ІІІ. Аудиторський процес, його етапи та стадії

Фінансово-господарський контроль і аудит в усіх ланках народного господарства, насамперед у його основній ланці - підприємстві, здійснюється проведенням ревізій тематичних, вибіркових, суцільних, аудиту та інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів. Сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур, становить контрольно-аудиторський процес. Усякий динамічний процес, пов'язаний із використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій. Щодо контрольно-аудиторського процесу такими стадіями є: організаційна, дослідна, узагальнення та реалізації результатів контролю. Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, які є в структурі органів управління, на які покладено контрольні функції на підприємствах. Незалежний фінансово-господарський контроль проводиться аудиторськими фірмами.

Принципову схему змісту контрольно-аудиторського процесу подано на рис. 3.

Контрольно-аудиторського процес складається з таких стадій:[26]

Організаційна стадія включає в себе вибір об'єкта аудиту і організаційно-методичну підготовку.

Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення аудиту за тривалістю міжревізійного періоду повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження цінностей та ін.) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю, визначають потребу в спеціалістах, яких слід залучити з апарату підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу, тобто формують бригаду контролерів. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ - наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке контролюють, вид аудиту, період, за який перевіряють його діяльність, прізвище, ім'я та по батькові, посаду кожного члена аудиторської бригади, визначають її керівника, строк проведення аудиту. Керівником аудиторської бригади, як правило, призначають працівника контрольно-аудиторської служби, який має спеціальну освіту і практичний досвід контрольної роботи.

 

Стадії контрольно-аудиторського процесу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організаційна

 

 

Дослідна

 

Узагальнення та реалізації результатів контролю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

Вибір об'єкта аудиту

 

Організаційно-методична підготовка аудиту

 

Переддослідний процес

 

Дослідний процес

 

Узагальнення результатів контролю

 

Реалізація результатів контролю

 

Визначення першочерговості об'єкта контролю

Формування бригади аудиторів

Призначення аудиту

 

Вивчення стану економіки об'єкта контролю

Розробка програми аудиту

Вибір методики аудиту

Розробка плану-графіка аудиту

Складання робочого плану аудитора

 

Першочергові дії на об'єкті аудиту Обстеження об'єкта аудиту

Коригування програми аудиту

Уточнення плану-графіка аудиту

Календаризація плану аудитора

 

Виконання коптрольпо-аудиторських процедур

Формулювання запиту аудитора до ЕОМ

Задоволення запиту КОМ

Діалогове спілкування з НОМ

 

Групування і синтезування виявлених недоліків

Узагальнення і викладення результатів аудиту у акті (висновку)

 

Обговорення результатів аудиту з замовником

Розробка проекту профілактичних заходів

Прийняття рішень за результатами аудиту

Контроль зн виконанням прийнятих ріпк-нь

                                                                                                     

 

Рис. 3. Зміст контрольно-аудиторського процесу[27]

 

Організаційно-методична підготовка аудиту починається з вивчення стану економіки об'єкта аудиту. Бригада аудиторів до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за підконтрольний період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо-фінансовий план (бізнес-план) економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську і статистичну звітність, акт попередньої перевірки та рішення по ній, документи тематичних перевірок, обстежень, різних службових розслідувань і прийнятих за ними рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданнями органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових органів із питань їхньої компетенції. Вивчають і аналізують також іншу інформацію про діяльність підприємства за підконтрольний період.[28]

На підставі вивчення економіки підприємства, яке перевіряється, керівник бригади аудиторів розробляє програму аудиту, яку затверджує керівник організації, що призначає аудит. У ній зазначають об'єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного контролю тощо. Потім вибирають методику аудиту - визначають методичні прийоми і контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки тощо. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудиту, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта (розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудиту. Якщо провадиться аудит великого об'єднання, підприємства, концерну, акціонерного товариства великим складом бригади аудиторів, то затрати часу доцільно розраховувати за допомогою сітьового графіка, яким передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур, із тим, щоб завершити весь контрольно-аудиторський процес у запланований строк.[29]

Завершується організаційно-методична підготовка аудиту до виїзду на підконтрольне підприємство складанням робочого плану аудитора, де кожний виконавець за виділеним йому керівником бригади об'єктом і строком завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу і елементи виконуваних робіт.

Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який провадиться на підприємствах вищим органом управління за підпорядкованістю.

Організаційні принципи зовнішнього аудиту, який провадять незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються колом питань, поставлених замовником на його вирішення, часом проведення тощо.

Дослідна стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об'єкті аудиту - підприємстві. При цьому забезпечується додержання принципу раптовості аудиту. Складається ця стадія з двох етапів - переддослідного і дослідного.

Переддослідний етап включає низку процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені строки.

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки. Спочатку аудит був лише знаряддям перевірки і підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітів, потім він стає системно-орієнтованим на активізацію економічної діяльності. При цьому з метою запобігання помилкам основні зусилля було спрямовано на підвищення ефективності системи управління підприємством і передусім системи його внутрішнього контролю, що позитивно вплинуло на точність обліку і достовірність звітних даних. Таким чином, системний підхід зумовив нові якості аудиту, його консультативну діяльність. За умови системного підходу здійснюється формалізація аудиторських процедур, що дає змогу оптимізувати проведення перевірок, починаючи з підготовчої стадії і закінчуючи складанням аудиторського висновку. Третій етап розвитку аудиту - це його орієнтація на запобігання можливому ризику під час проведення перевірок або консультацій, уникнення ризику. Особливе значення ризику аудитора пояснюється не лише можливістю втрати репутації аудитором або аудиторською фірмою і втрати клієнта, а й великими штрафами, коли через непорядність і неправильний висновок аудитора замовнику-клієнту завдано матеріального збитку.

Заявляючи про помилки та інші виявлені порушення, аудитор повинен додержувати конфіденційності, оскільки порушення його може завдати збитків замовнику. Аудитор може частину роботи не виконувати, якщо він довіряє системі внутрішнього контролю, що діє на підприємстві. Наприклад, він може використати дані інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей, проведених ревізорами підприємства-замовника, якщо упевнений, що перевірки проведені правильно. Крім того, аудитор виявляє довіру висновкам інших аудиторів, які перевіряли організації і дочірні філії компанії, при аудиті зведеного (консолідованого) фінансового звіту материнського підприємства.

Аудиторська перевірка провадиться з використанням аудиторських стандартів (норм аудиту), розроблених практикою у країнах із розвиненою вільною економікою. Аудиторські стандарти - це основні принципи виконання аудиторських процедур. Вони мають виконуватися незалежно від умов, в яких проводиться аудит. До аудиторських стандартів включають пояснення і норми аудиту, що є керівництвом до виконання аудиторських процедур, застосування їх до окремих об'єктів перевірки, підготовки аудиторських звітів.

Відомо, що в практиці міжнародних організацій у процесі обміну інформацією та при вирішенні завдань міжнародних економічних, науково-технічних, культурних, спортивних та інших зв'язків використовуються скорочення назв країн - блоки буквеної та цифрової ідентифікації країн. Міжнародна організація з стандартизації (ІСО) розробила коди для кожної країни. Щодо України традиційно використовують такі блоки буквеної та цифрової ідентифікації:

двобуквений алфавітний код України - UА - рекомендований Міжнародною організацією з стандартизації (ІСО) для міжнародних обмінів, який дає змогу утворювати візуальну асоціацію із загальноприйнятою назвою України і будь-якого посилання на її географічне положення або статус;

трибуквений алфавітний код України - UКR - використовується в особливих випадках як більш доцільний;

цифровий порядковий код - 804 - присвоєний Статистичним бюро Організації Об'єднаних Націй і використовується для статистичних розрахунків.

Ці блоки зафіксовані для використання Міжнародною організацією з стандартизації у стандарті 130 3166-88 "Коды для представления названий стран".

Організація Об'єднаних Націй у своїй роботі також користується цими блоками.

Отже, вивчивши інформаційний аспект фінансово-господарського контролю, можна зробити висновок, що обліково-економічна інформація формується в основі піраміди і є базою інформаційного банку даних для прийняття рішені. на різних рівнях управління галуззю. Тому її необхідно використовувати насамперед при здійсненні контролю в галузі. Організаційні принципи зовнішнього аудиту, який провадять незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються колом питань, поставлених замовником на його вирішення, часом проведення тощо.

Дослідна стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об'єкті аудиту - підприємстві. При цьому забезпечується додержання принципу раптовості аудиту. Складається ця стадія з двох етапів - переддослідного і дослідного.

Переддослідний етап включає низку процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені строки.

Література

1. Аудит: практическое пособие. /Под ред. А. Кузминского- К.: 1996.

2. Аудит. /Под ред. В.И. Подольського - М.: 1997.

3. Білуха М.Т. Аудит у бізнесі- Дніпропетровськ, 1994.

4. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

5. Бухгалтерский учет в промышленности. /Под ред. проф.Новиченко П.П.- М.: 1990.

6. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита.- К.: А.С.К., 1998.

7. Закон України "Про аудиторську діяльність"

8. Экономика промышленного производства.- М.: Мысль, 1993.

9. Экономика промышленности.- М.: Знание, 1994.

10. Экономика и организация промышленного производства.- М.: Мысль, 1992.

11. Экономический анализ работы предприятий с применением АСУ.- М.: Высшая школа, 1995.

12. Экономика и статистика фирм. /Под. ред. С.Д. Ильенковой.- М.: 1996.

13. Экономика предприятия. /Под. ред. проф. В.Я. Горфинкеля.-М.: 1996.

14. Економіка: Теоретичні основи.- Тернопіль: Астон, 1997.

15. Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів

16. Кузьмінський А.М., Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу.- К.: Вища школа, 1993.

17. Остап'юк М.Я., Лучко М.Р., Кузьмінський Ю.А. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: практичний посібник.- Тернопіль.: СМП "Мережа", 1998.

18.  Положення “Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні”

19. Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит.- К.: ТОВ "НІОС", 1998.

20. Хомин П.Я., Палюх М.С., Костецький І.І., Забчук В.Д. Кореспонденція рахунків в обліковому забезпеченні звітності за журнально-ордерною формою.- Тернопіль.: Джура, 1998.


[1] Аудит. /Под ред. В.И. Подольського - М.: 1997.

[2] Бухгалтерский учет в промышленности. /Под ред. проф.Новиченко П.П.- М.: 1990.

[3] Білуха М.Т. Аудит у бізнесі- Дніпропетровськ, 1994.

[4] Там же

[5] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[6] Закон України "Про аудиторську діяльність"

[7] Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита.- К.: А.С.К., 1998.

[8] Экономика промышленного производства.- М.: Мысль, 1993.

[9] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[10] Экономика промышленности.- М.: Знание, 1994.

[11] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[12] Закон України "Про аудиторську діяльність"

[13] Положення “Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні”

[14] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[15] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[16] Экономический анализ работы предприятий с применением АСУ.- М.: Высшая школа, 1995.

[17] Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита.- К.: А.С.К., 1998.

[18] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[19] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[20] Экономика и организация промышленного производства.- М.: Мысль, 1992.

[21] Экономика предприятия. /Под. ред. проф. В.Я. Горфинкеля.-М.: 1996.

[22] Кузьмінський А.М., Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу.- К.: Вища школа, 1993.

[23] Экономика и статистика фирм. /Под. ред. С.Д. Ильенковой.- М.: 1996.

[24] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[25] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[26] Аудит: практическое пособие. /Под ред. А. Кузминского- К.: 1996.

[27] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.

[28] Аудит: практическое пособие. /Под ред. А. Кузминского- К.: 1996.

[29] Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К.: Вища школа - Знання, 1998.



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: