Економічна сутність доходів, витрат та фінансових результатів як об’єктів обліку та аудиту, їх класифікація

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні основи обліку і аудиту доходів, витрат та фінансових результатів операційної діяльності

Економічна сутність доходів, витрат та фінансових результатів як об’єктів обліку та аудиту, їх класифікація

Нормативно-правове регулювання та огляд спеціальної літератури

Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

Розділ 2. Методика обліку і аудиту доходів, витрат і фінансових результатів

Облік формування доходів операційної діяльності підприємства

Облік формування витрат операційної діяльності підприємства

Методика обліку формування фінансових результатів операційної діяльності підприємства

Організація і методика аудиту доходів, витрат і фінансових результатів

Розділ 3. Напрями удосконалення обліку і аудиту доходів, витрат та фінансових результатів

Удосконалення обліку доходів, витрат та фінансових результатів на базі новітніх інформаційних технологій

Напрями удосконалення організації і методики аудиту доходів, витрат та фінансових результатів

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

 

Характерною особливістю сучасного розвитку економіки України є глобальні економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин. Ринкові відносини вимагають перегляду системи бухгалтерського обліку і аудиту, одним із центральних елементів яких є облік та аудит доходів, витрат і фінансових результатів. Сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду нерозв’язних облікових питань. Зокрема це є теоретичні та методологічні аспекти обліку та аудиту доходів, витрат і фінансових результатів.

Ринкова система господарювання, яка формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління економікою підприємства, вимагає нових підходів до визначення місця і ролі підприємства в розвитку суспільного виробництва. В перехідний період виникають та отримують розвиток принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних відносин з державою, власниками, господарським партнерами, працівниками.

Реалізація фінансової стратегії підприємства значною мірою залежить від рівня управління його доходами та витратами, метою якого є отримання прибутку. Доходи і витрати можуть розглядатися як відносно самостійні об’єкти управління, аналіз складу та динаміки яких дозволяє оцінити відповідність змін, що відбулися у звітному періоді, стратегічним намірам підприємства. Загальний аналіз прибутку передбачає попередній розподіл доходів за джерелами їх утворення, а витрат – за напрямами витрачання коштів відповідно до змісту операційної, інвестиційної або фінансової діяльності, наслідком якої є утворення тієї чи іншої складової прибутку.

Актуальність теми зумовлена тим, щоосновною метою підприємства в умовах ринку стає одержання максимального прибутку при мінімальних витратах з паралельним підвищенням якості обслуговування споживачів. Засобом досягнення цієї мети є максимізація товарообігу, валового доходу та оптимізація витрат обігу.

На підставі вищезазначеного метою виконання дипломної роботи є вивчення організації та методики обліку і аудиту доходів, витрат та фінансових результатів.

Відповідно мети у дипломній роботі поставлені та підлягають розв’язанню наступні завдання:

- розглянути фінансові результати як складову господарської діяльності підприємства;

- дослідити нормативно-правове регулювання та провести огляд спеціальної літератури з обліку та аудиту доходів, витрат та фінансових результатів;

- розглянути організаційно-економічну характеристику базового підприємства;

- дослідити методику бухгалтерського обліку доходів, витрат та фінансових результатів на базовому підприємстві;

- дослідити методику аудиту доходів, витрат та фінансових результатів на базовому підприємстві;

- визначити та обґрунтувати напрямки удосконалення методики обліку та аудиту доходів, витрат та фінансових результатів на базовому підприємстві.

В процесі проведення досліджень і при оформленні їх результатів використана чинна нормативно-законодавча база з питань юридичного стану підприємств, організації фінансово-аналітичної роботи, формування кінцевих результатів діяльності, порядку обліку і звітності підприємств.

При підготовці дипломної роботи використані праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, статті у періодичних виданнях з питань організації обліку і аудиту доходів, витрат та фінансових результатів.

Як основний метод дослідження у дипломній роботі застосований системний підхід до вивчення економічних процесів у їх взаємозв’язку та взаємозалежності з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків. Зокрема, фінансові результати підприємства розглядаються як організована врегульована система, що покладена в основу господарської діяльності і є необхідною умовою забезпечення стабільного фінансового стану суб’єкта господарювання.

Об’єктом дослідження визначені доходи, витрати та фінансові результати діяльності ФОП „Ганжа О.І.”.

Структура дипломної роботи визначена метою і завданнями і включає в себе вступ, три розділи, висновки та пропозиції, список використаної літератури та додатки.

 

Розділ 1. Теоретико-методичні основи обліку і аудиту доходів, витрат та фінансових результатів операційної діяльності

Економічна сутність доходів, витрат та фінансових результатів як об’єктів обліку та аудиту, їх класифікація

Фінансові результати діяльності підприємства значною мірою залежать від рівня управління його фінансами, що обумовлює необхідність розвитку інформаційної системи фінансового менеджменту, удосконалення її організаційної структури, визначення принципів утворення та умов розподілу і поєднання інформаційних потоків.

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності суб’єкта господарювання є необхідною складовою, яка обумовлює зростання ринкової вартості підприємства. Як основний узагальнюючий показник фінансових результатів діяльності підприємства, прибуток є важливим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності [34, с. 66].

Прибуток є наслідком різноспрямованого руху грошових потоків, що характеризується доходами і витратами підприємства. Доходи і витрати, як взаємопов’язані чинники утворення прибутку підприємства, мають досліджуватися на всіх етапах їх формування. В узагальненому вигляді, прибуток може розглядатися як різниця між доходами, отриманими підприємством за відповідний період внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими в той же період внаслідок своєї діяльності [63, с. 80].

У загальному визначенні доход – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання капіталу (за винятком зростання, обумовленого внесками власників до статутного капіталу). Це визначення відповідає вимогам до визнання та класифікації доходу від звичайної діяльності підприємства, які містяться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 „Доход”. Отже, згідно з П(С)БО 15, доход визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена [15].

Ефективне управління доходами базується на їх класифікації за попередньо обґрунтованими ознаками.

Основою класифікації доходів є розподілення їх за видом діяльності, наслідком якої є утворення відповідних доходів. За цією ознакою прийнято розрізняти доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Важливою для аналізу є також класифікація доходів за джерелами їх утворення, на основі якої побудовано звіт про фінансові результати. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” доход підприємства розподіляється на наступні складові [13]:

доход (виручка) від реалізації продукції

інші операційні доходи

доход від участі в капіталі

інші фінансові доходи

інші доходи

надзвичайні доходи.

Джерелом формування доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є виробнича або інша діяльність підприємства, результатом якої є створена і реалізована продукція, реалізовані товари, виконані роботи або надані послуги [47, с. 20].

До складу інших операційних доходів належать: доход від операційної оренди активів, доход від операційних курсових ризниць, відшкодування вартості раніше списаних активів, доход від реалізації необоротних активів (крім фінансових інвестиції) та деякі інші доходи, пов’язані з операційною діяльністю підприємства [56, с. 126].

Доход від участі в капіталі складається з доходів, отриманих від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

Інші фінансові доходи включають дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, облік яких ведеться методом участі в капіталі).

До інших доходів належать доходи від реалізації фінансових інвестиції, необоротних активів і майнових комплексів, доходи від не операційних курсових ризниць та інші доходи, що не пов’язані з операційною діяльністю і виникають у процесі звичайної діяльності підприємства.

Надзвичайні доходи утворюються внаслідок надзвичайних подій або операцій, що відрізняються від звичайної діяльності підприємства і не повторюються часто або регулярно.

Умови визнання доходів, які формуються у невиробничій сфері, суттєво відрізняються від умов визнання доходу від реалізації продукції. Оскільки такі доходи пов’язані з наданням послуг, вони, згідно з П(С)БО 15 „Доход”, визнаються, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції [15].

Достовірність оцінки результату операції з надання послуг базується на дотриманні наступних умов:

можливості достовірної оцінки доходу;

імовірності надходження економічних вигод від надання послуг

можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершеності.

Витрати є другим важливим чинником утворення прибутку підприємства.

Облік витрат підприємства здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Згідно з П(С)БО 16. витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [12].

Як і доходи, витрати розподіляють на класифікаційні групи за двома основними класифікаційними ознаками.

Перший рівень класифікації передбачає розподіл витрат за видами діяльності підприємства. За цією ознакою прийнято розрізняти витрати на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства.

Ефективне управління витратами передбачає здійснення класифікації другого рівня, яке вимагає розподілу витрат за напрямами використання (витрачання) коштів. На цьому рівні витрати підприємства розподіляються на такі групи:

витрати, що включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати;

фінансові витрати;

втрати від участі в капіталі;

інші витрати;

надзвичайні витрати;

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат [67, с. 70].

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати;

- змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загально виробничі витрати;

До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства; загальні корпоративні витрати; витрати на службові відрядження та утримання апарату управління і загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання; амортизація нематеріальних активів; винагороди та професійні послуги; витрати на зв’язок; інші витрати загальногосподарського призначення).

До витрат на збут належать витрати підприємства, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), а саме: витрати пакувальних матеріалів; витрати на ремонт тари; оплата праці продавців та торгових агентів; витрати на рекламу і маркетинг; витрати на перепродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом; витрати на транспортування; витрати на гарантійний ремонт, інші витрати, пов’язані зі збутом.

Інші операційні витрати складаються з собівартості реалізованих виробничих запасів, сумнівних (безнадійних) боргів та втрат від знецінення запасів; втрат від операційних курсових різниць; визнаних економічних санкцій; відрахувань на забезпечення наступних операційних витрат (крім витрат, що включаються до собівартості реалізованої готової продукції).

До фінансових витрат належать витрати пов’язані з залученням позикового капіталу.

Втратами від участі в капіталі є збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

Інші витрати складаються із собівартості реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрат від неопераційних курсових різниць; втрат від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інших витрат від звичайної діяльності (крім фінансових витрат), що не пов’язані з операційною діяльністю [38, с. 82].

Надзвичайні витрати підприємства завершують класифікацію витрат за напрямами витрачання коштів. До них належать витрати і втрати, що утворюються у вигляді невідшкодованих збитків від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 „Податок на прибуток” до витрат підприємства також належить податок на прибуток [16].

Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства знаходиться у функціональному зв’язку з доходами і витратами, які є чинниками першого ряду по відношенню до прибутку. В умовах ринкових економічних відносин отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідною умовою існування будь-якого суб’єкту господарювання. За рахунок прибутку підприємства вирішують такі важливі завдання, як формування капіталу і забезпечення на цьому ґрунті фінансової стійкості та платоспроможності, фінансування розвитку виробництва та мотивація праці персоналу тощо.

Таким чином, прибуток є однією з провідних стратегічних цілей управління підприємством та важливим об’єктом фінансового аналізу.

Аналіз фінансових результатів та рентабельності в умовах застосування сучасних інформаційних технологій ґрунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження доходів, витрат та прибутку з метою формування взаємопов’язаних етапів виконання відповідних аналітичних процедур і розробки логічно обґрунтованих алгоритмів розрахунку аналітичних показників, на основі яких узагальнюються і оцінюються результати діяльності та приймаються управлінські рішення.

Отримання, обробка, передача та зберігання інформації щодо фінансових результатів передбачає застосування системи економічних показників [46, с. 171]. Економічні показники розподілено на дві групи, які відображають рух інформаційних потоків у системі управління:

абсолютні показники застосовуються переважно від передачі первинної (вхідної) інформації з метою кількісної оцінки параметрів досліджуваного об’єкта;

відносні показники формуються внаслідок обробки первинної інформації і по відношенню до абсолютних є вторинними, такими, що утворюються у вихідних потоках інформаційної системи управління.

Управління фінансовими результатами діяльності підприємства здійснюється за етапами, які характеризують формування та розподіл його прибутку.

Послідовність процесу визначення фінансових результатів підприємства можлива за такими формулами:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД):

 

ЧД = Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ),

 

де Д - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ПДВ - податок на додану вартість;

АЗ - акцизний збір;

ІЗ - інші збори або податки з обороту;

ІВ - інші витрати.

2. Розрахунок валового прибутку (ВП(3)):

 

ВП(3) = ЧД - СР,

 

де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг);

СР — собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

3. Визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітний період (СГП):

 

СГП = ЗНВ_П +В_ЗП - ЗНВк,

 

де ЗНВ_П - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;

Взп - витрати на виробництво звітного періоду;

ЗНВк - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.

4. Визначення собівартості реалізованої продукції (СРП):

 

СРП = ЗГП_П + СП₃ - ЗГП_К,

 

де ЗГПп - залишок готової продукції на початок звітного періоду;

СП₃ - собівартість продукції, виробленої за звітний період;

ЗГП_К - залишок готової продукції на кінець звітного періоду.

5. Визначення фінансового результату від операційної діяльності (ФРод):

 

ФРод = ВП(3) + ІОД - (АВ + ВЗ + ІОВ),

 

де ВП(3) - валовий прибуток (збиток);

ІОД - інші операційні доходи;

АВ — адміністративні витрати;

ВЗ - витрати на збут;

ІОВ - інші операційні витрати.

6. Розрахунок фінансового результату - прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (ФРзд):

ФР_ЗД = ФР_ОД + ДК + ІФД + ІД – ФВ – ВК – ІВ,

 

де ФРод – фінансовий результат від операційної діяльності;

ДК – дохід від участі в капіталі;

ІФД – інші фінансові доходи;

ІД – інші доходи;

ФВ – фінансові витрати;

ВК – втрати від участі в капіталі;

ІВ – інші витрати.

7. Розрахунок фінансового результату прибутку (збитку) від звичайної діяльності (П(3)):

 

П(3) = ПЗзд – ПП,

 

де П - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

Ззд - збиток від звичайної діяльності до оподаткування;

ПП - податок на прибуток.

8. Розрахунок чистого прибутку або збитку (ЧП (3)):

 

ЧП(3) = ФРзд ± Днд ± ППнд ± Внд ± ЗППнд,

 

де ФР3д – фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток); Днд – дохід від надзвичайної діяльності; ППнд – податок на прибуток від надзвичайної діяльності; Внд – витрати від надзвичайної діяльності; ЗПП – зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.

Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня підпорядкованості: обсягу реалізації продукції (VРП), її структури (УДі); собівартості (Сі) і рівня середньо реалізаційних цін (Ці).

Обсяг реалізації продукції може робити позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збиткової, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції може робити як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи, суди, банки, співробітників фірм, адміністрацію тощо. Причому інтереси цих користувачів часто не збігаються, тому необхідною є об'єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори [42, с. 145].

У процесі проведення перевірки аудитор прагне сформувати власну думку відносно повноти, точності, оцінки, наявності, часового визначення фактів господарського життя, належності господарюючому суб'єкту активів і пасивів (юридичних моментів), приміток до бухгалтерської звітності та належної класифікації.

Сьогодні аудит виділений в самостійну сферу комерційної діяльності і є комплексом професійних послуг з підготовки та надання рекомендацій в сфері обліку та економіки, фінансів і права, а також допомоги з їх практичного застосування, що дає можливість клієнту використовувати найкращі способи адаптації управлінського середовища в конкретній ринковій ситуації.

Проведення аудиту регламентується чинним законодавством, зокрема Законом України "Про аудиторську діяльність", а основною передумовою його здійснення є взаємна зацікавленість власників (акціонерів), держави в особі її контролюючих органів і самого аудитора в забезпеченні реальності й достовірності фінансової звітності.

Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність", аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов'язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що аудитор повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт допускає відхилення від норм і може здійснювати протиправні дії. У такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. Але святий обов'язок, аудитора - зробити все, що в його силах, з метою недопущення відхилень підприємством-клієнтом від законодавства [58, с. 84].

Підгосподарськими відхиленнями слід розуміти здійснення операцій з недотриманням діючих законів, положень, правил, норм, стандартів, наказів, вказівок або дій посадових осіб, що перешкоджали об'єктивному здійсненню операцій та направлені проти дотримання планової, договірної, фінансової і трудової дисципліни.

Об'єктом відхилення є встановлена система, порядок і техніка здійснення операцій з господарськими ресурсами підприємства і джерелами їх формування, що складають основу господарської ланки економічної діяльності.

Господарські відхилення поділяються на два види:

а) ті, що завдають шкоду – сюди відносять всі категорії недостач, втрат, крадіжок, безгосподарності, марнотратства, приписування, перевитрат, тобто все те, що наносить шкоду (збиток) підприємству;

б) ті, що виражаються в недотриманні встановленого порядку ведення господарства, порушення законодавчих актів, тобто відхилення, що полягають у недотриманні на підприємстві положень, які перешкоджають нормальному ходу робіт, а також дії, що в майбутньому можуть завдати шкоди господарюючому суб'єкту.

Обидва види відхилень є протизаконними і в тій чи іншій мірі завдають матеріальної шкоди власнику. Тому будь-яке господарське відхилення повинно виявлятися та попереджатися аудиторами.

При встановленні партнерських відносин з майбутнім клієнтом аудитор зобов'язаний вести себе на рівноправній, діловій основі і не перетворюватись на сумлінного слугу клієнта, який платить йому за послуги.

Необхідність проведення аудиту фінансових результатів зумовлена потребою користувачів у інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання.

Користувачами результатів аудиту можуть бути:

власники, засновники господарюючого суб'єкта;

інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання (кредитори, інвестори, постачальники та інші особи);

уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади.

Характер інформації, наданої аудиторами, що цікавить користувачів, наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Користувачі інформації, наданої аудиторами

Користувачі аудиторської інформації	Характер інформації, що цікавить користувача
Власники	Фінансові результати та фінансовий стан
Адміністрація	Весь спектр інформації, необхідної для управління підприємством
Персонал	Фінансові результати, що впливають на заробітну плату, преміювання, дивіденди
Контрагенти (дебітори та кредитори)	фінансовий стан підприємства
Кредитори (позикодавці)	Ліквідність балансу, платоспроможність
Державні органи та позабюджетні фонди	Фінансові результати та їх складові

 

Замовники аудиторських послуг визначають обсяги та напрями перевірок у межах своїх повноважень. Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиторських перевірок має власник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.

Аудиторська діяльність задовольняє потреби багатьох суб'єктів економічних відносин, які мають єдиний загальний інтерес - бажання отримати не просто інформацію, що міститься у фінансовій звітності, а достовірну інформацію. Тому завдання аудиту полягає у висловлені думки фахівця з приводу інформації, яка міститься у фінансовій звітності [25, с. 12].

Основні види інформації, яку повинен отримати аудитор у процесі загального ознайомлення з підприємством, наведено у табл. 1.2.

 

Таблиця1.2 Інформація для попереднього ознайомлення аудитора з клієнтом

№	Вид інформації	Дані, які повинні міститись у зібраній інформації
1	Характеристика діяльності підприємства	Продукція, замовники, основні постачальники, обсяг діяльності
2	Галузь діяльності підприємства	Загальна економічна ситуація в галузі, місце на ринку збуту, підприємства-конкуренти, особливі аспекти діяльності
3	Структура підприємства	Географічне розташування, статус (форма власності, вид діяльності), наявність філій і дочірніх підприємств, наявність операцій між Дочірніми підприємствами та головним підприємством, кількість функціональних підрозділів і їх призначення
4	Загальна схема організації роботи підприємства, стратегія діяльності	Розподіл посадових обов'язків; торгівельна, фінансова, соціальна політика та перспективи майбутнього розвитку
5	Організація функціонування управлінських відділів і бухгалтерії	Наявність контролю виконання бюджетів (планів) на підприємстві: наявність служби внутрішнього аудиту; способи отримання та розробки фінансової інформації (вручну чи комп'ютеризовано); аналіз даних; формування облікової інформації
6	Методи та принципи здійснення бухгалтерського обліку	Методи та принципи облікової політики підприємства щодо відображення різних видів активів, капіталу та зобов'язань
7	Строки інформування	Строки надання фінансової та управлінської інформації
8	Наявність основних ланок внутрішнього контролю	Розподіл обов'язків, система видачі дозволів на здійснення певних видів господарських операцій, проведення інвентаризацій, вибіркових перевірок тощо

 

Основна мета аудиту – це формування професійної думки-аудитора щодо достовірності первинних даних про факт господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення сформованої думки аудиторський звіт, аудиторський висновок, які надаються замовнику.

Мета аудиту може доповнюватись обумовленими договором з клієнтом завданнями виявлення певних резервів, кращого використання фінансових ресурсів, вивченням правильності нарахування податків, розробкою заходів з покращання фінансового стану підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності тощо.