2020-01-14
87
Проведені дослідження показали, що на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі у значної більшості студентів-бібліотекарів, а також і переважної більшості студентів музичних спеціальностей в ЛНУ ім. І. Франка (89,6%) спостерігалися порушення постави (у 29,8% - в сагітальній площині, у 55,7% виявлено асиметричну поставу і у 4,1% - сколіози 2-го ступеня, установлені фахівцями студентської поліклініки). Згідно з результатами анкетного опитування викладачів і студентів установлено, що тривалість перебування за сидячому положенні,на добу в різні періоди складала від 5-6 до 9-10 годин. При цьому лише 12% опитаних підкреслили, що використовують фізичні вправи (в основному - ходу) не більше однієї години на добу. У достудентський період лише 5,/% студентів відвідували тренажерні зали, - басейни,5% - здійснювали нерегулярні пробіжки. Виявлено, що 5|% студентів, у яких виконавська поза сидячи, відчувають ознаки застійних явищ у нижніх кінцівках. Проте на питання анкети про вибір відпочинку після репетиційних занять більше 3% студентів відзначили, що вважають за краще відпочивати лежачи,7% поєднують пасивний відпочинок з активним і лише 6% - відпочивають активно [8,100].
Такий аналіз свідчить про те, що професійні заняття на музичних інструментах вже у молодому віці потребують корекції фізичного стану, а також використання засобів профілактики і корекції порушень ОРА. Вивчені фізичний розвиток і фізична підготовленість студентів-музикантів. Виявилось, що за рівнем фізичного розвитку (індекс, К|ЄГЛЄ, екскурсія грудної клітини, ЖЄЛ) вони значною мірою відстають від студентів технічних вузів. [6,84]. Результати оцінки фізичної підготовленості (функціональна проба з 20-ма присіданнями, кистьова динамометрія, піднімання тулуба до положення сидячи, згинання рук в упорі лежачи, нахил з положення стоячи) були значно нижчі за мінімальний рівень передбачений державними тестами і нормаггавами фізичної підготовленості для студентів вищих навчальних закладів України.
Вивчені показники плечового індексуі "Трикутника" лопаток, що характеризують стан постави в сагітальній і фронтальній площинах. Оскільки загальноприйнятий розподіл індексу на 2-і градації (до 89,9% визначає сутулість, від 90 до 100% - нормальну поставу) не дозволяє виявити проміжні форми кіфотичної постави, лами-була розроблена шкала градації вираженості цієї постави. Обстежувані студента умовно розподілялися на 4 групи: сильну середньо/слабковиражена сутулість і нормальна постава, зпараметрами індексу відповідно - <80%; 80-84,9%; 85-89,9%; >90% [8, 99].
Антропометричні вимірювання дозволили виявити у 12,5% студенток і у 8,3% студентів, так звану "сильно виражену сутулість", у 52,5 і 50% відповідно - "середньо виражену", у 35 і 37,5% - "слабко виражену сутулість". "Нормальна постава" була встановлена лише у 4,2% юнаків, тоді як у дівчат вона була відсутня. Додаткові дослідження з визначення положення лопаток і їх симетричності (вимірювання відстані від остистого відростка хребця нижніх кутів лопаток) дозволили уточнити характер порушень постави. [8, 71].
Виявлені зміни стали підставою для розробки певних методичних підходів у ФВ студентів- бібліотекарів, які, окрім фізичного оздоровчого ефекту, забезпечували корекцію і відновлення постави, сприяли повноцінному майбутніх спеціалістів. Таке порушення відбувається не випадково, адже відповідно до посадової інструкції бібліотекар повинен виконувати:
- приймання періодичних виданнь, звірку їх із супровідними документами.
- здійснювати реєстрацію нових надходжень газет, журналів та інформаційних видань у базі даних АБІС ІРБІС.
- штемпелювати періодичні видання, розподіляти їх між структурними підрозділами бібліотеки.
- складати списки на передачу періодики у відділи бібліотеки.
- здійснювати експорт даних до інших відділів бібліотеки.
- систематично перевіряти базу даних абіс "періодика" на предмет виявлення пропусків, роздруковує їх, інформує про них передплатні агентства
- двічі на рік складає повні звіти про періодичні видання, що не надійшли до бібліотеки з різних причин. [3,1-2]
Очевидно, що це малорухлива робота, яка передбачає передусім сидячий спосіб роботи, коли усе навантаження скеровується на опорно-руховий апарат, крім цього звичайно бібліотекар веде документацію (тобто пише) і працює за комп’ютером, і тут страждають очі і кисті рук. Тому потрібно розробите таке навантаження, яке б оптимально задовольняло потреби у фізикному навантаженні бібліотекарів. Це передусім проведення такого типу тестування:
1. На гнучкість.
2. На швидкість.
3. На силу.
4. На швидкісну витривалість.
5. На силову витривалість
Деякі показники фізичного розвитку дозволяють отримати дані про стан здоров'я обстежуваного. Більш докладний і повне визначення стану здоров'я проводиться за допомогою об'єктивних методів дослідження за допомогою об'єктивних методів дослідження функції найважливіших органів і систем організму [1,22].
Одним з таких методів оцінки стану здоров'я є лабораторні дослідження. До них відносяться аналіз крові, мокротиння, сечі та інших складових частин і виділень організму. Перераховані вище аналізи проводяться при захворюваннях для визначення діагнозу хвороби та перевірки ефективності лікування.
При вивченні впливу фізичних навантажень на різні органи і системи організму використовують функціональні проби.
Функціональні проби досить численні. Вибір найбільш підходящих для конкретного обстеження визначається поставленими завданнями. Найбільш широко функціональні проби проводяться в процесі медичного контролю за фізичною підготовкою спортсменів.
Таким чином, важливим компонентом комплексного лікарського обстеження студентів, поряд з оцінкою стану здоров'я, є тестування загальної працездатності. За допомогою тестування визначаються функціональні можливості організму, виявляються слабкі ланки адаптації до фізичних навантажень, уточнюється діагностика відхилень у стані здоров'я, здійснюється контроль за динамікою функціонального стану на окремих етапах навчального процесу, що дозволяє вносити необхідні корективи в хід навчального процесу [1,67].
Для оцінки фізичного стану саме бібліотекарів, їхньої підготовленості часто використовують методи візуального спостереження. Це перш за все методи:
1. визначення функціонального стану нервово-м'язової системи за допомогою динамометричної оцінки сили кисті і станової сили;
2. визначення функціонального стану дихальної сфери нервової системи за допомогою визначення максимальної частоти руху верхньої кінцівки;
3. визначення координаційної функції нервової системи - визначення здатно-сті зберігати рівновагу.
Дуже важливим моментом при проведенні функціональних проб з фізичним навантаженням є якість їх виконання. Необхідно стежити, щоб проба була проведена за відведений час з достатньою інтенсивністю. Функціональна проба повинна виконуватися сумлінно.
Очевидно, що вимоги викладені у посадовій інструкції музикантів дещо інші, адже кожна відмінность відповідає до специфіки роботи. Адже музиканти грають на різнопланових музичних інструментах і можуть працювати в симфонічних оркестрах, ансамблях, рок-групах або джаз "комбо. Проведений аналіз фізичного розвитку, фізичної підготовленості і стану ОРА на початковому етапі навчання студентів - музикантів в ЛНУ ім. І. Франка показав, що майже 90% з них мають відхилення від норми у стані постави, пов'язані в основному з ранньою музичною спеціалізацією (з 4,5-7 років), низький рівень фізичного розвитку і підготовленості. При цьому за результатами анкетування було виявлено, що 59,3% студентів не займаються фізичними вправами, 24,7% - зрідка їх використовують, і лише 16% - віддають перевагу заняттям фізичними вправами, ніж пасивному відпочинку.
У музикантів, які спеціалізуються на трубі, тромбоні, кларнеті, саксофоні, органі, передусім працює дихальна система, яка потерпає від значних навантажень. Отож розглянемо вимоги, які забезпечуватимуть нормальне функціонування дихальної системи в умовах фізичних навантажень для цієї категорії.
При правильному дозуванні фізичних навантажень (при виконанні циклічних вправ) динамічний контроль за найпростішими показниками системи зовнішнього дихання (частота дихання, ЖЕЛ) дозволяє оцінити фізичний стан студентів. Частота дихання залежить від віку, рівня тренованості, стану здоров'я, величини виконуваного фізичного навантаження. Доросла людина робить в хвилину 14-18 подихів. У спортсмена частота дихання у спокої 10-16 за хвилину. При збільшенні фізичного навантаження частота дихання може досягти 60 і більше за хвилину [8,66].
Про силу дихальної мускулатури можна судити за даними пневмотонометріі і пневмотахонометрії. Пневмотахонометрія дозволяє виміряти тиск, що розвивається в легенях під час вдиху. Сила вдиху в більшості випадків - 50-80 мм. ртутного столба. У спортсменів 60-120 мм ртутного стовпа сила видиху найчастіше становить 80-120 мм ртутного стовпа, у спортсменів - досягає 100-240 і більше.
При регулярних заняттях фізичними вправами потужність форсованого вдиху і видиху може істотно збільшуватися, чтс забезпечує кращу вентиляцію легенів під час фізичних навантажень.
Життєва ємність легень (ЖЄЛ) - показник відбиває функціональні можливості системи дихання, вимірюється за допомогою спірометра. У здорових нетренованих чоловіків ЖЕЛ зазвичай лежить в межах 3.0-4.5 л, у жінок 2.5-3.5 л. ЖЕЛ теоретично можна розрахувати за формулою Людвіга:
1. ЖЕЛ для чоловіків = 40 * [pocт (см) + вага (кг)] - 4400
2. ЖЕЛ для жінок = 40 * [зростання (см) + вага (кг)] - 3800
З віком ЖЄЛ знижується. Зниження ЖЕЛ на 15% і більше свідчить про патологію легенів. Підвищення ЖЕЛ вказує на високе функціональний стан легенів [9,466].
Гра на ритмічних інструментах, як рояль, бас, барабани, гітари вимагає підвищення або пониження частоти пульсу, який часто відповідає такту зіграної мелодії.
Розроблена нами програма—ППФП умовно в річному циклі, включала два періоди - підготовчий і основний. У першому (вересень-жовтень) проводили корекцію достудентського фізичного стану, в другому (листопад-травень) шляхом спільної діяльності викладача і студентів здійснювали в поєднанні з розвитком фізичних якостей процес корекції порушень постави. Це вирішувалося спочатку шляхом зміцнення одних груп м'язів і розтягування інших з поступовим збільшенням їх силової витривалості та еластичності для можливості відновлення правильного положення тіла; потім формували коригувальні м'язові напруження шляхом локального укріплення м'язів розгиначів хребта і фіксаторів лопаток для закріплення навички правильної постави; далі для стабілізації постави формували м'язову (моторну) пам'ять, а також зміцнювали дихальну і серцево-судинну системи для підвищення рівня функціонального стану організму [7,110].
Інтенсивність функціонального напруження і дозування фізичних навантажень окремих частин заняття контролювалися шляхом оцінки динаміки ЧСС і підрахунку пульсової вартості роботи за допомогою портативного приладу "Polar" (Фінляндія).
ЧСС (пульс) - важливий показник, який надає інформацію про діяльность серцево-судинної системи (ССС). Його рекомендується підраховувати регулярно, в один і той же час доби в спокої. Найкраще вранці, лежачи після пробудження [2,30].
У нормі у дорослого нетренованого чоловіка ЧСС коливається в межах 60-80 ударів у хвилину. За різницею пульсу в положенні лежачи і стоячи (ортостатична проба) можна судити про стан вегетативної нервової системи. Різке почастішання пульсу більше 80 уд / хв (тахікардія) і різке уповільнення пульсу менше 60 уд / хв (брадикардія) в порівнянні з попередніми показниками може бути наслідком перевтоми або захворювання (патології) серця.
Органісти грають у церквах і часто супроводжують прямий хор. Наприклад, класичний музикант може виглядати бути і солістом зі симфонічним оркестром. Популярні музиканти можуть грати поодинці або з групою на гастролях. Усе послаблює серцево-судинну систему, а також тримає соліста у нерврвій напрузі.
Тому, для оцінки ступеня впливу тренувального навантаження на організм зазвичай проводиться оцінка функціонального стану серцево-судинної системи, яка здійснюється пульпаторним методом дослідження пульсу, який дозволяє виявити зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС). Проводиться шляхом накладення подушечок пальців рук на променеву артерію, на сонну артерію або визначається за верхівкового поштовху серця.
Оцінка функціонального стану системи зовнішнього дихання здійснюється за величиною максимальної вентиляції легень (МВЛ), на яку впливають стан дихальних м'язів і сила їх витривалості. Оцінка функціональної підготовленості здійснюється за допомогою фізіологічних проб (тестів) ССС і дихальної системи. Це і одномоментна проба з присіданням (20 присідань за 40 с) і ЧСС за 15с з перерахунком на 1 хв відразу після закінчення присідань. 20 ударів пульсу і менше - відмінно, 21 - 40 - добре, 41 - 65 - задовільно, 66-75 - погано[1,110].
Проба Штанге (затримка дихання на вдиху). Середній показник - 65с.
Проба Генчі (затримка дихання на видиху). Середній показник - 30с.
При захворюванні органів кровообігу і дихання, після інфекційних та інших захворювань, а також після перевтоми тривалість затримки дихання на вдиху і видиху зменшується [8,80].
Контроль та атестація студентів з фізичного виховання.
З метою регулярної роботи з підвищення обсягу знань з навчальних дисциплін проводиться атестація кожного студента в процесі навчання.
Атестація дисциплінує не тількистудентів, а й зобов'язує викладача суворо дотримуватися логічну послідовність у навчанні, підтримувати постійний зв'язок зі студентами [6,80].
Будь-яка найдосконаліша методика проведення занять з фізичного виховання може дати позитивний результат лише при суворому контролі за впливом фізичних навантажень на організм студентів.
З одного боку контроль повинен охоплювати педагогічне коло питань, з іншого боку - функціонально-фізіологічний.
Перевірка впливу фізичних навантажень, що використовуються на заняттях з фізичного виховання, є надійним засобом свідчення відхилень у стані здоров'я або зниження показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
Облік і реєстрація показників розвитку фізичних якостей та контролю за результатами впливу фізичних навантажень на навчально-тренувальних заняттях дозволяють порівняти дані лікарських оцінок з результативністю рухової діяльності займаються студентів. Контроль бажано проводити щомісяця [9,800]. З цією метою можна використовувати методи лікарсько-педагогічного контролю:
• пульсометрії;
• спірометрію;
• проби з затримкою дихання після подиху (після видиху);
• визначення артеріального тиску та ін. методи [5,60]
Незважаючи на те, що кожна проба або метод не достатньо інформативний, в динаміці щомісячного контролю в комплексі один з одним вони забезпечують надійний контроль за впливом фізичних навантажень на заняттях при поєднанні педагогічного контролю з спеціально розробленими тестами для розвитку фізичних (рухових) якостей (сила, швидкість, витривалість), а також рівня фізичної працездатності. Оцінка фізичного розвитку, стану здоров'я і фізичної підготовленості вимагає ґрунтовного дослідження з боку держави, так як тисячі музикантів не можуть забезпечити себе, адже вони постійно виконують безліч робіт, для підтримки стабільного доходу. Деякі дають приватні уроки у своїх власних будинках або в будинках учнів, або ж у студіях музикантів, які працюють на музичні магазини, або грають фонову музику, чи співають як група при записі сесій. Через позаурочні години і нестаціонарні роботи, багато музикантів вирішили не відвідувати фізичні заняття. Тому тренер повинен чітко уявляти як зацікавити цю групу на заняттях з фізичної культури. Такі спостереження в природних умовах спортивної діяльності, що проводяться спільно з лікарем дозволяють оцінити фізичну підготовленість і спеціальну тренованість спортсмена, оцінити правильність використовуваних методик і режиму тренувань, попередити перенапруги, перевтома і перетренерованність. Виходячи їх вищевикладеного, ці спостереження слід називати лікарсько-педагогічними.
