double arrow

Екологічні проблеми Чорного моря

2

Яким образом можна наблизитися до врегулювання екологічних проблем приморських регіонів, настільки привабливих для промислових лобі? Транснаціональні компанії при прийнятті рішень про реалізацію проектів, у більшості пов'язаних із транспортуванням товарів, виходять насамперед з їхньої прибутковості. Так само найчастіше надходять і правительства держав, далеко не завжди утрудняючи себе оцінкою супутніх екологічних і, як наслідок, економічних витрат проектів. Трохи іншої логіки дотримуються при аналізі проектів неурядові організації, у більшості випадків інтереси, що представляють, тієї частини приморського населення, що не може розраховувати на безпосередню вигоду від реалізації проектів, зате гостро відчуває екологічні витрати.

Вираження «сидіти на трубі» міцно ввійшло в наш лексикон. Навіть школяр знає, що так позначається ситуація, коли економіка регіону й благополуччя громадян цілком залежать від експорту природних ресурсів, причому в основному невозобновимых. Тим часом існує чимало країн, що будують своє благополуччя на іншій основі — раціональному менеджменті й розумному використанні возобновимых природних ресурсів. Росія, на жаль, до їхнього числа поки не ставиться. Хоча має для цього майже все.

Азово-Чорноморське узбережжя Росії унікально: і м'який клімат, і чудові ландшафти, і родючі ґрунти — все це робить даний регіон привабливим для туристів, коштовним для сільського господарства. По даним Всеросійського суспільства охорони природи, що збереглися уздовж Чорноморського узбережжя фісташково-ялівцеві рідколісся, а також широколиственные лісу із вкрапленнями скельного дуба — унікальні не тільки для Росії, але й для всього Середземномор'я. У їхньому флористичному складі близько 60% реліктових і эндемичных видів. На схилах сопок і гряд Таманського півострова, серед суцільних розораних угідь, збереглися окремі ділянки різнотравно-злакових степів і видів напівпустельного типу. Азовське узбережжя — дельти рік Кубані й Дону, Ахтаро-Гривенская система лиманів — являють особливу цінність для збереження биоразнообразия й рибних ресурсів. Але всі ці природні багатства перебувають зараз у зоні надзвичайно активного освоєння, причому найчастіше без обліку їх виняткової екологічної, эстетической і бальнеологічної цінності.

Так, у Краснодарському краї реалізується проект Каспійське трубопровідного консорціуму (КТК): прокладається нафтопровід, будується нафтоналивний термінал. І геополітичне значення цього проекту повністю заслонило в очах багатьох державних чоловіків витрати, які він несе. От деякі приклади таких, здавалося б, незначних витрат, які в сумі можуть привести до обесценеванию нашого національного природного надбання — Азово-Чорноморського узбережжя. При будівництві ділянки нафтопроводу на території Утришского й Абраусского заказників, що почалося до одержання необхідних адміністративних дозволів і всупереч протестам місцевих жителів, були знищені десятки гектарів реліктових ялівцевих лісів (щожили в них тварини й птахи втратили свою екологічну нішу й були приречені на загибель). Інший приклад: жителі Новоросійського району виступають проти будівництва нафтоналивного порту в сел. Південна Озерейка, тому що це створює погрозу для єдиного в Росії дитячого курорту федерального значення — «Анапа», розташованого поблизу. Цього року Жовтневий районний суд Новоросійська задовольнив позовну заяву групи громадян про неправильне ведення будівельних робіт з КТК, але його рішення відразу було опротестовано Новоросійською прокуратурою.

Корінь виникаючих проблем — у відсутності механізмів підрахунку матеріального збитку, наносимого державній скарбниці й населенню регіону (добробут якого в значній мірі залежить від процвітання туризму) у результаті використання реліктових ялівцевих гаїв і курортного узбережжя під будівництво нафтопроводів і нафтових терміналів, тобто прямо сказати — використання не по призначенню. Центральна й Краснодарська ради ВООП у жовтні 2000 року провели із цього приводу регіональна нарада, на яке запросили експертів, що займалися оцінкою вартості земель у регіоні. Було показано, що відсутність прийнятої на державному рівні схеми диференційованої оцінки вартості земель створює передумови для безконтрольного землекористування. Інакше кажучи, поки екологічну, эстетическую, рекреаційну цінність земель, поряд з іншими її коштовними властивостями, не будуть розраховувати в грошовому вираженні, зберегти ці землі не вдасться — якщо тільки у вигляді техногенних пустель. Так що причорноморські заповідники й національні парки з їх лісистими гірськими хребтами, мальовничими каньйонами й водоспадами, джерелами мінеральних вод, унікальними грязьовими вулканами й живим морем поки залишаються в небезпечній заставі нашої безгосподарності й безтурботності.




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  


2

Сейчас читают про: