Повторне голосування, повторні вибори, порядок заміни народних депутатів, позачергові вибори

Територіальна виборча комісія може визнати вибори недійсними по окремих видах місцевих виборів або в цілому по виборчому округу чи по окремих виборчих дільницях у разі: 1) якщо в ході їх проведення або під час підрахунку голосів допущено порушення  закону, яке вплинуло на результати місцевих виборів; 2) якщо кількість виборчих дільниць, на яких голосування в одномандатному окрузі було визнано недійсним, становить не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць, утворених на території цього округу. Рішення територіальної виборчої комісії про визнання виборів недійсними, про відмову у визнанні виборів недійсними або неприйняття рішення з цього питання може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку. У разі, коли відповідна виборча комісія визнала вибори по окремій або кількох виборчих дільницях недійсними, що вплинуло на результати місцевих виборів по відповідному округу, територіальна виборча комісія за пропозицією відповідної дільничної виборчої комісії призначає повторне голосування на тих виборчих дільницях, де вибори було визнано недійсними. Якщо у виборчому окрузі найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два або більше кандидатів у депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, територіальна виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного голосування по цих  кандидатурах. Про прийняте рішення щодо проведення повторного голосування територіальна виборча комісія не пізніше, ніж на другий день після встановлення результатів першого туру виборів повідомляє відповідну місцеву раду та інформує виборців. Повторне голосування проводиться не пізніш як у двотижневий строк після дня виборів.

У разі коли депутат, який обирався в багатомандатному окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України і законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у виборчому списку місцевої організації партії (блоку). Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів. Реєстрація особи, обраної депутатом відповідно до частини першої цієї статті, та видання їй тимчасового посвідчення депутата здійснюються територіальною виборчою комісією. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 50 днів до дня проведення проміжних місцевих виборів, дільничні виборчі комісії - не пізніш як за 45 днів до дня проведення проміжних місцевих виборів в одномандатних округах, висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 40 днів до дня проведення виборів, реєстрація кандидатів закінчується не пізніш як за 30 днів до дня проведення виборів. [1] У разі дострокового припинення повноважень депутата менш як за шість місяців до закінчення строку повноважень діючого складу відповідної місцевої ради вибори депутата замість того, повноваження якого були достроково припинені, за рішенням відповідної ради можуть не проводитися.

Проведення повторних місцевих виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів. Рішення про проведення повторних місцевих виборів приймає територіальна виборча комісія не пізніш як через 30 днів після дня проведення виборів або після дня повторного голосування. Повторні місцеві вибори проводяться тими ж виборчими комісіями, по тих же виборчих округах, виборчих дільницях, за тими ж списками. На повторних місцевих виборах не можуть балотуватися громадяни, щодо яких було скасовано рішення про їх реєстрацію як кандидатів, а також особи, які вчинили дії, внаслідок яких місцеві вибори або повторне голосування були визнані недійсними, та в інших випадках, передбачених законом.

Висновки

Розглянуті у даній курсовій роботі проблеми щодо організації та проведення виборів, а саме призначення виборів, складання списків виборців, утворення виборчих округів, дільниць, комісій, процес голосування, порядок зміни народних депутатів, чітко регламентуються законодавством України і дещо неповно розглядаються у працях науковців.

Тому можна зробити висновки, що законодавство України встановлює загаль­ні засади виборчого процесу, серед яких:

— вільність і рівноправність висування кандидатів на виборні посади означає, що всі суб'єкти, яким відповід­но до закону надано право висувати кандидатів на виборні посади, визначають їх самостійно і ніхто не має права рекомендувати або наполягати на висуненні якоїсь іншої кандидатури. При цьому таке право нале­жить рівною мірою всім вказаним суб'єктам.

Наприклад, право висувати кандидатів у народні депутати України надається широкому колу суб'єктів, які фактично можуть представляти різні суспільні про­шарки, а саме:

а) окремим політичним партіям. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про об'єднання громадян" політична партія — це об'єднання громадян — прихильників пев­ної загальнонаціональної програми суспільного роз­ витку, які мають головною метою участь у вироблені державної політики, формуванні органів влади, місце­вого та регіонального самоврядування і представницт­во в їхньому складі;

б) виборчим блокам партій, тобто об'єднанню декількох політичних партій, які на основі низки загальних для них політичних цілей дійшли згоди вису­ нути у даній виборчій кампанії єдиний список канди­датів у народні депутати;

в) кожному громадянинові України. Будь-який громадянин України, що має право обирати і бути обра­ним, може особисто висунути свою кандидатуру у на­родні депутати України;

г) зборам громадян, наприклад, зборам жителів на­селеного пункту, вулиці тощо;

д) трудовим колективам, тобто всім працівникам, які здійснюють свою трудову діяльність на даному під­приємстві, в установі, організації;

— гласність, яка вимагає забезпечення широкого інформування у засобах масової інформації про всі по­ дії, пов'язані із виборами народних депутатів України;

— відкритість передбачає можливість знайомитися з усіма документами: передвиборними платформами окремих кандидатів у народні депутати, політичних партій та їх об'єднань, з джерелами фінансування їхніх виборчих кампаній тощо;

— свобода агітації покликана гарантувати політич­ним партіям і угрупованням, а також окремим канди­датам у народні депутати України та їхнім прихильни­кам вільно за допомогою усіх дозволених законом засобів (наприклад, телебачення, преси, організації та проведення передвиборних мітингів, розповсюдження плакатів і листівок) знайомити виборців із змістом і перевагами своїх передвиборних платформ, закликати їх віддавати за себе свої голоси і т. п.;

—рівні можливості для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії передбачають, наприклад, надання кожному з них рівних сум з державного бюджету на за­безпечення їхніх виборчих кампаній, однакового часу для виступів на державному телебаченні та радіо тощо;

— неупередженість до кандидатів означає недопус­тимість для вказаних у статті суб'єктів, які, по суті, виступають від імені держави, порівнювати недоліки чи переваги кандидатів, створюючи тим самим переваги у проведенні виборчої кампанії для одних канди­датів за рахунок інших.

Ці засади і є основою організації та проведення виборів в Україні.