Сільське господарство та харчова промисловість

Домовленості та зобов`язання України

У ході переговорів щодо вступу України до СОТ було досягнуто таких домовленостей:

1. Тарифні поступки: максимальну (зв’язану) ставку тарифу на продукцію сільського господарства погоджено на рівні 20 %, а середній тариф на продукцію сільського господарства та харчової промисловості - на рівні 12,53% у 2005 р. (для довідки: максимальна ставка імпортного мита для промислових товарів буде 10 %, а для найбільш чутливих – 15%).

Винятками є: цукор - 50%, соняшникова олія -30% і підакцизні товари (вино, лікеро-горілчані та тютюнові вироби), для яких зв’язані тарифні ставки будуть вищими. На сьогодні вже погоджено близько 95% тарифних ставок. Період впровадження тарифних поступок – 2001-2005 рр, а для деяких товарів – до 2010 р.

2. Тарифна квота на цукрову тростину складатиме 260 000 тон, при цьому тарифна ставка дорівнюватиме 2 % (понад квоти ставка буде дорівнювати 50 %).

3. Субсидії: Україна домовляється про сукупний обсяг підтримки сільського господарства розмірі 1,37 млрд. дол. США на рік, беручи за базовий період 1994-1996 рр. Це питання ще не узгоджено з РГ, оскільки, за правилами СОТ, базовий період встановлюється, як середнє арифметичне за останні три роки, тобто за період 1997-1999 р. У такому випадку обсяг підтримки буде становити 60,7 млн. дол. США, оскільки у цей період різко скоротилося фінансування сільського господарства, припинилися державні закупівлі зерна.

4. Санітарні та фітосанітарні заходи і технічні бар’єри у торгівлі: процедури вступу до СОТ передбачають обов’язкове виконання вимог Угоди про санітарні і фітосанітарні заходи та Угоди про технічні бар’єри у торгівлі. Тому необхідно адаптувати українське законодавство до норм цих угод, наблизити українські стандарти якості та заходів безпеки до міжнародних, а також надати наукові обґрунтування у випадку, якщо українські норми є жорсткішими за відповідні міжнародні. У членів РГ є зауваження, зокрема, стосовно деяких епізоотичних заходів, а також списку імпортних товарів та об’єктів, що підлягають обов’язковому санітарному / ветеринарному / фітосанітарному контролю.

Вплив зменшення ввізного мита на ціни сільгосппродукції

Групою експертів Світового банку та Організації з економічного розвитку та співробітництва було досліджено зменшення тарифів ввізного мита до рівня 20 %. За їх оцінками, це означає значне скорочення митних бар’єрів майже для всієї продукції сільського господарства та харчової промисловості у порівнянні з тарифами України для режиму найбільшого сприяння, які діють зараз. Так, граничні тарифи для пшениці, кукурудзи та яєць будуть меншими у 1,5-2 рази; для насіння соняшнику - у 13 разів; для яловичини та свинини - у 3 рази; для м’яса птиці - у 7 разів; для білого цукру - у 2 рази.

Таке зменшення тарифного захисту мало б спричинити падіння цін вітчизняних сільськогосподарських виробників. Проте експерти прогнозують, що для більшості груп сільськогосподарських товарів цього не станеться, оскільки досі високі митні тарифи не забезпечували високі ціни с/г товаровиробників. На багато видів продукції внутрішні ціни часто є навіть нижчими за зовнішні (до сплати мита), що дає змогу Україні вже сьогодні експортувати значну частину с/г продукції. Що ж до інших груп товарів, то внутрішні ціни на них вищі за зовнішні не більше, ніж на 20% (максимальна митна ставка), що, як правило, гарантує захист вітчизняного виробника. Виняток становлять такі групи товарів, як м’ясо птиці та свинина, ціни на які можуть зменшитися.

Джерело: Використання сільськогосподарського потенціалу України: стимулюванні зростання у сільському господарстві та поліпшення життя на селі. OECР та Світовий Банк, 25.03.2004.

Вплив державної підтримки на сільське господарство України

За оцінками Світового банку, зараз у системі внутрішньої підтримки с/г України переважають такі форми підтримки, які мають найбільш негативний вплив на конкуренцію. Рівень підтримки для різних груп товарів суттєво відрізняється. Він є відносно високим для виробництва курятини, свинини та яєць і, навпаки низьким для виробництва молока та олійних культур.

Вступ до СОТ означатиме реформування системи державних субсидій. Від прямої підтримки ринкових цін та доходів виробників, адміністративних інтервенцій у функціонування сільськогосподарський ринків треба буде перейти до надання дозволених неадресних субсидій, тобто таких, що спрямовані на розвиток інфраструктури сільськогосподарських ринків, розвитку кредитування, стимулювання впровадження сучасних с/г технологій та впровадження міжнародних стандартів якості і безпеки с/г продукції, зменшення транспортних витрат та витрат на зберігання. Така державна підтримка сприяє підвищенню ефективності та конкурентоспроможності національних виробників.

В рамках СОТ також дозволено фінансувати дослідницькі, навчальні, консультаційні і маркетингові програми, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, виплати за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.

Головними позитивними наслідками для аграрного сектору від набуття Україною членства у СОТ можуть стати:

· додаткові можливості доступу до зовнішніх ринків;

· стимулювання технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів внаслідок збільшення іноземних інвестицій в АПК;

· збільшення передбачуваності, прозорості та послідовності економічної політики уряду у сфері сільського господарства, що зменшить ризики ведення бізнесу та стимулює інвестиційну діяльність у секторі;

· прискорення структурних реформ в аграрному секторі;

· скорочення транспортних та інших витрат на ведення бізнесу с/г виробників (гарантований вільний транзит через територію країн-членів СОТ, зменшення ризиків тощо), що сприятиме підвищенню конкурентноздатності українських с/г товарів.

Можливі негативні наслідки для аграрного сектору від набуття Україною членства в СОТ:

· зменшення рівня граничних тарифів ввізного мита може призвести до тиску імпорту на ті галузі АПК, які не мають переваг щодо рівня собівартості (виробництво цукру), а також на ті, що отримували значну державну підтримку (виробництво м’яса птиці і свинини) і, як наслідок, можливе звуження внутрішнього ринку збуту для цих товаровиробників.

Втім, експерти вважають, що не слід очікувати критичного для національного сільського господарства збільшення обсягів імпорту. Факторами, що захищають від імпорту ринок сільськогосподарської продукції, яка традиційно виробляється в Україні:

· суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції порівняно з продукцією місцевого виробництва;

· традиційні уподобання населення (в першу чергу, у сільській місцевості).

· переваги вільного доступу на ринки інших країн більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час і далі вивозитиме переважно сировину, залишаючись у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків.

· може відбутися підвищення внутрішніх цін на насіння соняшника та олію внаслідок відміни експортного мита та збільшення вивозу цієї продукції. Втім, якщо розглядати цю проблему не з точки зору інтересів окремих груп, а з точки зору максимізації національного добробуту, то можна говорити про встановлення певного оптимального вивізного мита на насіння соняшника. Так, за результатами дослідження Українського центру міжнародної інтеграції, таке оптимальне мито у сезон 2003-2004 р. мало б скласти 13 % (для довідки: діюча ставка складає 17%).

Банківські послуги

Головною умовою лібералізації доступу на ринок банківських послуг, яка визначена Генеральною угодою про торгівлю послугами (ГАТС), є лібералізація доступу іноземного капіталу на внутрішній ринок банківських послуг, а також лібералізація руху капіталу.

Важливим обмеженням у сфері банківських послуг, що є предметом переговорів із СОТ, є відсутність можливості створення в Україні філій іноземних банків, які не мають власного капіталу та статусу юридичної особи. У випадку, якщо такі можливості буде передбачено в національному законодавстві, можна прогнозувати наступні позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок банківських послуг України:

· створення некапіталізованих філій може значно інтенсифікувати залучення іноземних банків до фінансового ринку України. Це повинно призвести до здешевлення кредитів для бізнесу;

· зростання рівня обслуговування трансакцій у банківській системі, скорочення їх термінів, розширення спектру послуг, вдосконалення технологій їх надання;

· збільшення обсягів кредитування через такі установи (оскільки власний капітал материнських банків є значно більшим дочірніх);

· поліпшення трансформаційної функції банківської системи в процесі розподілу кредитно-інвестиційних ресурсів;

· прискорення реформування банківського сектору.

Проблеми, які можуть виникати у зв‘язку з допуском філій іноземних банків на ринок банківських послуг:

· ускладнення нагляду за такими установами;

· здатність іноземних банків запропонувати дешевші ніж українські кредитні ресурси створить тиск на більш слабку українську банківську систему;

· підвищення вразливості банківського сектору до коливань на світових фінансових ринках. 

Загалом, як зазначається у звіті Центру наукових досліджень НБУ “Вступ України до Світової організації торгівлі та розширення Європейського Союзу: наслідки для банківської сфери”, за умов функціонування ринкових механізмів лібералізація руху капіталу сприяє ефективному перерозподілу фінансових ресурсів, прискоренню темпів економічного зростання.

Вступ України до СОТ також буде мати опосередкований вплив на банківську систему внаслідок зміни обсягів та структури експортно-імпортних операцій та пов’язаних з ними фінансових потоків.

 

Страхові послуги

Головними позитивними наслідками для сектору страхових послуг від набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі мають стати:

· збільшення іноземних інвестицій у страховий сектор;

· стимулювання нових технологій надання страхових послуг та впровадження міжнародних стандартів;

· конкуренція з боку іноземних страхових компаній слугуватиме основним стимулом розвитку вітчизняних постачальників послуг страхування, зокрема, це дозволить розширювати асортимент послуг, покращувати якість, знижати ціни, повніше враховувати потреби клієнтів.

Можливі негативні наслідки для сектору страхових послуг від набуття Україною членства у СОТ можуть бути:

· звуження внутрішнього ринку для національних постачальників послуг.

· поглинання більш потужними іноземними страховими установами вітчизняних страхових компаній.

Послуги зв’язку

Членство у СОТ для галузі зв'язку та інформатизації забезпечить наступні переваги:

· сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій та прискоренню технологічного оновлення;

· надасть широкі можливості щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв'язку;

· сприятиме обміну досвідом, впровадженню новітніх технологій та підвищенню кваліфікації українських фахівців;

· безпосередньо для споживачів послуг зв'язку - це більш широкий спектр вибору послуг, зниження їх вартості та підвищення якості.

Результати проведеного Держкомзв’язку аналізу свідчать, що найскладнішими для галузі будуть перші 1-2 роки після вступу України - цей період необхідний для адаптації вітчизняних постачальників послуг до нового конкурентного середовища.

Вступ України до СОТ негативно вплине на неконкурентоспроможних операторів зв'язку, але сприятиме імпорту послуг вищої якості за нижчими цінами та розширенню асортименту послуг взагалі. Одночасно лібералізація ринку телекомунікацій сприятиме розвитку інших послуг: фінансових, інформаційних і комп'ютерних технологій, туризму, транспорту, які значною мірою залежать від ефективності комунікаційних систем.

Головною проблемою галузі може стати те, що іноземні інвестиції приходять лише у найбільш прибуткові та динамічні сектори галузі, такі як мобільний зв’язок чи послуги Інтернет. В той же час, певні послуги, як-то звичайна кореспонденція, не є прибутковими, але вони залишаються надзвичайно важливими для населення. Тому тут постає питання про державну підтримку.