Динамічні характеристики визначають перехідний процес встановлення вихідного сигналу при зміні вхідного. Інформаційна здатність вимірювальних перетворювачів крім статичних характеристик, що подають функцію перетворення сигналу, визначається й динамічними характеристиками, які визначають швидкість виконання одного перетворення, що визначає й обсяг одержуваної інформації.
Для аналізу часових характеристик передатну функцію, звичайно, зображують у вигляді лінійної функції. Таке наближення припустиме, оскільки до лінійної функції прагнуть привести функції реальних перетворювачів. А необхідність такого наближення обумовлена тим, що аналіз часових характеристик нелінійних елементів надзвичайно складний.
Часто використовують не тільки часове, але й спектральне подання сигналу. Для періодичного сигналу маємо
, (42)
де спектральні коефіцієнти мають вигляд :
, .
У загальному випадку часовий зв'язок між вхідною величиною й вихідною можна визначити диференціальним рівнянням:
|
|
. (43)
При аналізі складних вимірювальних систем їх намагаються привести до набору простих ланок. Однією із простих ланок у цьому випадку є інтегруюча схема (рис.6). Її робота описується рівнянням
. (44)
Роботу інтегруючих перетворювачів зручніше за все розглянути на прикладі електричних перетворювачів, відомих з теорії електричних кіл.
Інтегруючий ланцюжок має вигляд:
Рисунок 6 – Інтегруюча схема
Вихідна напруга визначається виразом:
. (45)
Ця схема буде інтегруючою щодо вхідного сигналу, якщо . Доведемо це. Перепишемо рівняння електричного кола у вигляді
. (46)
Подаючи вихідну напругу у вигляді добутку , одержимо
. (47)
Далі проведемо послідовність перетворень, щоб визначити допоміжні функції х і у.
, (48)
, (49)
, (50)
. (51)
Цей вираз дозволить виразити вихідний сигнал при будь-якій формі вхідного
. (52)
Зобразимо епюри вихідного сигналу для одно- й двоступеневого перетворювача (рис. 7).
Рисунок 7 – Епюри напруги для функції підключення
У спектральному поданні робота інтегруючої схеми показана на рис. 8.
Рисунок 8 – Фазовий портрет інтегруючої схеми
У такий же спосіб можна розглянути роботу схеми, що диференціює. Основне рівняння має вигляд:
. (53)
Інші параметри пропонується вивести самостійно.
До простих схем можна віднести й схему із затримкою сигналу, описану рівнянням
. (54)
У цій схемі сигнал на виході повторює сигнал на вході, але із затримкою, рівною .
Будь-який давач або вимірювальний прилад є з'єднанням окремих вимірювальних перетворювачів. Переважно це послідовне з'єднання. При послідовному з'єднанні загальний коефіцієнт передачі визначається добутком коефіцієнтів передачі окремих перетворювачів. Він визначає і частотні характеристики давача.
|
|
Тоді нормована частотна характеристика послідовного з'єднання двох інтегруючих перетворювачів має вигляд:
. (55)
Фазовий портрет цієї характеристики має вигляд петлі, розташованої в негативній на півплощині уявних значень, що перетинає вісь дійсних значень у точці послідовний диференціальний логометричний перетворювач схема
(56)
при
. (57)
На високих частотах запізнювання вихідного сигналу становить півперіод, а точка наближається до нуля з боку негативних значень дійсної осі.
Для перехідної характеристики в початковий момент справедливо параболічне наближення:
. (58)
Частотна характеристика триланкового давача має вигляд:
. (59)
Дійсну вісь перетинає в точці
(60)
при
. (61)
Для перетворювача, що диференціює, і що в електричних колах моделюється за допомогою -ланцюжка, нормоване рівняння -ланцюжка має вигляд:
. (62)
Як видно із цього рівняння, -ланцюжок може лише апроксимувати ідеальний перетворювач, що диференціює, тільки в області, у якій швидкість зміни сигналу істотно менше 1/ Т.
Рішення цього рівняння в частотному поданні має вигляд:
. (63)
Нормований фазовий портрет передатної функції є півколом, розташованим над віссю дійсних значень, радіус якого дорівнює 0,5, а центр розташований у точці , . Зі зменшенням частоти модуль передатної функції прагне до нуля, а фаза випереджає фазу вхідного сигналу на чверть періоду.
У часовому поданні при подачі на вхід кінцевого стрибка вхідної дії передатня функція має вигляд:
, (64)
де – початкове значення вихідного сигналу рівне ;
– стрибок вхідного впливу.
Характеристики послідовних з'єднань диференціальних ланцюжків є дзеркальним відбиттям характеристик інтегруючих ланцюжків.
Далі розглянемо причини виникнення нестійкості давачів з негативними зворотними зв'язками й методи їхнього усунення.
Негативні зворотні зв'язки часто застосовуються при конструюванні давачів і вимірювальних приладів для лінеаризації передатних характеристик. У цьому випадку лінійність приладу визначається в основному лінійністю елемента порівняння, що, як правило, працює в області малих сигналів. Але, при конструюванні пристроїв зі зворотними зв'язками необхідно враховувати можливість їхнього самозбудження.
Самозбудження пристроїв відбувається у випадку, якщо коефіцієнт передачі по петлі зворотного зв'язку перевищує одиницю. У цьому випадку малий сигнал, що виникає спочатку у вигляді шумів, властивих кожному елементу, пройшовши по петлі, одержує посилення й повертається в початкову точку з більшою величиною. Друге й наступне обернення сигналу по колу збільшують сигнал. Лавиноподібний процес збільшення сили сигналу триває до настання обмеження. Але цей зв'язок є позитивним. Вимірювальні прилади проектують із негативним зворотним зв'язком. Але, як показано вище (51), реальні перетворювачі в діапазоні частот міняють фазу переданого сигналу. Тому проектуючи негативний зворотний зв'язок у заданому частотному діапазоні, можна одержати позитивний зв’язок поза цим діапазоном.