На дипломну роботу студента четвертого курсу факультету агрономії

Галущака Максима Віталійовича на тему:

«Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту в сівозміні»

Інтенсивний обробіток призводить до погіршення властивостей ґрунту, слабо захищає його від ерозії, він малопродуктивний, енергомісткий. Тому в наш час гостро стає необхідність в розробці таких способів обробітку, які б попереджали ерозію, підвищували родючість ґрунту при скороченні енергетичних витрат на одиницю продукції. Однак питання мінімалізації обробітку ґрунту в умовах нестійкого зволоження ще вивчено недостатньо. Тому актуальність досліджень дипломника не викликає сумнівів.

Він опанував методику закладання і проведення польових дослідів з обробітком ґрунту, брав безпосередньо участь у проведенні основних обліків та спостережень, опрацював першоджерела наукової літератури по темі досліджень. Дипломна робота Галущака М.В. може бути допущена до захисту перед ДЕК і після успішного захисту присвоєна кваліфікація освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр зі спеціальності „Агрономія”.

 

Науковий керівник, доцент

кафедри загального землеробства П.В. Костогриз

 

Доповідь

Сучасне землеробство України перебуває на переході від інтенсивних великозатратних технологій вирощування сільськогосподарських культур до більш раціональних і менш енергоємних, за яких широко застосовують принципи мінімалізації технологічних операцій, упроваджують елементи біологічного землеробства з використанням на добриво соломи й іншої побічної продукції.

Дослідження по вивченню способів основного обробітку ґрунту під ярий ячмінь проводилися в п'ятипільній сівозміні. Чергування культур в сівозміні було таким:

6. Горох

7. Озима пшениця

8. Цукрові буряки

9. Ярий ячмінь

10. Кукурудза.

Схема досліду включала такі варіанти:

1. Оранка на 20-22 см (контроль).

3. Поверхневий обробіток на 6-8 см.

3. Без обробітку.
Розміщення варіантів у досліді рендомізоване, повторність трикратна.

Посівна площа ділянки становила 576 м2, облікова 400 м2

2007рік був несприятливим для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і ячменю ярого. Зокрема, річна кількість опадів склала лише 399 мм, при цьому за період вегетації ярого ячменю випало лише 92,9 мм, що менше норми на 223 мм, або у 3,4 рази.

Ячмінь ярий сорту Соборний у досліді вирощувався після цукрових буряків за загально прийнятою технологією, за винятком варіантів обробітку.

Для основного обробітку ґрунту використовували плуг ПЛН-4-35 і протиерозійний культиватор КПЕ-3,8. На варіантах досліду з нульовим обробітком основний обробіток ґрунту не проводили. Сівбу проводили стерневою сівалкою СЗС- 2,1.

Дослідження за впливом способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили в такі строки і за такими методиками:

- вологість ґрунту - на час сівби та збирання врожаю ячменю термостатно- ваговим методом в шарі ґрунту 0-160 см [34];

- щільність ґрунту - на початку і в середині вегетації культури за методом Н.А. Качинського з використанням ріжучих кілець в 0-30 см шарі ґрунту;

- схожість насіння ярого ячменю – шляхом підрахунку кількості схожих насінин по відношенню до кількості висіяного насіння на 1 м2;

- облік густоти посівів – на початку та в кінці вегетації ярого ячменю шляхом підрахунку рослин на 1 м2.

Забур'яненість посівів визначали кількісно-ваговим методом на початку і в кінці вегетації культури в 5 кратній повторності на ділянці.

Урожайність ячменю ярого визначали прямим комбайнуванням комбайном «Shampoo».

Економічна ефективність вирощування ячменю визначалась за даними технологічної карти.

На початок вегетації ярого ячменю в шарі ґрунту 0-30 см найбільша кількість доступної вологи була після нульового обробітку – 48,8 мм (табл.1), що більше на 5 та 8,4 мм, ніж після поверхневого обробітку та оранки. Можливо причиною цього було наявність більшої кількості капілярних пор при нульовому обробітку.

Дещо більша кількість доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 та 0-160 см також була при нульовому обробітку.

В цілому можна зробити висновок, що під час вегетації ярого ячменю волога краще зберігалася на фонах ґрунтозахисних обробітків – нульового та поверхневого.

В боротьбі з засміченістю ґрунту насінням бур’янів обробіток виконує подвійну роль: або створюються умови для їх проростання в зручний для цього час, щоб знищити їх сходи, або заробляють насіння глибше, де воно з часом гине. Ефективність обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами в значній мірі залежить від глибини, способів і строків його виконання.

На початок вегетації ярого ячменю загальна кількість бур’янів найбільшою була після нульового обробітку – 67,9 шт./м2 (табл. 2), в той час як на варіанті з поверхневим обробітком в 1,1 рази менше, а на варіанті з оранкою в 1,9 рази менше. Кількість багаторічних бур’янів із зменшенням інтенсивності обробітку збільшувалася. Маса бур’янів найбільшою була на варіанті з нульовим обробітком і становила в середньому 7,5 г/м², що в 1,1 рази більше порівняно з поверхневим та в 2 рази порівняно з оранкою.

Наявність більшої кількості бур’янів після застосування нульового обробітку можна пояснити тим, що бур’яни не зрізуються під час обробітку. Зменшення глибини обробітку призводить до незначного зростання забур’яненості посівів малорічними бур’янами та майже дворазового зростання багаторічними бур’янами, що безумовно є значним недоліком зазначених обробітків.

На кінець вегетації кількість бур’янів зменшилась на всіх варіантах досліду. Маса сирих та сухих бур’янів на кінець вегетації збільшилась і була найбільшою після нульового обробітку, дещо меншою після поверхневого,а найменшою після традиційного обробітку.

Загалом забур’яненість посівів ярого ячменю протягом вегетації була не дуже високою, лише на кінець вегетації їх маса зросла, але істотного впливу на формування врожаю не здійснила.

Як свідчать результати наших досліджень (табл. 3), вплив способу основного обробітку на врожайність ярого ячменю мав свою особливість. Найбільша кількість продуктивних стебел формувалася після поверхневого обробітку – 240 шт./м2, що на 13 і 7 шт./м2 більше, ніж після оранки та нульового обробітку. Кількість зерен і маса зерен з колоса також були більшими після поверхневого способу обробітку.

Найвищою врожайність була після поверхневого обробітку і становила 8,17 ц/га, що на 1,77 ц/га більше ніж на контролі (оранка на 20-22 см) та на 0,7 ц/га більше ніж при нульовому обробітку.

Заміна зяблевої оранки на поверхневий обробіток та без обробітку супроводжувалась істотним підвищенням врожайності зерна ячменю ярого відповідно на 1,77 і 1,07 ц/га, що більше за НІР0,95=0,91.

На наш погляд це зумовлено вищими запасами води в ґрунті на цих варіантах і відповідно збільшенням польової схожості, густоти рослин та продуктивного стеблостою.

Отже за гостро засушливих умов періоду вегетації ярого ячменю 2007 року перевагу мали варіанти з поверхневим обробітком та без обробітку ґрунту.

Економічні показники вирощування ячменю різнилися, в основному, за рахунок прямих затрат на проведення обробітку ґрунту, а також на транспортування та доробку продукції відповідно величини одержаної прибавки врожаю.

Заміна полицевої оранки поверхневим обробітком та без обробітку супроводжувалось зменшенням матеріально-грошових витрат відповідно на 169 і 262 грн./га.

В результаті заміни оранки на поверхневий обробіток ми отримали зниження витрат на виробництво продукції на 17%, а при застосуванні нульового обробітку зниження матеріально-грошових витрат становило 26%.

Однак із-за дуже малої урожайності ячменю ярого всі інші показники негативні. Собівартість вирощеного зерна дуже висока, так як затрати на вирощування даної культури були понесені в повному обсязі. Внаслідок низької врожайності у 2007 році вирощування ячменю ярого за всіх досліджуваних варіантів основного обробітку ґрунту було збитковим від 64 до 422 грн./га. Від’ємними отримали і показники рентабельності.

Для більш об’єктивної і повної оцінки ефективності вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту в сівозміні дослідження необхідно продовжити.