2020-01-14
203
1. Авраменко О.М. Вікові особливості учнів і урахування їх на уроці // Психологічні умови поліпшення якості уроку / За ред. Г.С. Костюка та І.О. Синиці. - К.: Радянська школа, 1959. - С. 198-219.
2. Аргинская И.И. Усвоение знаний, умений и развитие младших школьников при изучении математики // Развитие младших школьников в процессе усвоения знаний / Под ред. М.В. Зверевой. - М.: Педагогика, 1983. - С.80-104.
3. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.
4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.
5. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.
6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2004. - 176 с.
7. Блонский П.П. Психология доказывания и ее особенности у детей // Вопросы психологии. - 1964. - № 3. - С.40-54.
8. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - 347 с.
9. Бондар С.П. Аналогія як засіб організації пізнавальної діяльності учнів // Початкова школа. - 1974. - № 6. - С.17-20.
|
|
|
10. Важенина Ф.Г. Развитие умственного действия классификации в условиях его целенаправленного формирования // XXV Герценовские чтения. Психология. - Л., 1972. - С.28-31.
11. Вахтеров В.П. Избранные педагогические сочинения / Сост. Л.Н. Литвин, Н.Т. Бритаева. - М.: Педагогика, 1987. - 401 с.
12. Вилькеев Д.В. О сущности и некоторых принципах классификации учебных проблемных ситуаций // Советская педагогика. - 1974. - № 3. - С.21-30.
13. Вікова психологія / За ред.Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - 272 с.
14. Геллерштейн С.Г. Проблема переноса упражнения // Бюллетень Всесоюзного института экспериментальной медицины. - 1936. - № 6. - С.5-10.
15. Герд А.Я. Избранные педагогические труды / Под ред. Б.Е. Райкова. - М.: АПН СССР, 1953. - 132 с.
16. Герд В.А. Естествознание как отдельный предмет в курсе начальной школы. - Пг., 1917. - 152 с.
17. Грюцева Н.И. Формирование у младших школьников умения применять знания в новой учебной ситуации: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01/МПГУ им. В.И. Ленина. - М., 1992. - 16 с.
18. Давыдов В.В. Психологические возможности младших школьников в усвоении понятий. - М.: Педагогика, 1969. - 187 с.
19. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М.: ИНТОР, 1996. - 544 с.
20. Данилов М.А. Подготовка учащихся к активному восприятию новых знаний // Советская педагогика. - 1947. - № 8. - С.56-65.
21. Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под общей ред. Б.П. Есипова. - М.: Изд-во АПН, 1957. - 520 с.
22. Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - 319 с.
23. Дистервег А. Руководство к образованию немецких учителей // Избранные педагогические сочинения / Под общ. ред. Е.Н. Мединского. - М.: Учпедгиз, 1956. - С.53-212.
|
|
|
24. Егоров С.Ф. Теория образования в педагогике России начала ХХ века: Историко-педагогический очерк. - М.: Педагогика, 1987. - 152 с.
25. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Природознавство. Зошит для 3 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48 с.
26. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Природознавство. Зошит для 4 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48 с.
27. Жуйков С.Ф. Формирование орфографических действий (у младших школьников). - М.: Просвещение, 1965. - 355 с.
28. Журавлев И.К. Система познавательных задач по учебному предмету // Советская педагогика. - 1981. - № 9. - С.49-55.
29. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. - М.: Педагогика, 1987. - 160 с.
30. Занков Л.В. Дидактика и жизнь. - М.: Просвещение, 1968. - 175 с.
31. Занков Л.В. Опыт исследования взаимодействия слова и наглядности в обучении. - М.: Просвещение, 1954. - 170 с.
32. Зуев В.Ф. Педагогические труды / Под ред. Б.Е. Райкова. - М.: АПН СССР, 1956. - 148 с.
33. Зуев Д.Д. Школьный учебник. - М.: Педагогика, 1983. - 240 с.
34. Зуева М.В. Развитие школьников в процессе обучения применению знаний // Химия в школе. - 1977. - № 6. - С.12-16.
35. Зыкова В.И. Очерки психологии усвоения начальных геометрических знаний. - М.: Учпедгиз, 1955. - 164 с.
36. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1984. - 495 с.
37. Кабанова-Меллер Е.Н. О переносе в процессе обучения // Советская педагогика. - 1965. - № 1. - С.48-58.
38. Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников. Проблема приемов умственной деятельности. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 376 с.
39. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. - М.: Просвещение, 1968. - 288 с.
40. Кагальняк Г.И. Развитие у детей умения сравнивать предметы и явления // Начальная школа. - 1958. - № 1. - С.16-18.
41. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
42. Калмыкова З.И. Психологические принципы развивающего обучения. - М.: Знание, 1979. - 48 с.
43. Калмыкова З.И. Уровни применения знаний к решению физических задач // Психология применения знаний к решению учебных задач / Отв. ред. Н.А. Менчинская. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958. - С.130-185.
44. Калмыкова З.И. Эффективность применения знаний по физике в зависимости от условий их усвоения // Применение знаний в учебной практике школьников / Под ред. Н.А. Менчинской. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С.261-274.
45. Каптерев П.Ф. Дидактические очерки: Теория образования. // Каптерев П.Ф. Избранные педагогические сочинения / Под ред. А.М. Арсеньева. - М.: Педагогика, 1982. - С.271-652.
46. Качество знаний учащихся и пути его совершенствования / Под ред. М.Н. Скаткина, В.В. Краевского. - М.: Педагогика, 1978. - 208 с.
47. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.
48. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1982. - 96 с.
49. Ковтунова Ф.А. Психологические особенности применения знаний учащимися при решении задач по математике: Автореф. дис... канд. пед. наук / МГУ. - М., 1952. - 24 с.
50. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедгиз, 1955. - 651 с.
51. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Під ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Радянська школа, 1989. - 608 с.
52. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1976. - 303 с.
53. Кудрявцев Т.В. К вопросу о применении знаний на практике // Вопросы психологии. - 1959. - № 1. - С.23-31.
54. Кудрявцев Т.В. Процесс переключения от одной умственной операции к другой в учебной практике младших школьников // Психология применения знаний к решению учебных задач / Отв. ред. Н.А. Менчинская. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958. - С.361-414.
55. Кудрявцев Т.В., Штейнмец А.Э. Решение задачи как средство изучения технических знаний // Вопросы психологии. - 1973. - № 3. - С.73-83.
|
|
|
56. Кулагин Г.П. Межпредметные связи в процессе обучения. - М.: Просвещение, 1981. - 94 с.
57. Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умений учиться: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1983. - 80 с.
58. Кутергина Л.Н. Характеристика процесса усвоения умственного действия установления причинно-следственной зависимости младшими школьниками // ХХІХ Герценовские чтения. Психология. - Л., 1976. - С.42-47.
59. Лазурский А.Ф. Избранные труды по общей психологии: К учению о психологической активности. - СПб.: Алетейя, 2001. - 192 с.
60. Ланда Л.Н. Алгоритмизация в обучении / Под общ. ред. Б.В. Гнеденко и Б.В. Бирюкова. - М.: Просвещение, 1966. - 523 с.
61. Левинов А.М. О содержании понятий "навык" и "умение" // Советская педагогика. - 1980. - № 3. - С.68-72.
62. Леонтьев А.Н. Овладение учащимися научными понятиями как проблема педагогической психологии // Избранные психологические произведения: В 2-х тт. / Под ред. В.В. Давыдова и др. - М.: Педагогика, 1983. - Т.1. - 391 с.
63. Лернер И.Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? - М.: Знание, 1978. - 47 с.
64. Лернер И.Я. Проблема познавательных задач в обучении основам гуманитарных наук и пути ее исследования (постановка проблемы) // Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам / Под ред. И.Я. Лернера. - М.: Педагогика, 1972. - С.5-37.
65. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности. - М.: Знание, 1980. - 96 с.
66. Лесгафт П.Ф. Собрание педагогических сочинений. - Т.4. - М.: Учпедгиз, 1953. - 146 с.
67. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.
68. Маркова А.К. Мотивация учебной деятельности школьника // Вопросы психологии. - 1978. - № 3. - С.36-39.
69. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика, 1972. - 208 с.
70. Махмутов М.И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории. - М.: Педагогика, 1975. - 368 с.
71. Менчинская Н.А. Некоторые вопросы психологии применения учащимися знаний на практике // Вопросы психологии. - 1955. - № 1. - С.87-97.
72. Менчинская Н.А. Психология усвоения понятий - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - 347 с.
|
|
|
73. Мигазов Э.Г. Система понятий в теории проблемного обучения // Советская педагогика. - 1972. - № 6. - С.57-63.
74. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.
75. Натадзе Р.Г. Об овладении "конкретными" естественнонаучными понятиями в школе // Материалы совещания по психологии. - М., 1957. - С.433-437.
76. Обухова Л.Ф. Возрастная психология: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 1999. - 442 с.
77. Обухова Л.Ф. Два пути формирования простой системы научных понятий // Возрастная и педагогическая психология / Сост. и коммент. Шаре-Марта О. - М.: МГУ, 1992. - 272 с.
78. Обучение и развитие: Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. Л.В. Занкова. - М.: Педагогика, 1975. - 440 с.
79. Овчинников Г.С. Обучение младших школьников доказательству // Начальная школа. - 1989. - № 10-11. - С.115-125.
80. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. - М.: Высшая школа, 1990. - 382 с.
81. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1981. - 191 с.
82. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. - М.: Просвещение, 1977. - 96 с.
83. Павлов Ю.В. Управление процессом познавательной деятельности // Взаимоотношение чувственного опыта и понятия в учебной деятельности. Сборник научных трудов. - М.: МГПИ им. В.И. Ленина, 1983. - С.156-159.
84. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
85. Педагогика школы / Под ред. И.Т. Огородникова. - М.: Просвещение, 1978. - 320 с.
86. Перротте О.О. Досвід викладання неживої природи в початковій школі: Посібник для вчителів початкової школи. - К.: Радянська школа, 1954. - 212 с.
87. Песталоцци И.Г. Как Гертруда учит своих детей // Избранные педагогические сочинения: В 2 т. - М.: Педагогика, 1981. - Т.1. - С.61-212.
88. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. - М.: Педагогика, 1972. - 184 с.
89. Пидкасистый П.И., Коротяев Б.И. Самостоятельная деятельность учащихся в обучении. - М.: МГПИ, 1978. - 78 с.
90. Пинский Б.И. К вопросу о переносе прошлого опыта учащимися младших классов массовой и вспомогательной школы // Вопросы психологии. - 1958. - № 5. - С.108-115.
91. Підгорна Н.І. Пізнавальні завдання у підготовчих класах: Методичні рекомендації. - К.: НДІ педагогіки УРСР, 1982. - 66 с.
92. Половинкін О.О. Методика географії. Для вчителів початкової школи. - К.: Радянська школа, 1940. - 184 с.
93. Половникова Н.А. О теоретических основах воспитания познавательной самостоятельности школьников в обучении. - Казань: Таткнигоиздат, 1968. - 204 с.
94. Половцов В.В. Избранные педагогические труды. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. - 132 с.
95. Пономарева О.В. Обучение учителей конструированию педагогических ситуаций как условие совершенствования учебного процесса: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. - Л., 1984. - 21 с.
96. Применение знаний в учебной практике школьников. Психологические исследования / Под ред. Н.А. Менчинской. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 375 с.
97. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.
98. Пути повышения качества усвоения знаний в начальных классах / Под ред. Богоявленского Д.Н. и Менчинской Н.А. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 280 с.
99. Райков Б.Е., Ульянинский В.Ю., Ягодовский К.П. Исследовательский метод в педагогической работе. - Л.: Госиздат, 1924. - 67 с.
100. Рождественский Н.Н. Опыт классификации методов преподавания экспериментальных дисциплин // Естествознание в школе. - 1927. - № 1. - С.8-37.
101. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования. - М.: Изд-во АН СССР, 1958. - 148 с.
102. Савченко А.Я. Дидактический прием сравнения как средство обучения и развития младших школьников: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01/Минский ГПИ им.А.М. Горького. - Минск, 1971. - 28 с.
103. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Генеза, 1999. - 368 с.
104. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. - К.: Радянська школа, 1982. - 176 с.
105. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 176 с.
106. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-S, 1997. - 256 с.
107. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения. - М.: Педагогика, 1971. - 208 с.
108. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1953. - 227 с.
109. Славская К.А. Процесс мышления при использовании знаний: Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.07/МГУ. - М., 1961. - 16 с.
110. Смирнов А.А. Вопросы психологии усвоения понятий школьниками // Советская педагогика. - 1946. - № 8-9. - С.76-88.
111. Сонгайло К.А. Элементы географии на краеведческой основе во ІІ и ІІІ классах. Методическое пособие для учителей начальной школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. - 196 с.
112. Степашко Л.А. Проблема активности и самостоятельности учащихся в советской дидактике (1917-1931 гг.): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01/АПН СССР. НИИ теории и истории педагогики. - М., 1966. - 20 с.
113. Стешенко В.В. Теоретические основы реализации межпредметных связей в учебном процессе. - Славянск: СГПИ, 1995. - 119 с.
114. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом: Пер. зі словацької. - К.: Радянська школа, 1982. - 295 с.
115. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори: В 5 т. - К.: Радянська школа, 1976. - Т.2. - С.419-654.
116. Тадиян С.В. Педагогические условия эффективного использования межпредметных связей в начальных классах (на материале обучения природоведения, математики и трудового обучения): Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. / КГПИ им.А.М. Горького. - К., 1985. - 28 с.
117. Теплов Б.М. Психология и психофизиология индивидуальных различий: Избранные психологические труды / Под ред. М.Г. Ярошевского. - М.: "Институт практич. психологии", Воронеж: "МОДЭК", 1998. - 544 с.
118. Терехин М.Н. Связь теории и практики в процессе обучения школьников. - М.: Педагогика, 1982. - 128 с.
119. Трубавіна І.М. Випереджаючі пізнавальні завдання як засіб організації самостійної роботи молодших школярів у процесі навчання: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01/Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С. Сковороди. - Харків, 1995. - 24 с.
120. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / АПН СССР. - М.: Педагогика, 1986. - 173 с.
121. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование у учащихся учебных умений. - М.: Знание, 1987. - 80 с.
122. Учебный материал и учебные ситуации: Психологические аспекты / Под ред.Г.С. Костюка, Г.А. Балла. - К.: Радянська школа, 1986. - 143 с.
123. Федорова В.Н., Кирюшкин Д.М. Межпредметные связи: на материале естественно-математических дисциплин средней школы. - М.: Педагогика, 1972. - 152 с.
124. Федорова В.Н. Развитие методики естествознания в дореволюционной России. - М.: Учпедгиз, 1958. - 434 с.
125. Филь В.А. Особенности доказывания у младших школьников // Обучение и развитие младших школьников. Материалы межреспубликанского симпозиума / Под ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1970. - С.284-287.
126. Ходжава З.И. К вопросу о понятии умения в советской психологии // Вопросы психологии. - 1955. - № 3. - С.3-12.
127. Цетлин В.С. Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. - М.: Педагогика, 1977. - 118 с.
128. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - М.: Педагогика, 1982. - 208 с.
129. Шардаков М.Н. Мышление школьника. - М.: Учпедгиз, 1963. - 255 с.
130. Шульман Н.М. Основные моменты процесса обучения в школе // Советская педагогика. - 1938. - № 6. - С.16 - 19.
131. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988. - 208 с.
132. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. - М.: Знание, 1974. - 64 с.
133. Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. - К.: Радянська школа, 1953. - 215 с.
Додатки
Додаток A
Анкета для опитування вчителів початкової школи
Клас _____ Школа _________________
Міста (села) ______________________
Області ____________________________
Стаж роботи ____________________
1. Які якості знань, на Вашу думку, необхідні для досягнення повноцінних результатів навчання?
____________________________________________________________
2. Як Ви розумієте визначення "застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях"?
_____________________________________________________________
3. Які форми організації засвоєння нових природничих знань сприяють формуванню знань дієво практичного характеру? (необхідне підкреслити) учитель пояснює, розповідає, показує, а учні стежать за його міркуванням; діти набувають знань у процесі пошукової діяльності, евристичної бесіди, аналізу і порівняння ряду фактів під керівництвом вчителя; учні оволодівають новими способами дії за зразком та аналогією; учні опановують нові знання самостійно і за допомогою програмованих завдань підручника, таблиць, дидактичного матеріалу.
4. Які засоби навчання Ви використовуєте на уроках природознавства для формування уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях?
_____________________________________________________________
5. З яким підручником із курсу "Я і Україна" Ви працюєте?
у 1 класі ___________________________________________
у 2 класі ____________________________________________
у 3 класі ____________________________________________
у 4 класі ____________________________________________
6. Чи достатньо у ньому завдань, що сприяють формуванню умінь застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях? (так, ні, не зовсім) ____________________________________________________________
7. Які з них більш уживані? ______________________________
____________________________________________________________
8. Які види навчальної роботи Ви використовуєте для формування умінь застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях? (поставте „+” у відповідній графі)
| Види навчальної роботи | Проводиться робота | ||
| постійно | іноді | не проводиться | |
| Аналіз і порівняння досліджуваних тіл природи, явищ, процесів | |||
| Виділення головного, істотного | |||
| Встановлення причинно-наслідкових зв’язків | |||
| Систематизація й узагальнення у вигляді таблиць, схем | |||
| Самостійне формулювання висновків | |||
| Використання географічних карт | |||
| Виконання самостійних практичних завдань | |||
| Виконання вправ за зразком та аналогією | |||
| Виконання вправ дослідницького характеру | |||
| Розв’язування проблемних завдань | |||
| Виконання лабораторних робіт ілюстративного характеру | |||
| Виконання лабораторних робіт дослідницького характеру | |||
9. Як учні ставляться до виконання завдань творчого характеру?
_____________________________________________________________
Дякуємо за співпрацю
Додаток Б
Пізнавальні завдання для 3 класу
Нежива природа
Підкреслити, що належить до природи.
Цукор, сніжинка, зошит, горобець, літак, корова, Сонце, подорожник, трактор, людина, парта, телевізор, зірка, дощ, веселка, книжка, Місяць, будинок, озеро.
Як назвати те, що залишилось не підкресленим?
Заповнити схему.
|  Природа є:
| |
| Наприклад: | Наприклад: | |
Закінчити речення.
Живе, на відміну від неживого...
Жива природа від неживої отримує...
Людині природа дає...
Заповнити таблицю за зразком, використовуючи слова для довідок.
| Назва тіла | Назва речовини, з якої воно складається |
| Шматок льоду | Вода |
Слова для довідок: краплина води, кисень, цукор, пляшка, залізо, глечик, вода, глина, грудочка цукру, повітря, цвях, скло.
Заповни пропуски в реченнях.
Найтепліша пора року - _______________, тому що Сонце стоїть на небосхилі ___________________.
Найхолодніша пора року - _____________, тому що Сонце стоїть на небосхилі ___________________.
Дописати речення.
Термометр - це прилад для ___________________________. Він складається з: _______________________________. У термометрі використано властивості рідин _________________ при нагріванні й _______________ при охолодженні. Є такі види термометрів: ________________.
Поставити "+" чи "-" перед показами термометра.
| Дуже жарко | 300 | дуже холодно | 300 |
| холодно | 100 | жарко | 250 |
| прохолодно | 70 | тепло | 160 |
Виконати досліди з термометром.
Опустити термометр у холодну воду. Її температура _________.
Долити теплої води. Записати покази термометра. ___________.
На скільки градусів підвищилася температура? ______________.
Дописати властивості повітря.
1) Прозоре;
2)
3)
4) під час охолодження повітря
5) під час нагрівання повітря
6) повітря погано проводить
Прочитати властивості вуглекислого газу. Записати за зразком властивості кисню.
| Вуглекислий газ | Кисень |
| Газоподібна речовина | |
| Розчиняється у воді | |
| Не потрібний для дихання | |
| Виділяється під час горіння і дихання |
З’єднати стрілками.
Чому руки не відмиваються від олії самою водою?
Чому водопровідні труби не прокладають на поверхні, а закопують глибоко в землю?
Записати у таблицю за зразком властивості крейди. Дати відповіді на запитання.
| Властивості | Кам’яне вугілля | Крейда |
| Стан у природі | твердий | |
| Колір | чорний | |
| Запах | без запаху | |
| Легша чи важча від води | важче від води | |
| Розчинність у воді | не розчиняється | |
| Горючість | горить |
Які ознаки є спільними для обох корисних копалин?
За якими ознаками вони відрізняються?
Чому потрібно берегти все те, що виготовляється з корисних копалин?
Зелене диво Землі
Чи схожі між собою рослини, тварини, гриби, дроб’янки? Чим вони відрізняються?
Чому рослини називають зеленим дивом Землі?
Уявіть, що на Землі зникли всі рослини. Що станеться тоді?
Закреслити неправильні твердження.
Корінь вбирає із ґрунту воду.
У плоді утворюються поживні речовини.
Насіння захищає плід від пошкоджень.
Стебло проводить воду від кореня до всіх органів.
З листя утворюється плід.
Прочитати ознаки органів пшениці. Записати за зразком ознаки органів відомої рослини. Дати відповіді на запитання.
| Пшениця | |
| Корінь розгалужений, у вигляді пучка. | |
| Стебло тонке, прямостояче. | |
| Листки вузькі. | |
| Квіти дрібні, зібрані в колос. | |
| Плід - зернівка. |
- Які ознаки спільні для обох рослин?
Чим відрізняються ці рослини?
Чому з усіх органів у рослини найбільше листків?
Довести, що без світла рослини гинуть?
Довести, що тварини і люди загинуть без рослин?
Підкреслити назви хвойних дерев.
Ялина, липа, дуб, сосна, кедр, каштан, осика, тополя, яблуня, береза, модрина, верба, ялиця, вишня, бук, граб.
Довести, що липа - це дерево; смородина - кущ; айстра - трав’яниста рослина.
Довести, що сосна - хвойне дерево, а дуб - листяне.
Довести, що латаття біле не належить до водоростей.
Довести, що мохи, хвощі і папороті не можуть розмножуватись насінням.
Доведи, що у хвойних рослин відсутні плоди.
Поміркуйте, чому у багатьох рослин яскраві та привабливі квіти, які дуже приємно пахнуть. Навіщо це рослинам? Поміркуйте, яке значення мають плоди у житті рослин. Що станеться, якщо насіння висиплеться в одному місці? Чи можна смородину, суницю, цибулю, картоплю та інші рослини, що розмножуються стеблом, коренем чи листком, розмножувати насінням? Чому? Підкреслити назви рослин, які запилюються комахами.
Вишня, пшениця, ліщина, гречка, яблуня, дуб, абрикос, слива, кукурудза, суниця, ясен. Розгадати кросворд "Рослини". Поділити назви рослин, розгаданих у кросворді, на дві групи. Дати назву кожній групі.
1) Білі горошини на зеленій стеблині.
2) Гілки рогаті, плоди крилаті.
3) Повна діжка жита, п’ятачком накрита.
4) Висить шапличок, а в тім шапличку сімсот козаків.
5) Що то за голова, що лиш зуби й борода?
6) Має сім шкір, витискає сльози всім.
7) Колихається, головою величається, а торкнешся - кусається.
8) Сидить баба серед літа, у сто сорочок одіта.
|
|
4 |
|
5 | 6 |
7 | |||||||
| Ц | ||||||||||||
|
| Б | |||||||||||
|
| С | |||||||||||
| Ч | ||||||||||||
| 1 | К | |||||||||||
|
|
8 | |||||||||||
|
|
|
| ||||||||||
| 2 | К | |||||||||||
|
| К | |||||||||||
| 3 | М | |||||||||||
Користуючись словами для довідок, заповнити таблицю "Чим розмножуються рослини".
| Цибулинами | Бульбами | Живцями |
Слова для довідок: часник, картопля, виноград, тюльпан, смородина, лілія, аґрус.
З’єднати стрілками.
Порівняти квіткові рослини із хвойними і дати відповіді на запитання.
| Хвойні рослини | Квіткові рослини |
| Дерева і кущі. | |
| Мають корінь, стебло і листки. | |
| Розмножуються насінням. | |
| Насіння утворюється в шишках. |
Які ознаки є спільними для хвойних і квіткових рослин?
Чим відрізняються квіткові рослини від хвойних?
Поміркуйте, чому рослини посушливих місць мають довгі розгалужені корені, але дрібні й вузькі або товсті, м’ясисті листки.
Чому у рослин, які живуть в умовах надмірного зволоження великі листки і короткі корені.
Заповни таблицю за зразком.
| Назва рослини | В яких умовах росте | Як пристосувались до виживання |
| Молодило | Там, де мало вологи | М’ясисті товсті листки |
Доповни речення, використовуючи слова для довідок.
Для захисту від знищення пирій, осот, березка польова, використовують _________________________; лобода, щириця, грицики - ________________; полин, чистотіл, жовтець - __________; ожина, шипшина, глід - _________; кропива - ___________.
Слова для довідок: колючки, жалкі волоски, велика кількість насіння, розмноження кореневищем, гіркий смак.
Тварини - живі організми
Що спільного між рослинами і тваринами? Чим вони відрізняються?
Які ознаки властиві рослинам і тваринам як живим організмам?
Поміркуйте, чому рослини можуть все життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватись із місця на місце.
Вписати у таблицю назви тварин.
Сокіл, дикий кабан, куниця, заєць, ведмідь, лось.
| Хижі | Рослиноїдні | Всеїдні |
Заповни таблицю.
| Група тварин | Істотні ознаки |
| Звірі | |
| Птахи | |
| Плазуни | |
| Земноводні | |
| Риби | |
| Комахи |
Довести, що тварини - частина живої природи.
Розподілити подані назви тварин на три групи. Назвати ознаки, властиві тваринам кожної групи.
Зозуля, метелик, дикий кабан, миша, горобець, травневий хрущ.
Підкреслити назви звірів.
Кріт, сойка, ховрах, білка, крокодил, камбала, вовк, кажан, бабка, борсук, заєць, ящірка.
З’єднати стрілками:
Лось плазун
Снігур звір
Гадюка комаха
Жаба птах
Окунь земноводна
Джміль риба
Довести, що сова, горобець, сойка - це птахи.
Поміркуйте, чи зможуть існувати лисиці, якщо не стане мишей. Чому?
Поміркуйте, чи зможуть існувати миші, якщо не стане рослин. Чому?
Підкреслити назви рослиноїдних тварин.
Горобець, колорадський жук, жаба, миша, козуля, ведмідь, заєць, карась, сова, попелиця.
Закреслити "зайву" тварину. Пояснити свій вибір.
Сова, ящірка, голуб, гадюка, вовк, сонечко, видра, колорадський жук.
Що сталося б, якби на Землі зникли всі комахи?
Заповнити пропуски у схемах розвитку тварин.
Яйце личинка _______________ муха
Яйце коник зелений
Ікра мальок _____________________________
Ікра _________________ жаба озерна.
Поміркуйте чи все, що оточує тварин, необхідне для їхнього життя.
Яке значення мають тварини у природі та в житті людини?
Доповнити речення, використовуючи слова для довідок.
Для захисту від ворогів тварини використовують:
отруту - __________________________________
голки - ____________________________________
застережливе забарвлення і неприємний запах - __________________
забарвлення, що робить їх непримітними, - ______________________
прудкі ноги - _______________________________
Слова для довідок: заєць, сонечко, ящірка, колорадський жук, козуля, бджола, гадюка, метелик, дикобраз, їжа.
Із двох речень утворити одне за допомогою слова "тому що". Визначити у новому реченні, що від чого залежить.
Птахи відлітають у теплі краї. Взимку немає комах.
У звірів відростає густа шерсть. Настають холоди.
Узимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв’яків, жаб.
Павук не належить до комах. У павука вісім ніг.
Зайці, олені, лосі не запасають на зиму їжі. Взимку можна знайти гілки й кору дерев чи кущів.
Закінчити речення.
З приходом осені ластівкам, зозулям, лелекам немає чим живитися, тому вони...
Миші та полівки на зиму запасають корми, тому взимку вони...
Дятли, снігурі, горобці взимку знаходять собі їжу, тому вони...
Ласки знищують велику кількість мишей і полівок, тому їх...
Сонечко поїдає шкідливих комах - попелиць, тому його...
Замінивши слова у реченнях, описати істотні ознаки звірів.
У птахів тіло вкрите пір’ям. Вони розмножуються відкладаючи яйця.
Скласти опис білки, вставивши у речення пропущені слова. За зразком описати будь-якого звіра.
Білка належить до __________ звірів. Живиться вона _______________. Тіло її вкрите ________________________ кольору. У білки морда _________, вуха _________________, хвіст _______________.
Людина - частина живої природи. Позначити у таблиці "+", які функції виконують частини скелета людини і дати відповіді на запитання.
| Функції | Кістки черепа | Кістки тулуба | Кістки кінцівок |
| Є опорою організму | |||
| Захищає внутрішні органи | |||
| Є органом руху | |||
| Приймає участь у диханні |
- Які функції є спільними?
За якими функціями відрізняються частини скелета?
З’єднати стрілками.
| Кістки черепа | Рухомо | |
| Кістки рук і ніг | Напіврухомо | |
| Хребці хребта | Нерухомо |
Описати, як відбувається згинання рук, вставивши пропущені слова. За зразком описати, як відбувається розгинання руки.
Рука згинається, коли м’яз _______________. М’яз стає ___________ і тягне ______________, до яких прикріплений. Довести, що хребет гнучкий. Довести, що м’язи стомлюються від одноманітної роботи. Вписати в кружечки цифри, що позначають органи травлення, у тій послідовності, в якій ними проходить їжа.
 |
1) шлунок;
3) ротова порожнина; 5) тонка кишка;
2) стравохід;
4) пряма кишка; 6) товста кишка.
Підкреслити назви органів дихання.
Стравохід, гортань, грудна клітка, бронхи, шлунок, легені, шкіра, трахеї, носоглотка, кишечник, ротова порожнина.
Вписати у схему шлях, який проходить повітря в органах дихання.
Вставити пропущені слова.
Коли ми вдихаємо, грудна клітка _____________________, легені ____________________, повітря проникає у ______________. Тут у кров надходить ___________________________, а з крові - ___________________. Коли ми видихаємо, грудна клітка ______________________, повітря з ___________________ виходить назовні.
Чому для дихання потрібне чисте повітря?
Органи травлення важливі для життя людини, тому що поживні речовини, які утворюються у процесі перетравлення їжі, потрібні для роботи всіх органів. Міркуючи за аналогією довести, що органи дихання важливі для життя людини.
Описати, як працює орган смаку, вставивши у речення пропущені слова. За зразком описати орган нюху.
Органом смаку є ______________. Їжа потрапляє у ____________. Смакові нерви _______________ подразнення і передають їх у _____________ _______________. Там відбувається розпізнавання ______________________.
Довести, що пошкодження будь-якого органу може спричинити до загибелі організму.
Довести, що найкращим відпочинком після уроків для всіх органів організму є рухливі ігри на свіжому повітрі.
Що станеться, якщо кров у тілі припинить рух? Чому?
Чи може людина із заплющеними очима визначити форму предмета? Чому?
Пізнавальні завдання для 4 класу
Земля - наш космічний дім
Порівняти планету і зорю. Заповнити таблицю.
| Зоря | Планета |
| Кулясте тіло | |
| Має великі розміри | |
| Розпечене тіло | |
| Випромінює світло і тепло |
Чим відрізняється положення Землі по відношенню до Сонця взимку від положення влітку?
Що спільного у положенні Землі по відношенню до Сонця навесні й восени?
З’єднай стрілками.
Якщо опівдні стати обличчям у бік своєї тіні, то:
| попереду буде | ► | ◄ | схід |
| позаду буде | ► | ◄ | захід |
| ліворуч буде | ► | ◄ | південь |
| праворуч буде | ► | ◄ | північ |
Підкреслити назви місцевості, на яких добре видно лінію горизонту.
Північний захід північ
південь захід
північний схід південний схід
схід південний захід
На якому схилі горба - північному чи південному - навесні швидше тане сніг? Пояснити, чому.
На якому схилі яру - північному чи південному - пізніше розтане сніг навесні? Чому це відбувається?
Користуючись компасом, визначити, з якої сторони знаходяться в класі вікна, дошка, двері, шафа.
Починаючи з точки А, накресли маршрут:
1) 3 клітинки на захід; 5) 2 клітинки на південь;
2) 4 клітинки на південь; 6) 5 клітинок на захід;
3) 2 клітинки на схід; 7) 6 клітинок на північ;
4) 1 клітинка на південний-схід; 8) 2 клітинки на північний-захід.
| А | |||||||||
| |||||||||
На папері в клітинку накреслити маршрут, який пройшли туристи.
Туристи вирушили з точки В. Спочатку вони йшли на північ, потім на захід, далі - на південний схід.
У яких напрямках будуть рухатися туристи, щоб повернутися у точку А, якщо будуть йти тим самим маршрутом?
Заповни таблицю "Відмінності між планом і картою".
| План | Карта |
| 1. Зображують невеликі ділянки земної поверхні. | |
| 2. Використовують великий масштаб. | |
| 3. Умовними знаками позначають будівлі, ліси тощо. | |
| 4. Напрям Пн. - Пд. вказують стрілкою. |
Які ознаки спільні для людей різних рас?
Чому виникли зовнішні відмінності між людьми різних рас?
Підкреслити назви материків.
Африка, Україна, Австралія, Північна Америка, Європа, Антарктида, Євразія, Індійський, Південна Америка.
Порівняти карту півкуль і глобус.
Спільні ознаки: ____________________________
Відмінні ознаки: ___________________________
Визначити за описом, про який океан іде мова. За якою ознакою його впізнали?
Цей океан є найбільшим і найглибшим з усіх. Максимальна його глибина 11022 м. Він омиває своїми водами майже всі материки.
Цей океан найменший з усіх. Він розташований лише у північній півкулі. На його території знаходиться Північний полюс.
Користуючись фізичною картою України, визначити, у якому напрямку від Києва розміщені Карпати. У якому напрямку знаходиться Чорне море?
Користуючись фізичною картою України, визнач відстань від Житомира до Києва.
І на плані місцевості, і на фізичній карті зображені ділянки земної поверхні у зменшеному вигляді. Як відрізнити карту від плану місцевості?
Скласти опис Євразії. За зразком описати будь-який інший материк.
Євразія - це _________________ материк, що складається з двох частин: ____________ і ____________. Розташована Євразія у ____________ півкулі. На сході її омиває _________________ океан, на заході - ________________ океан, на півночі - ________________ океан, а на півдні - ___________________.
Наша батьківщина - Україна
Пронумерувати, в якій послідовності розташовані природні зони в Україні з півночі на південь.
__ Зона лісостепу; __ зона мішаних лісів;
__ Південний берег Криму; __ зона степу.
Закінчити речення.
Гори, які знаходяться на заході України і мають найбільшу висоту 2061 м, називаються ________________. Невисокі гори, що знаходяться на півдні Кримського півострова, називаються _________________________.
Підкреслити назви рослин, що ростуть у зоні степів.
Тюльпан, підсніжник, горицвіт весняний, ковила, дуб, суниці, липа, шавлія, перекотиполе, шипшина, типчак, півонія вузьколиста, копитняк, тонконіг.
Підкреслити назви тварин, що живуть у зоні мішаних лісів.
Ховрах, білка, лось, перепілка, дятел, зозуля, дикий кабан, зубр, борсук, сайгак, дятел, вовк.
За якими ознаками можна розподілити подані назви рослин на дві групи? Дати назву кожній групі.
Дуб, копитняк, типчак, ковила, підсніжник, береза, шипшина, шавлія, тюльпан, горицвіт весняний, конвалія, сосна.
Визначити, за якою ознакою розподілили назви тварин на групи. Дати назву кожній групі.
а) дятел, борсук, зозуля, козуля, білка, лисиця, ондатра, їжак, зубр, лось;
б) ховрах, хом’як, перепілка, сайгак, степовий орел, жайворонок, полівка.
Визначити, за якими ознаками розподілили назви рослини на групи. Дати назву кожній групі.
а) типчак, ковила, тюльпан, перекотиполе, шавлія, незабудка, горицвіт весняний;
б) береза, шипшина, ліщина, підсніжник, копитняк, дуб, липа, сосна, конвалія.
Чим відрізняються погодні умови взимку і влітку в зоні степів від умов у зоні мішаних лісів?
Чим відрізняються природні умови Південного берега Криму від умов зони лісів і зони степу?
Заповнити таблицю. Встановити ознаки подібності й відмінності між природними зонами.
| Ознаки | Зона мішаних лісів | Зона степів |
| Розташування | ||
| Яке літо? | ||
| Яка зима? | ||
| Кількість опадів | ||
| Рослинний світ | ||
| Тваринний світ | ||
| Які добувають корисні копалини? | ||
| Що вирощують? |
Порівняти трав’янисті рослини мішаних лісів (конвалія, копитняк) із трав’янистими рослинами степу (ковила, горицвіт весняний).
Чому в горах змінюється рослинність від підніжжя до вершини?
Закінчити речення.
У Кримських горах влітку випадає мало опадів, тому...
Зона степів багата на корисні копалини, тому...
Зона лісостепу розташована між зонами мішаних лісів і степів, тому...
Навесні в степу тепло, в ґрунті багато вологи, тому...
Чому в Карпатах різноманітний тваринний світ?
Чому в природних зонах створюють заповідники?
Тварини, що живуть у степах здебільшого невеликі за розмірами і мають забарвлення, схоже до пожовклої трави. Чому?
Взимку Кримські гори не пропускають холодних вітрів із півночі, а Чорне море зігріває повітря своїм теплом. Поміркувати, яка зима на Південному березі Криму?
Охарактеризувати Карпатські гори, вставивши у речення пропущені слова. За аналогією охарактеризувати Кримські гори.
Карпати знаходяться на ___________________ України. Найвища вершина ______________________, її висота _________ м. Карпати - це __________________ гори.
У степу живе багато комах, тому птахи степів - комахоїдні. Поміркувати, як зимують ці птахи.
Довести, що природа лісостепу дуже різноманітна.
Довести, що погодні умови в природних зонах відрізняються у різні пори року.
Природна зона мішаних лісів знаходиться на півночі України, тому вона отримує найменшу кількість тепла і є найхолоднішою зоною. Міркуючи за аналогією довести, що найтепліша зона - Південний берег Криму.
Довести, що тварини степів добре пристосувалися для життя на відкритих просторах.
Довести, що рослини степів добре пристосовані до життя в посушливих умовах.
Твій рідний край.
Використовуючи результати спостережень за змінами в живій і неживій природі, описати погоду свого краю у різні пори року за поданим планом:
1. Сонячні чи похмурі дні переважають?
2. Тепло чи холодно?
3. Які найвищі і найнижчі температури спостерігалися?
4. Які вітри дмуть?
5. Які опади і як часто випадають?
6. Які погодні явища спостерігаються (сильні зливи з грозами, хуртовини і сильні снігопади, заморозки, урагани тощо)?
Вписати у схему назви корисних копалин, які добувають у твоєму краї.
Розглянути зразки корисних копалин свого краю і заповнити таблицю.
| Назва корисної копалини | Істотні ознаки | Де використовується |
Підкресли назви живих організмів, які трапляються в лісах твого краю.
Конвалія, береза, дуб, іволга, сорока, заєць, граб, сосна, чорниці, ожина, ялина, суниці, ліщина, їжак, сова, білка, зозуля, дятел, лисиця, козуля, дикий кабан, шипшина, підсніжник, медунка, папороть, звіробій, мухомор, сироїжка, бактерії, опеньок, білий гриб.
Розподіли живі організми, які живуть у лісах твого краю, на групи і запиши в таблицю.
| Організми-виробники | Організми-споживачі | Організми-перетворювачі |
Тварини яких розмірів живуть на луках? Чому?
Які кольори переважають у забарвленні тварин? Чому?
Заповни таблицю.
| Назви тварин, яких розводять у твоєму краї | Що отримують |
Підкресли галузі тваринництва, розвинуті у твоєму краї.
Скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво, конярство, рибництво, кролівництво, звірівництво.
Чому саме такі галузі тваринництва розвинуті у твоєму краї?
Підкресли назви рослин, що живуть на болоті.
Рогіз, конюшина, очерет, ряска, осока, проліска, мох сфагнум, калина, чорниця, росичка, тимофіївка, липа, пухівка, латаття біле, кульбаба, береза.
Дописати речення.
У болотному ґрунті не живуть, бо там мало ___________________ і багато __________________. Тому рештки рослин ______________________. Вони ущільнюються і перетворюються на.
Додаток В
Завдання для контрольного опитування учнів 3 класу
1. Визначити, за якою ознакою розподілили перелічені рослини на групи. Дати назву кожній групі.
Волошка, огірок, пшениця, квасоля - це ___________________
Редиска, морква, капуста, буряк - це ______________________
Кульбаба, подорожник, осот, підсніжник, пирій - це ________________
2. З’єднати стрілками, як розмножуються рослини.
Півники листками.
Картопля кореневищем.
Суниці кореневими паростками.
Малина бульбами.
Сенполія вусами.
3. Дати відповіді на запитання.
Яке значення має для рослини насіння?
Яку користь приносять людям звірі?
4. Доповнити речення.
М’язи кріпляться до ___________________. М’язи можуть ____________ і ______________. Коли м’язи скорочуються, вони стають __________ і кістки ______________. Коли м’язи розслаблюються, вони стають __________ і кістки ____________.
5. Довести, що без органів чуття людина не зможе орієнтуватися в навколишньому середовищі.
Додаток Г
Завдання для контрольного опитування учнів 4 класу
1. Порівняти природні умови зони мішаних лісів та зони степів і заповнити таблицю.
| Зона мішаних лісів | Зона степів |
| Розташована на півночі | |
| Літо тепле і дощове | |
| Зима сніжна, з відлигами | |
| Опадів випадає багато |
2. Підкреслити назви рослин луків.
Конюшина, ялина, тимофіївка, королиця, підсніжник, дзвоники, чорниця, пирій, стоколос, герань лучна, дуб, горошок мишачий, сосна, тонконіг.
3. Дати відповіді на запитання.
Чому на землі відбувається зміна дня і ночі?
Чому в горах змінюється рослинність від підніжжя до вершини?
4. Охарактеризувати Карпатські гори, вставивши у речення пропущені слова. За аналогією охарактеризувати Кримські гори.
Карпати знаходяться на _____________ України. Найвища вершина Карпат - _______________, її висота _______ м. Карпати - це ___________ гори.
5. Довести, що без Сонця неможливе існування життя на Землі.
6. Довести, що пошкодження будь-якого органу може спричинити загибель усього організму.
