Функціонування елементів системи, що підлягають впливу випадкових дій задається генераторами випадкових чисел, реалізованих програмними методами, які виробляють псевдовипрадкові послідовності.
Псевдовипадковимипослідовностями назив. досить повно детерміновані числа, що володіють статистичними властивостями випадкових чисел, які визначаються шляхом їх перевірки спеціальними тестам, а також періодичністю, тобто повторюваністю через визначені проміжки часу. При моделюванні використовуються інтервали послідовностей псевдовипадкових чисел, в яких немає ні одного числа, яке зустрічається більше одного разу.
Методи генерування випадкових чисел:
1) метод квадратів;
2) метод добутків;
3) мультиплікативний конгруентний метод;
4) змішаний конгруентний метод.
1) Метод квадратів. До квадрату підноситься текуче випадкове число і із результатів середніх розрядів виділяється наступне випадкове число.
Наприклад, текуче випадкове число 151
1512 = 22801.
Наступне випадкове число 2802 = 78400
8402 = 705600
5602 = ……..
Метод добутків.
Два наступних одне за одним випадкових числа перемножують і із добутку середніх розрядів виділяють наступне випадкове число.
Наприклад, 172, 169
172 Х 169 = 29068
906 – наступне випадкове і т.д.
Мультиплікативний конгруентний метод
В якості поточного значення випадкового числа виділяють залишок від ділення добутку попереднього випадкового числа і постійного множника на постійне число m:
1.
де
Наприклад,
припустимо
Тоді
648 / 7 = 0,92, а 4 – залишок від ділення