Поняття та класифікація витрат виробництва

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможністю підприємства……………….5

1.1. Поняття та класифікація витрат на виробництво продукції……………..5

1.2. Розрахунок, планування та прогнозування витрат в процесі виробництва………………………………………………………………..…….10

1.3. Організація управління витратами в процесі виробництва…………….13

Розділ 2. Аналіз господарської діяльності ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»………………………………………………………………………………..19

2.1. Загальна характеристика ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»…….............19

2.2. Аналіз техніко - економічних та фінансових показників діяльності ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»……………………………………………………...27

2.3. Аналіз організації управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»………………………………………………………………………………..38

Розділ 3. Шляхи та напрямки покращення організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»…………………………………………………………………………….…43

3.1. Шляхи та напрямки покращення та їх значення в управлінні витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»…………………………………………..43

3.2. Ефективність від запропонованих заходів……………………………...45

Висновки……………………………………………………………….............49

Список використаних джерел…………………………………………………53

Додатки…………………………………………………………………………56

Вступ

 

В умовах ринкової економіки головною метою діяльності підприємства є досягнення максимального прибутку. Всі інші цілі підпорядковані цій головній задачі, оскільки прибуток служить основою та джерелом коштів для подальшого росту інших показників.

Оскільки економічний результат виробництва в загальному вигляді визначається, як різниця доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) і витрат на виробництво, тому дуже важко переоцінити актуальність і важливість аналізу витрат на виробництво продукції та управління ними на підприємстві.

Найбільшу актуальність має вибір системи управління витратами, яка відповідала б специфіці виробництва та давала б змогу якомога точніше аналізувати та обліковувати витрати на виробництво, а також можливість точного прогнозування та планування витрат на майбутні періоди, що забезпечувало б безперебійне ефективне виробництво продукції (робіт, послуг).

Метою роботи є на основі теоретичного матеріалу про управління витратами в процесі виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства дослідити цю проблему на базі ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» та розробити рекомендації, щодо її вдосконалення та визначити ефективність запропонованих заходів.

Завданнями роботи є:

- узагальнення теоретичних положень про поняття та види витрат, їх розрахунок, прогнозування, планування а також управління витратами;

- розробка шляхів покращення існуючої системи управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг».

Об’єктом дослідження є комплекс теоретичних, методологічних та прикладних питань, пов’язаних з організацією управління витратами на виробництво з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Предметом дослідження є сукупність процесів організації управління витратами на підприємстві з метою підвищення конкурентоспроможності продукції.

Для дослідження поняття та видів витрат використовувався метод класифікації.

При дослідженні впливу методів аналізу та обліку витрат, їх планування та прогнозування, а також організації управління ними на виробництво продукції (робіт, послуг) використовувалися методи аналізу та синтезу.

При дослідженні ефективності від впровадження запропонованих заходів покращення організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства був використаний метод моделювання процесу оцінювання ефективності запропонованого заходу.

В ході роботи має бути визначено основні методологічні, теоретичні та прикладні питання організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, проаналізована діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на предмет планування, прогнозування, аналізу, обліку та управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, розроблено рекомендації, щодо покращення системи управління витратами та оцінено ефективність від впровадження запропонованих заходів.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Поняття та класифікація витрат виробництва

 

Витрати характеризують у грошовому виразі об’єм ресурсів, що є використаними у конкретних цілях і трансформуються у собівартість продукції (робіт, послуг).

Управління витратами – є засобом досягнення підприємством високого економічного результату. Воно зводиться не лише до зниження витрат, але розповсюджується на всі елементи управління. [5]

Управління витратами на підприємстві має певні особливості. Першою особливістю витрат, як предмета управління є їхній динамізм. Вони знаходяться у постійному русі і швидко змінюються. Так, у ринкових умовах господарювання постійно змінюються ціни на ресурси і матеріали, комплектуючі вироби і деталі, тарифи на енергоносії та послуги зв’язку і транспорту. І на самому підприємстві постійно оновлюється продукція, переглядаються норми матеріальних і трудових витрат, що відображається на собівартості продукції та загальному обсязі фінансових витрат. Тому розгляд витрат у статистиці є дуже умовним і не відображає їх реального рівня.

Другою особливістю витрат, як предмета управління є їх різноманітність, що потребує застосування широкого спектру прийомів та методів в управлінні ними. Різноманітність витрат виявляється при їх класифікації, яка дозволяє виявити ступінь впливу окремих витрат на економічні результати діяльності підприємства, оцінити можливість дії на рівень тих чи інших видів витрат, і нарешті, відносити на виріб лише ті затрати, які необхідні для його виготовлення і реалізації. Не менш важливим є вірне віднесення затрат на виробничі підрозділи та окремі види діяльності підприємства.

Третя особливість витрат полягає у важкості їх виміру, обліку та оцінки. Абсолютно точних методів виміру, обліку та оцінки немає.

Четверта особливість витрат – це складність та можливе виникнення певних протиріч впливу витрат на економічний результат.

Управління витратами на підприємстві вирішує такі основні задачі, як:

· виявлення ролі управління витратами як фактора підвищення економічних результатів діяльності;

· визначення витрат по основним функціям управління;

· розрахунок витрат по виробничим підрозділам підприємства;

· розрахунок необхідних витрат на одиницю продукції (робіт, послуг);

· підготовка інформаційної бази, що дозволяє оцінювати витрати при виборі та прийнятті рішень;

· виявлення технічних способів та засобів виміру і контролю витрат:

· пошук резервів зниження витрат на всіх етапах виробничого процесу і у всіх виробничих підрозділах підприємства:

· вибір способів нормування витрат:

· вибір системи управління витратами, що відповідає роботі підприємства.

Класифікація виробничих витрат виявляє об’єктивно існуючі групи витрат, процеси формування витрат і взаємовідносини між їхніми окремими частинами. Без класифікації витрат не можливим є вирішити задачі управління ними на підприємстві. Складність структури і різноманітність процесів формування витрат передбачає розподіл їх по ряду ознак. Класифікація витрат для цілей управління повинна відповідати головній вимозі – базуватися на ознаках, що дозволяють диферинціонувати витрати для управління ними у різноманітних аспектах. Вона створює основу для визначення рівня витрат по об’єктам управління ними, організації планування, обліку, контролю і аналізу.

Розглянемо класифікацію витрат по основним ознакам. (Додаток А) [7].

Витрати на виробництво групують перш за все по видам діяльності: промислова, транспортна, комерційна і т. п. У витратах на основну діяльність виділяють витрати на основне і допоміжне виробництво. В складі основного виробництва виділяють цехи, ланки і інші структурні підрозділи.

Витратами на виробництва краще за все управляти у місцях споживання ресурсів, тобто там, де протікають виробничі процеси чи їх обслуговування. У зв’язку із цим при групуванні витрат вирішальне значення мають такі об’єкти управління ними, як:

· місця виникнення витрат;

· центри витрат;

· центри відповідальності.

Одним із методів управління витратами на підприємстві є ведення бюджетування витрат для виробничих підрозділів підприємства, при якому використовувати такі статті витрат, як: фонд оплати праці, матеріальні витрати, споживання електроенергії, амортизація, інші витрати, погашення кредитів, податки та платежі у позабюджетні фонди. Формування бюджетів по статтям витрат широко застосовується у практиці економічної і ф фінансової роботи зарубіжних фірм.

Зарубіжна практика дає різні методи класифікації витрат, які використовуються в системах обліку витрат та управління ними (Додаток Б)

Ця класифікація використовується для організації управлінського і виробничого обліку на підприємстві.

Класифікація не виконує формальної ролі, а є важливим інструментом для побудови системи управління витратами та прийняття господарських рішень.

Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують по двом ознакам:

· економічними елементами;

· Калькулятивним статтям собівартості.

Класифікація по економічним елементам. Групування витрат по економічним елементам передбачає об’єднання окремих витрат по їх однорідності, не відносячи до того, де і як вони витрачені.

На усіх промислових підприємствах використовуються наступні елементи витрат:

· Матеріальні витрати з відрахуванням вартості відходів (у тому числі сировини і матеріалів, придбаних комплектуючих виробів і полу фабрикатів, робіт, послуг виробничого характеру, що виконані сторонніми організаціями, палива, енергії);

· Витрати на оплату праці (основна та додаткова заробітна платня персоналу);

· Відрахування на соціальні потреби (відрахування у фонд соціального страхування, а Пенсійний фонд, на медичне страхування, у Державну службу зайнятості);

· Амортизація основних виробничих засобів;

· Інші витрати (знос по нематеріальним активам, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, відсотки за кредити у банках, податки, відрахування у позабюджетні фонди, відрахування у ремонтні фонди, оплата послуг сторонніх організацій, і  інші витрати).

Групування витрат за економічними елементами використовується при складанні кошторису витрат на виробництво по підприємству, цехам чи іншим об’єктам управління витратами. У ній відображується скільки і яких витрат буде чи фактично витрачено. Але вона не показує призначення виробничих витрат, їх зв’язку з результатами виробництва. Усунути цей недолік дозволяє перегрупування, що передбачає виділення серед них:

· Основних витрат, що безпосередньо направлені на виробництво продукції (робіт, послуг) і нерозривно пов’язаних із технологічним процесом;

· Витрат на обслуговування виробництва і управління ним;

· Витрат на збут та реалізацію продукції.

Перегрупування виробничих витрат проводиться по калькуляційним статтям собівартості.

Класифікація по статтям собівартості. Усі витрати підприємства, що підлягають включенню у собівартість готової продукції (робіт, послуг), у кінцевому рахунку повністю розподіляються, тобто включається у собівартість окремих видів виготовленої продукції (чи груп виготовленої однорідної продукції), виконаних робіт, наданих послуг.

Групування витрат по статтям собівартості забезпечує виділення витрат, пов’язаних з виробництвом окремих видів продукції. Ці витрати відносяться на собівартість продукції прямо чи опосередковано. Перелік статей собівартості розрізняється за галузями виробництва. Наприклад, застосовується наступне групування витрат по калькуляційним статтям собівартості:

· сировина і матеріали;

· повернені відходи (віднімаються);

· паливо та енергія на технологічні цілі;

· основна заробітна плата виробничих робітників;

· додаткова заробітна платня виробничих робітників;

· відрахування на соціальні потреби виробничих робітників;

· загальновиробничі витрати,

в тому числі:

· витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

· цехові витрати;

· загальногосподарські витрати;

· інші виробничі витрати;

· комерційні витрати.

Планування, розрахунок та прогнозування витрат у процесі виробництва

Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції, її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку.

 Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб.

Задачею планування витрат є визначення економічних результатів діяльності підприємства, що очікується у майбутньому періоді.

Планування – це один із елементів управління підприємством, що включає у себе вибір цілі підприємства та засобів її досягнення. [17]

Планування може бути:

· короткостроковим – плани складаються на місяць, квартал, рік;

· довгостроковим – плани визначають напрямки розвитку підприємства у продовж 3 – 5 років і більше.

Планування витрат – полягає у виявленні складу витрат та їх кількісної оцінки.

Планування витрат відбувається для визначення загальної кількості ресурсів, що споживається у процесі виробництва (матеріальних, трудових, грошових) і розрахунку можливого прибутку. Воно слугує базою для контролю за раціональним використанням ресурсів.

При плануванні вирішуються наступні задачі:

· розрахунок вартості ресурсів, що є необхідними для виробництва продукції;

· визначення загального об’єму витрат на виробництво;

· визначення собівартості виробництва кожного виду продукції.

Плановий об’єм витрат розраховується виходячи із структури (номенклатури і асортименту) продукції і об’єму її виробництва.

Ці задачі вирішуються шляхом техніко – економічних розрахунків. При цьому використовують матеріально – технічні норми, нормативи праці, інші параметри виробничого процесу, що фіксуються виробничою документацією, а також приймаються до уваги економічні умови виробничої діяльності: системи оплати праці, ціни ресурсів, нормативи виплат і ніші.

Визначення складу і об’єму витрат не стільки економічна, скільки техніко – економічна задача. Рівень витрат на підприємстві залежить і від рівня професіоналізму та творчого потенціалу інженерних кадрів і організаторів виробництва, а коректність віднесення витрат на види діяльності підприємства, одиниці продукції, виробничі підрозділи і інші об’єкти – від кваліфікації економістів.

Розглянемо схему процедури визначення планового об’єму витрат. (Додаток В)

У  процесі довгострокового планування для вибору правильного рішення дуже важливою є інформація про склад і структуру продукції, про витрати на виробництво того чи іншого виду продукції, про рівень витрат в цілому у окремі періоди, про потреби у капіталовкладеннях. На основі цієї інформації вирішуються питання про те, які товари продавати на тих чи інших ринках, за якими цінами, як здійснювати фінансування (із яких джерел і у які терміни), де найкраще розмістити виробництво.

Попередня оцінка витрат може попередити виробництво неприбуткової продукції. Цю оцінку варто проводити на основі: чітко визначних об’ємів виробництва (бажаним є передбачити багатоваріантні завдання і розрахунок відповідних витрат); технології виробництва виробів; варіантів заміни матеріалів; цін на матеріали та тарифи на послуги інших підприємств; розбивки витрат і якісних показників на складові для порівняння їх з витратами і показниками, досягнутими підприємствами – конкурентами. Попередня оцінка має на меті виявити необхідність подальшої модернізації виробу. При розробці перспективних (довгострокових планів) оцінка майбутніх витрат враховує витрати на нове обладнання і інші елементи основного капіталу.

До розрахунку попередніх витрат потрібно приступати на стадії розробки виробу і маркетингових досліджень, так як саме у ході конструювання, розробки технологій, визначення ємності ринку визначається рівень витрат, починається планування доходів і контроль за витратами виробництва.

Після розрахунку нормативних і фактичних витрат можливим є оцінка різниці між їх значеннями та встановити її причину: різними об’ємами прямих витрат, накладних витрат; вибором між виробництвом та закупівлею напівфабрикатів; витратами на забезпечення якості, зміни стандартних норм; кількістю продукції, що випускається; впливом попиту, ціни та інших факторів.

Кваліфікована попередня оцінка дозволяє виключити дорогі, нерентабельні елементів з виробничого процесу.