Розділ 2. Эксперементальне дослідження особеностей прояву ревнощів у людей з різним типом темпераменту

Задачі та методи експерименту

 

Наше дослідження відбувалося на базі загальноосвітньої школи м. Слов'янська №17 в 10-а класі. Вибірка склала 20 чоловік,

У процесі роботи ми поставили перед собою наступного задачі:

1 Виявити ступінь прояву ревнощів.

2. Виявити тип темпераменту.

3.Виявити види прояву ревнощів у людей з різним типом темпераменту.

4.Розробити рекомендації.

Нами були використані наступні методи:

1.Метод «тестування»(методики: «чи ревниві ви», і «Опитувальник Айзенка по визначення темпераменту».);Метод Анкетування; Метод «спостереження»; Метод «самоспостереження»; Метод «бесіда».

Розглянемо в короткому змісті, обрані нами,методики й методи:

I. Методика «чи ревниві ви»

Методика складається з 8 питань, спрямованих на вивчення ступеня прояву ревнощів.

Обробка результатів виробляється відповідно до ключа.

II. Методика «Опитувальник Айзенка по визначенню темпераменту»

Опитувальник складається з 57 питань спрямованих на визначення типу особистості, її характерних рис.

Обробка результатів виробляється відповідно до ключа.

III. Метод Анкетування

Нами була складена анкета,що має 10 питань спрямованих. на визначення, проявів ревнощів в обраних нами людей.

Анкета виглядає в такий спосіб:

1. Ф.И.О.?

2. Стать?

3. Як ви вважаєте, чи ревниві ви?

4. Якщо ревниві, то в чому це проявляється, або перелічте в чому з'являється ваші ревнощі?

5. Як часто ви проявляєте ревнощі до партнера?

6. Чи вважаєте ви що ваш прояв ревнощів адекватний?

7. Чи часто ви можете перебороти в собі ці почуття?

8. Чи впевнені ви в собі?

9. Чи впевнені ви у своєму партнері, чи довіряєте ви йому?

10. Чи дає ваш партнер привід для ревнощів спеціально, щоб перевірити ваші почуття?

IV. Метод «спостереження»

Метод «спостереження» використався для одержання більше достовірної інформації про випробуваних.

V. Метод «самоспостереження»

Випробуваним на початку нашого дослідження було запропоновано поспостерігати за собою в тих або інших ситуаціях прояву ревнощів.

VI. Метод «бесіда»

Цей метод був спрямований на усунення емоційного бар'єра між випробуваними й експериментатором, для одержання більше відвертих і правдивих результатів, а також для їхнього уточнення.

 

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

Наше дослідження складалося, з декількох серій;

В 1 серії нашого експерименту, ми використали методику «чи ревниві ви», для того щоб скласти подальшу вибірку, у яку входять люди з високим рівнем ревнощів. Отримані результати відбиті в таблиці 2.1.

 

Рівень	Кількість досліджуваних в %
Високий	25%
Вище середнього	75%

 

Графічно це виглядає в такий спосіб:

 

 

Виходячи з таблиці 2.1,ми бачимо що випробуваних з високим рівнем 25%. Респондентам властиво ревнувати як без приводу так і з ним, Вони не довіряють своїм партнерам, не впевнені в собі. Бояться знайомити із друзями протилежної статі. Постійно підозрюють свого партнера в зраді. Залишившись наодинці зі своїми почуттями, Вони починають метатися, шукати прикмети того, що їхній партнер може бути не з ними! От що найстрашніше. Їм здається, що їх постійно обманюють, щось не договорюють, і респонденти починають улаштовувати перевірки листів, зв'язків, знайомих.

І 75% випробуваних мають рівень вище за середнє, їм властиво підсвідомо шукати привід для ревнощів, тому що з ними колись «таке» траплялося. Вони живуть минулими образами,не довіряють і не завжди вірять своєму партнерові. Найчастіше не можуть придушити в собі почуття ревнощів, і часто влаштовують розбирання із цього приводу. Не дають партнерові не якого права на особисте життя, постійно перевіряють електронну пошту, повідомлення, листи, і т.д.

2 серія нашого експерименту, полягала в наступному: для того щоб співвіднести високий рівень прояву ревнощів з типом темпераменту людини, ми використали методику«Опитувальник Айзенка по визначенню темпераменту» і відобразили отримані результати в таблицю 2.2.

 

Тип темпераменту	Високий рівень в %
Холерик	40 %
Флегматик	10 %
Сангвінік	15 %
Меланхолік	35 %

 

Графічно це виглядає в такий спосіб.

 

 

Виходячи з таблиці 2.2 ми бачимо, що високий рівень ревнощів більшою мірою проявляється в такого типу темпераменту як холерик (40%), це можна зв'язати з тим, він легко захоплива людина, з бурхливими емоційними проявами. Швидко рухається, швидко діє.

Холерик не може слухати спокійно й уважно співрозмовника. Здатний перервати розмова, втручатися в розмову інших людей. Говорить голосно й швидко.

Така людина здатна в пориві гніву накричати на співрозмовника, образити його, але швидко заспокоюється і як ні в чому не бувало може почати знову розмовляти з людиною, з яким недавно запекло лаявся. Холерик у будь-якій справі хоче одержати швидкий результат. Також йому обов'язково потрібний успіх. Якщо цього не відбувається, холерик може відключитися й виконувати роботу абияк.

Така людина швидко навчається новій справі. Він енергійний, завзято прагне до мети, може легко й швидко справлятися із завданням, зміст якого йому зрозумілий і цікавий кінцевий результат.

У холерика часто міняється настрій, він може бути невитриманим і розлютити по дріб'язковому приводі. Якщо йому хтось намагається в різкій формі вказувати на помилки, він починає злитися, скандалити. Якщо така людина почуває, що скандалом можна домогтися задоволення своїх потреб, він буде прагнути до них і спеціально влаштовувати сварки.

35% меланхоліків мають високий рівень прояву ревнощів,це можна зв'язати з тим,що він вразливий, ранимий, що глибоко переживає образи. Він часто замкнутий, соромливий, нетовариський. Коли меланхолік розстроєний, він може зробити непередбачений учинок. У стресових ситуаціях у такої людини паралізується воля, він стає скованим, часом несамовитим. Погано контролює своє поводження в цьому стані.

Часто в таких людей розвивається підозрілість, острах спілкування, прагнення до самітності.

При образі відбувається сильне хвилювання. Нерідко в меланхоліка занижена самооцінка. Не любить змін у своєму житті, тому що боїться, що люди зухвало будуть поводитися з ним, нанесуть йому образи.

Люди такого темпераменту почувають себе комфортніше, впевненіше, якщо навколишні не насміхаються над ними, не висловлюють недоброго відношення. У такій обстановці вони бувають активні, енергійні. Досягають значних результатів у діяльності. Їх треба оберігати від психічних травм.

Острах образ і докорів викликає в меланхоліка потреба сумлінно й ефективно працювати. Сам ніколи не буде шукати приводу для сварки, не стане провокувати конфлікт, тому що має потребу в обстановці, позбавленої психотравмуючих факторів.

15% сангвініків мають високий рівень ревнощів, це можна зв'язати з тим, що він енергійна людина. Рухливий й у той же час урівноважений, спокійний, він часто посміхається, діє відкрито й доброзичливо. Сангвінік - оптиміст, він жагуче любить життя у всіх її проявах. Завжди чим-небудь зайнятий, не сидить без справи. Займається часто улюбленою справою, тобто має хобі, якому приділяє весь вільний час.

Така людина часто є душею компанії, він комунікабельний, легко сходиться з людьми. Завжди може захоплюючи розповідати про свої інтереси, думаючи, що це буде цікавити навколишніх. До невдач ставиться легко, часто не конфліктує, але може висловити претензії, якщо відчує, що його ущемляють у справі, що його цікавить. Іноді слухає тільки себе, не обертаючи уваги на докори партнера. Уважає, що це дрібниці.

10% Флегматиків з високим рівнем ревнощів, це можна зв'язати з тим, що він по характері спокійний й урівноважений. У конфліктних ситуаціях незворушний і мовчазний. Його щиросердечний стан нелегко зрозуміти й неможливо відчути. Він украй рідко сам буває ініціатором конфлікту. Робить враження «товстошкірого». Часто не вміє спілкуватися, повільний у суспільстві й будинку. При обмеженні часу на роботу не досягає успіху. Зовсім природно, що якщо такої людини лаяти за повільне поводження й карати за це, вона почне почувати себе збитковим і вірити, що нездатна до діяльності. Так розвивається непевність у своїх силах і збільшується настрой на неуспіх.

При примусі такі люди починають вірити, що вони гірше всіх справляються із завданням. Вся діяльність перетворюється в безрадісний обов'язок, що заподіює постійні страждання.

Флегматики старанні, сумлінні. Їх важко включити в роботу: така людина довго обмірковує справу, прикидає, повільно приступає до нього. Але якщо він береться до роботи, то обов'язково доводить його до кінця й діє із запопадливістю, старанністю. Але його не можна обвинувачувати в повільності, не можна підганяти в роботі.

Такої людини сутужніше переконати в змінах, вироблених у роботі, також він складніше розуміє нововведення в його справі. Тому взаємодія з ним вимагає терпіння й витримки.

Флегматик надійний у будь-якій справі. За роботу, що йому доручили, можна бути спокійним. Але він швидко зневіряється в себе, тому часто стає невдахою, не підготовленим до творчої діяльності.

Флегматики завжди консерватори. Вони прагнуть зберегти сформований стиль й умови життя. Часто бояться змін. Флегматик не здатний до бурхливого прояву почуттів. Його відпугують різкі перепади настрою, хоча він здатний до відданої й сильної любові. Флегматик любить, перебувати на самоті: ніхто не заважає йому думати, не квапить, не відволікає. Він звільняється від негативних емоцій, які викликають люди, що не вважаються з особливостями його темпераменту. Позитивні якості, який володіють флегматики: працьовитість, акуратність, сумлінність, терпіння, воля, витримка, посидючість.

Для заключної серії експерименту ми провели метод анкетування для того, щоб визначити особливості прояву ревнощів у людей з різним типом темпераменту.

Отримані результати говорять про те, що прояв ревнощів у холериків полягає в тім, що вони ревнуючи найчастіше роблять на зло своєму партнерові, наприклад (як він із мною, так й я з ним). Якщо партнер іде по вулиці й посміхається протилежній підлозі, людина з таким типом темпераменту закочує сцену прямо й привселюдно; також якщо партнер спеціально буде провокувати холерика на ревнощі для перевірки почуттів, реакція може бути несподіваної й неадекватної. Холерик може накричати, так і не розібравшись у ситуації, образитися й ляснувши дверима піти, також у такій ситуації він може бути схильний до істерико - психопатичним реакцій. (Тобто провокувати холерика на ревнощі не рекомендується).

Найчастіше має високу самооцінку, тому в собі впевнений на всі 100 %, але тільки зовсім не довіряє своєму партнерові. Схильний перевіряти листа, електронну пошту й т.д. Якщо щось знайде підозріле, заявить про цьому прямо, нерозважно, імпульсивно, швидше за все лементом, легко може впасти в стан афекту, особливо якщо його не розуміють або не погоджуються з ним. Також може спалахнути по незначному приводі, наговорити дерзкостей. Але зрозумівши, що був не прав, покаявшись потім у своєму поводженні, він з гордості й самолюбства не зробить першого кроку до примирення. А в аналогійній ситуації буде поводитися точно також зухвало, тому що нічого із собою поробити не може. Жити з холериком значить заздалегідь настроюватися на те, що прийдеться терпіти його окремі спалахи ревнощів, прагнень надходити по своєму. Холерик зовсім ні схильний до дипломатії, він спочатку висловиться, а потім починає думати. Це приводить до частих сварок. Холерик при почутті ревнощів відчувають дискомфортний стан, напругу, йому необхідно виплеснути весь цей потік емоцій на кого-небудь але іноді він може перебороти це почуття.

Прояв ревнощів у меланхоліків полягає в тім, що вони схильні до ревнощів від ущемлення. Вони можуть настільки глибоко поринати у свої страждання, що подальше життя для них стає нестерпною. Будучи недовірливими за своїм характером, такі люди не тільки підозрюють свого партнера в зраді, але й «бачать» насправді те, що підтверджує їхні домисли. В остаточному підсумку своїми ревнощами вони переводять як свого партнера, так і самого себе, можуть зважитися на розпачливий крок – суїцид Тому що вони песимістичні й тривожні, їм здається що їх ніхто не любить і вони не кому не потрібні. Такі люди мають низьку самооцінку,тому не впевнені у своїх силах,уважають що партнер може знайти кого те краще чим він.

Якщо ж ревнощі в любові все-таки виникає, то вона пофарбована в безмовний розпач, сум, страждання, а заглушається визнанням і довірою. Схильний до перебільшення та неправильних висновків. Перевіряють електрону почту свого партнера,знаходячи там щось підозріле починають сильно хвилюватись,піддаються емоціям,накручують зайве. Заявити про свої підозри партнеру можуть, докорами такого типу: «я знаю в тебе хтось е,кращий за мене, адже навіщо тобі потрібний я- нікчема…» Такі вислови підозр зазвичай закінчуються плачем і різними висловами такого типу «ти мене не кохаєш, я тобі не потрібен, я нікому не потрібен…»

Прояв ревнощів у сангвініків полягає в тім, що вони переживаючи почуття ревнощів відчувають внутрішній дискомфорт, і тому стараються подолати в собі це почуття, й не пре давати цьому великого значення. Вони досить впевнені в собі і в своєму партнерові,довіряють йому. Але якщо у них виникли якісь підозри, то вони вискажуть їх партнерові, але якось жартуючи не показуючи не задоволення, і тим самим уникаючи зайвих сварок. Взагалі люди с таким типом темперамент оптимістичні, не полюбляють конфліктів,оптимістичні з ними завжди легко та цікаво. Тому вони не шукають приводів для ревнощів, адже вони впевнені в тому що краще за нього партнер не знайде нікого.

Прояв ревнощів у флегматиків полягає в тім, що вони пасивні випробовують мучення при думці про можливу зраду, переживають свою безпорадність, при цьому вони можуть не випробовувати агресивних почуттів до партнера або суперника, висуваючи виправдувальні пояснення. Звичайно такі люди страждають мовчачи, не афішуючи своїх почуттів, сподіваючись на подальше відновлення нормальних відносин.

На основі отриманих нами результатів, ми запропонували наступні рекомендації.

Як впоратися з ревнощами:

● Отут є два варіанти: коли ревниві ви й коли ревнивий ваш партнер. Особливо дратує, якщо це почуття переходить у патологію й здається, що ваш улюблений або улюблена підозрює вас у зраді навіть із деревом. Цілком можливо, що це пов'язано от з якою ситуацією: один з вас занадто барвисто й жваво розповідав про попередні романи, зради й інші пригоди, як говориться, по молодості. Всі найменші подробиці немов в'їдаються у свідомість партнера, і він починає сам себе мучити яскравими постільними сценами вашої зради.

Запитаєте, навіщо потрібний той, хто буде настільки болісно ставитися до всьому? Відповідаємо: якщо любите, то буде потрібний і таким. Головне, стриматися й не описувати всі ваші амурні пригоди, це не та людина, перед яким потрібно хвастатися подібного роду заслугами.

● Уникайте в розмові з ревнивцем розповідей про інтимні пригоди своїх друзів і подруг. Це може створити ґрунт для ревнощів, адже ви спілкуєтеся із цими людьми й, можливо, дивитеся так само на життя й відносини чоловіка й жінки.¶

Стабільність відносин заспокоює надто ревнивої людини.

● Не бійтеся звернутися до психологу, лікар знає, як допомогти в даній ситуації. Тим більше що найчастіше через сором або скромність нам не з ким поговорити про проблему, а висловитися просто необхідно.¶

● Перестаньте сприймати свого партнера як свою власність. У нього є свої інтереси й особистий простір. Ви адже так само не хочете, щоб він знав про вас усе до останньої краплі.

● Постарайтеся бути менш залежної в матеріальному й моральному плані.

● І сам головне, відповідайте для себе на чотири питання: Коли ви ревнуєте? Напишіть на окремому листку всі ситуації, які тільки згадаєте, що викликають у вас почуття ревнощів. Приміром, дзвінки колег протилежної підлоги в неробочий час, постійний час проводження на сайті, де спілкуються колишні однокласники й одногрупники, часті зустрічі в компанії друзів без вас і так далі. Друге питання: що ви почуваєте, коли ревнощі проявляються особливо яскраво, і про що ви в цей момент думаєте? Третє питання: як ви можете допомогти собі в даній ситуації? І нарешті: як вам може допомогти партнер? Тобто що ви повинні зробити обоє, щоб ви перестали випробовувати подібні некомфортні відчуття. Після того як розберетеся в собі, звернетеся до партнера й порадьтеся. На листку повинні бути досить логічні висловлення, щоб ваші проблеми стали зрозумілі іншій людині.

Як допомогти ревнивцеві

1. Не заперечуйте обвинувачень. Розкрийте їхню вбогість, доведіть їх до парадокса, а потім відверто посмійтеся над дурістю, до якої дійшла доросла, утворена, культурна й любляча людина.

2. Зробіть вигляд, що ви винуваті, «зізнайтеся» у всьому, а потім покажіть чоловіку (дружині) повість або роман, звідки запозичені факти й події.

3. Намагайтеся вселяти ревнивцеві, що ревнощі - хвороба, щоб він, як й алкоголік, усвідомив це й сам засудив себе за те, що не удержався від спокуси.

Ревнива людина повинен навчитися контролювати себе, керуватися не своїми підозрами, а тверезим розумом. Треба змусити себе зрозуміти, що ревнощі не піднімають ні чоловічого, ні жіночого достоїнства, що докорами й підозрами, а тим більше сварками й конфліктами не удержиш кохану людину, а скоріше відіпхнеш його від себе.

 

ВИСНОВОК

 

Проаналізував теоретичні джерела і провівши експеримент по виявленню особливостей прояву ревнощів у людей з різним типом темпераменту, ми можемо зробити наступні висновки:

1.Ревнощі - це складне, суперечливе почуття. Незважаючи на те що вона давно внесена в список страстей низинних, у свідомості сучасної людини, проте, зберігається повір'я: «Ревнує - значить любить». Мабуть, із цим з відносною часткою умовності можна погодитися. У розумних межах ревнощі природні, з'ясовна й навіть доцільна, вона є ознакою небайдужості, свідченням сильних почуттів і живих людських емоцій. Підсвідомо багато з людей уважають її одним з доказів любові й нерідко сприймають позитивно.

2.Експериментальне дослідження, в якому ми використали методики, спрямовані на виявлення: ступеня прояву ревнощів; типу особистості, її характерних рис;, проявів ревнощів в обраних нами людей; показало наступні результати:

За результатами методики «Чи ревниві ви», випробуваних з високим рівнем 25%. Респондентам властиво ревнувати як без приводу так і з ним, Вони не довіряють своїм партнерам, не впевнені в собі.

І 75% випробуваних мають рівень вище за середнє, їм властиво підсвідомо шукати привід для ревнощів, тому що з ними колись «таке» траплялося. Вони живуть минулими образами,не довіряють і не завжди вірять своєму партнерові.

За результатами методики «Опитувальник Айзенка по визначенню темпераменту» високий рівень ревнощів більшою мірою проявляється в такого типу темпераменту як холерик (40%), це можна зв'язати з тим, він легко захоплива людина, з бурхливими емоційними проявами.

35% меланхоліків мають високий рівень прояву ревнощів,це можна зв'язати з тим,що він вразливий, ранимий, що глибоко переживає образи.

15% сангвініків мають високий рівень ревнощів, це можна зв'язати з тим, що він енергійна людина. Рухливий й у той же час урівноважений, спокійний, він часто посміхається, діє відкрито й доброзичливо.

10% Флегматиків з високим рівнем ревнощів, це можна зв'язати з тим, що він по характері спокійний й урівноважений. Він украй рідко сам буває ініціатором конфлікту. Робить враження «товстошкірого».

Отримані результати методу анкетування говорять про те, що прояв ревнощів у холериків полягає в тім, що вони ревнуючи найчастіше роблять на зло своєму партнерові, наприклад (як він із мною, так й я з ним). Холерик може накричати, так і не розібравшись у ситуації, образитися й ляснувши дверима піти, також у такій ситуації він може бути схильний до істерико - психопатичним реакцій.

Прояв ревнощів у меланхоліків полягає в тім, що вони схильні до ревнощів від ущемлення. Будучи недовірливими за своїм характером, такі люди не тільки підозрюють свого партнера в зраді, але й «бачать» насправді те, що підтверджує їхні домисли.

Прояв ревнощів у сангвініків полягає в тім, що вони переживаючи почуття ревнощів відчувають внутрішній дискомфорт, і тому стараються подолати в собі це почуття, й не пре давати цьому великого значення.

Прояв ревнощів у флегматиків полягає в тім, що вони пасивні випробовують мучення при думці про можливу зраду, переживають свою безпорадність, при цьому вони можуть не випробовувати агресивних почуттів до партнера або суперника, висуваючи виправдувальні пояснення.