Хіі. Аналіз ефективності нового приладу

Визначена конкретна величина проектної ціни модернізованого приладу дозволяє зробити аналіз очікуваного ефекту від переходу на випуск і використання нового варіанту приладу замість базового зразка як для сфери виробництва, так і для сфери споживача.

Для підриємства-виробника перехід на випуск нового варіанту приладу буде ефективним тільки в тому випадку, якщо підприємство від продажу нових приладів буде мати більший прибуток ніж від продажу базових зразків.

Річний економічний ефект від зростання прибутку виробника:

Е_ф.в = (П_н - П_б) · В_р^н - Е_н · К_п.в, г.одиниць,

де П_н і П_б  - прибуток від реалізації відповідно нового і базового зразків приладів, г.одиниць;

В_р^н - річний випуск модернізованого приладу, одиниць (розділ ІІ);

К_п.в - капіталовкладення виробника, пов’язані з модернізацією та підготовкою виробництва приладу (розділ ІІІ).  

 

Е_вф = (3093.01 – 1293.36) * 199 – 0.15 * 2729.15 = 357720.98 г. од.

 

Очікуваний прибуток від реалізації модернізованого варіанта приладу:

П_н = Ц_пр - С_п,г.од.,

П_н = 4709.71 – 4311.2 = 398.51 г.од.

а від реалізації базового варіанту -

П_б = Ц_кон · Р_б /(1 + Р_б), г.од. Р_б = 0.25

П_б = 6466.8 * 0.25 / (1+ 0.25) = 1293.36 г.од.

Для споживача використання модернізованого варіанта приладу замість базового зразка буде ефективним у тому випадку, якщо наведені витрати розрахунку на одиницю кінцевої продукції (роботи, послуги) будуть зменшуватися. В даному випадку одиниці кінцевої продукції використання приладу е один вимір.

Витрати споживача на один вимір складають:

В_од = (К_бал · Е_н + В_ек) / П_р.е , г.од.,

де П_р.е - річна експлуатаційна ефективність приладу (розділ І).

В_од^н = (5927.9 * 0.15 + 743.56) / 60160 = 0.027 г.од.

В_од^б = (7113.48 * 0.15 + 743.56) / 43680 = 0.041 г.од.

К_бал  в цьому випадку розраховується виходячи з проектної ціни приладу.

Річний економічний ефект споживача від використання одного модернізованого приладу замість базового складає:

 

Е_ф.с.р = (В_од^б - В_од^н) · П_р.е^н, г.од.

Е_ф.с.р = (0.041 – 0.027) * 60160 = 842.24 г.од.

Річний економічний ефект від використання річного обсягу випуску нових приладів у сфері споживання складає:

 

Е_ф.с = Е_ф.с.р · В_р^н , г.од.

Е_ф.с = 842.24 * 199 = 167605.76 г.од.

Розділ IV: Заключна частина.

Висновок до другої частини:

На підприємстві, що бралося за основу при виконанні курсової роботи домінує оплата праці згідно посадових окладів, а друга форма оплати праці – відрядна. Відрядна форма оплати праці використовується відносно сезонних працівників.

Оплата праці згідно посадових окладів використовується відносно до управлінського персоналу.

По-перше: треба змінити систему оплати праці постійних працівників. На мою думку відрядна оплата праці найбільш ефективна. Вона спонукає працівника виконувати більший об’єм роботи, адже чим більше він зробить, тим більше заробітну плату він отримає. Тобто розмір заробітної плати прямо пропорційний об’єму виконаної роботи.

По-друге: на мою думку відрядна оплата праці ефективно спрацювала б і по відношенню до управлінського персоналу, коли б їхня зарплата збільшувалася із збільшенням виробництва, а також збільшенням зарплати підлеглих.

По-третє: різні премії та інші заохочувальні виплати можна було б проводити у вигляді акцій підприємства. Це б стимулювало працівників до підвищення продуктивності праці та якимсь чином “прив’язувало” їх до саме цього підприємства.  

Висновок до третьої частини:

Модернізований прилад має більший очікуваний прибуток від продажу, ніж базовий варіант цього ж приладу, крам того робить більшу кількість вимірів. Також витрати споживача на один вимір новим приладом майже в двічі менше, отже і експлуатація приладу буде набагато дешевше. По іншим показникам модернізований варіант приладу теж обходить свого попередника, тобто на мою думку цілком доцільно налагоджувати випуск модернізованого варіанту приладу. Він не тільки більш ефективний в експлуатації, але й приносить деякий прибуток. 

Література:

1. Андрійчук В. “Економіка аграрних підприємств” - Київ, 1996

2. Бойчик І. “Економіка підприємства” – Львів, 1998.

3. Репчикова І. “Менеджмент” – Москва, 1995.

4. Ємельянов А. “Економіка” – Київ, 1998.

5. Чепурина І. “Економічна теорія” – Київ, 1998.

6. Григорчук І. Заробітна плата працівників народного господарства України // Посередник, - 1996, №3

7. Кімм. Аналіз продуктивності праці на підприємстві // Економіка України, 1994, №11

8. Писаренко Б. Методичні основи ринкового механізму стимулювання продуктивності праці // Вісник ЖІТІ, 1998, №7

9. Рожков С. Стимулювання працівників підприємства // Голос України, 1996, 9 жовтня

10. Сова В. Продуктивність праці і кваліфікація працівників // Праця і зарплата, 1998, №9

11. Теплицький А. Формування партнерських трудових відносин // Персонал, 1998, №5

12. Чурикова А. Від стимулів - до мотивації // Вісник ЖІТІ, 1997, №9

13. Чепурина І. Стимулювання працівників підприємства // Діло, 1995, №25

14. Шевченко Л. Ринок праці: аналіз економічних концепцій // Економіка України, 1994, №4