Спільні вимоги щодо оформлення ілюстрацій і таблиць у всіх видах звітів

Згідно з ДСТУ 3008-95 ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) й таблиці слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Якщо ілюстрація (таблиця) за шириною менша ніж текст, то раціонально зробити обтікання її текстом «По контуру» (Square). Для цього її слід помістити в Text box (табл. 2.1).

Кожна ілюстрація та таблиця обов’язково має номер, унікальний в межах всього звіту. Ілюстрації (таблиці) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій (таблиць), що наводяться в додатках. Номер ілюстрації (таблиці) складається з двох груп чисел, відокремлених крапкою: номера розділу та порядкового номера ілюстрації (таблиці).

Якщо ілюстрація (таблиця) наведена у додатку, замість номера розділу ставиться літера додатку.

Наприклад, «рис. 3.2» – це другий рисунок третього розділу, «табл. Ж.1» – перша таблиця додатку Ж (навіть, якщо вона лише одна).

Ілюстрація (таблиця) також може мати назву, яку розміщують після її номеру.

На всі ілюстрації та таблиці мають бути посилання у тексті до їх наведення у звіті, при цьому слово «таблиця» та «рисунок» у тексті пишуть скорочено, наприклад: «у табл. 1.2», «на рис. К.4».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 2.1».

Якщо ілюстрації (таблиці) створені не автором звіту, необхідно при поданні їх у звіті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права й надавати після ілюстрації у квадратних дужках посилання на джерело її походження, включене до переліку посилань (рис. 2.2).

Оформлення таблиць

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць (рис. 2.2).

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки та стовпці таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею (див. додаток Е).

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Рисунок 2.2 – Елементи таблиці [1]

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків й підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині, одиницю виміру зазначають безпосередньо після назви величини в заголовку (підзаголовку) через кому (див. рис. Ж.2).

Розміри таблиць вибирають довільно, залежно від вміщуваного матеріалу. Якщо робота готується для наступної публікації, доцільно зразу готувати таблиці під розміри аркуша формату А5, тобто набирати 10-м кеглем шрифту. В таблицях допускається зменшення міжрядкового інтервалу майже до одинарного.

Що стосується використання діагональних ліній для розділення головки таблиці та заголовків і підзаголовків боковика і граф (рис. 2.3, а), то прямих вказівок ані в ДСТУ 3008-95, ані у вимогах Вищої атестаційної комісії (ВАК) України не наведено. В такому разі рекомендовано звертатися за роз’ясненнями до Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) або до міждержавних документів. У випадку, що розглядається, за правилами ЄСКД [22] та ГОСТ 1.5‑2001 [23], розділення граф у головці таблиці діагональними лініями не допускається, тому й в наукових роботах та інших звітах діагональне розділення таблиць вважається недоцільним, а таблиці слід виконувати так, як наведено на рис. 2.3, б.

а)

б)

Рисунок 2.3 – Неправильне (а) та правильне (б) побудування головки таблиці

Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. Допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Цифри у графах, як правило, записують так, щоб класи чисел були один під одним, а числові значення мали однакову кількість десяткових знаків (див. рис. Ж.1 та рис. Ж.2).