Речове право та Зобов’язання

Тема 9. Речове право та його види (2 год.)

Лекція 10. Речове право та його види

Поняття речового права. Види речового права. Поняття речей. Види речей. Майно та плоди.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініцію:

1. Mercis appellatione homines поп continere – слово "товар" не застосовується до людей.

2. Merx est quicquid vendi potest – товаром є все те, що може бути продано

 

Література:

1. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

2. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

3. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

4. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

5. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

Тема 10. Володіння та його види (2 год.)

Лекція 11. Володіння та його види

Поняття володіння та його види. Правові наслідки визнання набувача речей добросовісним і недобросовісним. Набуття та припинення володіння. Захист володіння.

Семінарське заняття 5.

Речове право та володіння

1. Поняття та види речового права.

2. Види речей.

3. Майно та плоди.

4. Поняття володіння та його види.

5. Набуття та припинення володіння.

6. Посесорний захист володіння.

7. Петиторний захист володіння.

Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Слово "товар" застосовується лише для рухомого майна – Mercis appellatio ad res mobiles tantum pertinet

2. Право володіти – Jus possidendi

3. Право користуватися – Jus udendi

4. Право розпоряджатися – Jus abudendi

5. Право захищати – Jus vidicandi

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініцію:

1. Nemo dare potest quod non habet – Ніхто не може віддати те, чого не має

2. Res nullius cedit primo occupanti – Безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив

 

Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К., 1995.

3. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

Тема 11. Право власності (2 год.)

Лекція 12. Право власності

Поняття права власності. Види права власності. Зміст права власності. Способи набуття та припинення права власності. Захист права власності (віндикаційний позов та негаторний позов).

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Дослідити:

а) особливості condominium;

б) особливості публіціанового позову.

Література:

1. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. Вид. 3 –є, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

2. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под редакцией члена-корр. РАН, професора В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА – М НОРМА, 1996.

3. Покровский И.А. История Римского права / И.А. Покровский. – Мн.: Харвест, 2002.

4. Римское частное право: Учебник под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994.

5. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.

 

Тема 12. Права на чужі речі (2 год.)

Лекція 13. Права на чужі речі

Поняття прав на чужі речі: виникнення та розвиток. Поняття і види сервітутів. Емфітевзис і суперфіцій. Застава та її форми. (фідуціарна угода, ручна застава, іпотека).

Семінарське заняття 6.

Права на чужі речі

1. Поняття прав на чужі речі та їх види.

2. Поняття сервітуту.

3. Види сервітутів.

4. Поняття емфітевзису, його відмінність від оренди.

5. Поняття суперфіцію.

6. Заставне право та поняття застави.

7. Форми застави: фідуціарна угода, ручна застава, іпотека.

Юридичні визначення, правила та терміни

1. Не може бути сервітуту на власну річ – Nulli res sua servit

2. Право користування чужою землею – Jus emphyteutioum

3. Право користування чужою землею для забудови – Superficies

4. Право користування чужим приміщенням – Habitatio

5. Право користування чужою річчю без одержання прибутків від неї – Usus

6. Право користування чужою річчю і одержання прибутків від неї – Usufructus

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Nuda proprietas – гола власність на річ

2. Salva substancia – відсутність розпорядження отриманою річчю

3. Servitus in faciendo consistere nequit – сервітут не може бути в будь-якій дії

Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К., 1995.

3. Гетьман-Павлова Римское частное право. Курс лекций в схематическом изложении. Учебное пособие. М.: Юристь, 2005.

4. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Издание 2-е, – М.: 2005.

Тема 13. Вчення про зобов`язання (4 год.)

Лекція 14. Поняття зобов’язання

Поняття зобов’язального права та зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язання. Поняття юридичного факту.

Лекція 15. Зміст зобов'язання

Зміст зобов`язання. Класифікація зобов`язань. Сторони в зобов`язанні. Заміна сторін у зобов’язанні. Виконання зобов`язання. Наслідки невиконання зобов`язання. Умови цивільної відповідальності.

 

Семінарське заняття 7.

Загальне вчення про зобов`язання

1. Поняття зобов’язального права. Зміст зобов`язання.

2. Класифікація зобов`язань.

3. Підстави виникнення зобов’язання.

4. Сторони в зобов`язанні.

5. Виконання зобов`язання.

6. Способи забезпечення виконання зобов’язання.

7. Наслідки невиконання зобов`язання.

 

Юридичні визначення, правила та терміни:

1. Кого вигода того й ризик – Си jus commodum, ejus рericulum

2. Зобов`язання – obligtio

3. Дати – Dare

4. Зробити – Facere

5. Надати – Praestare

6. Діяти законним чином – Per legis actiones

7. Непереборна сила – Vis major

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пояснити дефініції:

1. Impossibilium nulla obligatio est – не існує обов'язку виконати неможливе.

2. Incaule factum pro поп facto habetur – необе­режна дія розцінюється як невиконання.

3. Injuria поп praesumitur – шкода не презюмується.

4. Сasus a nullo praestantur – за випадок ніхто не відповідає.

5. Nemo ex aliena iactura lucrum facere debet – ніхто не повинен наживатися на чужих збитках.

6. In facto quod se habet ad bonum et ma/um, magis de bono quam de malo lex intendit – у вчинку, що може вважатись поганим або добрим, право звертає увагу більше на добрий, ніж на поганий бік.

7. Ius ex injuria поп oritur – право не може виник­нути з правопорушення.

8. Ius поп habende, lute поп paretur – тому, хто не має права, можна безпечно не підкорятися.

9. Impossibilium nulla est obligatio – зобов`язання не виникає, якщо його предмет неможливий

 

Література:

1. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. М., 1993.

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К., 1995.

3. Кофанов Л.Л. Обязательственное право в архаическом Риме: Долговой вопрос (VI - IV вв. до н.э.). – М.: Юрист, 1994.

4. Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты. М.: 2005.