2020-01-14
126
Технічна характеристика житлового будинку
Задана для розрахунку будівля - житловий 10-поверховий будинок з висотою поверху 3,15 м та підвалу 3,0 м і товщиною перекриття 0,3 м. число споживачів на квартирі - 3. Відмітка поверхні землі 0,6 м., глибина промерзання ґрунту - 1,2 м.
Гарантійний натиск розраховується водопроводу 20,66 м. Діаметр труби міського водопроводу 300 мм, міської каналізації - 300 мм. Відстань від червоної лінії до будівлі 9 м.
Водопостачання та водовідведення виконується від житлового 10-поверхового будинку квартирного типу. Кожна квартира обладнана санітарно-побутовими приладами: Унітаз, раковина, кухонна мийка, ванна довжиною 1500-1700мм з душовою сіткою. У квартирі проживають 3 людини. Житловий будинок секційного типу. Кожен поверх секції налічує п’ять квартир. Загальна кількість санітарних приладів 225 шт. Загальне число жителів - 112 людини.
Введення водопроводу з водомірним вузлом один на всі секції будівлі. Водопостачання будівлі запроектовано від існуючої міської водопровідної мережі.
Прокладка магістрального водопроводу прийнята під стелею підвалу (на кронштейнах). Стояки монтують в санвузлах за унітазом. Для зручності монтажу їх розміщують поруч з каналізаційними стояками.
Підводки до санітарно-технічних приладів прокладають, відкрито на висоті 0,2 м від підлоги і з'єднують з водорозбірної арматурою.
На водопровідній мережі передбачається встановлення запірної арматури.
Засувки встановлюють на вводі трубопроводу, на напірному та всмоктуючому патрубку насосів, після водоміра, на обвідної лінії в водомірному вузлі. Вентилі розміщують на відгалуженнях від магістралі до кожного стояка, до поливальним кранів, на вводі в кожну квартиру перед змивним бочком.
Відведення стоків від санітарних приладів здійснюється самопливом по самостійному каналізаційного випуску від кожної секції будівлі в приймальний каналізаційний колодязь дворової мережі.
Технічний поверх – теплий, тобто температура повітря в ньому в холодний період року забезпечена системою опалення не нижче +5 °С.
Вибір системи та схеми внутрішнього водопроводу
Вибір системи внутрішнього водопроводу проводиться залежно від техніко-економічної доцільності, санітарно-гігієнічних та протипожежних вимог. У житлових будинках поверховістю до 12 поверхів приймають систему господарсько-питного водопостачання.
Система внутрішнього водопроводу включає вводи в будинок, водомірний вузол, розвідних мережу, стояки, підведення до санітарних приладів, водорозбірну, змішувальну, запірну і регулюючу арматуру. Для подачі води питної якості в мережах діаметром до 150 мм беруть сталеві оцинковані труби. З'єднання труб передбачається зварюванням, на різьбленні або на клею.
По конфігурації розрізняють схеми з нижньої і верхньої розводкою магістральних трубопроводів, а також кільцеві і тупикові. Для житлових будинків з числом квартир до 400 дозволяється приймати тупикову схему водопроводу з одним вводом, роздільну перерву в подачі води на випадок аварії. Наявність техпідпілля під всім будинком і відносно невеликий поверховості будівлі визначає вибір схеми з нижнім розведенням магістральних трубопроводів.
Для даного розрахунку приймаємо систему господарсько-питного водопостачання, а також кільцеву схему водопроводу.
Для паркування запроектовано протипожежне водопостачання (пінне), також розміщуємо по два поливальних крана на одній парковці.
Трасування мережі
Схему внутрішнього водопроводу слід розробляти, починаючи з введення в будівлю. Введення проектують під прямим кутом до стіни будівлі з найменшою довжиною, до середини будівлі для зменшення протяжності водопровідної мережі. Діаметр введення визначається в ході гідравлічного розрахунку мережі. У місці приєднання введення до мережі зовнішнього водопроводу передбачають колодязь діаметром не менше 700 мм, в якому розміщують запірну арматуру для відключення введення на ремонт. Глибину закладення введення приймають з урахуванням глибини закладання труб міського водопроводу і глибини промерзання ґрунту. Введення прокладають із ухилом 0,002 в бік зовнішньої мережі для спорожнення внутрішнього водопроводу. Перетин вводу зі стінами підвалу виконується в сухих ґрунтах з зазором 0,2 м між трубопроводом і будівельними конструкціями. Введення водопроводу в своєму розпорядженні вище труб каналізації, відстань в плані не менше 1,5 м один від одного.
Водомірний вузол розташовують, як правило, відразу ж після введення всередині будівлі на відстані не більше 1 м від зовнішньої стіни. При проектуванні системи з одним вводом влаштовується водомірний вузол з обвідний лінією, на якій встановлюється опломбовані засувки, що включає в разі необхідності пропуску протипожежного пропуску води або зняття водоміра на ремонт та перевірку.
Необхідно забезпечити вільний підхід до водомірного вузла для зручності експлуатації і зняття показань водоміра. Перед водоміром і після нього встановлюють запірну арматуру, між водоміром і другої по ходу руху засувкою контрольно-спускний кран.
Водопровідні стояки слід розміщувати разом з каналізаційними стояками та стояками гарячої води в місцях найбільшого водо розбору, звичайно в кутку біля унітазу. У залежності від оздоблення будівель застосовується відкрита і прихована прокладка стояків. Магістральні водопроводи прокладаються вздовж капітальної внутрішньої стіни або колон на 40-50 см нижче стелі підвалу.
Кріплення трубопроводів здійснюється на кронштейнах або покрівлях. На магістральних трубопроводах необхідно також передбачити установку поливальних кранів діаметром 25 мм, які розміщуються з зовнішньої сторони будівлі в нішах на висоту 0,25 м від вимощення через 60-70 м по периметру будівлі. З внутрішньої сторони встановлюють запірний вентиль для виключення поливального крана на зиму. Підвідні трубопроводи від стояків до санітарних приладів прокладаються на висоті 20-30 см над підлогою з ухилом 0,002-0,005 до стояків і з'єднуються з арматурою приладу вертикальними ділянками.
