Лабораторне заняття №5

ТЕМА: Культура мовлення вчителя

МЕТА: За допомогою вправляння допомогти студентам засвоїти основні вимоги до культури мови та мовлення вчителя, зорієнтувати їх у роботі по самовдосконаленню.

ОСНОВНІ УМІННЯ: спілкування з учнями засобами мови і мовлення.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Прочитати матеріали по темі «Мова вчителя в структурі його діяльності» (дж. 1).

2. Підготуватися до читання вірша чи прозового уривка (за власним вибором)

3. Скласти казку із запропонованими викладачем опорними словами.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Перевірка теоретичної готовності студентів до заняття.

2. Вправи на розвиток професійних мовленнєвих умінь майбутніх вчителів.

3. Конкурс на краще читання художнього твору за вибором з наступним аналізом його виконання студентом з точки зору доцільності використання мовленнєвих засобів.

4. Вправи на розвиток логіки мовленнєвої діяльності та розвиток комунікативних навичок.

5. Мікровикладання: організація спостереження учнів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основы педагогического мастерства/ Под ред И.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1987. – С. 47–61.

Лабораторне заняття №6

ТЕМА: Педагогічна логіка та її місце у практичній діяльності вчителя

МЕТА: Формувати у студентів навички логічної адекватної поведінки та логічного мовлення (як засобу педагогічного спілкування) в процесі виконання вправ; розкрити технологію роботи вчителя з розвитку логіки учнів 1–3 (4) класів; формувати у студентів навички педагогічного (дидактичного) прогнозування (моделювати наслідки власного педагогічного впливу на окрему дитину та клас в цілому).

ОСНОВНІ УМІННЯ: логічність та адекватність спілкування з дітьми.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати теоретичний матеріал (дж. 1).

2. Підготувати (записати в зошит) вправи на розвиток мислення молодших школярів.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Перевірка теоретичної готовності студентів до заняття.

2. Аналіз вправ на розвиток логічного мислення молодших школярів, дібраних студентами.

3. Вправи на розвиток мовлення та мислення студентів як майбутніх вчителів.

4. Вправи на розвиток логіки поведінки вчителя та вміння прогнозувати результат власного впливу.

5. Мікровикладання: проблемне пояснення нового матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1987. – С. 62–70, 120–122, 126.

Лабораторне заняття №7

ТЕМА: Оптимізація техніки педагогічного впливу вчителя у навчальному процесі початкової школи.

МЕТА: Формувати у студентів навички аналізу наслідків навчально-виховного процесу з точки зору володіння вчителем педагогічною технікою і технологією, знайомити майбутніх вчителів із особливостями педагогічної техніки вчителя початкової школи.

ОСНОВНІ УМІННЯ: навички аналізу раціональності професійної діяльності вчителя початкової школи.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися із схемою аналізу уроку з точки зору педагогічної техніки (див. розробку).

2а. Проаналізувати урок, відвіданий у школі, підготуватися до його обговорення.

або 2б. Проаналізувати урок, запропонований для перегляду викладачем, та підготуватися до його обговорення.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Відвідання (або перегляд у аудиторії) і обговорення уроку у початковій школі з точки зору раціональності та доцільності діяльності вчителя й учня.

Схема аналізу уроку:

1. Роль вчителя на уроці (провідна: все пояснення нового матеріалу забезпечує сам, постійно контролює учнів на всіх етапах пояснення, дітям відводиться лише роль виконавців; зовнішньо другорядна: до пояснення на різних його етапах по можливості залучає учнів, а сам спрямовує їх пізнавальну діяльність, надаючи простір самостійності і ініціативі дітей).

2. Використання часу на уроці (раціональне – чому? нераціональне – чому? Приклади). Темп уроку (швидкий, повільний, середній).

3. Врахування працездатності дітей на різних етапах уроку. Що для цього робить вчитель?

4. Характеристика мовлення вчителя (швидке, емоційне, образне або навпаки).

5. Міміка і жести вчителя. Як вони допомагають а) засвоєнню матеріалу; б) організації класу? Використання міміки і жестів з метою забезпечення індивідуального підходу до учнів.

6. Методичні засоби вчителя для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці. Приклади.

7. Характеристика структури уроку (чи має логічний і доцільний характер? чи є завершеною? чи відповідає запланованому результату? З чим пов'язані невдачі вчителя і типові помилки учнів?)

8. Чи раціонально використовується на уроці наочність?

9. Методи підтримання дисципліни на уроці (які, з якою метою і коли використовуються?).

10. Як забезпечується на уроці зв'язок «вчитель – учень»?

11. Як організовано взаємозв'язок між окремими учніми у навчальному процесі?

12. Як вчитель керує на уроці колективом класу і сприяє його розвитку?

13. Загальні висновки про педагогічну майстерність вчителя на даному уроці.

 

 

Література

1. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Знание, 1976.

2. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А. Зязюна. – М.: Просвещение, 1989.

3. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989.

4. Бодалев А.А. Психологические условия гуманизации педагогического общения // Советская педагогика. – 1990. – №12. – С. 69–71.

5. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1987.

6. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя. – М.: Просвещение, 1986.

7. Профессиональная деятельность молодого учителя. – М.: Педагогика, 1982.

8. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. – Ленинград, 1967.

9. Леви В. Искусство быть другим. – М.: Мысль, 1981.

10. Концепція середньої загальноосвітньої національної школи України // Рад. освіта. – 1990. – 14 серпня.

11. Крупская Н.К. Чем должен владеть учитель…/Пед. соч. в 10 т. – Т.2.

12. Макаренко А.С. Мои педагогические воззрения // Соч. в 7 т. – Т.5. – М., 1958.

13. Макаренко А.С. О моем опыте // Соч. в 7 т. – Т.5. – М., 1958.

14. Сухомлинский А.В. Разговор с молодым директором школы. – 2‑е изд. – М., 1982.

15. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать. – М.: Просвещение, 1985.

16. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989.

17. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. – М.: Знание, 1980. – №4.

18. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1987.

19. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя. – М.: Просвещение, 1986.

20. Мшевский В.П. Педагогическое мастерство ученого. – М.: Наука, 1975.

21. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. – М.: Просвещение, 1980.

22. Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. – К.: Рад. школа, 1987.

23. Основы педагогического мастерства. – К.: Вища школа, 1984.

24. Поташник М.М. Как развивать педагогическое творчество. – М.: Знание, 1987. – №1.

25. Проблемы научной организации труда в школе. – М.: Педагогика, 1987.

26. Профессиональная деятельность учителя. – М.: Педагогика, 1982.

27. Профессия учитель: беседы с молодыми учителями. – М.: Педагогика, 1987.

28. Русаков Б.А. НОТ учителя. – М.: Просвещение, 1976.

29. Учителю о педагогической технике. – М.: Педагогика, 1989.

30. Сивоєва О.В. Естетика праці вчителя. – К., 1979.

31. Синиця І. О. З чого починається педагогічна майстерність? – К.: Рад. школа, 1972.

32. Синица И.Е. Педагогический такт и мастерство учителя. – М.: Педагогика, 1975.

33. Чернокозова В.Н., Чернокозов И.И. Этика учителя. – К.: Рад. школа, 1973.