Режим праці і відпочинку

 

У процесі праці працездатність, тобто здатність людини до трудової діяльності визначеного роду, а відповідно, і функціональний стан організму піддаються змінам. Підтримка працездатності на оптимальному рівні? основна мета раціонального режиму праці і відпочинку.

Режим праці і відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи і відпочинку і їхня тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення і зміст періодів роботи і відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучиться з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірного стомлення протягом тривалого часу. Таке чергування періодів праці і відпочинку дотримується в різні відрізки часу: протягом робочої зміни, доби, тижня, року відповідно до режиму роботи підприємства. Установлення суспільно необхідної тривалості робочого часу і розподіл його по календарних періодах на підприємстві досягаються при розробці правил, у яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи і відпочинку. Цей порядок прийнятий називати режимом праці і відпочинку.

Одне з основних питань установлення раціональних режимів праці і відпочинку - це виявлення принципів їхньої розробки. Таких принципів три:

- задоволення потреби виробництва;

- забезпечення найбільшої працездатності людини;

- сполучення суспільних і особистих інтересів.

Перший принцип полягає в тім, що при виборі оптимального режиму праці і відпочинку потрібно визначити такі параметри, що сприяють кращому використанню виробничих фондів і забезпечують найбільшу ефективність виробництва. Режим праці і відпочинку будуються стосовно до найбільш раціонального виробничого режиму, для того, щоб забезпечити нормальний плин технологічного процесу, виконання заданих обсягів виробництва, якісне і своєчасне проведення планово-профілактичного ремонту й огляду устаткування при скороченні його простоїв у робочий час.

Другий принцип говорить, що не можна будувати режими праці і відпочинку без обліку працездатності людини й об'єктивної потреби організму у відпочинку в окремі періоди його трудової діяльності. З метою обліку фізіологічних можливостей людини (у рамках установлених законом розпоряджень по охороні праці і тривалості робочого часу) варто розробляти такий порядок чергування часу праці і відпочинку, визначати таку їхню тривалість, що забезпечували б найбільшу працездатність і продуктивність праці.

Третій принцип припускає, що режим праці і відпочинку повинний бути орієнтований на облік і забезпечення деякою мірою задоволення особистих інтересів працюючих і окремих категорій працівників (жінок, молоді, учнів і т.д.).

Таким чином, при виборі оптимального режиму праці і відпочинку потрібний комплексний соціально-економічний підхід. Метою подібного підходу є повна і всебічна оцінка його оптимізації з погляду обліку особистих і суспільних інтересів, інтересів виробництва і фізіологічних можливостей людини. У зв'язку з цим слід зазначити, що науково обґрунтованим режимом купа і відпочинку на підприємствах є такий режим, що щонайкраще забезпечує одночасне сполучення підвищення працездатності і продуктивності праці, збереження здоров'я трудящих, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини.

Сьогодні на підприємствах зв'язку застосовують чотиримісячний режим праці, що повною мірою відповідає вищенаведеним вимогам у місцях застосування відкритого вогню, паління, виконання електро- та газозварювальних робіт. Приміщення ЛАЦ повинне бути обладнане первинними засобами пожежегасіння, вуглекислими і брометиловими вогнегасниками. Не допускається застосування пінних вогнегасників для гасіння вогнищ пожежі на установках які знаходяться під напругою.

Цивільна оборона

 

Цивільна оборона (ГО) - це комплекс заходів державної системи захисту обслуговуючого персоналу, спрямований на попередження несприятливого впливу наслідків надзвичайної ситуації (ЧС) або максимального ослаблення ступеня їхнього негативного впливу, від повного і розумного обліку всіх принципом і способів забезпечення безпеки залежить ефективність захисту населення.

У надзвичайній ситуації, щоб максимально послабити ступінь негативного впливу, необхідно й організовано:

- провести евакуацію обслуговуючого персоналу, інші евакуаційні заходи;

- укрити людей у захисних спорудженнях;

- використовувати засобу індивідуального захисту;

- при необхідності застосувати засобу медичної профілактики.

Важливу роль у цій ситуації грає організованість дій при висновку

або виклику обслуговуючих перестала з небезпечної зони: зараження, затоплення і т.д.

Захистити людей від сучасних засобів поразки від впливу радіації, отруйних речовин, біологічних засобів у залежності від захисних властивостей, помістивши них у спеціальних захисних спорудженнях-притулках або протирадіаційних укриттях.

Щоб захистити від влучення в організм людини отруйних речовин існують засобу індивідуального захисту. При необхідності сказати першу медичну допомогу, зробити все можливе, щоб максимально послабити дії вражаючих факторів.

Стійкість об'єктів зв'язку в надзвичайних ситуаціях - це здатність функціонувати (забезпечувати зв'язок, здійснювати обслуговування і т.д.) в умовах впливу вражаючих факторів надзвичайної ситуації, а при руйнуваннях або ушкодженнях - здатність відновлювати функціонування в найкоротший термін.

Стійкість об'єкта залежить від:

- міцності конструкції будинків і споруджень;

- сили вражаючого фактора;

- ступеня захищеності;

- схеми функціонування об'єкта, системи зв'язку і надійності керування;

- можливостей постачання;

- системи ремонту і відновлення, наявність ремонтного устаткування, інструмента, запасного устаткування і матеріалів;

- організованості при захисті людей, наявність індивідуальних засобів захисту, здатності обслуговуючого персоналу працювати в умовах надзвичайних ситуацій.

Безумовно, здатність робітників та службовців працювати в таких умовах залежить від спокою, впевненості в захищеності від впливу надзвичайної ситуації, від ефективності заходів щодо забезпечення надійності функціонування устаткування.