Семінарське заняття 1

1 2 3 4 5 6 7

Правова культура Риму та джерела римського права

1. Римське право як предмет вивчення. Роль та значення римського права для сучасного юриста. Рецепція римського права

2. Література з римського права

3. Римська держава: виникнення, розвиток, публічний порядок

4. Поняття римського цивільного права

5. Система римського права.

6. Інститути римського цивільного права

7. Поняття джерел римського права

8. Види джерел римського цивільного права

9. Кодифікація Юстиніана

10. Діяльність юристів.

Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Вступ – introducta

2. Публічне право – ius publicum

3. Приватне право – ius privatum

4. Цивільне право – ius civile

5. Право народів – ius gentium

6. Преторське право – ius praetorum

7. Природне право – іus naturale

8. Природний розум – naturalis ratio

9. Писаний розум – ratio scripta

10. Тлумачення права – interpretation

11. Збірка цивільних законів – Сorpus iuris civilis

12. Суворий закон, але це закон – Dura lex, sed lex

13. З точки зору чинного закону – De lege lata

14. З точки зору майбутнього закону – De lege ferenda

15. Звичай править законом – Mos legem regit

16. Закон не має зворотньої сили – Lex prospisit, non respicit

17. Закон завжди точний – Lex semper certa est

18. Право – це наука про те, що добре та справедливе – Jus est ars boni et aequi

19. Право полягає в силі – Jus est in armis

20. Публічне право не може бути змінено домовленістю приватних осіб – Jus publicum privatorum pactis mutari non potest

21. Справедливість – це підкорення писаним законам – Іustitia est obtemperatio scriptis legibus

22. Закон має бути стислим – Legem brevem esse oportet

23. Закони з усіма говорять однаковим голосом – Leges cum omnibus simper una atque eadem voce loquuntur

24. Закони людські народжуються, живуть та помирають – Leges humanae nascuntur, vivunt et moriuntur

25. Звичай створювати та переробляти закони є найнебезпечніший –Legis figendi et praefigendi consuetude periculosissima est

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Lex citius tolerare vult privatum damnum quam publicum malum – Закон скоріше допустить втрату для приватної особи, ніж суспільне зло.

2. Lex dilaftones semper exhorref – Закон завжди відчуває відразу до зволікань.

3. Non jus ex regula, sed regula ex jure – не Закон випливає із правила, а правило із Закону.

4. Salus populi (reipublicae) suprema lex est (est suprema lex) – благо народу (держави) – вищий Закон.

5. Іustitia est obtemperatio scriptis legibus - справедливість – це підкорення писаним законам.

Література:

1. Дронніков В.К. Римське приватне право.- К., 1962.

2. Бірюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима.- М., 1969.

3. Савельєв В.А. История римского частного права.- М., 1986.

4. Подопригора А.А. Схемы по римскому гражданскому праву.- Пенза, 1991.

5. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

6. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

7. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

8. Бартошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит., 1989.

9. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

10. Пам’ятники римського права: Закони XII таблиц. Институции Гая. Дигести Юстиниана. – М.: зерцало, 1997.

11. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підручник.. К.: Юрінком інтер, 2003.

12. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

13. Новицкий И.Б. Римское право. 7-е изд., М.: Теис, 2005.

14. Джонаро Франчози Институционный курс римского права. М. 2005.

15. Дигесты Юстиниана. Перевод на русский язык с параллельным латинским текстом, в восьми томах. М. Статут. 2005.

16. Рудоквас А.Д. Сборник задач и проверочных вопросов по римскому частному праву. СПб., 1996.

17. Институции Юстиниана. Пер. с лат. Д. Расснера, под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. М., 1998.

18. Дигесты Юстиниана. Избранные фрагменты, в переводе и с примечаниями И.С.Перетерского. М., 1984.

19. Юлий Павел. Пять книг сентенций к сыну. Фрагменты Домиция Ульпиана. Пер. Е.И. Штаерман, отв. ред. и сост. Л.Л. Кофанов. М., 1998.

20. Кодекс Феодосия о рабах. Пер. с лат. А. Коптева // Древнее право. № 1. 1996.

21. Аннерс Э. История европейского права. М., 1994.

22. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. М., 1994.

23. Боброва Н.Е., Хорошилов А.Н. История источников римского права. М.: «Союз», 1999.

24. Давид Р. Основные правовые системы современности. М., 1988.

25. Медведев И.П. Правовая культура Византийской империи. СПб., 2001.

26. Нисенбаум М. Via Latina ad Ius. М., 1996.

Тема 4. Судова система в Римі (2 год.)

Лекція 5. Судова система в Римі

Приватна саморозправа. Передумови виникнення суду в Римі. Судова система в Римі. Поняття і види судових процесів. Сторони та учасники цивільного процесу. Легісакційний, формулярний та екстраординарний судові процеси.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Пояснити дефініції:

1. Optima esf lex quae minimum relinquit arbitrio judicis; optimus judex qui minimum sibi – той Закон найкращий, який найменше залишає для вирішення судді; той суддя найкращий, який бере на себе менше всього.

2. Omnis inlerpretatio vel declaraf, vel extendit, vetrestringil – кожне тлумачення або проголошує, або розширює, або обмежує.

3. Optima enim est legis interpres consuetude, optimus legum interpres consuetude – бо ж звичай є кращий тлумачник Закону.

4. Optima statuti interpretatrix omnibus particulis ejusdem inspecfis (est) ipsum statutum – кращий тлумачник Закону, враховуючи всі його деталі, є сам Закон.