Якість продукції і розвиток економіки. Основні фактори, що визначають якість товарів

Термін «якість» (від латинського) означає «властивість». Ще в глибоку давнину вчені намагались визначити поняття якості. Стародавній грецький філософ Платон (427—348 рр. до н. е.) вважав, що якість — це сума певних властивостей, які відрізняють один предмет від інших предметів того ж виду.

Якістю продукції розуміється сукупність характеристик товару,

які визначають ступінь його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

При визначенні якості товару в кожному окремому випадку треба зазначити, які саме властивості необхідно враховувати.

Від якості товарів народного споживання безпосередньо залежить життєвий рівень населення, оскільки поліпшення якості товарів означає відносне збільшення реальних прибутків населення.

Якість продовольчих товарів залежить від багатьох факторів. Головні з них такі: якість нормативно-технічної документації, сировини, технології виробництва та обладнання, праці, зберігання, транспортування і реалізації, використання.

Процес формування якості товарів починається з підготовки (нормативно-технічної документації, яка має відповідати сучасним вимогам.

Показники якості товарів

Щоб оцінити якість продукції використовують показники якості, які виражають кількісну характеристику властивостей даної продукції.)

Властивість товару — це об'єктивна особливість товару, яка проявляється у сфері товарного обігу, споживання або експлуатації.

Простими називають властивості, які для конкретних умов оцінки рівня якості не діляться на дрібніші. До них належать, наприклад, вологість, кислотність, смак.

Складними називають властивості, які можна поділити на прості. Наприклад, зовнішній вигляд яблука— це властивість, яка включає кольори шкірки і м'якоті, форму і розмір плоду.

Показники якості залежно від характеру запдннь, які при цьому вирішуються, класифікують за різними ознаками.

1. За характеризованими властивостями розрізняють показники призначення, надійності, технологічності, безпеки, транспортабельності, а також ергономічні, естетичні, екологічні, економічні, патентно-правові.

2. За способами вираження показники якості поділяють на такі, які виражаються в натуральних одиницях (наприклад, кілограми), в умовних одиницях (бали, рази) і в одиницях вартості (гривні).

3. За кількістю характерних властивостей, що враховуються при визначенні якості, показники розподіляють на одиничні і комплексні.

4. За методами аналізу показники якості поділяють на органолептичні, фізичні, хімічні, мікробіологічні.

5. За характером застосування для оцінки якості показники поділяють на базові і відносні, прямі і непрямі.

Для оцінки якості товарів можуть використовуватися базові, відносні, прямі й непрямі показники.

Базовими показниками вважаються показники, прийняті за еталонні. За базові можуть братися показники якості кращих зразків продукції або показники перспективних зразків, що визначаються дослідним або теоретичним шляхом. Крім того, за базовий показник можуть братися вимоги діючих стандартів.

Прямими показниками якості вважаються такі показники, які безпосередньо пов'язані з харчовою цінністю і споживними властивостями товару (масова частка жиру в молоці, вологи в сирі, сахарози в цукрі тощо).

Непрямі показники безпосередньо із споживними властивостями товарів не пов'язані, але їхні значення залежать від факторів, які визначають харчову цінність виробів (густина молока пов'язана з його хімічним складом, кількість клейковини в тісті — з вмістом білків, здатних вбирати воду).