На закінчення теми треба розповісти про внесок Сєвєродонецьких xiмiків у хімічну промисловість та хімічне машинобудування. У цю cпpaву дуже великий внесок внесли інженери - проектувальники та інженери - дослідники Сєвєродонецькоі філії ДіАП (зараз інститут "Хімтехнологія”). За їх проектами було збудовано багато цехів та навіть заводів у Радянському Союзі та за межами країни.
Також значний внесок внесли у виробництво цілого ряду хімобладнання інженери - конструктори та дослідники Сєвєродонецького інституту хіммашинобудування. Розробки цього інституту працюють на багатьох хімічних підприємствах та заводах хіммашинобування.
Значний внесок зробили у розвиток виробництва органічних барвників рубіжанські проектувальники та дослідники.
Але зараз yci ці наукові та проектні заклади фактично не працюють.
Висновок
Прогрес інженерії у XIX та особливо у XX століттях став по-подібним розливу повноводної могутньої ріки, який поширюється на десятки та сотні нових потоків.
|
|
Великий вклад інженерні кадри галузі у наступні роки внесли для створення нового хімобладнання. Завдяки інженерної діяльності були упроваджені новi технологічні процеси та методи обробки металів - плазмена, електрошлакова, електроно-променева зварка, спеціальні види лиття з використанням машинного формування, з'явились новi економічні матеріали, високоефективні методи захисту металів.
Але у тeпepiшній час заводи хімічного машинобудування України, яківолодіють високими технологічними можливостями, майже не працюють. У них нема замовлень на нове хімобладнання.
Молоді інженери повинні гарно знати історію інженерної діяльності, через те, що у історії, як у дзеркалі, відображаються причини її прогресу. Вона чітко показує, який вплив був наукових відкриттів на розвиток промисловості та техніки в цілому.
Література
1. Развитие химической промышленности в СССР (в 2-х томах). - М.: Изд. "Наука", 1984
2. Аптекарь М.Д., Рамазанов С.К., Фрегер Г.Е. История инженерной деятельности. - Киев: изд - во "Аристей", 2003
3. Мартынюк И.О. Инженер в зеркале времени. Київ.: Видавництво політлітератури, 1988.
4. Тауск Г.Л. Теория инженерной спецификации, Київ.: Вища школа, 2006.