Ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту

Варіант досліду	Польова схожість насіння, %	Густота рослин, шт./м²
		повні сходи	перед збиранням
Оранка на 20-22 см (контроль).	82,7	331	278
Поверхневий обробіток на 6-8 см	85,1	351	294
Без обробітку	85,6	358	280

 

На нашу думку підвищення схожості насіння при зменшенні глибини обробітку зумовлювалось підвищенням щільності та зволоженістю у верхньому шарі ґрунту, в результаті чого поліпшувався контакт насінини з ґрунтом, покращувався розподіл насіння за глибиною, тобто насінина розміщувалась на ущільненому насіннєвому ложі.

На початку вегетації густота рослин ярого ячменю залежала від польової схожості насіння і була найбільшою на фоні нульового обробітку ґрунту. Перед збиранням кількість рослин була найбільшою після поверхневого обробітку і становила 294 шт./м2, на фоні нульового обробітку 280 шт./м2, а після оранки вона становила лише 278 шт./м².

 

Урожайність ярого ячменю та елементи структури врожаю

Деякі зміни водного режиму, а також зміни в кількості бур’янів, які відбуваються при заміні одного способу основного обробітку ґрунту іншим не можуть не вплинути також і на формування врожаю рослин.

Як свідчать результати наших досліджень (табл. 4.5), вплив способу основного обробітку на врожайність ярого ячменю мав свою особливість. Найбільша кількість продуктивних стебел формувалася після поверхневого обробітку – 240 шт./м2, що на 13 і 7 шт./м2 більше, ніж після оранки та нульового обробітку. Кількість зерен і маса зерен з колоса також були більшими після поверхневого способу обробітку. Що стосується маси 1000 зерен то найбільша їх маса була при оранці 47,2 г.

В рік досліджень (табл. 4.5) врожайність зерна ярого ячменю була досить низькою в залежності від варіанту досліду коливалась в межах 6,40 – 8,17 ц/га.

Найвищою врожайність була після поверхневого обробітку і становила 8,17 ц/га, що на 1,77 ц/га більше ніж на контролі (оранка на 20-22 см) та на 0,7 ц/га більше ніж при нульовому обробітку.

Заміна зяблевої оранки на поверхневий обробіток та без обробітку супроводжувалась істотним підвищенням врожайності зерна ячменю ярого відповідно на 1,77 і 1,07 ц/га, що більше за НІР0,95=0,91 (додаток А).

Таблиця 4.5

Елементи структури врожаю та урожайність ярого

Ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту

Варіант досліду	Кількість стебел, шт./м2		Кількість зерен в колосі, шт.	Маса зерен з колоса, г	Маса 1000 зерен, г	Урожайність, ц/га
	всього	продуктивних
Оранка на 20-22 см (контроль).	311	227	5,93	0,28	47,2	6,40
Поверхневий обробіток на 6-8 см	320	241	7,25	0,34	46,9	8,17
Без обробітку	314	233	6,84	0,32	46,8	7,47
НІР0,95	-	-	-	-	-	0,91

 

На наш погляд це зумовлено вищими запасами води в ґрунті на цих варіантах і відповідно збільшенням польової схожості, густоти рослин та продуктивного стеблостою.

Отже за гостро засушливих умов періоду вегетації ярого ячменю 2007 року перевагу мали варіанти з поверхневим обробітком та без обробітку ґрунту.

 

РОЗДІЛ 5

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СПОСОБІВ

ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ПІД ЯЧМІНЬ ЯРИЙ

 

Мінімалізація обробітку ґрунту є одним із шляхів зменшення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, яка включає в себе зменшення глибини основного обробітку ґрунту та впровадження замість полицевого інших способів основного обробітку. За результатами публікацій багатьох авторів застосування цих способів основного обробітку значно скорочує енергетичні, трудові та матеріально-грошові витрати на виробництво сільськогосподарської продукції. Як свідчить дослідження В.А. Гулідової [39] запровадження поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту зменшує витрати пального на 15–20%, а продуктивність праці при цьому підвищується 30–32%. В дослідженнях А.Т. Калініна і А.В.Хрулєва [40] та А.Т. Калініна [41] запровадження плоскорізного обробітку під цукрові буряки в порівнянні з традиційною глибокою оранкою підвищує продуктивність праці на 68%, а також скорочує час на проведення основного обробітку ґрунту.

В наших дослідах проведений економічний розрахунок різних способів обробітку ґрунту під ячмінь ярий.

До числа економічних показників були взяті:

– урожайність озимої пшениці при різних способах обробітку ґрунту;

– матеріально-технічні затрати на обробіток 1 га;

– собівартість 1ц продукції;

– вартість валової продукції з 1 га;

– рівень рентабельності;

– умовно чистий прибуток з 1га.

Всі розрахунки проведені на основі даних технологічної карти в цінах 2007 року. Дані розрахунків наведено в таблиці 5.1.

Розрахунки показали, що економічні показники вирощування ячменю різнилися, в основному, за рахунок прямих затрат на проведення обробітку ґрунту, а також на транспортування та доробку продукції відповідно величини одержаної прибавки врожаю.

 

Таблиця 5.1.

Економічна ефективність вирощування ячменю