The First Polish Campaign

Їзмаїльський історичний музей О.В. Суворова

 

Їзмаїльський історичний музей О.В. Суворова по праву називають символом нашого міста.

Музей розташований у центральній частині Ізмаїла у будинку, що є пам’ятником історії та архітектури ХІХ ст. Першими мешканцями будинку у 1899 р. була родина міського голови І.І. Авраамова, який керував містом з 1909 по 1911 рр.

Ізмаїльський музей О.В. Суворова був заснований та відкритий у післявоєнний час, в 1947 р., і сьогодні є одним з п’яти суворовських музеїв, що діють на пострадянському просторі. З 2004 р. музей закрито на капітальний ремонт. Всі ці роки наукові співробітники спільно з народним художником України А.В. Гайдамакою працюють над створенням нової експозиції в контексті сучасної історії України.

Відділом музею є діорама “Штурм фортеці Ізмаїл російськими військами та українськими козаками під командуванням О.В. Суворова 11 (22) грудня 1790 р. ”. Діорама була відкрита 9 травня 1973 р. у турецькій мечеті XVI ст. - пам’ятнику національного значення, який є одним з небагатьох унікальних зразків турецької архітектури періоду її розквіту, що збереглися на території України. Автори діорами - народні художники Росії з Московської воєнної студії ім. М.Б. Грекова Є.І. Данілевський та В.М. Сибірський.

На полотні розміром 8 х 20 м. художники відобразили вирішальний момент штурму фортеці Ізмаїл, який відбувся у період російсько-турецької війни 1789-1791 рр.

Ізмаїльський історичний музей О.В. Суворова за багатством фондових колекцій займає значне місце серед музеїв Одеського регіону. Зібрання музею налічує 34 тисячі предметів.

Особливість та специфіку музею відображають унікальні колекції обмундирування і спорядження російської та західно-європейських армій, холодна та вогнепальна зброя XVI - XX ст., знамена російської і турецької армій XVIII - XIX ст., живопис, графіка, нумізматика, рідкісні книги.

Музей володіє і солідними колекціями іншого характеру: археологічною, етнографічною, а також документами та матеріалами з історії міста Ізмаїл та Придунайського краю.

Діяльність музею охоплює широке коло питань вітчизняної історії і, безпосередньо, військової історії з давніх часів до наших днів.

Кілька разів на рік в приміщенні діорами з фондів музею відкриваються виставки широкого тематичного спектру.

Особливою гордістю музею є щорічні наукові конференції “Суворовські читання", за матеріалами яких видаються збірники.

Сьогодні у музеї працює високопрофесійний колектив наукових співробітників, надзвичайно захоплених своєю справою:

директор музею - Гончаренко Лариса Федорівна;

головний зберігач фондів - Атанасова Раїса Іванівна;

старший науковий співробітник - Панкова Ольга Петрівна;

наукові співробітники - Іванова Тетяна Василівна, Печенко Марія Володимирівна, Новикова Тетяна Миколаївна;

молодший науковий співробітник - Васильєва Ганна Дмитрівна.

Багато із співробітників беруть участь в міжнародних конференціях, що проходять на базі провідних музеїв України, Росії та Білорусі.

Ізмаїльський історичний музей О.В. Суворова був нагорождений пам’ятною ювілейною медаллю “10 років незалежності України", знаком та почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Музей користується великою популярністю. Він входить до туристичного маршруту півдня України, Одещини, а також у міжнародний круїз по Дунаю “Від Альп до Чорного моря”. За роки існування тут побувало більш ніж 5 млн. чоловік.

Alexander Vasilievich Suvorov (1730-1800)

 

Alexander Suvorov was born in the family of General Vasily Ivanovich Suvorov.

He came of a very old Russian noble family. One of his ancestors was Mikhail Ivanovich Suvorov that served in the Russian Army during the reign of Tsar Ioann (Ivan) the IV-th (the Terrible). His father Vasily Suvorov was a batman of Tsar Peter the Great and his Aide-de-Camp in real.

By order of Tsar Peter he translated into Russian the book by famous French engineer Vauban that was published in St. Petersburg uner the title "The Methods of City Fortifying". After the death of Peter the Great Vasily Suvorov was transferred to the Leib-Guards Semenovsky regiment that was located in Moscow from 1728. Afterwards he became a member of the Russian Senate. Also he was the author of the first Russian military dictionary. He began to teach his son Alexander the principles of Artillery, Fortification, Military History from the very young age.

In 1742 Alexander Suvorov was enlisted to the Leib-Guards Semenovsky regiment as a private of musketeers (in excess of the staff and without salary).

Suvorov's active military service began in 1748.

In 1754 he got his first officer rank - lieutenant and was appointed to the Ingermanlandsky Infantry regiment.

In 1756 - 1763 he served in the Military Board in the rank of Premier-Major.

 

The Seven Years War

 

Suvorov got his baptism of fire in the Seven Years War of 1756-1763. In the beginning of this war he was in the rear in commissariat service. He was promoted to the rank of Lieutenant-Colonel and transferred to the Kazansky Infantry regiment.

In 1759 Suvorov became an officer of the Russian Army General Headquarters and got the post of "general and division officer of the day".

Several times Suvorov distinguished himself in reconnaissance actions. He took part in the battle of Kunersdorf with the Prussian Army and in the capture of Berlin by Russian troops.

In the very young age Suvorov displayed his talent for command and abilities to lead the soldiers into battle.

In 1761 Suvorov already commanded a detached force that helped General Rumyantsev's Corps to capture the port city and fortress of Kolberg (Kolobrzeg) in Pomerania. Then he temporarily commanded the Tverskoy Dragoon regiment that distinguished in Prince of Wurtemberg's troops pursuit. After this for some time Suvorov commanded the Arkhangelorodsky Dragoon regiment.

The Seven Years War gave the future great Russian commander the rich military experience and he learned much about the Russian Army military and moral potentialities.

In August of 1762 Colonel Suvorov became the commander of the Astrakhansky Infantry regiment. Then from 1763 to 1769 he commanded the Suzdalsky Infantry regiment that was billeted in New Ladoga. In this period he wrote his well-known in the Russian Army "Regimental Instructions" (or "Suzdal Regulations") that contained the main rules and regulations of soldiers training and internal service and battle training. Under Suvorov's command the Suzdalsky regiment very soon became one of the best in the Russian Army.

In 1765 Empress Catherine the Great (the Second) personally took part in the manoevres near the Krasnoe Village just with the Suzdalsky regiment, and she especially distinguished the soldiers under the command of Suvorov.

On September,22,1768 Suvorov was promoted to the rank of brigadier.

The First Polish Campaign

 

In 1768 - 1772 in the period of the first division of Poland Suvorov with the Suzdalsky regiment took part in the military actions in Poland fighting against the troops of the Polish Confederation. The Confederats fought against Polish King Stanislav Poniatovsky that was supported by Russia.

In this campaign Suvorov commanding a brigade and separated detached troops made swift movements and gained many victories often having much lesser troops than the Confederates. In 1770 Suvorov got the rank of Major-General.

The military operations in Poland made Suvorov well-known in the Russian Army and Empress Catherine saw the future Great Commander in him. Suvorov was rewarded with the St. George Order of 4-th Class.