Обмеження доступу в WWW серверах

Розглянемо два з них:

· Обмежити доступ по IP адресах клієнтських машин;

· Ввести ідентифікатор одержувача з паролем для даного виду документів.

Такого роду введення обмежень стало використовуватися досить часто, тому що багато хто прагнуть у Internet, щоб використовувати його комунікації для доставки своєї інформації споживачу. За допомогою такого роду механізмів по розмежуванню прав доступу зручно робити саморозсилання інформації на одержання якої існує договір.

Обмеження по IP адресах

Доступ до приватних документів можна дозволити, або навпаки заборонити використовуючи IP адреси конкретних чи машин сіток, наприклад:

                          123.456.78.9

                           123.456.79.

У цьому випадку доступ буде дозволений (чи заборонений у залежності від контексту) для машини з IP адресою 123.456.78.9 і для всіх машин підсітки 123.456.79.

 

Обмеження по ідентифікаторі одержувача

Доступ до приватних документів можна дозволити, або навпаки заборонити використовуючи привласнене ім'я і пароль конкретному користувачу, причому пароль у явному вигляді ніде не зберігається.

Розглянемо такий приклад: Агенство друку надає свою продукцію, тільки своїм передплатникам, що уклали договір і оплатили підписку. WWW Сервер знаходиться в мережі Internet і загальнодоступний.

Малюнок 7

Малюнок 7   . Приклад списку вісників видавництва.

 

    Виберемо Вісник, наданий конкретному передплатнику. На клієнтському місці передплатник одержує повідомлення:

Малюнок 8

Малюнок 8   . Вікно введення пароля.

    Якщо він правильно написав своє ім'я і пароль, то він допускається до документа, у противному випадку - одержує повідомлення:

Малюнок 9

Малюнок 9. Вікно неправильного введення пароля.

Висновок

Платою за користування Internet є загальне зниження інформаційної безпеки, тому для запобігання несанкціонованого доступу до своїх комп'ютерів усі корпоративні і відомчі мережі, а також підприємства, що використовують технологію intranet, ставлять фільтри (fire-wall) між внутрішньою мережею і Internet, що фактично означає вихід з єдиного адресного простору. Ще велику безпеку дасть відхід від протоколу TCP/IP і доступ у Internet через шлюзи.

Цей перехід можна здійснювати одночасно з процесом побудови всесвітньої інформаційної мережі загального користування, на базі використання мережних комп'ютерів, що за допомогою мережної карти 10Base-T і кабельного модему забезпечують високошвидкісний доступ (10 Мбіт/с) до локального Web-сервера через мережу кабельного телебачення.

Для рішення цих і інших питань при переході до нової архітектури Internet потрібно передбачити наступне:

По-перше, ліквідувати фізичний зв'язок між майбутньої Internet (який перетвориться у Всесвітню інформаційну мережу загального користування) і корпоративними і відомчими мережами, зберігши між ними лише інформаційний зв'язок через систему World Wide Web.

По-друге, замінити маршрутизатори на комутатори, виключивши обробку у вузлах IP-протоколу і замінивши його на режим трансляції кадрів Ethernet, при якому процес комутації зводиться до простої операції порівняння MAC-адрес.

По-третє, перейти в новий єдиний адресний простір на базі фізичних адрес доступу до середовища передачі (MAC-рівень), прив'язане до географічного розташування мережі, і 48-бітний створити адрес, що дозволяє в рамках, для більш ніж 64 трильйонів незалежних вузлів.