Розділ 1. Розвиток туризму в Греції

З А В Д А Н Н Я

На виконання дипломної роботи

 

 

Учениці групи № 32

Назарець Єлизавети Станіславівни

 

Професія: АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ, ЕКСКУРСОВОД

ТЕМА ЗАВДАННЯ: Особливості розвитку туризму та екскурсійні об’єкти Греції

Творча робота Презентація на тему: «Екскурсійні об’єкти Греції»

Дата видачі       „     ”                          20    р.

Дата виконання „     ”                     20   р.

 

 

Керівник дипломної роботи:         Грищенко Е.Д.

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЮВЕЛІРНОГО МИСТЕЦТВА М.КИЄВА”

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

Учениці групи № 32

Назарець Єлизавети Станіславівни

ПРОФЕСІЯ: АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ, ЕКСКУРСОВОД

ТЕМА: Особливості розвитку туризму та екскурсійні об’єкти Греції

                                 

Робота допущена до захисту з оцінкою

 

 

Керівник дипломної роботи: 

Грищенко Елеонора Дмитрівна ___________________

                                                                    (підпис)

Зміст

Вступ.

Розділ 1. Розвиток туризму в Греції.

1.1 Загальні відомості про країну.

1.2 Природно-рекреаційні ресурси країни.

Історико-культурні ресурси країни.

Соціально-економічні умови та ресурси.

Характеристика туристичної галузі.

Туристичне районування

1.6.1 Північна Греція

1.6.2 Острівна Греція

1.6.3 Центральна Греція

1.6.4 Південна Греція

1.6.5 о. Крит

Розділ 2. Екскурсійні об’єкти Греції.

Опис основних екскурсійних маршрутів Греції

2.1.1 Акрополь

2.1.2 Храм Зевса Олімпійського

2.1.3 Панатінаїкос

2.1.4 Башта Вітрів

Розділ 3. Безпека туристичної подорожі

Висновок

Перелік літературних джерел

Додатки

Відгук

Вступ.

Розвиток міжнародного туризму на сучасному етапі

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.                       У наш час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі, що найбільш динамічно розвиваються послугами. У останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прибуттів іноземних туристів в світі становили 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно з даними всесвітньої туристичної організації, в 1995 році в світі було зареєстровано 576 мільйонів прибуттів туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 372 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). Загалом об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 рік виросли в 144 рази.                    

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є вельми складною системою, міра розвитку якої залежить від міри розвитку економіки країни загалом.                                        На промислово розвинені країни доводиться понад 60% всіх прибуттів іноземних туристів і 70-75% поїздок, що здійснюються в світі. При цьому на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і валютних надходжень.    Звичайно, найважливіший чинник, що визначає географію туризму в світі,  економічний. З точки зору окупності капіталовкладень туристська індустрія входить в число економічних форвардів, що дають значну величину доданої вартості. Туристські послуги на світовому ринку виступають як “невидимий" товар, характерною особливістю якого є те, що значна частина цих послуг проводиться з мінімальними витратами на місці.

Подібний розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинив створення численних міжнародних організацій, сприяючих поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їх число входять: спеціалізовані установи системи Організації Об'єднаних Націй (ООН), організації, де питання розвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і регіональні організації по туризму.

Згідно з Статутом ВОТ, цілями її діяльності є заохочення туризму як засобу економічного розвитку і міжнародного взаєморозуміння для забезпечення світу, добробуту, поваги і дотримання прав людини незалежно від раси, статі, мови і релігії, а також дотримання інтересів країн, що розвиваються в області туризму.

ВОТ прийняла ряд декларацій в області міжнародного туризму, серед яких:

- Манильска декларація про туризм в світі (1980);

- Документ Акапулько (1982);

- Хартія по туризму і Кодекс поведінки туриста (Софія, 1985);           

 - Гаагська декларація по туризму (1989).

До числа організацій ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного туризму епізодично, відносяться Конференція ООН по туризму і подорожам, економічна і соціальна Рада (ЭКОСОР). Організація Об'єднаних Націй з питань утворення, науки і культур (ЮНЕСКО), Міжнародної організації труда (МОТ), Міжнародної асоціації транспортної авіації (МАТА).

Крім великих корпорацій, в теперішні час отримали широкий розвиток готельні комплекси, які надають туристам послуги не тільки по їх розміщенню, але і широкий комплекс інших послуг, наприклад, харчування в ресторані при готелі, надання залів для проведення нарад, придбання квитків на транспорт, виклик таксі, екскурсійне обслуговування, організація розваг, торгівля сувенірами і іншими товарами.

Важливою особливістю сучасного етапу розвитку міжнародного туризму і зміни його організаційних форм є проникнення в туристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній. Транспортні компанії надають як окремі види послуг, так і самостійні розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними і іншими підприємствами на звичайних умовах туроператора. Торгові фірми стали активно займатися реалізацією туристичних послуг приблизно з початку 70-х років. Це відноситься, в основному, до великих роздрібних концернів і до торгово-посилочних фірм.

Розділ 1. Розвиток туризму в Греції.

Значна частка доходів Греції надходить від сфери туризму, саме на неї припадає 18 відсотків ВВП країни і 20 відсотків всієї робочої сили Середземномор'я. У 2004 році Греція привітала 16,5 млн. туристів. За даними опитування, проведеного у Китаї 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того 6 088 287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю — місто Афіни. У 2007 році Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. Острів Родос був визнаний кращим курортом європейськими туристами. У 2008-2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. Втім грецькі отельєри сподіваються збільшити частку туристів з країн СНД загальним введенням систем розміщення «All-inclusive» та наймом російськомовного персоналу.

Попит на туристський продукт Греції формується в основному в європейських країнах (92,7%), де основним туристогенеруючим блоком виступає ЄС (78,18% загальноєвропейського попиту). На другому місці знаходиться Східна Азія та Тихоокеанський, а також американський регіони, які в сукупності забезпечують близько 6% туристських потоків до країни.                                                                        

Така значна залежність від європейського туристичного ринку пояснюється, з одного боку, можливістю вільного пересування в рамках Шенгенської зони, до якої входить Греція, а з іншого, значним обсягом туристських обмінів з країнами, з якими Греція має спільний кордон.           

Сьогодні грецькі урядові програми спрямовані на створення нових планів, що сприятимуть просуненню інвестицій та використанню конкретних переваг країни на світовому ринку туристичних послуг. Головною метою відповідних програм є пряме та непряме розповсюдження рекламних прокламацій про Грецію. У результаті вже у 2007 р. Греція вийшла зі своїм туристським продуктом на нові ринки – Росії та Китаю.         

Важливе значення для розвитку туризму країни є укладання дво- і багатосторонніх угод про співробітництво в галузі туризму. Таку угоду було укладено і з урядом України у 1996 р., що відкрило шлях до практичної державної підтримки взаємних проектів і програм. Подальшому розвитку співпраці у туристичній галузі між Грецією та Україною мають сприяти давні культурні й релігійні традиції та зв'язки.