Структура предмету економічної теорії
Економічні категорії і закони утворюють складну субординовану систему. Одні категорії відбивають поверхневі явища, інші — більш глибинні процеси, треті виступають синтезом сутності і форм прояву тощо. Можна виявити вихідну категорію, з якої починається розгортання системи, основний закон, який відображає сутність системи і спрямованість її руху і т. ін. Пізнати економічну дійсність — означає теоретично її відтворити за допомогою системи економічних категорій і законів.
Функції економічної теорії (перелічити, дати коротке визначення)
Теоретико-пізнавальна (розкриває зміст економічної теорії), прогностична, методологічна (використання економічних знань для здійснення досліджень у галузі соціології), практична (обґрунтуванні практичного застосування економічних законів для вирішення господарських завдань).
Підходи до методології вивчення економічної теорії
Позитивная экономическая теория изучает реальное состояние хозяйства и то, как это состояние может изменяться в результате тех или иных событий. Нормативная теория любое событие может оценивать (говорить, хорошо это или плохо) с точки зрения соответствия этому "идеальному" состоянию. Прикладная экономика Экономическая теория изучает хозяйство как бы со стороны. Прикладная экономика фирмы — совокупность дисциплин, определяющих действия различных управляющих любой фирмы.
Методи діалектично-матеріалістичного підходу
Своими словами: диалектически материальный подход заключается в том, что экономическая модель строиться в зависимости от специфики социальной жизни.
Яку роль у творенні економічних категорій відіграє метод наукової абстракції
Наукова абстракція як метод поглибленого пізнання дійсності ґрунтується на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремленні в ньому сталого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони. Наукова абстракція дає можливість глибше зрозуміти дійсність, виокремити в досліджуваному явищі найголовніше, істотніше, позбутися другорядних обставин, що ускладнюють розуміння досліджуваного явища.
Економічний експеримент - це (продовжити визначення)
Експеримент - форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами.
Економічна модель, величини, що задіяні в її побудові
Модель — це спеціально створений об'єкт, на якому відтворюються певні характеристики досліджуваного явища, а моделювання — це конкретне відтворення цих характеристик, що дає змогу вивчати можливу поведінку явища без проведення експериментів над ним. Величини: ВВП, споживання, інвестиції, зайнятість, процентну ставку, кількість грошей тощо.
Сутність економічного блага
Економічне благо. Благо, що обмежене стосовно величини, яку потребують. Тому воно має розподілятися, звичайно, через призначення цін.
Економічні і неекономічні блага
Блага -средства, с помощью которых удовлетворяются потребности имеются в распоряжении общества в неограниченном количестве (воздух) – неэономические в ограниченном количестве – єкономические
Блага індивідуальні і колективні
Общественные блага — блага, обладающие следующими признаками:
- признак неисключения — практически невозможно исключить человека из круга потребителей данного блага
- признак неконкурентности в потреблении — потребление блага одним человеком не уменьшает возможностей потребления его другим
- признак неделимости — благо нельзя разложить на отдельные единицы
Это определение хорошо иллюстрируется следующими примерами:
- маяк, направляющий моряков ночью светит всем, до кого доходит его свет.
- обеспеченная внутренняя и внешняя безопасность государства доступна всем, кто находится на его территории.
К общественным благам относятся: оборона, бесплатное образование, общедоступное посещение парков, музеев и т.п.
Потреби та їх класифікація
Потребность - это нужда личности или общества в чем-либо необходимом для поддержания жизнедеятельности или развития.
В наиболее общем виде потребности разделяют на материальные, духовные и социальные.
На первом плане всегда стоит удовлетворение материальных по-требностей - в пище, одежде, жилье и пр. Материальные товарами, так и услугами (ремонт автомо-биля, консультация юриста.). Духовные потребности удовлетворяются в занятиях наукой, искус-ством, в получении образования. По мере развития общества растут возможности расширения и удовлетворения социальных потребностей, таких, которые связаны с участием в коллективной деятельности.
Классификация А. Маслоу
1) физиологические (еда, питье и т. д.);
2) в безопасности (защита от боли, страха и т. д.);
3) в социальных связях (любовь, участие в группах по интересам);
4) самоуважение (достижение цели, признания);
5) в самоактуализации (реализация способностей и т. д.).
Согласно А. Маслоу, первые две группы потребностей относятся к низшему порядку, две последние - к высшему. До тех пор пока не удовлетворены потребности низшего порядка, не действуют потребности высшего порядка.
Корисність благ
Полезность блага или товара есть способность его удовлетворять какой-нибудь человеческой потребности.
Полезность блага тем выше, чем большему числу потребителей оно служит, чем настоятельнее и распространённее эти потребности и чем лучше и полнее оно их удовлетворяет.
Дати характеристику ресурсів, що використовуються для виробництва благ
Ресурсы или факторы -совокупность различных элементов производства, которые могут быть использованы в процессе создания благ и услуг.
Труд как фактор производства представлен физической или интеллектуальной деятельностью, направленной на изготовление благ и предоставления услуг
Земля рассматривается как естественный фактор. Она не является результатом человеческой деятельности.
Капитал Это разнообразные орудия работы, инструменты, механизмы, помещения, средства связи, пути соединения и др
Предпринимательские способности - особый вид человеческого капитала представленного деятельностью по координации и комбинированию всех других факторов производства с целью создания благ и услуг.






