Загальна характеристика нормотворчої діяльності митної служби України

 

Нормотворча діяльність митної служби України - це форма управління відповідною системою Вона полягає не тільки в заповненні прогалин правового регулювання, що виникають у результаті недостатньої реалізації правотворчої спроможності Така діяльність ґрунтується насамперед на свідомому створенні правомочним органом можливості більш детального регулювання діяльності у певній галузі управління

Нормотворча діяльність своїми цілями має забезпечити:

а) юридичне закріплення існуючих у галузі діяльності відносин та їх правове регулювання,

б) формування нових видів діяльності й відносин, відсутніх у поточний момент, але бажаних чи необхідних з погляду виконання перспективних завдань,

в) ліквідацію ситуацій та відносин, віджилих та гальмуючих розвиток нових прогресивних тенденцій

Названі цілі досягаються роботою в двох основних напрямах:

а) правовою організацією галузі управління, яка передбачає юридичне закріплення цілей, завдань, компетенції, функцій, організаційної структури всіх ланок даної системи,

б) правовою організацією здійснення функцій управління кожною ланкою з нормативним визначенням форм, методів та прийомів найбільш ефективної діяльності системи.

Усю нормативну базу, якою керується митна служба, можна умовно поділити на зовнішню, яка створюється формально за межами системи митної служби (Конституція, закони та постанови Верховної Ради, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України), до створення якої митна служба часто має пряме відношення, безпосередньо розробляючи або беручи участь у розробці проектів тих чи інших нормативних актів, і внутрішню, тобто відомчу нормативно-правову базу, якій належить значне місце.

Рішення органів виконавчої влади набирають юридичної сили внаслідок оформлення їх у вигляді правових актів управління. Фактично правовий акт управління являє собою юридичне вираження державно-управлінського рішення і є провідною формою реалізації повноважень органів виконавчої влади. Адже в ході підготовки і видання зазначених актів виконавчі органи (посадові особи) вирішують загальні чи індивідуальні питання управлінської діяльності, які перебувають у межах компетенції відповідних органів.

Н.В. Александрова вважає, що форма управлінської діяльності - це видання правового акта управління, а не сам акт.[13]

Нормотворчість являє собою правову форму управлінської діяльності митної служби, яка здійснюється в межах її компетенції, на основі й на виконання законів та підзаконних актів, її головне призначення полягає у створенні правової основи управління, тобто правових норм, які встановлюють, змінюють або відміняють правові відносини, що визначають зміст управлінської діяльності й надають їм загальнообов'язкової сили.

Для вдосконалення відомчої нормотворчості на Міністерство юстиції покладено такі завдання: підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів; планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності.[14]

Механізм нормотворчості як процес розробки, прийняття і державної реєстрації нормативно-правових актів здійснюється відповідно до:

- указів Президента України від 03.10.1992 р. №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", від 27.06.1996 р. № 468, "Про Єдиний державний реєстр нормативних актів", від 10.06.1997 р. №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення норматив но-правових актів та набрання ними чинності", від 09.02.1999 р. № 145 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади";

- постанов Кабінету Міністрів України від 14.12.2001 р. № 1693 "Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади", від 11.12.1996 р. №1504 "Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та здійснення правової Інформатизації України";

- "Положення про державну реєстрацію норматив но-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731;

- "Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 р. №376, "Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення "їх державної реєстрації", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. № 34/5, "Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 р. № 32/5 тощо.

Зовнішнього оформлення набули не лише етапи нормотворчої діяльності (організація роботи над проектом та його складання, підготовка розпорядчого документа, державна реєстрація норматив но-правового акта), але й реалізація норматив но-правового акта.

На рівні Державної митної служби України для впорядкування нормативного масиву, тобто приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства, скасування застарілих актів, усунення їх множинності, а також деталізації процедури подання актів Держмитслужби України на державну реєстрацію, 8 липня 2003 р. наказом ДМСУ введено в дію "Методичні рекомендації про порядок підготовки, подання на державну реєстрацію, скасування, обліку та зберігання нормативно-правових актів митних органів України", де визначено: організацію роботи над проектом нормативного акта; загальні вимоги до складання проекту нормативного акта; підготовку проекту наказу (розпорядчого документа); оформлення додатків до нормативних актів; мовні та термінологічні стандарти; подання нормативного акта на державну реєстрацію, скасування рішення про його державну реєстрацію; приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства Європейського Союзу; підтримання в контрольному стані нормативних актів, організація їх обліку та зберігання.[15]

Наказом Державної митної служби України від 04.09.2002 р. №481 затверджено "Регламент планування нормотворчої діяльності, підготовки й розгляду правових актів, що розробляються або узгоджуються Державною митною службою України", де регламентовано:

1) планування нормотворчої діяльності;

2) порядок підготовки та розгляду проектів наказів Державної митної служби України;

3) порядок підготовки та подання проектів актів Кабінету Міністрів України;

4) порядок підготовки й внесення проектів актів Президента України;

5) порядок підготовки й внесення проектів законів України.

Наказом Державної митної служби України від 04.09.2002 p., №481 затверджено "Порядок розроблення підрозділами Державної митної служби України проектів законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, передбачених Планом нормопроектувальної роботи Держмитслужби, визначених дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, Голови Держмитслужби", який містить технологію їх підготовки і прийняття.

Наказом Державної митної служби України від 10.09.2004 р. №658 затверджено "Положення про участь суб'єктів громадського обговорення у підготовчій роботі щодо прийняття нормативно-правових актів з питань митної справи", де встановлено форми та порядок підготовчої роботи суб'єктів громадського обговорення щодо розроблення проектів регуляторних актів з питань митної справи.

Нормотворчість у системі митної служби слід розглядати як систему і процес (правотворча техніка) створення, систематизації, реєстрації, видання, зміни і скасування відомчих нормативних актів за відповідного їх технологічного та правового забезпечення.

До нормотворчої діяльності також слід зарахувати діяльність із: розроблення підрозділами Державної митної служби України проектів законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України; опрацювання проектів нормативно-правових актів, що надходять в установленому порядку від заінтересованих органів державної влади на погодження до Держмитслужби України.

Основною контролюючою та організовуючою нормотворчу діяльність у митній службі є система юридичної служби, до якої входять: Юридичний департамент, юридичні служби митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій.

Системний підхід у виданні законів й інших актів забезпечує сувору погодженість їх між собою й орієнтацію на вирішення загальних політичних, господарських і соціально-культурних завдань. Цьому буде сприяти прийняття закону "Про нормативно-правові акти", проекти якого вже досить довгий час узгоджуються в інстанціях. Прийняття закону зумовлюється необхідністю врегулювання діяльності й суспільних відносин, пов'язаних з розробленням нормативно-правових актів, їх прийняттям, набранням ними чинності, обліком, визначенням їх системи, видів та форм, ієрархії та встановлення єдиних вимог до нормопроектувальної техніки для всіх суб'єктів норм створення.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: