Варіант досліду | Польова схожість насіння, % | Густота рослин, шт./м² | |
повні сходи | перед збиранням | ||
Оранка на 20-22 см (контроль). | 82,7 | 331 | 278 |
Поверхневий обробіток на 6-8 см | 85,1 | 351 | 294 |
Без обробітку | 85,6 | 358 | 280 |
На нашу думку підвищення схожості насіння при зменшенні глибини обробітку зумовлювалось підвищенням щільності та зволоженістю у верхньому шарі ґрунту, в результаті чого поліпшувався контакт насінини з ґрунтом, покращувався розподіл насіння за глибиною, тобто насінина розміщувалась на ущільненому насіннєвому ложі.
На початку вегетації густота рослин ярого ячменю залежала від польової схожості насіння і була найбільшою на фоні нульового обробітку ґрунту. Перед збиранням кількість рослин була найбільшою після поверхневого обробітку і становила 294 шт./м2, на фоні нульового обробітку 280 шт./м2, а після оранки вона становила лише 278 шт./м².
Урожайність ярого ячменю та елементи структури врожаю
Деякі зміни водного режиму, а також зміни в кількості бур’янів, які відбуваються при заміні одного способу основного обробітку ґрунту іншим не можуть не вплинути також і на формування врожаю рослин.
|
|
Як свідчать результати наших досліджень (табл. 4.5), вплив способу основного обробітку на врожайність ярого ячменю мав свою особливість. Найбільша кількість продуктивних стебел формувалася після поверхневого обробітку – 240 шт./м2, що на 13 і 7 шт./м2 більше, ніж після оранки та нульового обробітку. Кількість зерен і маса зерен з колоса також були більшими після поверхневого способу обробітку. Що стосується маси 1000 зерен то найбільша їх маса була при оранці 47,2 г.
В рік досліджень (табл. 4.5) врожайність зерна ярого ячменю була досить низькою в залежності від варіанту досліду коливалась в межах 6,40 – 8,17 ц/га.
Найвищою врожайність була після поверхневого обробітку і становила 8,17 ц/га, що на 1,77 ц/га більше ніж на контролі (оранка на 20-22 см) та на 0,7 ц/га більше ніж при нульовому обробітку.
Заміна зяблевої оранки на поверхневий обробіток та без обробітку супроводжувалась істотним підвищенням врожайності зерна ячменю ярого відповідно на 1,77 і 1,07 ц/га, що більше за НІР0,95=0,91 (додаток А).
Таблиця 4.5
Елементи структури врожаю та урожайність ярого
Ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту
Варіант досліду | Кількість стебел, шт./м2 | Кількість зерен в колосі, шт. | Маса зерен з колоса, г | Маса 1000 зерен, г | Урожайність, ц/га | |
всього | продуктивних | |||||
Оранка на 20-22 см (контроль). | 311 | 227 | 5,93 | 0,28 | 47,2 | 6,40 |
Поверхневий обробіток на 6-8 см | 320 | 241 | 7,25 | 0,34 | 46,9 | 8,17 |
Без обробітку | 314 | 233 | 6,84 | 0,32 | 46,8 | 7,47 |
НІР0,95 | - | - | - | - | - | 0,91 |
|
|
На наш погляд це зумовлено вищими запасами води в ґрунті на цих варіантах і відповідно збільшенням польової схожості, густоти рослин та продуктивного стеблостою.
Отже за гостро засушливих умов періоду вегетації ярого ячменю 2007 року перевагу мали варіанти з поверхневим обробітком та без обробітку ґрунту.
РОЗДІЛ 5
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СПОСОБІВ
ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ПІД ЯЧМІНЬ ЯРИЙ
Мінімалізація обробітку ґрунту є одним із шляхів зменшення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, яка включає в себе зменшення глибини основного обробітку ґрунту та впровадження замість полицевого інших способів основного обробітку. За результатами публікацій багатьох авторів застосування цих способів основного обробітку значно скорочує енергетичні, трудові та матеріально-грошові витрати на виробництво сільськогосподарської продукції. Як свідчить дослідження В.А. Гулідової [39] запровадження поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту зменшує витрати пального на 15–20%, а продуктивність праці при цьому підвищується 30–32%. В дослідженнях А.Т. Калініна і А.В.Хрулєва [40] та А.Т. Калініна [41] запровадження плоскорізного обробітку під цукрові буряки в порівнянні з традиційною глибокою оранкою підвищує продуктивність праці на 68%, а також скорочує час на проведення основного обробітку ґрунту.
В наших дослідах проведений економічний розрахунок різних способів обробітку ґрунту під ячмінь ярий.
До числа економічних показників були взяті:
– урожайність озимої пшениці при різних способах обробітку ґрунту;
– матеріально-технічні затрати на обробіток 1 га;
– собівартість 1ц продукції;
– вартість валової продукції з 1 га;
– рівень рентабельності;
– умовно чистий прибуток з 1га.
Всі розрахунки проведені на основі даних технологічної карти в цінах 2007 року. Дані розрахунків наведено в таблиці 5.1.
Розрахунки показали, що економічні показники вирощування ячменю різнилися, в основному, за рахунок прямих затрат на проведення обробітку ґрунту, а також на транспортування та доробку продукції відповідно величини одержаної прибавки врожаю.
Таблиця 5.1.
Економічна ефективність вирощування ячменю