2020-01-15
105
Останнім етапом розвитку платіжної системи є система масових платежів за товари та послуги за допомогою пластикових карток. Саме такою системою стала НСМЕП, концептуальною метою побудови якої є здобуття нею соціально-орієнтованого та загальнодержавного значення.
Національна система масових електронних платежів – це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України [11].
Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі «off-line» [80].
Наводячи організаційну структуру НСМЕП, зазначимо, що вона являє собою функціонально повний набір апаратних, програмних і організаційних засобів, які у сукупності забезпечують керування інтелектуальними мікропроцесорними картками, терміналами, банкоматами, інкасацію транзакцій, процесинг, кліринг, інтерфейс та інтеграцію з банківськими системами та системою електронних платежів України (СЕП).
До складу НСМЕП входять:
- Розрахунковий банк платіжної системи;
- Платіжна організація;
- Члени платіжної системи;
- Учасники платіжної системи;
У відповідності до Тимчасового положення про Національну систему масових електронних платежів функції Розрахункового банку і Платіжної організації НСМЕП виконує Національний банк України.
Розрахунковий банк зобов'язаний відкривати та супроводжувати членам НСМЕП відповідні рахунки, необхідні для проведення розрахунків в системі між за операціями, які виконуються з використанням платіжних карток НСМЕП.
Загальні засади діяльності, організаційна структура Платіжної організації та порядок забезпечення нею своїх функціональних обов'язків визначаються положенням про Платіжну організацію.
Основні функції Платіжної організації: вирішення питань до НСМЕП нових членів; вирішення питань виключення з НСМЕП її членів; виконання арбітражних функцій в межах платіжної системи; встановлення системних лімітів НСМЕП для кожного платіжного інструменту; встановлення рівня загальносистемних комісійних; прийняття стратегічних рішень щодо розвитку платіжної системи; інші функції, передбачені Тимчасовим положенням про Національну систему масових електронних платежів
Члени платіжної системи – банки, яки укладають договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП. Члени платіжної системи можуть виконувати функції емітента та/або еквайера і, в залежності від рівня організаційної та інформаційної взаємодії в системі, працювати у відповідності до обраної моделі роботи в системі, яка підтримується технологією НСМЕП та узгоджена з Платіжною організацією.
Моделі роботи члена НСМЕП в системі: емітент; еквайер; емітент та еквайер; емітент, якій делегує свої інформаційні функції; еквайер, якій делегує свої інформаційні функції.
Учасники платіжної системи – технічні еквайери платіжної системи, торгівельні підприємства тощо.
З картками здійснюються такі операції:
1. Завантаження карток (виконується в такій послідовності): аутентифікація касира (для завантаження готівкою) до банку-еквайєра Þ перевірка карткою ПІНа завантаження (вводить клієнт) Þ авторизація операції завантаження картки клієнта до банка-емітента (перевірка картки по «стоп-листу», перевірка наявності коштів на рахунку клієнта для виконання цієї операції) Þ завантаження картки.
2. Платіж та видача готівки електронним чеком (виконується на автономному терміналі (без on-line). Платіж чеком завжди потребує вводу ПІНа клієнта. Þ.Термінал перевіряє картку по «стоп-листу» та «зеленому листу банків емітентів» Þ Модуль Безпеки Терміналів аутентифікує картку і дозволяє виконати платіж Þ Картка та модуль безпеки терміналів контролюють суму платежу по лімітам. При перевершенні лімітів платіж не виконується Þ Транзакція платежу (підписана карткою та модулем безпеки терміналів) друкується на паперовому чеку та зберігається в терміналі у вигляді одиночної транзакції Þ Якщо транзакція не завершена успішно (пропав контакт, пропало живлення), то в картці та в терміналі встановлюються признаки незавершеного платежу.
3. Платіж електронним гаманцем (виконується на автономному терміналі (без on-line)). Платіж гаманцем, як правило (якщо не перевищений ліміт безПІНового платежу), не потребує вводу ПІНа клієнта Þ Термінал перевіряє картку по «стоп-листу»Þ Модуль Безпеки Терміналів перевіряє картку по таблиці банків дозволених до роботи з гаманцем (BAT), та аутентифікує картку і дозволяє виконати платіж Þ Картка та модуль безпеки терміналів контролюють суму платежу по лімітам. При перевершенні лімітів одиночного платежу видається запит ПІНа клієнта Þ Транзакція платежу (підписана карткою та модулем безпеки терміналів) друкується на касовому чеку. Вибірково транзакції платежу зберігаються в терміналі у вигляді одиночних, фінансова інформація про платежі накопичується в модулі безпеки терміналів. Þ Якщо транзакція не завершена успішно (пропав контакт, пропало живлення), то в картці та в терміналі встановлюються признаки незавершеного платежу.
4. Отримання готівки за допомогою електронного гаманця (виконується по правилам платежу чеком). Обов'язковий запит ПІНа Þ Запис всіх транзакцій, як одиночних Þ Сума платежу в пулі модулі безпеки терміналів не накопичується.
Для проведення розрахунків кожен банк має отримати інформацію по здійсненим операціям. Ця інформація накопичується двома шляхами: для операцій завантаження під час операції, для всіх інших операцій – під час збору.
Збір транзакцій з терміналів здійснюється за допомогою: або трансферних карток (тільки для платіжних терміналів у торговців), або у режимі on-line: по комутованим лініям для платіжних терміналів; по комутованим чи виділеним лініям, або RS-232 для банківських терміналів, банкоматів та трансферних терміналів
Транзакції, що вміщуються на трансферну картку платіжним терміналом, повинні попасти з неї до банківської системи еквайеру. Ця операція здійснюється трансферним терміналом, який може бути поєднаним з банківським терміналом.
Під час збору термінал пересилає: всі платіжні транзакції, здійснені електронними чеками; стан всіх накопичених пулів (до яких додаються суми всіх транзакцій електронним гаманцем окремо по кожному банку); окремі транзакції електронних гаманців (лише для контролю), а також журнали карток (у випадку переривання транзакцій) по транзакціях платежів та завантаження.
До терміналу пересилається: підтвердження отримання, перевірки та обробки надісланих транзакцій; зміни переліку банків – учасників системи; зміни стоп-листа; зміни параметрів терміналів (при необхідності).
Отримані транзакції перевіряються, результати перевірки повертаються терміналу та передаються до бази даних еквайеру.
Транзакції між клієнтами та комерсантами одного банку лишаються в банківській системі, а транзакції клієнтів інших банків передаються до процесингових центрів.
Процесингові центри лишають в себе копії транзакцій та, в свою чергу, пересилають їх емітентам. Емітенти перевіряють транзакції і пересилає процесингу (та еквайеру) інформацію про неакцептовані транзакції.
Після завершення сеансів обміну (відповідно до Регламенту системи) починаються взаєморозрахунки.
Збір платіжної інформації та взаєморозрахунки в системі проводяться:
- міжбанківські – щоденно (в банківські дні) за кліринговою схемою, в т. ч. і по комісійним;
- внутрішньобанківські – щоденно (в банківські дні) самостійно банком – учасником за інформацією банківської карткової системи;
- платежі за вступ в систему, за обладнання і т. інш. – проводяться окремо.
Взаєморозрахунки в системі здійснюються за кліринговою схемою. Після завершення сеансів поточного дня регіональні процесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють з нетто-позиціями, що розраховуються самими банками, та передають до Головного процесингового центру. Головний процесинговий центр зводить та вивіряє кліринг, та формує остаточні нетто-позиції учасників системи, окремо по електронному гаманцю, електронному чеку та комісійним. Ці дані передаються до розрахункового банку (яким є установа Національного банку України), який здійснює платежі, а саме:
- дебетує установи, які мають заплатити по операціях даного дня, та після сплати;
- кредитує установи, які мають отримати гроші.
У банках операції здійснюються наступним чином:
– відповідно до транзакцій перераховуються кошти з рахунків клієнтів на транзитний рахунок;
– відповідно до нетто-позиції з транзитного рахунку платяться або на нього поступають кошти з розрахункового банку;
– відповідно до транзакцій перераховуються кошти з транзитного рахунку на рахунок торговців;
Така схема дозволяє мінімізувати платежі між банками, забезпечити високу надійність розрахунків та можливість виконання банком всіх клієнтських платежів без залучення додаткових коштів.
