідальності всіх її членів.
Така кваліфікація дозволила б чітко відобразити підвищену небезпеку вчинення злочинів в аналізованій формі співучасті та дала б можливість відповідно до п.2 ч.1 ст.67 КК України враховувати цю обставину при призначенні покарання всім членам злочинної організації.
