Оптимізація переліку фронтальних лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму може бути здійснена в напрямах:
1. Зменшення кiлькостi фронтальних робiт за рахунок перенесення їх частини до демонстрацiйного використання та у галузь "Технологiї".
2. Зменшення робiт практикуму за рахунок вилучення робiт iнженерного спрямування (наприклад, тих, що стосуються визначення параметрів технічних пристроїв).
3. Запровадження лабораторних робiт у моделюючих середовищах на базі спецiально розроблених педагогічних програмних засобів (ППЗ).
4. Формування фізичного практикуму з робiт, якi є розширенням фронтальних лабораторних робiт у напрямках:
– збiльшення параметрiв, що визначаються / вивчаються;
– визначення похибок вимiрювань (у тому числі з використанням спеціалізованих програмних засобів);
– графiчного презентування результатів експериментів (у тому числі з використанням спеціалізованих програмних засобів);
– графiчного та аналiтичного аналiзу явищ, що вивчаються.
5. Унiфiкацiї змісту та структури «Iнструкцiй для лабораторних робіт», «Інструкцій для робіт фізичного практикуму» для рiзних типів фронтальних робiт та робіт фізичного практикуму.
6. Всi фронтальнi лабораторні роботи та роботи фізичного практикуму мають вивчати фiзичнi явища та процеси.
7. Роботи практикуму мають бути дослiдницькими. Фізичний практикум, сформований як продовження фронтальних робiт, забезпечує наступнiсть, поширення знань, вмiнь та навичок, спрямований на формування дослiдницької компоненти навчальної дiяльностi.
Все це надасть відчутного зменшення перелiку обладнання. Але треба дотримуватися педагогiчної доцiльностi змiни структури та складу перелiку фронтальних робiт та практикуму.
Системоутворюючі фактори, що відображають педагогічну доцільність:
1. Вiдповiднiсть змiсту курсу фiзики.
2. Вiдповiднiсть рiвневостi, фаховій спрямованостi.
3. Доступність для виконання робіт учнями вiдповiдного вiкового рiвня.
4. Використання у наступнiй роботi навичок, що здобутi ранiше (при виконаннi попереднiх робiт).
5. Усунення дублювання (у тому числi i у практикумі).
Результати досліджень надали змогу сформулювати такі висновки:
1. Низька ймовірність можливості проведення лабораторних та практичних робіт з фізики, біології та хімії не забезпечує досягнення освітніх цілей, які закладені у навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів України.
2. Необхідна державна підтримка комплексних наукових досліджень, які мають бути спрямовані, в першу чергу, на оптимізацію переліків засобів навчання, що забезпечать можливість організації у загальноосвітніх навчальних закладах сучасного навчального середовища.
3. Перегляд змісту та структури обов’язкових лабораторних та практичних робіт доцільно, на наш погляд, здійснювати з урахуванням можливостей інформаційних і комунікаційних технологій.
4. Враховуючи великі матеріальні витрати, якими супроводжується розробка, виготовлення та впровадження нових засобів навчання, необхідне створення вітчизняної індустрії розробки, виготовлення та сервісного обслуговування засобів навчання.
5. Реалізація у системі шкільного навчального експерименту сучасних педагогічних, структурно-функціональних і техніко-технологічних можливостей має забезпечити створення і розвиток у загальноосвітніх навчальних закладах сучасного навчального середовища.
Cписок використаних джерел
1. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування та планування: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.
2. Жук Ю.О. Засоби навчання як параметр освітнього простору // Фізика та астрономія в школі. – 2003. – № 1. – С.13–18.
3. Крулехт М.В., Тельнюк И.В. Экспертные оценки в образовании: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. – М.: Издательский дом «Академия», 2002. – 112 с.
4. Савченко Н.Н. Технико-экономический анализ проектных решений. Учебное издание. – Издательство «Экзамен», 2002. – 128 с.






