Газета як інформаційно-аналітичне видання

Розділ І. Інформаційно-аналітичні документи

   Особливості інформаційних та аналітичних документів

Журнальне видання як інформаційно-аналітичний документ

    Газета як інформаційно-аналітичне видання

Розділ ІІ. Періодичні електронні видання

Аналіз періодичного електронного видання «Сегодня»

Аналіз періодичного електронного видання «Факты и комментарии»

   Аналіз періодичного електронного видання «Дзеркало тижня»

2.4 Аналіз періодичного електронного видання «Комсомольская правда»

    Аналіз періодичного електронного видання «Українська правда»

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження зумовлена бурхливим розвитком обміну нової інформації шляхом її поширення різними способами, зокрема через Інтернет. Цей процес спричинив появу величезної кількості сайтів, а саме електронних видань. Інтернет - журналістика має свої особливості, певної підготовки кадрів. Працівники традиційних ЗМІ (газет і журналів) створюють свої сайти, електронні версії видань. Наукові і технічні видання, переважно періодичні, розраховані на широке коло науковців, фахівців і викладачів і стають усе більш популярними, головним чином завдяки випереджальної, у порівнянні з друкованими виданнями, можливості ознайомлення з ними, а також у зв'язку з більшою простотою і дешевиною одержання інформації, простоті її витягу і можливості контекстного перегляду авторських посилань і супутніх матеріалів. Останнім часом основним середовищем поширення таких видань стала глобальна мережа Інтернет.

Але на сьогодні далеко не всі редакції налаштовані на плідну роботу над електронними виданнями, це спричинено тим, що відповідальність за сайт лягає на плечі достатньо зайнятого журналіста або верстальника, які не обізнані в даному питанні. Через це дослідники ставлять перед собою ряд питань, серед яких варто виділити - контроль над правильністю та специфікою подачі інформації, її удосконалення, сприйняття читачами інформації.

Мета роботи полягає у дослідженні електронного видання, виявленні помилок в цьому виданні. Для практичного опрацювання інтернет - журналістики взято електронні газети «Сегодня», «Факты и комментарии», «Дзеркало тижня»,»Комсомольская правда», «Українська правда».

Об’єктом дослідження є помилки текстових повідомлень та їх класифікація згідно з відповідними мовними нормами.

Предмет дослідження - розташування меню на сайті, орфографічні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні помилки та помилки при верстці, зафіксовані у даному електронному джерелі.

 

РОЗДІЛ І. ІНФОРМАЦІЙНО - АНАЛІТИЧНІ ДОКУМЕНТИ

    Особливості інформаційних та аналітичних документів

Інформаційний документ - це документ, який призначений для оперативного ознайомлення з масивом опублікованих та неопублікованих первинних документів і є результатом аналітико-синтетичної обробки первинної інформації, що міститься в них [1].

Інформаційний документ відноситься до вторинно-документального рівня інформації і має властивості вторинного документа:

    містить інформацію з первинних документів у згорнутому, узагальненому вигляді.

    містить відомості про сам первинний документ, на основі якого його створено.

    є результатом аналітико-синтетичної обробки первинного документа.

    є не тільки результатом, а й засобом інформаційної діяльності, за допомогою якого здійснюється пошук, зберігання і поширення інформації

Етапи підготовки інформаційного документа:

І етап - пошук та виявлення інформації відповідно до запиту споживача.

ІІ етап - відбір документів, їх попередня систематизація.

ІІІ етап - аналіз змісту вихідних документів, відбір інформації, потрібної споживачеві.

ІV етап - узагальнення відібраної інформації.етап - написання тексту інформаційного документа.

 

1.2
Журнальне видання як інфомаційно - аналітичний документ

Журнальне видання є об’єктом дослідження двох навчальних дисциплін - документознавства та практичної журналістики. Зокрема документаційний аспект розгляду журнального видання можна простежити в наукових доробках Н. Кушнаренко, М.В. Кірсанової, Г.В. Сілкової, Т. Семитяги, М. Тимошика. Питання розвитку журнального видання на сучасному ринку популярної періодики у сфері журналістики досліджують В.М. Бебик, В. Карпенко, В.В. Костюк, І.Л. Михайлин, А.З. Москаленко, В.М. Ясинський.

Журнальне видання - це блок закріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу визначеного формату, у обкладинці або палітурці. Характерними особливостями для журнальних видань є великі формати сторінок та двоколонний набір

Основним завданням журналів є забезпечення комунікації в різних видах суспільної діяльності [1].

Журнал має такі власні особливості:

нескінченність та регулярність виходу в світ номерів через певні проміжки часу;

наявність опублікованих матеріалів у формі статей;

журнал має певний тематичний напрямок змісту, статей, які його складають;

особливе поліграфічне оформлення

Журнал має постійно діючу редколегію, яка з погодження директивних органів очолює програму видання, визначає його функціональне та читацьке призначення та тематичний напрямок видання.

Кожний номер журналу виходить впродовж року під постійною назвою, але номери мають, звісно, різний зміст. Більшість журналів є ілюстрованими виданнями, а наявність і характер ілюстрованих матеріалів визначається конкретним типом журналу. Внутрішню структуру журнальних видань визначають рубриковані розділи та різноманітні за жанром та обсягом матеріали.

Читацьке призначення журналів залежить від сфери діяльності читача, його професії, загального культурного розвитку та інтересів. Саме читацьке призначення визначає стиль викладу інформації, тематику видання, характер його матеріалів, розрахованих на читачів певних вікових категорій, залежно від виду їх занять та діяльності. Існують, також, видання, розраховані на специфічні групи населення, наприклад, для людей із фізичними недоліками.

Журнал - інформаційно-аналітичний документ, метою якого є донесення переробленої інформації до споживачів, тобто людей, для яких ця інформація є необхідною. Окрім цього журнал як періодичне видання має свою специфіку поряд з іншими видами видань, такими як газета, бюлетень та календар. Журнальне видання має свою систему класифікаційних ознак, які потребують детального вивчення [4].

 

Газета як інформаційно-аналітичне видання

 

Газета - періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання з систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного і культурного життя. Спочатку газети виконували лише інформативну функцію, але в процесі розвитку стали вміщувати аналітичні матеріали, перетворилися на спосіб формування громадської думки, урізноманітнилися за тематикою й напрямками.

Головна функція газети − подавати через певні невеликі проміжки часу оперативну, актуальну, загально цікаву, різноманітну інформацію. І до цих пір газета не змінювала її, адже найновішу інформацію, не маючи ні радіо, ні телебачення, можна отримати лише з газет. У дослідженні німецького науковця Еміля Довіфата "Учення про газету" (1955) міститься така кваліфікація: "Газета повідомляє широку громадськість через найкоротші відрізки часу про новітні події сучасності у відповідності із злобою дня, але з усвідомленням відповідальності і громадського обов’язку".