Теорія ціни А. Маршалла

Розглянемо реальний зміст теорії ціни Маршалла. Насамперед ця теорія пояснює ціни цінами. У такій постановці питання зникають причинно-наслідкові зв'язки, і на перше місце висуваються зв'язки функціонального характеру, тобто зв'язки, стосовно яких вирішальним стає визначення усебічної взаємодії різних елементів ціноутворення й умов їхньої рівноваги. Ця сторона теорії ціни Маршалла викликала серйозні зауваження у свою адресу, у тому числі і з боку ряду економістів, що розглядали подібний підхід як обертання в тому самому зачарованому колі цін без кінцевого пояснення останніх.

Усі ці зауваження мають серйозні підстави. Очевидно, що подібний підхід Альфреда Маршалла сприяв остаточному відходу буржуазної політекономії від дослідження глибинних закономірностей капіталістичного виробництва, виражених у проблемах теорії вартості. Маршалл, власне кажучи, обмежився дослідженням проблем ціноутворення з позиції окремого капіталістичного підприємства. Недарма і весь відповідний аналіз він будував стосовно до так називаної представницької фірми, під якою мав на увазі фірму із середніми галузевими характеристиками. Тим самим Маршалл створив основу для розвитку мікроекономічного розділу політекономії, що займається насамперед вивченням проблем ціноутворення стосовно до окремих товарів, підприємствам і ринкам.

Зміну попиту Альфред Маршалл цілком зв'язав з категорією граничної корисності. По Маршаллу, граничні корисності вимірюються в грошових одиницях, виступають на ринку як максимальні ціни (так називані ціни попиту), що споживач готовий сплатити за те чи інше благо. З ростом пропозиції того чи іншого блага ціни попиту знижуються, з падінням пропозиції - збільшуються. 

 Необхідно відзначити висунуте А. Маршаллом конкретне поняття еластичності попиту, що потім міцно ввійшло в теорію споживання.

 „... Ступінь еластичності попиту на ринку залежить від того, якою мірою його обсяг зростає при даному зниженні ціни чи скороченні при даному підвищенні ціни” [8].

Попит на товар вважається еластичним, якщо при зниженні (чи росту) ціни на 1% попит на зазначений товар підвищиться (чи упаде) більш ніж на 1%. Попит на товар вважається нееластичним, якщо при зниженні (чи росту) ціни на 1% попит підвищиться (чи упаде) менш чим на 1%.

Маршалл у дослідженні еластичності попиту відзначив два важливих моменти:

„ по-перше, нееластичний характер попиту на товари, що задовольняють найбільш насущні потреби населення, і попиту на окремі предмети розкоші, що купуються найбагатшими прошарками населення на незначну частину свого доходу;

„ по-друге, історичний характер категорії еластичності попиту (оскільки включення споживання якого-небудь товару в коло найбільш насущних потреб населення може перетворити попит на нього з еластичного в нееластичний)” [5].

У рамках визначення ціни тільки співвідношенням попиту та пропозиції Альфред Маршалл досить оригінально включив у цю систему витрат виробництва (насамперед граничні витрати, тобто витрати на виробництво останньої одиниці того чи іншого товару, що визначають мінімальну ціну, яка задовольняє виробника, тобто так називану ціну пропозиції).

Маршалл відзначив, що ціна пропозиції визначеної фірми безпосередньо залежить від грошових витрат тільки при тій умові, якщо витрати виробництва одиниці продукції залишаються незмінними при різних обсягах виробництва (тобто по його термінології, якщо для даного випадку здійснюється так називаний закон постійної віддачі). „Якщо взяти деякі товари, що практично цілком піддані чинності закону постійної віддачі, - указав Маршалл, - тобто середні витрати на їхнє виробництво знаходяться приблизно на однаковому рівні незалежно від того, чи виробляються вона в малих чи великих кількостях. У цьому випадку нормальний рівень, навколо якого коливається ринкова ціна, і складе зазначені визначені і фіксовані (грошові) витрати виробництва” [5].

Однак для більшості виробництв існують інші закономірності. В одних випадках витрати виробництва одиниці продукції з ростом обсягу виробництва знижуються (діє так називаний закон зростаючої віддачі), в інші витрати виробництва одиниці продукції з ростом обсягу виробництва зростають (діє так називаний закон падаючої віддачі).

В обох випадках ціна пропозиції відповідних фірм визначається вже не середніми витратами виробництва, а кількістю виробленої продукції (точніше, витратами виробництва, скоректованими на зміну обсягу виробництва, тобто граничними витратами виробництва). У виробництвах, де панує закон зростаючої віддачі, зі збільшенням обсягу зробленої продукції в зв'язку зі зниженням граничних витрат знижується і ціна пропозиції; у виробництвах, де діє закон падаючої віддачі, з ростом обсягу продукції ростуть і граничні витрати виробництва, що веде відповідно до росту ціни пропозиції. Співвідношення попиту та пропозиції, впливаючи на обсяг продукції, що надходить на ринок, тим самим впливає на граничні і відповідно на середні витрати, що у свою чергу впливають на пропозицію даної фірми.

Залежність витрат виробництва від обсягу продукції обумовлюється, насамперед, технічними можливостями виробництв.