Сутнісно-видова характеристика та переваги лізингу

Лізинг — це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або індивідуальним підприємцем, які здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з доручення і за погодженням з лізингоодержувачем) у продавця (постачальника-виробника майна), за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме й рухоме майно, що належить до основних фондів, у тім числі машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо, стосовно яких немає обмежень щодо передавання їх у лізинг (оренду). Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти (мисливські угіддя, ліси, водоймища тощо).

Можливі види лізингу за певними класифікаційними ознаками наведено нижче:

Виробничий процес на підприємстві: сутність, структура та принципи організації.

Вир-чий процес— це сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами ви­р-чого проце-су є процес праці як свідома ді­яльність людини, предмети та засоби праці Головною складовою виробничого процесу є тех­нологічний процес- сукупність дій зі зміни та ви­значення стану предмета праці. Вир-чі процеси поділяють передусім за такими ознаками: призначен­ня, перебіг у часі, ступінь автоматизації. За призначенням вир-чі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі. Основні про­цеси — це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції під-ва, яка визначає його вир-чий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому під-ві для забезпечення нормального перебігу основ­них процесів. Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних. До них нале­жать складські, транспортні процеси.За перебігом у часі вир-чі процеси поділяють на дискретні (переривані) та безперервні. Дискретним процесам притаманна циклічність, зв'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках Безпе­рервні процеси властиві вир-ву продукції, яка не має ста­лого об'єму й форми, тому їхній перебіг не потребує технологічної циклічності. За ступенем автоматизації розрізняють ручні, механізовані, ав­томатизовані та автоматичні процеси. Основною структурною одиницею вир-чого процесу є операція. Операція — це закінчена частина вир-чого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагоджування устаткування. З усіх операцій спе­ціально виділяють технологічні, сукупність яких утворює техно­логічний процес

 Принципи раціональної організації виробничого процесу.

• П-п спеціалізації означає обмеження різноманітності ел-тів вир-чого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підп-ва, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях; уніфікація продукції.

• П-п пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності всіх частин виробничого процесу, усієї взаємозв'язаної си­стеми підрозділів і машин.

• П-п паралельності передбачає одночасне виконання ок­ремих операцій і процесів.

• П-п прямоточності означає, що предмети праці в про­цесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу, без зустрічних і зво­ротних переміщень.

• П-п безперервності потребує, щоб перерви між суміжни­ми технологічними операціями були мінімальними або Їх було зовсім ліквідовано. Найбільшою мірою цей принцип реалізується в безперервних виробництвах — хімічному, металургійному, енергетичному та ін

• П-п ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

• П-п автоматичності передбачає економічно обгрунто­ване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні опе­рацій виробничого процесу.

• П-п гнучкості означає, що виробничий процес має опе­ративно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, зв'язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її моди­фікацією.

• П-п гомеостатичності полягає в тім, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам.