Загальна характеристика середовища підприємства

Підприємство - це відкрита економічна система, котра може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім (зовнішнім) середовищем.

Зовнішнє середовище - це сукупність активних суб'єктів господарювання, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституційних структур і інших зовнішніх умов і факторів, які діють в оточенні підприємства та впливають на різні сфери його діяльності.

Зовнішнє середовище підрозділяють на:

· мікросередовище — середовище прямого впливу на підприємство, котре формують постачальники ресурсів, споживачі продукції (послуг) підприємства, торговельні та маркетингові посередники, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи, страхові компанії тощо;

· макросередовище – середовище, що впливає як на підприємство, так і на його мікросередовище. Воно формується під впливом природних, демографічних, науково-технічних, економічних, екологічних, політичних і міжнародних факторів.

Підприємство повинне обмежувати негативний вплив зовнішніх факторів, які найбільш істотно впливають на результати його діяльності чи, навпаки, більш повно реалізовувати наявні сприятливі можливості.

Мікросередовище представлене учасниками, що мають безпосереднє відношення до підприємства та його підприємницьких можливостей, тобто:

1. Постачальники — це ті суб'єкти господарювання, що забезпечують підприємство виробничими (матеріально-технічними, трудовими, енергетичними) ресурсами, необхідними для виробництва конкретної продукції.

2. Клієнти — покупці продукції (послуг) підприємства на різних типах ринків:

· споживчому (населення, що купує продукцію та послуги для особистого споживання);

· виробників (організації, що купують продукцію виробничо-технічного призначення);

· державних установ (покупці продукції для державних потреб);

· міжнародному (закордонні покупці на раніше перерахованих типах клієнтурних ринків).

3. Маркетингові посередники – це організації, що сприяють підприємству в просуванні його товарів серед клієнтів. До них відносяться торговельні посередники, підприємства з організації руху товарів, агентства по наданню маркетингових послуг і кредитно-фінансові установи.

4. Конкуренти – це суперники підприємства в боротьбі за більш вигідні умови виробництва та збуту товарів, за одержання найвищого прибутку. Підприємствам для виробництва конкурентоздатної продукції необхідно постійно вивчати своїх конкурентів, розробляти та дотримувати визначену ринкову стратегію і тактику.

5. Контактна аудиторія – це організації, що виявляють реальний або потенційний інтерес до підприємства чи які здійснюють вплив на його здатність досягати поставлених цілей. Це фінансові кола (банки, інвестиційні компанії, фондова біржа, акціонери), засоби інформації, різні державні установи представницької та виконавчої влади, населення, громадські організації.

У макросередовищі підприємства діє значно більша кількість факторів, ніж у мікросередовищі, і їм властива багатоваріантність, невизначеність і непередбачуваність наслідків:

1. Природні фактори. Для природного середовища України характерно: дефіцит деяких видів сировини, подорожчання енергії і посилення втручання держави в процес раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Індустріально-аграрний потенціал України базується в значній мірі на власних мінерально-сировинних і сільськогосподарських ресурсах. У даний час розвідано більш 8 тис. родовищ понад 90 видів корисних копалин. Щорічний видобуток мінеральної сировини перевищує 1 млрд. тонн, що складає близько 5% світового видобутку. Найбільш важливі: кам'яне вугілля, залізні і марганцеві руди, сірка, графить, цементна сировина, нерудна металургійна сировина.

Наша країна має значні енергетичні ресурси, що забезпечують роботу атомних, тепло- і електростанцій, а також має річний вітроенергетичний потенціал у 150 млрд квт/год.

2. Демографічні фактори. Для демографічного середовища України характерно: підвищення смертності, зниження народжуваності, старіння населення, ріст числа службовців. Перевищення кількості померлих над кількістю породжених за 1991...2003 роки склало більше 2 млн. чоловік. Нинішній рівень народжуваності на Україні - один з найбільш низьких серед нових незалежних держав у Європі (після Росії).

Зниження народжуваності зменшує потребу в товарах на демографічних ринках – дитячих, підліткових, молодіжних, що змушує підприємства пристосовувати свою діяльність для задоволення потреб людей середнього, передпенсійного та пенсійного віку.

Зміна структури населення по вікових групах привела до скорочення трудового потенціалу, тому що в працездатному віці в багатьох регіонах України виявилася менша частина населення. Це потребує від підприємств розробки стратегії економії живої праці шляхом техніко-технологічного переозброєння, підвищення рівня механізації й автоматизації виробничих процесів.

3. Науково-технічні фактори. Науково-технічний прогрес відіграє визначальну роль у розвитку й інтенсифікації промислового виробництва. Він охоплює усі ланки процесу, що включає фундаментальні, теоретичні дослідження, прикладні вишукування, конструкторсько-технологічні розробки, створення зразків нової техніки, її освоєння і промислове виробництво, а також упровадження нової техніки в народне господарство. Відбувається відновлення матеріально-технічної бази промислових підприємств, росте продуктивність праці підвищується ефективність виробництва.

4. Економічні фактори. До основних факторів цього середовища належать: ріст і спад промислового виробництва, рівень і темпи інфляції, коливання курсу гривні щодо валют інших держав, система оподатковування і кредитування, попит та пропозиція на ринку, платоспроможність контрагентів, рівень і динаміка цін, безробіття й ін.

5. Екологічні фактори. Для цього середовища характерний: ріст забруднення навколишнього середовища і посилення втручання в процес раціонального використання і відтворення природних ресурсів, жорсткість державного контролю за доброякісністю і безпекою товарів.

В даний час дві третини території України охоплені гострою екологічною кризою. Щорічно утрати від неефективного природокористування складають від 15 до 20% національного доходу, що саме по собі вказує на необхідність установлення гармонічних взаємин підприємств і природи. Потрібно максимально враховувати природні умови і ресурси, інші компоненти при проектуванні і функціонуванні підприємств, домагатися забезпечення економічної рівноваги у виробничій і соціальній діяльності і відтворення природного середовища.

6. Політичні фактори. На виробничій і соціальній діяльності підприємства виразно позначаються події, що відбуваються в політичному середовищі. Для нього характерні: законодавче регулювання підприємницької діяльності, підвищення вимог з боку державних установ, що стежать за дотриманням законів. Раптові зміни в політичній ситуації в країні можуть привести до зміни умов господарювання, до підвищення ресурсних витрат, утраті прибутку.

7. Міжнародні фактори, до яких можна віднести інтернаціоналізацію та глобалізацію світової економіки, зміна вартості долара на світовому ринку, ріст економічного потенціалу окремих держав, становлення міжнародної фінансової системи, відкриття нових великих ринків і ін., що впливає на підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.