2020-04-07
112
У світовій практиці застосовуються різноманітні підходи до оцінки якості роботи вузів.
Історично сформувалися „англійська модель”, в основі лежить внутрішня самооцінка вузівського академічного співтовариства, і „французька модель”, заснована на зовнішній оцінці вузу з погляду його відповідальності перед суспільством і державою.
„Американська модель” акредитації учбових закладів і освітніх програм, яка реалізується в Україні, є найбільш вдале поєднання ідей „англійської” і „французької” моделей. Ця система контролю освіти дозволяє врахувати інтереси всіх зацікавлених в розвитку освіти сторін і суміщає суспільну і державну форми контролю.
В сучасних умовах управління якістю базується на стандартизації. Стандартизація це нормативний спосіб управління, вплив якого на об'єкт здійснюється шляхом встановлення норм і правил, які оформлені у вигляді нормативного документу, що має юридичну силу. Стандарт – це нормативно-технічний документ, яки встановлює вимоги до якості продукту діяльності.
Міжнародний досвід свідчить, що необхідним інструментом, який гарантує відповідну якість продукції є сертифікація, як документальне підтвердження того, що продукція дійсно відповідає конкретним стандартам.
Законом України "Про вищу освіту" визначено вимоги до стандартів вищої освіти.
Систему стандартів вищої освіти становлять: державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.
Стандарт вищої освіти – це сукупність норм, які встановлюють основну мету і завдання освіти, вимоги до змісту вищої освіти, об'єму і рівня підготовки фахівців, які визначають нормативний термін навчання і спосіб діагностики якості вищої освіти.
Стандарти вищої освіти призначені для:
§ забезпечення єдиного освітнього простору, а саме забезпечення еквівалентності вищої освіти і визнання кваліфікації фахівців в різних галузях економіки, у всіх регіонах України;
§ забезпечення високої якості вищої освіти на основі регламентації вимог до рівня освіти і професійної підготовки випускників;
§ забезпечення об'єктивної оцінки якості вищої освіти студентів незалежно від форм навчання і типів вузів.
Стандарт вищої освіти складається з:
а) Державного стандарту вищої освіти, яка включає перелік напрямів підготовки і спеціальностей, відповідних освітньо кваліфікаційних рівнів;
б) Галузевого стандарту вищої освіти, яка включає:
§ нормативні частини освітньо кваліфікаційних характеристик (ОКХ);
§ нормативні частини коштів діагностики (ЗД) якості вищої освіти;
в) Стандарту вузу, який включає варіаційні складові ОКХ, ОПП і ЗД, а також учбові і робочі плани і програми учбових дисциплін.
Перелік напрямів підготовки і спеціальностей – це класифікатор галузей освіти за ознакою загальності узагальнених структур діяльності фахівців, напрямів підготовки за ознакою спорідненого змісту навчання і спеціальностей, за ознакою специфічної узагальненості об'єкту діяльності, виробничих функцій.
Перелік кваліфікацій - це класифікатор зіставлення професій і посад відповідним спеціальностям і напрямам підготовки різноманітних освітньо кваліфікаційних рівнів. Основою при висновку переліку кваліфікацій є Державний класифікатор професій (ДК 003-05) і Перелік напрямів підготовки і спеціальностей.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика узагальнює вимоги до змісту навчання відповідного фахівця, визначає його місце в структурі економічної діяльності, вимоги, до його професійної компетентності і інших соціально важливих властивостей і якостей особи.
Освітньо професійна програма узагальнює вимоги до змісту навчання за певною спеціальністю (напрямом підготовки) відповідного освітньо кваліфікаційного рівня.
ДЕРЖАВНА СИСТЕМА
