2020-01-14
343
Віковий період (7-10 років) пов'язаний із значними змінами в житті дитини: починаються регулярні заняття в школі, заняття в спортивних секціях, у зв'язку з чим зростає розумове і фізичне навантаження. Для організму в цьому віці характерна низька працездатність, швидка стомлюваність, оскільки ще не досягнута гармонія в розвитку і функціонуванні всіх систем. Тому фізичне навантаження без врахування вікових особливостей організму може привести до функціональних порушень.
У молодшому шкільному віці за морфо-функціональним показниками дівчатка і хлопчики не мають істотних відмінностей. У цьому віці відбувається активне вдосконалення центральної нервової системи. Маса головного мозку складає 75-80% від маси мозку дорослої людини. Найінтенсивніше у функціональному плані розвивається кірковий апарат регуляції рухів. Завершується формування функцій мозочка, що бере активну участь в координації рухів. Ці особливості центральної нервової системи служать основою ефективного освоєння нових рухів.
|
|
|
Вища нервова діяльність у дітей цього віку має свої особливості, які пов'язані із змінами властивостей нервових процесів і, зокрема, з підвищенням їх сили і рухливості, що забезпечує швидше і міцне утворення умовно-рефлекторних зв'язків в тому числі і освоєння нових рухів.
Збільшення довжини тіла відбувається нерівномірно. У 7 років довжина тіла збільшується за рік на 7-10 см, а потім темпи зростання знижуються і довжина тіла (з 8 до 10 років) за рік збільшується на 3-4 см переважно за рахунок довжини ніг.
На біологічний чинник зміни довжини тіла значно впливає соціальний і, зокрема, заняття спортом. Так довжина тіла у юних футболістів 8-ми років за рік занять футболом збільшується на 7,2 см, в 9-ти літніх — на 5,5 см, в 10-ти літніх — на 10,3 см (табл.1...3).
Фізичні вправи і особливо стрибки стимулюють точки зростання.
Продовжується окостеніння скелета, яке відбувається нерівномірно. Зв'язковий апарат ще недостатньо укріплений, гнучкий, суглоби володіють великою рухливістю.
У молодшому шкільному віці остаточно формуються основні кривизни хребта: шийний і поперековий лордоз, грудний кіфоз. Вигини хребта підтримуються не лише напругою м'язів, але і вдосконаленням хрящових і кісткових елементів, а оскільки ці елементи ще остаточно не сформовані, то можуть виникати різноманітні порушення постави, викривлення хребта і деформація грудної клітки. Останнє вимагає постійної корекції постави за допомогою фізичних вправ.
Хребетний стовп володіє великою рухливістю і особливо у дітей до 8-9 років. Внаслідок того, що кістки містять велику кількість хрящової тканини, а суглоби дуже рухливі, у дітей цього віку є всі передумови для ефективного розвитку гнучкості, рухової якості, важливої при заняттях футболом.
|
|
|
Особливості формування скелета і, зокрема, неповне окостеніння і зрощення кісток повинні обов'язково братися до уваги при тренувальних заняттях. Слід пам'ятати, що різкі поштовхи під час переміщення, при стрибках, нерівномірне навантаження на ліву і праву ногу можуть викликати зсув кісток тазу і нерівномірне їх зрощення, а надмірні навантаження на нижні кінцівки — привести до плоскостопості. Фізичні навантаження необхідно давати з обережністю, уникати стомлення, яке може загальмувати зростання тіла в довжину.
Таблиця 1.1 Динаміка фізичного розвитку футболістів 8 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники і їх розмірність | Час обстеження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | у %% До вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | ||
| Довжина тіла, см | 133,1 | 136,68 | 102,0 | 140,3 | 105,4 |
| Маса тіла, кг | 28,6 | 31,0 | 108,6 | 32,7 | 114,3 |
| Масо-ростовий індекс, г-см | 214,4 | 226,9 | 105,8 | 233,1 | 108,7 |
| ЖЄЛ, мл | 1916 | 2053 | 103,5 | 2173 | 113,4 |
| Життєвий індекс, млкг | 64,2 | 66,47 | 103,5 | 71,8 | 111,8 |
| Сила кисті, кг | 15,1 | 16,53 | 109,4 | 18,3 | 121,2 |
| Обхват грудної клітки, см | 63,9 | 64,89 | 101,6 | 65,84 | 103,0 |
| Обхват стегна, см | 39,4 | 41,68 | 105,8 | 41,69 | 105,69 |
| Довжина руки, см | 59,80 | 60,68 | 101,4 | 62,0 | 105,6 |
| Довжина стопи, см | 21,94 | 22,26 | 104,45 | 22,94 | 104,5 |
Таблиця 1.2 Динаміка фізичного розвитку футболістів 9 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники і їх розмірність | Час обстеження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | ||
| Довжина тіла, см | 139,0 | 139,2 | 100,1 | 144,5 | 103,9 |
| Маса тіла, кг | 32,0 | 32,17 | 100,3 | 36,0 | 112,5 |
| Масо-ростовий індекс, г-см | 230,2 | 231,1 | 100,4 | 249,1 | 108,2 |
| ЖЕЛ, мл | 2050 | 2166 | 105,6 | 2477 | 120,8 |
| Життєвий індекс, мл-кг | 64,0 | 67,4 | 105,3 | 70,8 | 121,6 |
| Сила кисті, кг | 18,2 | 19,2 | 105,5 | 23,7 | 130,2 |
| Обхват грудної клітки, см | 64,8 | 65,7 | 101,3 | 68,1 | 105,1 |
| Коло стегна, см | 39,7 | 39,7 | 0 | 41,8 | 105,2 |
| Довжина руки, см | 60,7 | 61,28 | 100,9 | 62,5 | 102,9 |
| Довжина стопи, см | 22,0 | 22,7 | 103 | 23,4 | 106,2 |
Таблиця 1.3 Динаміка фізичного розвитку футболістів 10 років у річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники і їх розмірність | Час обстеження | ||||
| травень | листопад | ||||
| жовтень | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% До вихідних даних | |
| Довжина тіла, см | 142,4 | 147,7 | 103,7 | 152,7 | 107,2 |
| Маса тіла, кг | 33,97 | 37,62 | 111,6 | 42,0 | 123,6 |
| Масо-ростовий індекс, г-см | 237,6 | 251,6 | 106,2 | 275,0 | 115,3 |
| ЖЄЛ, мл | 2157 | 2646 | 122,6 | 3000 | 139,0 |
| Життєвий індекс, мл-кг | 64,2 | 70,9 | 110,4 | 71,3 | 137,5 |
| Сила кисті, кг | 19,42 | 22,1 | 113,9 | 24,2 | 124,6 |
Таблиця 1.4 Час обстеження
| Досліджувані показники і їх розмірність | жовтень | травень | листопад | ||
| У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | ||
| Коло грудної клітки, см | 68,0 | 71,5 | 105,1 | 72,9 | 107,2 |
| Коло стегна, см | 42,0 | 43,1 | 102,4 | 44,5 | 105,9 |
| Довжина руки, см | 63,8 | 65,6 | 102,9 | 67,2 | 105,6 |
| Довжина стопи, см | 23,90 | 23,97 | 100,1 | 24,9 | 104,1 |
У дітей цього віку особливо інтенсивно зростають і функціонально розвиваються м'язи. Інтенсивніше розвиваються м'язи, що забезпечують вертикальне положення тіла і рух пальців рук і ніг. Глибокі м'язи спини і черевного преса розвинені відносно слабо, помітно збільшуються м'язи-розгиначі тулуба, гомілки.
М'язово-сухожильні співвідношення змінюються у бік нарощування сухожильного апарату, покращується прикріплення м'язів до кісток.
М'язи дітей коротші в порівнянні з м'язами дорослих, мають менший діаметр перетину, вони невеликого об'єму і тому в них швидко настає стомлення, якому сприяє недосконалість координаційного апарату. В той же час стомлені м'язи дітей при відпочинку швидше відновлюють первинну працездатність, оскільки знаходяться в кращих умовах кровопостачання.
|
|
|
Абсолютна маса тіла у юних футболістів складає: в 8-річних на початку занять футболом 28,6 кг, в 9-річних — 32,0 кг, в 10-річних — 33,97 кг, а річний приріст відповідно рівний 4,0 кг в 8-річних, 4 кг в 9-річних і 8 кг в 10-річних (таблиця. 1-3).
Маса м'язів у 7-річних футболістів складає 25% мас тіла, в 8-річних — 27% і 9-10-річних 30% (в дорослих осіб — 40%).
У 10-річних футболістів збільшення маси тіла випереджає зростання тіла в довжину, про що свідчить масо-ростовий показник, який до кінця року у 10-річних спортсменів збільшився на 24,5% по відношенню до даних початку року.
Показники функціональної зрілості нервово-м’язового апарату вже до 8 - 10 років наближаються до рівня дорослих, про що можна судити за часом рухової реакції. Величина сили м'язів на 1 кг маси тіла у дітей також близька до дорослих. Розвиток сили м’язів-згиначів випереджає розвиток м'язів розгиначів. Тому при заняттях необхідно додатково використовувати ті вправи, які локально впливають на розвиток м'язів розгиначів.
Інші показники фізичного розвитку юних футболістів також зазнають певних змін, найбільші з яких відносяться до сили м'язів. Так, сила кисті у 8-річних футболістів за рік початкової підготовки збільшується на 21,2% (з 15,1 кг до 18,3 кг), в 9-річних — на 130,2% (з 18,2 кг до 23,7 кг) і в 10-річних на 24,6% (з 19,42 кг до 24,2 кг).
Змінюються розміри обхватів тіла.
Коло грудної клітки (ОГК) збільшується у 8-річних футболістів з 63,9 см до 65,84 см або на 1,94 см, в 9-річних на 3,3 см (до кінця року ОГК складає 68,1 см) і в 10-річних — на 4,9 см, складаючи до кінця року 72,9 див.
Коло стегна у 8-річних дітей на початку занять футболом рівне 39,4 см, до кінця року — 41,6 см (збільшення склало 2,2 см) в 9-річних ці зміни складали також 2,1 см (з 39,7 см до 41,8 см) і в 10-річних — 2,5 см (з 42,0 см до 44,5 см). Довжина руки за рік занять футболом збільшилась в 8-річних — на 2,2 см, в 9-річних — на 1,8 см, в 10-річних — на 3,4 див. Довжина стопи в досліджуваних вікових груп на початку занять футболом відповідно змінилася на 1,0 см (в 8-річних), 1,4 см (9-річних) і в 10-річних на 1 см (з 23,9 см до 24,9 см) (таблиці 1-3).
|
|
|
Вікові зміни системи кровообігу в цьому періоді характеризуються нерівномірністю: відносно повільнішими темпами збільшення об'єму серця в порівнянні з сумарним просвітом судин. Маса серця у хлопчиків в 7-8 років складає 96 г, а в 9-10 років — 111 г, що в два з половиною рази менше, ніж у дорослих.
З віком поступово сповільнюється частота сердечних скорочувань: а 7-8 років вона рівна, в середньому, 90 ударів в хвилину, в 9-10 років — 86 ударів в хвилину, в 11-12 років — 82 ударів в 1 хвилину (таблиця. 4).
Таблиця 1.5 Показники серцево-судинної системи у дітей молодшого шкільного віку
| Показники серцево-судинної системи | Вік, роки | |
| 7-8 | 9-10 | |
| ЧСС, уд-мин | 90 | 86 |
| СІК. мл | 24 | 29 |
| МОКНУВ, л | 2,16 | 2,49 |
| Вага серця, гмин | 96 | 111 |
| Загальний об'єм серця, мл | 110 | 120 |
| Арт. тиск, мм рт.ст. | 105/50 | 106/49 |
З віком збільшується дія на серце блукаючого нерва, але переважаючий вплив залишається за симпатичною іннервацією через що навіть при невеликих навантаженнях частота сердечних скорочень у дітей збільшується більшою мірою, чим у дорослих і може досягати 200-220 ударів в хвилину.
Об'єм систоли і хвилинного об’єму крові з віком також підвищується (табл.4), але при м'язовій роботі ці показники у дітей збільшуються значно менше, ніж у дорослих. Максимальна величина об'єму систоли при роботі у дітей в 8-9 років досягає 70 мл, хвилинний об'єм КРОВІ — 13-16 Л-МІН"1.
При виконанні фізичного навантаження скоротлива здатність міокарду недостатня, діяльність серця малоекономічна, функціональний резерв невеликий.
Значні зміни відбуваються в дихальній системі.
У дітей молодшого шкільного віку продовжує збільшуватись об'єм легень за рахунок об'єму альвеол. Підвищується життєва ємкість легенів (таблиця. 5).
Із зростанням і розвитком ЖЄЛ змінюються і її складові (дихальний об'єм, резервні об'єми вдиху і видиху). Для дітей цього віку як і раніше характерний частий, недостатньо стійкий ритм дихання, невелика глибина, зразкове однакове співвідношення за часом вдиху і видиху, коротка пауза. Фізіологічна цінність такого дихання невелика. Тому в системі занять фізичними вправами необхідно систематично виконувати комплекси дихальних вправ, навчити дітей правильному диханню.
Таблиця 1.6 Показники дихальної системи у дітей молодшого віку
| функціональні показники | Вік, роки | |
| 7-8 | 9-10 | |
| ЖЄЛ мл, хлопчики | 1400 | 1900 |
| ЖЄЛ мл, дівчатка | 1200 | 1460 |
| Частота дихання, в 1 мін | 20-25 | 20 |
| Дихальний об'єм, мл | 163 | 195 |
| Хвилинний об'єм дихання, л | 3,5 | 3,9 |
Обмін енергії у дітей цього віку значно (у 2-2,6 разу) вищий, ніж у дорослих, що пов'язане з посиленими пластичними процесами. Цим пояснюються і великі витрати енергії (у порівнянні з дорослими) на одну і ту ж роботу.
Таким чином, в молодшому шкільному віці відбувається завершення анатомо-фізіологічного дозрівання систем, забезпечуючих рухову активність дитини. Цей віковий період найбільш сприятливий для розвитку практично всіх рухових якостей і координаційних здібностей. Через особливості центральної нервової системи і, зокрема, її пластичність, діти цього віку володіють високими здібностями до засвоєння техніки рухів, що визначає головну спрямованість фізичної підготовки — розвиток рухової координації, зумовлюючу техніку рухів.
Для цього віку характерний високий темп приросту майже всіх рухових якостей. Зі всіх рухових якостей найбільш темпи приросту наголошуються за показниками спритності і особливо в 8-9 років. Висока еластичність зв'язок, м'язів, велика рухливість хребетного стовпа забезпечують розвиток гнучкості, хоча до кінця цього вікового періоду темпи розвитку рухової якості гнучкості знижуються.
Діти молодшого шкільного віку також легко пристосовуються до навантажень швидкісно-силового характеру, хоча сенситивним періодом розвитку цієї якості є підлітковий вік. Швидкісно-силові вправи роблять позитивний вплив на фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей.
При освоєнні таких швидкісно-силових вправ як стрибок слід пам'ятати про незавершеність процесів окостеніння, про можливий зсув кісткових з'єднань.
Витривалість слід розвивати через збільшення часу виконання вправ з врахуванням вікових особливостей дітей.
Необхідно враховувати, що діти цього віку, не володіючи ще високою координацією рухів, досить швидко втомлюються при одноманітних вправах і втрачають інтерес до них. Тому важливим засобом розвитку і закріплення основних рухових умінь і навиків є ігри, що більш всього відповідають фізіологічним потребам дітей цього віку.
Розвиток рухових якостей і темпи їх приросту залежать, з одного боку, від біологічної зрілості органів і систем до опанування певної моторики, з іншою визначаються вихідним рівнем розвитку рухової якості або здібності.
У таблицях 6..8 представлена динаміка розвитку рухових здібностей футболістів різних віків в річному циклі. При цьому діти як 8-ми, так і 9-ти років футболом займалися перший рік.
У зв'язку з інтенсивним розвитком в цьому віці аналізаторних систем (руховою, тактильною вестибулярною) діти успішно оцінюють просторові характеристики, свої рухові зусилля, що виходить з результатів таких тестів як "стрибок з надбавками" і "удар на точність". Ці здібності лежать в основі точності вирішення рухових завдань.
І хоча для розвитку швидкісно-силової якості сенситивним періодом є підлітковий вік, проте в цьому віковому періоді наголошуються високі темпи його приросту, що пояснюється тим, що воно не піддавалося спеціальному тренінгу до організованих занять футболом.
Зі всіх трьох видів швидкості (швидкість реакції, швидкість при виконанні одиночного руху і дистанційна швидкість) лише для перших двох видів цей віковий період є сенситивним, тому вдосконалення дистанційної швидкості пов'язане з меншим приростом її показників в порівнянні з іншими.
тренування моторика підліток школяр
Таблиця 1.7 Динаміка здібностей до моторики у футболістів 8 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Час дослідження | |||||
| Досліджувані показники | жовтень | травень | листопад | ||
| у | у | у %% до | у | у %% до | |
| вимірюваних | вимірюваних | початковим | вимірюваних | початковим | |
| одиницях | одиницях | даним | одиницях | даним | |
| Біг 30 м, з | 5,22 | 5,07 | 97,12 | 4,96 | 95,0 |
| Біг 30 м з веденням | 5,72 | 5,23 | 96,6 | 5,18 | 90,5 |
| м'яча, з | |||||
| Біг 10 м х 3, з | 8,47 | 7,29 | 92,51 | 7,92 | 93,5 |
| Біг 10 м х 3 з веденням | 10,64 | 10,22 | 96,05 | 10,06 | 94,5 |
| м'яча, з | |||||
| Стрибок в довжину, см | 155,56 | 164,74 | 105,9 | 180,8 | 116,2 |
| Стрибок вгору, см | 29,22 | 29,21 | 100,0 | 33,3 | 113,9 |
| Досліджувані показники | Час дослідження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | |
| Стрибок з прибавками, К-ть разів | 10,16 | 11,16 | 162,56 | 12,5 | 123,1 |
| Нахил вперед, см | 6,94 | 10,37 | 149,4 | 11,94 | 172,0 |
| Удар на дальність, м | 18,22 | 22,74 | 124,81 | 26,95 | 147,9 |
| Удар на точність, бали | 3,28 | 3,74 | 112,02 | 4,2 | 128,0! |
Таблиця 1.8 Динаміка здібностей до моторики у футболістів 9 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Час дослідження | |||||
| Досліджувані показники | жовтень | травень | листопад | ||
| у | у | а %% до | у | у %% до | |
| вимірюваних | вимірюваних | початковим | вимірюваних | початковим | |
| одиницях | одиницях | даним | одиницях | даним | |
| Біг 30 м, з | 5,05 | 5,02 | 99,4 | 4,92 | 97,4 |
| Біг 30 м з веденням | 5,41 | 5,23 | 96,6 | 5,16 | 95,3 |
| м'яча, з | |||||
| Біг Юм х 3, з | 7,88 | 7,29 | 92,51 | 7,12 | 90,3 |
| Біг Юм х 3, з веденням | 10,31 | 9,93 | 96,3 | 9,73 | 94,3 |
| м'яча, з | |||||
| Стрибок в довжину, см | 164,06 | 171,83 | 104,74 | 188,63 | 114,9 |
| Стрибок вгору, см | 30,12 | 32,94 | 109,36 | 38,5 | 127,8 |
| Стрибок З прибавками, к-Зо разів | 10,24 | 12,1 | 107,6 | 12,2 | 116,0 |
| Нахил вперед, см | 7,2 | 9,5 | 131,9 | 11,5 | 159,7 |
| Удар на дальність, м | 20,06 | 22,67 | 113,04 | 26,1 | 130,1 |
| Удар на точність, бали | 3,88 | 4,11 | 105,92 | 4,22 | 108,7 |
Таблиця 1.9 Динаміка здібностей до моторики у футболістів 10 років в річному циклі початкової підготовки (за Л.Евгеньевою)
| Досліджувані показники | Час дослідження | ||||
| жовтень | травень | листопад | |||
| У вимірюваних одиницях | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | У вимірюваних одиницях | у %% до вихідних даних | |
| Біг 30 м, з | 5,04 | 5,03 | 99,8 | 4,90 | 97,2 |
| Біг 30 м з веденням м'яча, з | 5,18 | 5,12 | 100 | 5,07 | 97,8 |
| Біг Юм х 3, з | 7,86 | 7,28 | 92,6 | 6,84 | 87,02 |
| Біг Юм х 3, з веденням м'яча, з | 9,83 | 7,70 | 78,33 | 7,22 | 73,4 |
| Стрибок в довжину, см | 172,96 | 190,07 | 109,9 | 207,5 | 119,9 |
| Стрибок вгору, см | 31,38 | 36,81 | 117,3 | 42,0 | 133,8 |
| Стрибок з прибавками, к-ть разів | 11,46 | 12,46 | 108,72 | 13,6 | 118,5 |
| Нахил вперед, см | 5,81 | 7,77 | 133,7 | 9,1 | 156,6 |
| Удар на дальність, м | 25,04 | 29,38 | 117,33 | 32,57 | 130,0 |
| Удар на точність * бали | 3,81 | 4,19 | 109,98 | 4,3 | 112,8 |
