2020-04-20
139
По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.
Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах Інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність», МСА 800 «Аудиторський висновок при виконані завданні завдань аудиту спеціального призначення».
За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності з процесуальним законодавством України
Структура аудиторського висновку має такі елементи: заголовок, адресат, вступ, опис обсягу аудиторської перевірки, висновок аудитора про перевірену фінансову звітність, дата аудиторського висновку, підпис аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми.
Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним правил ведення бухгалтерського фінансового обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності підтверджується документами, які стосуються первинного фінансового обліку, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів (основних фондів) тощо.
Наприкінці висновку аудитор наголошує на позитивних і негативних сторонах діяльності підприємства, вказує на виявлені недоліки та порушення, викладає рекомендації щодо їх усунення, поліпшення фінансового стану.
У ринковому середовищі, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах самофінансування, а за нестачі власних фінансових ресурсів - за рахунок позичкових коштів, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних коштів - це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені.
Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів.
Позитивний висновок видається лише тоді, коли аудитор упевнений у тому, що фінансові документи готувалися правильно, на основі принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленим принципам, вимогам та інструкціям і за своїм змістом не суперечать відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється. Що в них відповідним чином розкриті всі питання, які стосуються фінансових документів (Дод.6)
Позитивний висновок надається клієнту тоді, коли, на думку аудитора, виконано такі умови:
· аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;
· надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;
· є адекватні й достовірні дані з усіх суттєвих питань;
· фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;
· фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих відхилень;
· фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.
Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства. У позитивному висновку наводяться стверджувальні вирази, такі як: «задовольняє вимоги», «дає достовірне й реальне уявлення», «достовірно відображає», «знаходиться у відповідності з …», «відповідає».
Аудитори самостійно обирають форму викладання змісту перевірки, проте завершальна частина повинна відповідати вимогам МСА 700.
При не фундаментальній невпевненості видають також позитивний висновок. Його зміст також рекомендований МСА 700.
Умовно-позитивний висновок. У деяких випадках аудитор не в змозі надати беззастережний висновок через певні обмеження. Виділяють дві категорії обставин, які впливають на обмеження: фундаментальна невпевненість і незгода.
Існують основні причини фундаментальної невпевненості: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всієї необхідної інформації й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад подвійне тлумачення окремих пунктів законодавства України, що може призвести до значних наслідків і загрози існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фундаментальна незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність чинному законодавству та встановленим нормам порядку оформлення або здійснення операцій.
Будь -яка фундаментальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди. За певних обставин аудитор висловлює умовну думку, тобто складає умовно-позитивний аудиторський висновок.. Наявність фундаментальної незгоди може призвести до подання клієнту негативного аудиторського висновку.
Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від надання аудиторського висновку.
У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості й незгоди. Відмова від висновку виникає у разі невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може дійти висновку про фінансові документи в цілому. Аудитор обов’язково вказує, з яких причин висновок не може бути складений.
Якщо аудитор відмовляється надати аудиторський висновок, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.
Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від надання аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть бути детальніше обґрунтовані моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності й повноти фінансової звітності.
Висновок
Згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність», аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. При цьому закон уточнює, що публічна бухгалтерська звітність складається з аудиторського висновку, балансу, звіту про фінансові результати, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційної таємниці й визначені законодавством для надання користувачам та публікації.
Бухгалтерський облік - це мова бізнесу. Якщо бізнес здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень навіть на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти, наприклад, фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією.
Тому, для успішного та якісного, прибуткового бізнесу необхідно пов’язувати поняття «бухгалтерський облік» та «аудит». На сьогоднішній день більшість суб’єктів малого підприємництва не перевіряються органами контрольно-ревізійної служби, щонайменше ті підприємства, які не мають ніяких угод з бюджетними організаціями. А часто при отримані різних дозволів, ліцензій, або укладанню угод з бюджетними організаціями малому підприємству потрібно підтверджувати свою платоспроможність.
На підставі перевіреної фінансової звітності ТК «МКТ»Діалог», можна зробити висновок, що фінансові звіти підприємства справедливо і повно відображають фінансовий стан телекомпанії за 2008 рік.
Показники фінансової стійкості характеризують структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. За аналізований період даний показник збільшився, це звісно пов’язано з отриманням прибутку. Тож можна сказати, що дане підприємство являється фінансово - стійким підприємством.
Можна також говорити про ліквідність та платоспроможність цього підприємства. Так, як кредиторська заборгованість є поточною, а дебіторська - це страхові пенсійні внески зараховані в складі єдиного податку сплаченого підприємством. ТК «МКТ «Діалог» не має проблем з реалізацією своїх послуг, і не мобілізує вільні кошти в виробничі запаси і затрати. Також, в ході проведеного аналізу ми бачимо значний темп росту коефіцієнту покриття (917,9%).з чого видно, що підприємство значно зменшило залучений капітал. Бухгалтерський облік у 2008 році на ТК «МКТ»Діалог» задовольнив вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV.
Річний баланс за 2008 рік складено на основі облікових даних у відповідності до П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва" затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87. Фінансова звітність за 2008 рік складена на основі облікових даних у відповідності до П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва" затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 і відображає фактичний фінансовий стан підприємства на 01.01.2009р. Можна зробити висновок про достовірність і повноту фінансової звітності.
