2020-01-14
272
Правові аспекти організації виборів в Україні.
ПЛАН
Вступ.. 3
1. Організація виборів: порядок призначення виборів, складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць. 5
2. Виборчі комісії 12
3. Висування і реєстрація кандидатів у депутати. Передвиборча агітація. 20
5. Повторне голосування, повторні вибори, порядок заміни народних депутатів, позачергові вибори.. 29
Висновки.. 31
Список використаної літератури.. 33
Вступ
Демократизм держави визначається рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки встановлені процедури виявлення та здійснення волі народу можуть реально впливати на управління справами держави й суспільства. Безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади — пряме народовладдя є саме такою формою, яка забезпечує найбільший рівень впливу народу на діяльність державних структур. Одним із проявів прямого народовладдя в нашій країні є вибори. Термін "вибори" означає процес, у результаті якого певна спільність людей, почасти організована у політичне об'єднання, шляхом голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну посаду. Утворені в результаті виборів органи або обрані посадові особи набувають права під час виконання своїх функцій виступати від імені певної спільноти людей і наділяються повноваженнями приймати загальнообов'язкові рішення.
|
|
|
Мета даної курсової роботи полягає у висвітленні основних етапів організації та проведення виборів, дослідженні таких проблем, як повноваження виборчих комісій, реєстрація кандидатів в депутати, передвиборча агітація, підрахунок голосів, повторні вибори, позачергові вибори тощо.
Актуальність теми полягає в тому, що вибори є невід’ємною частиною суспільно-політичного життя країни, за допомогою виборів формується значна частина органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Інакше кажучи, саме завдяки виборам, що є формою безпосереднього народовладдя, одержують можливість функціонувати на законних підставах органи представницької демократії.
Вибори були відомі вже первіснообщинному ладу, коли на загальних зборах того або іншого роду обиралися старійшини, а пізніше і воєначальники. З часом процедура виборів ускладнилася. Наприкінці XVIIIст. було розроблено класичну теорію виборів, основні ідеї якої зводяться до визнання того, що суверенітет невід'ємно належить народу, який є джерелом будь-якої влади. Народ доручає здійснення влади своїм представникам (депутатам), яких визначає шляхом проведення демократичних виборів. Кожен депутат законодавчого органу представляє всю націю, а не тільки округ, від якого його обрано. Тому депутат повинен бути незалежним від своїх виборців під час виконання своїх повноважень. Цими ідеями керуються й нині. Отож, вибори розглядаються як передача влади від виборців до тих, кого вони обирають, народ делегує владні повноваження своїм представникам.[14, с. 104]
|
|
|
З плином часу утвердилися певні вимоги і правила, виконання яких має забезпечити об'єктивне виявлення волі виборців, утруднити чи зробити неможливою фальсифікацію результатів виборів. Найважливіші з них закріплено у конституціях демократичних держав. Сукупність таких конституційних норм утворює конституційний інститут виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
· дослідити особливості організації процесу голосування та підрахунку голосів;
· вивчити порядок створення виборчих комісій;
· розглянути порядок організації повторного голосування;
· тощо.
Курсова робота складається із п’яти розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.
Організація виборів: порядок призначення виборів, складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць
Організація та проведення виборів регламентуються Конституцією України, законами України „Про вибори народних депутатів України”, „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” та іншими законами. Закон „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” визначає основні засади, особливості та порядок організації і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів.
Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими (рис. 1).
Рис. 1 Класифікація місцевих виборів
Чергові місцеві вибори проводяться у зв'язку з закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень місцевої ради та сільського, селищного, міського голови. Рішення про проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів приймає Верховна Рада України. Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України. Чергові вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів відбуваються одночасно з виборами народних депутатів України. Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови. Повторні вибори депутата (депутатів) призначаються територіальною виборчою комісією. Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються територіальною виборчою у разі визнання місцевих виборів недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади сільського, селищного, міського голови. Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому одномандатному окрузі. Перші місцеві вибори призначаються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.[1]
Строки призначення місцевих виборів наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
