2020-04-20
175
Для проведення констатуючого експерименту було сформовано вибірку респондентів. У вибірку увійшли 9 осіб, серед яких 7 жінок та 2 чоловіків віком від 17 до 19 років. Усі респонденти, окрім 8-го, на даний час є студентами 1-го курсу очного відділення ЛНАУ, факультету харчових технологій. Респондент № 8 є студентом 2 курсу, того ж факультету. Склад вибірки:
1. Пенькова Альона Андріївна, 17 р.;
2. Степаненко Надія Сергіївна, 17 р.;
3. Скіданова Альона Віталіївна, 18 р.;
4. Саламатіна Наталія Володимірівна, 18 р.;
5. Віслогузов Павел Михайлович, 17 р.;
6. Бело Клотільд-Лора, 18 р.;
7. Афанасьєва Юлія Володимірівна, 18 р.;
8. Євдокімова Юлія Олегівна, 18 р.;
9. Даніл, 18 р.
Першим етапом експерименту було проведення методики РСК Дж. Роттера (див. табл. 2.1). При детальному аналізі отриманих результатів можна зробити висновок, що розподіл випробуваних на інтерналів та екстерналів є нерівним, так як респондентів з низьким рівнем інтернальності більше, ніж з високим. Також цікавою є тенденція більшості приписувати відповідальність за досягнення, вдалі вчинки собі, у той час як відповідальними за невдачі більшість вважає оточуючих людей, та різноманітні обставини. Через те, що у експерименті узяли участь усього 2 чоловіка немає можливості зробити припущення щодо гендерного розподілу інтернальності. Також певної уваги викликає той факт, що за шкалою міжособистісних відносин майже усі (8 чоловік із 9) виявили інтернальну локалізацію. Вищезазначенні факти потребують більш серйозних досліджень, для виявлення можливих закономірностей розподілу рівня суб’єктивного контролю серед студентської молоді.
|
|
|
Таблиця 2.1
Результати дослідження за методикою РСК
| №респонд. | Сума балів за шкалами | ||||||
| Із | Ід | Ін | Іс | Ів | Ім | Із | |
| 1 | 3 | 4 | 4 | 2 | 2 | 8 | 7 |
| 2 | 6 | 6 | 6 | 4 | 4 | 7 | 8 |
| 3 | 5 | 7 | 4 | 4 | 6 | 7 | 3 |
| 4 | 4 | 7 | 4 | 6 | 5 | 5 | 8 |
| 5 | 6 | 7 | 3 | 5 | 5 | 8 | 8 |
| 6 | 5 | 7 | 3 | 7 | 5 | 8 | 8 |
| 7 | 6 | 7 | 9 | 5 | 5 | 7 | 4 |
| 8 | 5 | 5 | 4 | 8 | 3 | 7 | 7 |
| 9 | 4 | 3 | 5 | 8 | 2 | 7 | 6 |
Наступним етапом дослідження стало виявлення такої складової самосвідомості як самооцінка випробуваних, за допомогою варіанта методики визначення самооцінки Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн (див. табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Результати дослідження самооцінки за методикою Дембо - Рубінштейн
| № респонд. | Результат | Рівень самооцінки |
| 1 | 0.015 | низька |
| 2 | 0.2 | низька |
| 3 | 0.92 | завишена |
| 4 | 0.7 | нормальна |
| 5 | 0.85 | завишена |
| 6 | 0.35 | низька |
| 7 | 0.8 | завишена |
| 8 | 0.7 | нормальна |
| 9 | 0.7 | нормальна |
Виявилося, що рівень самооцінки розташовується рівномірно – так у рівних пропорціях представлені усі можливі варіанти. Але все ж можна зауважити, що людей з адекватною самооцінкою менше ніж з порушеною. Таким чином виявлена необхідність щодо широкого застосування методів формування адекватної самооцінки серед молоді, у навчальних закладах.
|
|
|
Заключним етапом дослідження було проведення проективної методики «Автопортрет» (див. додатки). Переважна більшість випробуваних намалювала себе схематично, тобто у вигляді обличчя, схеми тіла, бюста; це свідчить про те, що їм властиві інтелектуальний тип мислення, та тяга до синтетичного когнітивного стиля з тенденцією до узагальнення. Як особливі випадки можна відмітити деякі роботи. Так №4 намалювала себе у яскравому емоційному стані, що може діагностувати емоції протилежні тієї, що намальована. № 9 зробив автопортрет занадто схематично, що скоріш за все означає що цей респондент володіє творчими здібностями та оригінальним мисленням. Тільки №8 намалював себе повністю; це характеризує його як особистість з повним самоприйняттям та добрим самовідношенням, що добре співвідноситься з нормальною самооцінкою. Дуже детально, з великою кількістю деталей виконано 5,7 роботи, що свідчить про аналітичні здібності, схильність до деталізації та педантизму респондентів. Також їм властиві художні здібності, які стають помітними через легкість, виразність ліній, лаконічність образу.
Взагалі, можна зробити висновок, що серед респондент певна кількість осіб володіє творчим потенціалом у різних галузях, і можливо, що місце навчання не зовсім співвідноситься зі схильностями, особливостями, та можливостями респондентів.
