2020-01-15
320
Головним завдання будь-якого підприємства є отримання прибутків. Контроль і вирахування аналізу фінансового стану підприємств дає змоги визначити наскільки ефективно чи неефективно працює підприємство.
Завданням фінансово-економічного аналізу є розгляд проблем, пов'язаних із функціонуванням фінансового механізму, зокрема, пов'язаних із коротко - та довготерміновими операціями вкладеннями. Основними категоріями фінансового аналізу є відсотки та відсоткова ставка. У фінансових розрахунках відсотки - це плата за користування позиченими грошима, капіталом. Ця плата вимірюється у грошових одиницях, тобто є абсолютною величиною. Отже, надання грошей у борг є послугою, за яку треба платити. У ролі позичальника і боржника виступають банки, підприємства й організації, а також фізичні особи (люди). Вони є об'єктами фінансових розрахунків. Відсоткова ставка - це відношення суми відсоткових грошей, виплачених за певний період часу (рік, місяць), до величини позички (суми боргу). У фінансовому аналізі під відсотковими грошима, чи просто - відсотками, розуміють грошову винагороду за позичені гроші капітал.
Загальновідомо, що метод - спосіб чи засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання. В процесі виконання даної роботи був здійсненний спеціальний підбір сукупності методів. такий підбір називається методикою. При цьому, свідоме застосування науково обгрунтованих методів є істотною умовою отримання нових знань.
Будь-які методи базуються на загальних принципах наукового мислення. Серед основних загальнонаукових методів виділяють такі:
Індукція - умозаключення від фактів до деякої гіпотези,
Дедукція - висновок за правилами логіки, ланцюжок умозаключень, ланки якого зв'язані логічною послідовністю,
Аналіз - розчленування об'єкту явища на елементи,
Синтез - поєднання, з'єднання різних елементів об'єкту, явища в єдине ціле.
Аналогія - відповідність, подібність об'єтів, явищ в яких-небудь властивостях, умозаключення про менш знаний об'єкт, явище по більш знаному, якщо вони входять в однорідну групу.
Спостереження - ціленаправлене вивчення, сприйняття, зумовлене поставленою задачею, систематичний збір даних по об'єкту, явищу.
Порівняння - співвідношення між двома об'єктами, явищами, яке дозволяє виявити загальне і особливе.
В даній курсовій роботі застосовані такі методи:
Літературний метод - в процесі роботи відбірано і проаналізовано 14 літературних джерела, які в тій чи іншій мірі стосуються даного об'єкту вивчення.
Описовий метод - це один із найдавніших при вивченні об'єктів і процесів у будь-яких галузях знань. В роботі описані сучасний фінансовий механізм України та особливості його функціонування в умовах державного регулювання. Для опису використані літературні джерела та статистичні дані.
Але одним із найважливіших методів є методи кількісного фінансового аналізу, без застосування яких дослідження фінансового механізму є практично неможливими [20].
За допомогою кількісного фінансового аналізу розв'язується широке коло завдань - від елементарного нарахування відсотків і до складних інвестиційних, кредитних та комерційних проблем у різних постановках, які залежать від конкретних умов.
Ці завдання можна сформулювати так:
1) вимірювання кінцевих фінансових результатів операцій для кожної з двох сторін фінансової угоди,
2) виявлення залежності кінцевих результатів від основних параметрів операцій або угоди та вимірювання взаємозв'язків між параметрами,
3) розробка оптимальних планів здійснення фінансових операцій для примноження прибутків,
4) визначення параметрів еквівалентних змін умов фінансової угоди.
Головна ціль, яка переслідується при створенні інформаційної системи - допомогти інвестори зберегти, а не загубити кошти, які вкладаються в цінні папери. Якщо за допомогою системи інвестор мінімізує збитки, то стабільна висока дохідність гарантована.
Для допомоги інвесторам в їх вкладеннях необхідно, щоб система працювала як в довгостроковому, так і короткостроковому періоді, тобто робила фундаментальний та технічний аналіз. Створення подібної системи стане новим етапом в інвестиційній діяльності на ринку цінних паперів. Невелика кількість подібних систем на вітчизняному ринку вимагає створити нескладну та дешеву інформаційну систему, яка б відповідала вимогам вітчизняних інвесторів.
Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства. Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.
Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.
До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності. Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях [11, 136].
Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності - це сума прибутку або доходів. Відносний показник - рівень рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:
Р = (П/С) 100,Де Р - рівень рентабельності, %;
П - прибуток від реалізації продукції, грн.;
С - собівартість продукції, грн.
Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадського харчування) до товарообороту.
Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові результати та витрати від операційної звичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.
Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.
За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.
На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити серйозну увагу.
Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабельності. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників рентабельності:
а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);
б) показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).
Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.
Показники рентабельності групи "а" розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:
1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)
К1 = Вп/Чоп = 1 - Впр/Чоп,
де Вп - сума валового прибутку;
Впр - вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);
Чоп - чистий обсяг продажу (реалізації);
2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності (К2)
К2 = Под/Чоп,
де Под - сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;
3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства - операційної, фінансової, інвестиційної (К3)
К3 = П/Чоп,
де П - сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податкових виплат;
4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (K4) К4 = Чп/Чоп,
де Чп - сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків;
5) критичний коефіцієнт рентабельності (K5)
К5 = (Чоп - Зв) / Чоп,
де Зв - це сума змінних витрат у складі вартості продажу.
У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та інших підприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна - вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова - облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльності знаходить відображення у відповідних формах звітності.
Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обрахунку - чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).
Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.
Показники рентабельності групи "б" розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:
1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)
К6 = Чп/ВА,
де ВА - середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;
2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)
К7 = П/СА,
де СА - середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов'язання);
3. коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Kg)
К8 = Чп/СК,
де СК - середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.
Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т.д.
Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу - довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього коефіцієнта.
Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану підприємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників - коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.
Тепер розглянемо рейтинговій метод оцінки підприємства. Система рейтингового оцінювання складається з таких елементів: системи оцінних коефіцієнтів; шкали вагомості цих коефіцієнтів (за потреби); шкали оцінки значень здобутих показників; формули розрахунку остаточного рейтингу. У процесі розробки життєздатної системи рейтингової оцінки постає проблема вибору еталону для порівняння (порівняння з умовним еталонним підприємством цілком можливе, але вибір такого еталону вимагає уточнення для кожного виду ризику). Необов’язково вибирати з-поміж великої кількості підприємств найкраще, зручніше просто вибрати серед показників переліку підприємств найкращі та сформувати з них еталон для порівняння. Наявність у рейтинговій оцінці певних еталонних значень передбачає, що рейтинг обчислюється методом відстаней або різниць між реальним та еталонним значеннями. Для визначення остаточного рейтингу ранжуються не значення, а відстані. Традиційний рейтинг виключає операцію ранжування відстаней, що економить час [20].
Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві, виступає гарантом ефективної реалізації економічних інтересів усіх учасників фінансових відносин як самого підприємства, так і його партнерів.
Стійке фінансове положення підприємства є результатом вмілого, прорахованого управління усією сукупністю виробничо-господарських факторів, які визначають результати діяльності підприємства.
Теорія аналізу фінансів, підприємництва та економіки підприємства розглядає поняття "стійкий фінансовий стан" не лише як якісну характеристику його фінансів, але як і явище, що може бути кількісно виміряне. Цей принциповий висновок дозволяє сформулювати загальні принципи побудови науково обгрунтованої методики оцінки фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства, незалежно від форми власності та виду діяльності.
Таку оцінку можна отримати різними методами та з використанням різних критеріїв. Складовими етапами методики комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є:
збір та аналітична обробка вихідної інформації за період часу, який оцінюються;
обгрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану рентабельності та ділової активності підприємства, їх класифікація, розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки;
класифікація (ранжування) підприємств за рейтингом.
Кластерний аналіз - система математичних процедур, яка дозволяє на основі множини показників, що характеризують набір об'єктів, згрупувати їх у класи (кластери) таким чином, щоб об'єкти, які входять в один клас, були більше однорідними, більш подібними в порівнянні з об'єктами, що входять в інші класи. На основі чисельно виражених параметрів об'єктів обчислюються відстані між ними, які можуть виражатися як в евклідовій, так й в інших метриках.
Для формування рейтингу фінансового стану підприємства методом кластерного аналізу рекомендується використовувати наступні показники:
1. Коефіцієнт поточної ліквідності;
2. Коефіцієнт забезпечення ВОК;
3. Коефіцієнт оборотності;
4. Коефіцієнт рентабельності виробництва.
Якщо підприємство посідає за критерієм максимізації відповідного показника перше місце в кластері, то йому надається 1 бал, друге місце - 2 бали і т.д. підсумок являє собою рейтингову оцінку фінансового стану підприємства.
Таблиця 13.1
Визначення рейтингу ЧМОЗ кластерним методом за 2008-2009 роки
| Роки | Кластери | ||||
| Коефіцієнт поточної ліквідності | Коефіцієнт забезпечення ВОК | Коефіцієнт оборотності | Коефіцієнт рентабельності виробництво | Підсумковий кластер | |
| 2008 | 1,639 | 0,563 | 6,813 | 18 | 1+1+1+2 = 5 |
| 2009 | 0,114 | 0,077 | 5,67 | 25 | 2+2+2+1 = 7 |
За проведеними оцінками, в 2008 році підприємство оцінювалось п’ятіркою, а в 2009 році - 7. Отже фінансовий стан заводу в 2008 році був кращий, ніж в 2009 році.
Матричний аналіз використовується для узагальнюючої оцінки ефективної діяльності підприємства. Процес матричного аналізу включає етапи:
¾ визначення мети аналізу;
¾ отримання інформації;
¾ оцінка отриманих даних та інтерпретації результатів.
Для здійснення такого аналізу необхідно спів ставити економічні результати господарської діяльності з ресурсами та затратами, що були необхідними для досягнення цих результатів.
Таблиця 13.2
Визначення рейтингу ЧМОЗ матричним методом за 2008 рік тис. грн.
|
| Результати | Затрати | Ресурси | ||||
| прибуток | виручка | собівартість | матеріали | Основні засоби | Фонд оплати праці | Чисельність персоналу | |
| Прибуток | 1 | ||||||
| Виручка | 0,02 | 1 | |||||
| Собівартість | 0,026 | 1,25 | 1 | ||||
| Матеріали | 0,035 | 1,728 | 1,383 | 1 | |||
| Основні засоби | 0,046 | 2,238 | 1,79 | 1,295 | 1 | ||
| Фонд оплати праці | 0,095 | 4,642 | 3,714 | 2,686 | 2,075 | 1 | |
| Чисельність персоналу | 1,373 | 67 | 53,593 | 30,765 | 29,94 | 14,431 | 1 |
Отже, за допомогою формули середньої арифметичної визначимо значення рейтингового числа. Р = 10,86
Тепер розрахуємо дані за 2009 рік.
Таблиця 13.3
Визначення рейтингу ЧМОЗ матричним методом за 2009 рік тис. грн.
|
| Результати | Затрати | Ресурси | ||||
| прибуток | виручка | собівартість | матеріали | Основні засоби | Фонд оплати праці | Чисельність персоналу | |
| Прибуток | 1 | ||||||
| Виручка | - 0,377 | 1 | |||||
| Собівартість | - 0,367 | 0,975 | 1 | ||||
| Матеріали | - 0,48 | 1,274 | 1,306 | 1 | |||
| Основні засоби | - 0,406 | 1,077 | 1,104 | 0,845 | 1 | ||
| Фонд оплати праці | - 1,049 | 2,786 | 2,856 | 2,186 | 2,587 | 1 | |
| Чисельність персоналу | - 15,708 | 41,714 | 42,766 | 32,74 | 38,734 | 14,974 | 1 |
В частині прибутку всі значення виявились відємними, в зв’язку із отриманням збитку в 2009 році. Р = 8,07
Матричний метод дозволяє провести порівняльний аналіз діяльності підприємства в динаміці за ряд періодів та визначити узагальнене значення показника ефективності його діяльності.
Розглянемо співвідношення 2008-2009 років за матричним методом.
Таблиця 13.4
Співвідношення 2008-2009 років матричним методом тис. грн
|
| Результати | Затрати | Ресурси | ||||
| прибуток | виручка | собівартість | матеріали | Основні засоби | Фонд оплати праці | Чисельність персоналу | |
| Прибуток | 1 | ||||||
| Виручка | - 18,85 | 1 | |||||
| Собівартість | - 14,115 | 0,78 | 1 | ||||
| Матеріали | - 13,714 | 0,737 | 0,944 | 1 | |||
| Основні засоби | - 8,826 | 0,481 | 0,617 | 0,653 | 1 | ||
| Фонд оплати праці | - 11,042 | 0,6 | 0,769 | 0,814 | 1,247 | 1 | |
| Чисельність персоналу | - 11,441 | 0,623 | 0,798 | 0,845 | 1,294 | 1,038 | 1 |
ПР = 8,07/10,86 = 0,743
Значення узагальнюючого показника менше 1, що свідчить про зменшення ефективності.
Матричний метод дає узагальнюючу характеристику стану підприємства, динаміки його розвитку та дозволяє визначити зміни в ході і в результатах роботи, а також виявити резерви підвищення ефективності виробництва.
Метод бальної оцінки заснований на виставлянні кожному якісному параметру підприємства бала з урахуванням значимості цього параметра в цілому й обраної для оцінки шкали: більше нормативу - 3, дорівнює нормативу - 2, менше - 1. Після цього визначається середній бал, що характеризує рівень його якості в балах за показниками:
¾ Коефіцієнт поточної ліквідності
¾ Коефіцієнт абсолютної ліквідності
¾ Коефіцієнт фінансової незалежності
¾ Коефіцієнт фінансової залежності
Таблиця 13.4
Визначення рейтингу ЧМОЗ методом бальних оцінок за 2008-2009 роки
| Показники | 2008 | 2009 | Нормативне значення | Бали | |
| 2008 | 2009 | ||||
| Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,639 | 0,114 | 0,4-0,5 | 3 | 1 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,905 | 0,005 | 0,2-0,25 | 3 | 1 |
| Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,833 | 0,841 | > 0,5 | 3 | 3 |
| Коефіцієнт фінансової залежності | 0,167 | 0,159 | < 0,5 | 3 | 3 |
| Разом | - | - | - | 12 | 8 |
За максимальною кількістю балів визначається кращий рік. Отже, в 2008 році рейтингова оцінка склала 12, а в 2009 році - 8. Тому фінансовий стан на підприємстві був кращим в 2008 році, ніж в 2009.
Тепер розглянемо метод порівняльної рейтингової оцінки. Тут виділяють наступні етапи:
¾ збирання та аналітична оцінка вихідної інформації;
¾ обґрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану та їх класифікація.
¾ розрахунок підсумкових показників рейтингової оцінки
¾ класифікація підприємств за рейтингом.
В основу методики покладено порівняння підприємства по кожному показнику фінансового стану з умовним підприємством, яке має найкращі показники з усіх порівнюваних підприємств.
Алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і ділової активності компанії-позичальника може бути поданий у вигляді послідовності наступних дій:
1. Вихідні дані надаються у вигляді матриці (Міј), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (і = 1,2,3,. n), а по графах - номери підприємств (ј = 1. m).
2. по кожному показнику знаходяться максимально наближене до нормативу значення і заноситься в графу умовного еталонного підприємства (m+1).
3. Вхідні дані матриці підприємства (Міј) стандартизуються у відношенні до відповідного показника еталонного підприємства за формулою:
Xіј = Aij / max Aij
Aij - значення і-го показника j-го підприємства;
мax Aі,ј - значення і-го показника у еталонного підприємства
4. Для кожного підприємства значення його рейтингової оцінки визначається за формулою:
Rj√ (1-х1,j) 2 + … + (1-хп, j) 2
де, Rј - рейтингова оцінка для j-го підприємства
Для нашого аналізу як еталон візьмемо дані 2008 року, оскільки показники по них мали кращі результати. І визначимо рейтинго підприємства за 2009 рік.
Таблиця 13.5
Визначення рейтингу ЧМОЗ методом порівняльної рейтингової оцінки за 2008-2009 роки
| 2009 | Еталонне підприємство (m+1) | Xij | |
| Коефіцієнт поточної ліквідності | 0,114 | 1,639 | 0,07 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,005 | 0,905 | 0,006 |
| Коефіцієнт проміжної ліквідності | 1,085 | 3,503 | 0,31 |
| Коефіцієнт оборотності ДтЗ | 10,523 | 16,915 | 0,622 |
| Термін обороності ДтЗ | 34 | 21 | 1,619 |
| Кількість оборотів запасів | 7,138 | 12,493 | 0,571 |
| Термін обороності запасів | 50 | 28 | 1,786 |
| Кількість оборотів КтЗ | 4,724 | 12,672 | 0,373 |
| Термін обороності КтЗ | 76 | 28 | 2,714 |
| Термін операційного циклу | 84 | 49 | 1,714 |
| Термін фінансового циклу | 8 | 21 | 0,381 |
| Кількість оборотів ВК | 0,86 | 1,645 | 0,523 |
| Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,841 | 0,833 | 1,01 |
| Коефіцієнт фінансової залежності | 0,159 | 0,167 | 0,952 |
| Коефіцієнт фінансового лівереджу | 0, 19 | 0,2 | 0,95 |
| Коефіцієнт фінансової стабільності | 5,27 | 4,976 | 1,059 |
| Коефіцієнт інвестування | 1,015 | 1,349 | 0,752 |
| Коефіцієнт маневреності | 0,016 | 0,259 | 0,062 |
| Коефіцієнт зобовязання | 0,074 | 0,563 | 0,131 |
| Оборотність всього капіталу | 0,719 | 1,439 | 0,5 |
Rj√ = 0,865 + 0,988 + 0,476 + 0,143 + 0,383 + 0,184 + 0,618 + 0,393 + 2,938 + 0,51 + 0,383 + 0,228 + 0,01 + 0,002 + 0,003 + 0,003 + 0,062 + 0,88 + 0,869 + 0,25 = 3, 19
В зв’язку з тим, що порівнюється лише 2009 рік, то визначено бал підприємства в даному році - 3, 19.
Підсумкова рейтингова оцінка враховує усі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності в цілому. При її побудові враховуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів, стан та розміщення коштів, їх джерела та інші показники. Тому вибір та обгрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні здійснюватись згідно досягненням теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки. Потреб суб’єктів управління в аналітичній оцінці.
Отже, за всіма методами оцінки, очевидно, що в 2008 році підприємство було забезпечене краще активами і загалом фінансовий стан був кращим. В поточному році показники погіршились, тому рейтингова оцінка є нижчою.
