Інформаційні війни ХХІ століття, форми і способи їх ведення

   З приходом нового тисячоліття значення інформації для суспільства активно збільшується, саме завдяки цьому і відбувся перехід від звичайної зброї до нової – інформаційної, зброї з штучним інтелектом. Роль інформації, в розумінні її впливу на хід воєнних дій, стала настільки значною, що наприклад, під час операції "Буря в пустелі", фізичні жертви іракців становили 35%, тоді як їх бойовий дух впав на цілих 60%, у цій операції американці залучили 2500 радіопередач і поширили 30 млн. листівок. [3; 215]

   Нові інформаційні системи і технології – електронні ЗМІ, Інтернет, мобільний зв'язок, глобальна навігація – ще більше збільшили можливості інформаційної дії у війні. Це дає можливість таким індустріальним державам, як США та Японія, значно посилити свою політичну, економічну і військову перевагу за рахунок лідерства в інформатизації, а також встановити глобальний інформаційний контроль за країнами світу, і тим самим встановлювати свої правила в реальному світі. І це бентежить менш розвинені країни, адже під загрозою стає їх самобутність, незалежність та суверенність, до таких країн відноситься і Україна, тому нашій країні як і іншим потрібно активно збільшувати інформаційну безпеку, про яку ми поговоримо пізніше.

   Виходячи з усього вищесказаного можна припустити, що під способами інформаційної війни розуміється прийоми і порядок застосування сил таким чином, щоб встановити і утримати інформаційну перевагу над противником в ході війни та після неї.

   Способи інформаційної боротьби поділяють на три види – силові, інтелектуальні та комбіновані. До силових відносять способи, які застосовані на ураженні об’єктів інформаційної боротьби різними видами зброї, це допомагає досягти переваги у кількості інформації, яка необхідна країні для розв’язання певних військових завдань. Інтелектуальні способи характеризуються рефлексивним управлінням противником, їх застосування забезпечує досягнення інформаційної переваги щодо якості інформації. А комбіновані способи включають в себе досягнення інформаційної переваги, щодо кількості і якості інформації[4;33].

   Також існує й інший поділ інформаційної боротьби, вона може бути наступальна або оборонна. Наступальна боротьба має на меті завоювання та утримання інформаційної переваги над противником. Операції такої боротьби спрямовані на дезорганізацію систем управління противника, але при цьому усі дії повинні забезпечувати сприятливі умови для бойових дій власних сил. Тоді як оборонна боротьба навпаки проводиться за умови, коли інформаційна перевага противника є значною і спрямована така боротьба на зниження його переваги. У такій боротьбі основні засоби спрямовані на забезпечення інформаційної безпеки органів управління.

   У сучасній війні успіх може забезпечуватися і без вторгнення сухопутних військ на територію противника, успіх при цьому забезпечується інформаційними діями та ударами.

   Інформаційна дія – сукупність узгоджених за метою завданням, місцем і часом заходів, які проводяться залученими для ведення інформаційної боротьби силами та засобами у заданому напрямку впродовж заданого періоду.[4;41] Інформаційні дії бувають наступальними та оборонними. Наступальними діями вважається інформаційна блокада, основним завданням якої є застосувати сили так, аби до мінімуму звести можливості суперника отримати й скористатися інформацією, що потрібна для ведення дій. Одним з основних способів проведення інформаційної блокади є радіоелектронне блокування – узгоджена дія засобами радіоелектронного придушення й функціонального ураження технічних елементів систем розвідки й каналів передачі інформації противника[4;42]. Іншою наступальною дією є інформаційна акція, яка уражає окремі об’єкти системи управління противника або йогом інформаційних ресурсів загалом., інформаційними акціями є, наприклад, маніпулювання засобами масової інформації, культури чи мистецтва, що допомагає насадити суспільству свою ідеологію.

   Іншим елементом інформаційної війни є інформаційний удар, що являє собою короткочасну, міцну, узгоджену дію сил і засобів на найбільш важливий елемент системи управління противника для досягнення вирішальних цілей – завоювання інформаційної переваги. Бувають радіоелектронні інформаційні удари, які характеризуються раптовою масованою комплексною дією сил та засобів радіоелектронного придушення й функціонального ураження систем управління противника, радіоелектронно-вогневий удари, що являє собою масову дію сил і засобів РЕБ, авіації, ракетних військ, артилерії та ін. Також існує такий вид інформаційних ударів, як комп'ютерний або програмний (удар у сфері ЕОМ, підриває системне управління противника, шляхом проникнення у їх базу різного типу вірусних систем), а також спеціальний удар(масована комплексна морально-психологічна дія атакуючих сил і засобів на особовий склад противника).

   Таким чином, слід відзначити, що для досягнення цілей інформаційних впливів, атак, бойовищ і операцій буде застосовуватися вся сукупність способів інформаційної боротьби.[4;44] Сучасні держави, а надто їх армії настільки залежать від інформаційного забезпечення, що їх можна привести в небоєздатне становище засобами радіоелектронного, інфрачервоного та інших засобів придушення. Не знищуючи живу силу, така зброя може повністю паралізувати роботу інформаційних засобів. Глобальна інформатизація суспільства в найближчому майбутньому може привести до зміни наголосів щодо більш широкого застосування сучасної інформаційної боротьби, і ця обставина може різко підвищити ефективність розв’язання завдань бойових дій загалом.

   Сьогодні дія інформаційних законів та закономірностей значно збільшилася, ми можемо побачити, що інформаційно-психологічна дія на населення зросла настільки, що влада може проводити певні інформаційні і навіть бойові операції, задля максимального збільшення прихильників своїх ідей і зменшення їх противників, а засоби масової інформації висвітлять ці дії так, що суспільство вважатиме їх надзвичайно влучними і такими, які вчинені на їх благо, дуже влучно на цю тему було сказано

Б. Ліделлем Гартом: " Сьогоднішній противник завтра стане вашим покупцем, а післязавтра – союзником".[4;15] Це справді так, інформаційні засоби, які існують сьогодні здатні переконати будь-кого у будь-чому, що становить значну загрозу для суспільства, адже спонукає людей робити хибні рішення, які ідуть в свою чергу на благо противнику.

   Більше того стало очевидним, що не тільки країни, але й різні злочинні, зокрема і терористичні угрупування володіють міцним інформаційним потенціалом, вони в змозі забезпечити досягнення різних політичних, економічних, військових та інших цілей. Тому сьогодні постає надзвичайно важливе питання, таке як питання інформаційної безпеки.

   Отже, інформаційні війни ХХІ століття, вийшли на новий рівень, рівень, який дозволяє підкорити собі будь-кого не застосовуючи фізичну силу. Нові інформаційні технології, збільшили можливості інформаційної дії країн світу. В таких умовах гостро постає питання  забезпечення інформаційної безпеки цих країн.