Урок, як основна форма навчального процесу з біології

Основною формою навчального процесу з ботаніки є урок. Він має певні організаційні ознаки: проводиться вчителем у спеціально обладнаному кабінеті біології, або у класній кімнаті. Урок - це не тільки необхідна організаційна форма в процесі навчання, а й основна структурна функціональна одиниця цього процесу. У кожному уроці відбиваються всі специфічні сторони й функції процесу навчання. Тому про цілеспрямованість навчання, про методичну майстерність учителя і про ступінь навчальної діяльності учнів можна судити, лише безпосередньо аналізуючи «живі уроки», а також досліджуючи їх результати, які виявляються в наукових знаннях, ідейних поглядах і переконаннях, практичних уміннях і навичках школярів.

Визначаючи урок, як організаційну форму процесу навчання ботаніки, не можна забувати і про його структурне значення. Тільки керуючись цими двома характерними ознаками уроку – організаційною і структурною, учитель зможе досягти послідовності і внутрішньої цілісності процесу навчання, який складається з багатьох уроків, різноманітних за змістом, завданнями і методами. Структура уроку не є чимось самодостатнім. Вона завжди зумовлена навчально-виховними завданнями і змістом кожного уроку. А зміст і завдання кожного уроку визначаються програмою курсу ботаніки. Практикою визначено такі основні елементи уроку: організаційна частина, повідомлення нового навчального матеріалу вчителем, застосування учнями нових знань, перевірка вчителем засвоєння учнями нових знань, узагальнююча частина уроку, домашнє завдання. Урок обов’язково повинен бути чітко організований учителем. Чітка організація уроку означає, що всі учні мають бути мобілізовані для включення в навчальний процес. Досягається це завдяки збудженням стійкої уваги учнів до повідомлення теми уроку, що забезпечується усним формулюванням її вчителем, а також чітким записом на класній дошці і в учнівських зошитах. Потім учитель коротко розкриває тему й завдання уроку, в загальних рисах характеризує методи уроку, завдяки чому учні дістають уявлення про його послідовність у цілому. Внаслідок цього в школярів з’являється стійкий стан готовності до навчальної роботи. Ця готовність посилюється, якщо вчитель включає до організаційної частини перевірку домашнього завдання для того, щоб освіжити запас знань учнів і використати ці знання як опорні під час викладу нового навчального матеріалу на уроці.

Узагальнююча частина уроку не менш важлива, ніж організаційна, якщо її не має урок не може бути цілісною, закінченою ланкою процесу навчання, а крім того, учні не знатимуть, що ж із засвоєного матеріалу головне і як це головне треба сформулювати, щоб міцно його запам’ятати. Узагальнююча частина уроку повноцінна якщо сформульовані висновки, що містять прості короткі визначення щойно засвоєних понять, аналіз нових фактів, перелік практичних умінь і навичок, набутих на уроці. Висновки можна записати на класній дошці і у зошитах учнів, подати у вигляді схематич6ного малюнка або порівняльно-аналітичної таблиці. Важливо, щоб в оформлені і фіксації висновків брали участь всі учні класу. Формулювати чіткі короткі висновки учні навчаються не відразу. Тому на перших уроках ботаніки вчитель дає головне формулювання висновків. Потім він учить школярів знаходити це формулювання колективно. Нарешті, кожен учень, оволодіває вмінням самостійно формулювати висновки.

На кожному уроці ботаніки повинен бути ще один структурний елемент – домашнє завдання. У навчанні ботаніки домашнє завдання далеко не завжди обмежується читанням відповідних параграфів підручника. В дома учням часто треба виконувати самостійно ряд спостережень і дослідів з рослинами, складати аналітичні таблиці, креслити діаграми, працювати з гербарними матеріалами і т. д. Частина цих самостійних робіт виконуються за завданнями, передбаченими в підручнику з ботаніки, частину завдань пропонує вчитель. Більшість вчителів повідомляє домашнє завдання в кінці уроку, але при цьому може не вистачити часу для докладного пояснення завдання. Щоб уникнути цього, деякі досвідчені вчителі пропонують учням домашнє завдання відразу після повідомлення теми уроку, враховуючи що увага учнів збуджена, вони легко сприймають всі завдання, швидко записують його в щоденники й краще виконують.

Усі перелічені структурні елементи процесу навчання реалізуються не на кожному уроці. Ті уроки, навчально-виховні завдання і зміст яких вимагають реалізації всіх структурних елементів належать до типу комбінованих уроків. Уроки цього типу найчастіше проводяться в процесі навчання ботаніки. Крім цього типу, є ще уроки повідомлення нового навчального матеріалу, уроки закріплення і застосування знань, уроки повторювально-узагальнюючі, уроки-екскурсії, лабораторні заняття, уроки на навчально-дослідній ділянці.

Курс ботаніки потребує різноманітних типів уроків. Кожний з них має високу навчально-виховну цінність і повинен реалізуватись якомога частіше залежно від змісту навчальних тем передбачених програмою з ботаніки.

Уроки повідомлення нового матеріалу характеризуються тим, що збагачують учнів фактами, поняттями, теоретичними питаннями, якими школярі мають володіти вперше. Наш досвід викладання ботаніки показує, що учні самостійно дістають деякі відомості про будову, життя і різноманітність рослин з різних джерел (особистих спостережень, позакласного читання, передач по радіо, телебаченню, кінофільмів тощо). Найчастіше ці відомості безсистемні, неправильно сприйнятті, а іноді навіть помилкові, внаслідок чого їх не можна розглядати як опорні знання. Тому основним методом на уроках повідомлення нового навчального матеріалу є доповідь учителя в поєднанні з таким прийомом навчання, як демонстрування відповідних навчальних посібників, живих рослин, таблиць, муляжів, схем і т. д. Часто розповідь учителя супроводжується демонструванням якогось досліду з рослинами або фрагментів відповідного фільму. І розповідь учителя, і демонстрування що її супроводять, є для учнів джерелом нових знань. Разом з тим, що їх учні дістають на уроці, сприяють виправленню помилкових знань здобутих поза школою.

Важливе значення в навчанні ботаніки мають уроки закріпленню і застосуванню знань, здобутих учнями на попередніх уроках повідомлення нового навчального матеріалу. Особлива цінність цих уроків полягає в тому, що вони сприяють не тільки міцному засвоєнню теоретичного навчального матеріалу, а й формування в школярів практичних умінь і навичок вивчення рослин. Уроки, що належать до типу уроків закріплення й застосування знань у процесі виконання відповідної самостійної роботи, необхідні у вивченні ботаніки. Програма ботаніки зобов’язує вчителів навчити школярів застосовувати засвоєний теоретичний матеріал під час виконання самостійних робіт. Для цього вчитель повинен формувати в школярів практичні уміння й навички, а також бачити, як вони розвиваються і давати цьому процесу об’єктивну оцінку.

Не менш важливе навчально-виховне значення мають повторювально-узагальнюючі уроки. Як правило такими уроками завершується вивчення цілої теми. Характерною особливістю цих уроків є те, що вони повинні зв’язувати в одне ціле зміст кількох попередніх уроків, засвоювати основні поняття, засвоєні учнями на цих уроках, розкривати взаємозв’язки цих понять, підкреслювати необхідність застосування їх на практиці. Методи і прийоми, необхідні для розв’язання цих методичних завдань, повинні бути різноманітні, щоб стимулювалася активна мислитель на діяльність школярів – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та інші форми мислення. Крім того, обов’язково треба вносити в зміст повторювально-узагальнюючих уроків елемент нового, щоб раніше засвоєнні учнями знання поглиблювались, збагачувались новими фактами, доказами, прикладами і т. д. Взагалі структура й різноманітність методики повторювально-узагальнюючих уроків залежить від їх змісту й навчально-виховних завдань На деяких уроках доцільно продемонструвати фрагменти фільму узагальнюючого характеру, нові для учнів досліди, запропонувати учням провести спостереження над новими об’єктами Але всі ці прийоми і методи повинні органічно пов’язуватися з уже вивченим школярами навчальним матеріалом, сприяти його поглибленню, збагаченню й узагальненню.

У процесі навчання ботаніки дуже важливу навчально-виховну роль відіграють лабораторні заняття як особлива форма організації навчального процесу. Лабораторні заняття сприяють озброєнню учнів методами біологічної науки, розвивають спостережливість, викликають пізнавальний інтерес до навчального предмета й вивчення живої природи, активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють поглибленому засвоєнню учнями ботанічних знань, практичних умінь і навичок.

До форм організації навчання ботаніки належать і ботанічні екскурсії. Кожну ботанічну екскурсію слід розглядати як урок поза класом, у живій природі. При проведенні екскурсії вчитель використовує різні методи навчання: різноманітні бесіди, розповідь, організовує самостійну роботу учнів: спостереження, збирання гербарного матеріалу тощо. Ботанічні екскурсії проводять в різних фітоценозах: у лісі, у степу, парку і т. д. Об’єктами вивчення на таких екскурсіях є живі рослини в природних умовах життя. Учні мають можливість самостійно знаходити потрібні для вивчення рослини, безпосередньо вивчають їх, порівнюють будову й спосіб життя одних рослин з іншими, роблять висновки про причини виявленої подібності й відмінності, визначають спосіб життя рослин, які вивчаються, періоди їх життя і розвитку тощо.

Під час навчання ботаніки треба проводити уроки на навчально-дослідній ділянці. Освітня цінність уроків на навчально-дослідній ділянці полягає в тому, що вони подібно до екскурсій, дають учням можливість вивчати живі рослини в природних умовах їх життя. Уроки на навчально-дослідній ділянці націлює учнів на вивчення курсу ботаніки, стимулює виникнення стійкого інтересу до знань про рослини, оскільки на цьому уроці розкривається не тільки різнобічне наукове значення науки про рослинний світ, а й її велика творча роль у господарстві [4, С.42-57].

Таким чином урок є основною формою навчально-виховного процесу. І якість навчання і виховання - це насамперед якість уроку. Тому вчитель повинен дуже відповідально ставитися до проведення уроків біології в школі.