double arrow

Стан та перспективи розвитку ринку аудиторських послуг в Україні

3

 

Концентрація ринку аудиторських послуг в Україні досить велика - близько шістдесяти відсотків його об'єму доводиться на провідні аудиторські фірми, оборот яких складає більше одного мільйона гривень в рік. Таких компаній в Україні близько п'ятдесяти, але це невелика частка від загального суб'єктів аудиторської діяльності, яких в Україні зареєстровано дві тисячі триста сімдесят один за станом на серпень 2008 року. З вказаних шістдесяти відсотків досить великий шматок пирога відітнули собі міжнародні аудиторські компанії «Великої четвірки».      

Слід також відзначити, що в Україні, окрім чотирьох найбільш іменитих аудиторів, представлені також близько п'ятнадцяти інших аудиторських мереж. Зараз під їх торговою маркою за схемою франчайзингу працюють фірми, засновниками яких, відповідно до вимог законодавства, що діяли раніше, не менше чим на сімдесят відсотків є українські аудитори. Але, слідуючи світовим тенденціям, в недалекому майбутньому ці фірми переходитимуть від співпраці до бізнесу, під повний контроль материнських структур. Цьому сприяє той факт, що тепер в Україні дозволена діяльність іноземних аудиторських фірм, за умови отримання їх засновником українського сертифікату аудитора.

Вітчизняні аудиторські фірми у будь-якому випадку не залишаться без роботи. Обширним полем для їх діяльності є аудит фінансової звітності по національних і міжнародних стандартах вітчизняних компаній, податковий консалтинг і перевірка податкового обліку, а також ведення і відновлення обліку, інвентаризації, консультації по широкому спектру питань обліку і звітності, включаючи питання правового регулювання. Ще один популярний вид послуг - проведення передінвестиційного аналізу (due diligence). Незалежна думка аудитора високо цінується при покупці/продажі бізнесу має, і у зв'язку з активним розвитком ринку останніми роками, цей вид послуг став навіть популярнішим, ніж періодичні аудиторські перевірки податкового обліку.

Деякі аудитори стають внутрішніми аудиторами крупних холдингів. Це не повною мірою відповідає стандартам, оскільки аудитор повинен бути незалежним, і виручка від одного клієнта не повинна складати велику частку в загальному доході аудитора. 

Для малих аудиторських фірм, штат яких, як правило, складається не більше ніж з п'яти чоловік, домінуючою послугою є ведення обліку.

Подальші перспективи ринку залежать від кроків законодавців. Якщо все залишити на своїх місцях, то концентрація ринку аудиту посилюватиметься, при тому, що кількість малих фірм скорочуватиметься.

Фахівців у сфері аудиту в Україні достатньо багато - на сьогодні видано більше шести тисяч сертифікатів аудитора.

Нормативи і стандарти аудиторської діяльності, згідно Закону «Про аудиторську діяльність», визначаються Аудиторською палатою України (АПУ) - органу, що відповідає за розробку і контроль методології аудиту в Україні. До 2003 року в наший країні діяли національні стандарти аудиту, а з квітня 2003 року вирішенням АПУ були введені в дію міжнародні стандарти аудиту і етики. Що стало позитивним зрушенням у розвитку аудиту України.

Основним профільним законодавчим актом для ринку аудиторських послуг є Закон «Про аудиторську діяльність». Документ був прийнятий п'ятнадцять років тому, і, природно, за цей час зазнав ряд змін. Істотними ініціативами стали поправки 2006 року, відповідно до яких, зокрема, був змінений порядок формування АПУ. В результаті цих змін професійна організація «Союз аудиторів України» позбулася значної частки свого впливу на ринок аудиту, оскільки згідно нової редакції закону квота Союзу аудиторів, по якій призначалися десять з двадцяти членів АПУ, була передана з'їзду аудиторів. Половина складу АПУ, що залишилася, призначається державними органами. Добре це або погано для ринку поки оцінити складно. Позитив можна чекати, якщо на з'їзд зможе прийти будь-яка людина з сертифікатом аудитора, незалежно від його приналежності до професійних організацій, з правом вибирати і бути вибраним. Якщо такої можливості не буде, то з'їзд перетвориться на інструмент впливу окремих груп аудиторів.

Стабільний попит аудиторські послуги мають перш за все у іноземних компаній. Вони звикли довіряти аудиторам у всьому, включаючи фінансовий облік, податкове, фінансове і управлінське консультування, аудиторські перевірки. Вітчизняні компанії не такі однозначні в своїх перевагах. Як завжди, спрацьовує обов’язковість проведення, але обов'язковим аудит є тільки для декількох категорій замовників - банків і інших фінансових установ, емітентів цінних паперів. Причому велика частина таких перевірок проводиться формально і іноді обмежується випискою аудиторського висновку за дуже низьку ціну. Приводить до цього небажання компаній платити за обов'язковий аудит, а робить можливою таку практику відсутність дієвого контролю за якістю аудиторських послуг.

Отже як бачимо фінансова звітність в Україні є обов’язкова і відповідно аудиторська діяльність стає в Україні все більш популярною. Отже постає проблема нормативного регулювання аудиторських послуг, велика увага має приділятися саме якості аудиторських послуг. В Україні були прийняті дії щодо посилення контролю за аудиторською діяльністю, що в свою чергу вимагали зміни нормативного регулювання, яке відповідно вплинуло на саму методику аудиту, яка в наш час є частково вирішеною. Загалом можна сказати про позитивний розвиток аудиту в Україні, що підтверджує те що ми перші з країн пострадянського суспільства перейшли до міжнародних стандартів аудиту і вже приймаються дії щодо переходу до міжнародних стандартів фінансової звітності та бухгалтерського обліку.

Таким чином, проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки:

- незважаючи на те, що національні П(С)БО розроблено на основі міжнародних стандартів, все ж принципи обліку і звітності, які вони встановлюють наближені до GAAP. Тому, враховуючи і територіальну наближеність до Європи та наміри євроінтеграції економіки України доцільним є перегляд критеріїв підготовки звітності до МСФЗ;

- підвищення якості підготовки фінансової звітності акціонерних товариств могло б сприяти застосування окремих положень Закону Сарбейнса-Окслі у підготовці прийнятого Закону України «Про акціонерні товариства», особливо ті, що стосуються взаємодії Комітетів з аудиту (фактично Ревізійна комісія АТ) та незалежних аудиторів;

- зміни у нормативно-правовій базі з бухгалтерського обліку зумовили зміни у структурі балансу і порядку розподілення необоротних активів у частині нерухомості, розподіляючи її на інвестиційну, операційну, необоротні активи, утримувані для продажу;

- при розгляді підвищення якості аудиторських послуг при розробці моделі нагляду за нею доцільним є використання практики Німеччини як такої, яка є найбільш наближеною до національної моделі;



Література

1. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93., №3125-ХІІ.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. Видання 2004 року. /Пер. з англ.. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гук Т.Ц.Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куликов. – К.: ТОВ „ІАМЦ АУ „СТАТУС”, 2004.- 1028с..

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затв. наказами Міністерства фінансів України.

4. Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 „Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг”, затв. рішенням АПУ № 182/4 від 27.09.2007.

5. Андрієнко В.О., Тютюнник П.С. Принципи формування фінансової звітності на підприємствах України та за кордоном //Вісник ЖДТУ, № 3, 2009.- с. 12-15

6. Сахарцева І.І. Теоретико-методологічні аспекти формування програми аудиту. Монографія. – К.: Кондор, 2005.- 374с.

7. Петрик О.А., Савченко В.Я., Свідерський Л.Є. Організація і методика аудиту підприємницької діяльності: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2008. – 472с.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  


3

Сейчас читают про: