Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров’я населення

Нераціональна промислово-побутовадіяльність нерідко призводить до локальних та регіональних екологічних криз (високе забруднення атмосферного повітря Донецького та Придністровського регіонів України, смоги (димові тумани) в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Чикаго, Токіо, Мілані), в ній закорінені і глобальні екологічні проблеми, які тривожать усе людство: потепління клімату, кислотні опади, руйнування озонового шару, запустелювання.

Потепління клімату зумовлене парниковим ефектом, який на 46% є результатом виробництва енергії (спалювання викопного палива з викидами в атмосферу вуглекислого газу), на 24% - забруднення іншими хімічними речовини, зокрема метаном, на 18% - вирубкою лісів та ерозією ґрунту, на 9% - інтенсифікацією сільського господарства, з якою пов’язано надходження підвищеної кількості азоту, на 3% - спалювання сміття.

Вуглекислий газ, як й інші тепличні гази, має здатність утримувати теплове випромінювання біля поверхні планети, що зумовлює підвищення температури. Викиди його щороку зростають, лише протягом 1950-1999 років кількість цього газу в атмосфері збільшилась на 30%. Неминучим наслідком збільшення викидів в атмосферу антропогенного вуглекислого газу є потепління клімату, оскільки океан не може поглинути весь газ.

Потепління клімату може спричинити зміну режиму погоди на території великих регіонів планети, суттєво вплинути на сільськогосподарське виробництво. Внаслідок потепління почнеться танення льоду Антарктики, Арктики та високогір’їв, неминучим наслідком буде підвищення вод Світового океану. За прогнозами 2100 року його рівень підніметься приблизно на 65 см, а за деякими іншими даними - на 3.45 м, що може спричинити глобальну катастрофу.

Кислотні опади - дощ, сніг, туман, рН яких становить 5,5 та нижче. Вони випадають в промислово розвинутих країнах світу, кислотність яких перевищує норму у 10- 1000 разів. Хімічний аналіз кислотних опадів вказує на наявність в них оксиду нітрогену й хлору та парів кислот. Наявність в цих кислотах елементів сульфуру та нітрогену свідчить про те, що їх оксиди викидаються в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і електроцентралей, котелень, автомобільних двигунів та виплавки металів. Вони сполучаються з атмосферною вологою і утворюють дрібні крапельки вище згаданих кислот.

Кислотні дощі можуть випадати над територією утворення чи переноситись на великі відстані, шкідливо впливаючи на довкілля:

1) проходить руйнування хлорофілу листках рослин (некроз, хлороз), погіршується фотосинтез і дихання, сповільнюється ріст, знижується якість насаджень та врожайність сільськогосподарських культур, а при інтенсивному впливі рослинність гине;

2) гинуть ліси, особливо в гірських районах, зумовлюючи збільшення кількості опливин і водно-грязевих потоків;

3) вимивають з ґрунту кальцій, калій і магній, збільшуючи кислотність, знижують активність мікроорганізмів, що прискорює деградацію ґрунту та збіднює його біологічне різноманіття;

4) закислюють озера, ставки і річки, у яких гине риба, зникають комахи та інші гідробіонти, а потім водоплавні птахи та дикі тварини у яких харчові ланцюги починаються з водних екосистем;

5) прискорюють корозію металевих конструкцій, вступають в реакцію з кальцієм і магнієм, які входять до складу будівельних матеріалів, руйнують їх. Особливу небезпеку кислотні дощі становлять для пам’яток архітектури;

6) спричиняє захворювання дихальних шляхів, очей, слизових оболонок людини.

Озоновий шар, який знаходиться в атмосфері на висоті 12-23 км, захищає поверхню планети від жорстокої ультрафіолетової радіації з довжиною хвилі 320-400 нм. Процес руйнування озону в атмосфері ініціюється різними речовинами: хлор, бромпохідні, фреони, тетрахлорид вуглецю, метилхлороформ. Найбільшої шкоди завдають фреони, які широко застосовуються в холодильних установках, аерозольних балончиках та мийних засобах.

Зменшення вмісту озону в атмосфері сприяє захворюванню тварин і людей, виникненню онкологічних захворювань, збільшення кількості шкідливих мутацій, появи нових хвороб у людини (катаракти очей), зниження врожаю сільськогосподарських культур - загибелі наземної біоти. Якщо озоновий шар зменшиться на 10%, то це додатково спричинить окнкозахворювання шкіри у 300 тис. людей. Значної шкоди озоновому шару завдають польоти висотних літаків, у вихлопних газах яких є оксиди азоту, а також запуски космічних апаратів, що працюють на твердому паливі.(Федишин Б.М., 2003)

Смог - димний туман, утворюється в повітрі за рахунок хімічних реакцій за таких умов: по-перше, при попаданні великої кількості пилу і газів в атмосферу з урбанізованих територій, по-друге, при тривалому існуванні антициклонних умов погоди, коли забруднювачі накопичуються в приземному шарі атмосфері. Смог викликає подразливість очей. Запалення слизових оболонок, симптоми задихання, спричиняє розвиток бронхіальної астми, емфіземи легень та різних хронічних захворювань людей. Шкідливо впливає на рослини. Прискорює корозію металів, руйнує мармур, фарбу, гуму, швидко псує одяг та взуття.

У зв’язку з випробовуванням ядерної зброї, розвитком ядерної промисловості, будівництвом АЕС в атмосфері з’явились джерела штучної радіоактивності. Радіоактивні речовини перебувають у повітрі у пилоподібному стані, або зчепленні з частинками аерозолю. Постійний вплив навіть в малих дозах порушує нервову діяльність, функції статевих залоз, шлунково-кишкового тракту, органів дихання, викликає зрушення у роботі гіпофізу і щитовидної залози, змінює формені елементи крові та діяльність серцево-судинної системи, а в багатьох випадках веде до канцерогенних наслідків. Шкідливий вплив на організм людини чинить присутність у повітрі токсичних газових компонентів. Оксид вуглецю інактивує гемоглобін, зумовлюючи кисневу недостатність тканин, викликає розлади нервової і серцево-судинної системи, а також сприяє розвитку атеросклерозу. Сірководень викликає головний біль, слабкість і нудоту. Навіть малі його концентрації у повітрі можуть бути причиною функціональних розладів центральної нервової та серцево-судинної системи. Вільний хлор та його сполуки впливають на нюхову слизову, світлову чутливість ока, порушують ритм дихання. Від сполук фтору з’являється подразнення шкіри та слизових оболонок. Оксиди азоту різко подразнюють легені та дихальні шляхи, сприяючи виникненню у них запальних процесів. Під впливом оксидів азоту утворюється метгемоглобін, знижується кров’яний тиск, виникає запаморочення, часте блювання і задуха. Вуглеводні подразнюють дихальні шляхи, викликають нудоту, запаморочення, сонливість, розлади дихання і кровообігу. Значна частина вуглеводнів володіє канцерогенними властивостями.(Джигирей В.С., 2005)