Методи дослідження якості побутових електроміксерів

 

Перед початком випробувань після розпаковування прилади повинні витримуватися не менше 12 год. за температури випробувального приміщення.

Відхилення стабілізованої напруги мережі живлення не повинні перевищувати ±2% номінальної напруги.

Перелік приладів, засобів вимірювання і випробувального обладнання встановлюють у ТУ (ТО) на конкретні прилади.

Засоби вимірювань повинні бути перевірені згідно з ДСТУ 2708, мати документ або клеймо, що засвідчують їх придатність щодо експлуатації. Випробувальне обладнання повинно бути атестованим.

Для вимірювання температури і відносної вологості у випробувальному приміщенні повинні застосовуватися засоби вимірювань з похибкою ±1°С і ±2% відповідно.

Електричні параметри приладів повинні вимірюватися засобами вимірювань, клас точності яких не нижче 2,5; відносна похибка вимірювань ±2,0%.

Час повинен вимірюватися секундоміром класу точності не нижче 2,0 з абсолютною похибкою відрахування часу ±5 с.

Вимірювання геометричних розмірів повинно проводитися з точністю ±1 мм засобами вимірювань з ціною поділки 1 мм.

Під час приймально-здавальних випробувань допускається проводити випробування за напруги, що дорівнює 0,9 номінальної.

Масу електроміксерів визначають за даними таблиці 2 пункт 3, вимірюють на вагах з похибкою зважування не більшою ніж +0,01 кг. Масу електроміксерів, що перевищує 15 кг вимірюють на вагах з похибкою зважування не більшою ніж ±0,02 кг.

Контроль деяких вимог здійснюють візуально шляхом порівняння їх наявності у технічних умовах і експлуатаційних документах, з використанням, за необхідності, методів, установлених у технічних умовах на конкретні електроміксери. Контроль вимог маркування здійснюють шляхом зовнішнього огляду.

Густота збитих білків, ступінь подрібнення овочів повинні відповідати даним наведеним у таблиці 3.

Наявність додаткових пристосувань контролюється співставленням фактичної наявності та даними таблиці 4.

Контроль вимог які передбачають середній наробіток на відмову електроміксерів повинен становити не менший ніж 250 год. і середній термін служби виробу становить не менший ніж 12 років без навантаження.

До початку випробувань і через кожні 50 год. наробітку потрібно визначати електричну міцність ізоляції і продуктивність.

Випробування проводять за напруги мережі живлення.

За відмову приймають:

– зупинку двигуна;

– невідповідність опору електричної ізоляції;

– невідповідністьпродуктивності електроміксера. Випробуванняповинні завершуватися під час досягнення граничного числа від'ємних виходів або граничного сумарного наробітку.

Результати випробувань вважають позитивними, якщо до досягненняtmaxчисло негативних виходів не перевищує rпр

Значення середнього наробітку на відмову приладів необхідно співставляти з даними таблиці 5.

Контроль вимог конструкції провадять зовнішнім оглядом, перевіряючи відповідність складання ЭМ, наявність і розташування окремих елементів і пристроїв, а також порівнянням з еталоном. Відповідність зовнішнього вигляду ЭМ затвердженому зразку перевіряють під час приймально-здавальних випробувань.

Випробування двигуна від перевантаження електропривод ЭМ проводять гальмуванням приводу.

При цьому двигун, як правило, відмикається від мережі живлення протягом часу, що не перевищує 5 с. Допускається збільшення часу відмикання двигуна тепловим захистом за умови, що до моменту відімкнення температура його нагрівання не перевищує. Випробування провадять за напруги 0,9 номінального значення.

Випробування на блокування провадять на холостому ході зустановленим захисним пристроєм та без нього. У першому випадку ЭМ повинні нормально працювати, у другому – не вмикатися.

 

Маркування, пакування, транспортування та зберігання електроміксерів

Маркування

 

Маркування приладів – згідно з ДСТУ 3135.7 з доповненнями:

§ умовне позначення;

§ рік та місяць випуску;

§ напис «ВИРОБЛЕНО В УКРАЇНІ»;

§ напис «Made in Ukraine» (для експортних поставок).

Маркування приладів для експорту – згідно з вимогами цього стандарту, якщо інше не зазначене у відповідному договорі із споживачем.

Маркування може бути нанесено на металеву табличку способом фотодруку, фотохімічним способом або методом пресування на добре видимій поверхні приладу. Металева табличка повинна бути розташована на добре видимій частині задньої стінки приладу.

На приладах і насадках можуть бути виконані піктографічні рисунки, які повинні відповідати ДСТУ 3135.7 та ГОСТ 24899.

На споживчій тарі, як правило, зазначають:

§ назву, торговельну марку і (або) товарний знак підприємства-виробника;

§ умовне позначення приладу;

§ номінальну напругу, В;

§ символ струму;

§ символ ступеня захисту від ураження електричним струмом;

§ напис «ВИРОБЛЕНО В УКРАЇНІ»;

§ напис «Made in Ukraine» (для експортних поставок);

§ маніпуляційні знаки №1,11 згідно з ГОСТ 14192 (за необхідності).

Транспортне маркування вантажу – згідно з ГОСТ 14192 з маніпуляційними знаками №1, 3, 11 (за необхідності) з такими доповненнями:

§ умовне позначення;

§ кількість упакованих приладів;

§ напис «ВИРОБЛЕНО В УКРАЇНІ»;

§ напис «Made in Ukraine» (для експортних поставок).

У разі використання споживчої тари як транспортної, зазначають дані згідно з 6.4.5 цього стандарту.

На приладі, споживчій тарі та РЭ повинен проставлятися знак відповідності продукції згідно з ДСТУ 2296, сертифікованої на відповідність обов'язковим вимогам цього стандарту.

Пакування

 

Прилади упаковують у споживчу тару, виготовлену з коробкового картону згідно з ГОСТ 7933 або картону гофрованого згідно з ГОСТ 7376.

Вимоги до підготовки до пакування зазначають в ТУ (ТО) на конкретні прилади.

Категорія пакування – КУ-І, внутрішнє пакування – ВУ-ІІА згідно з ГОСТ 23216.

Масу одного вантажного місця приладів у груповій тарі зазначають у ТУ (ТО) на конкретні прилади.

Примітка 1. Насадки і складові частини можуть бути додатково упаковані в індивідуальну чи групову тару, виготовлену за кресленнями, затвердженими за встановленим порядком.

Примітка 2. За необхідності металеві деталі покривають консерваційним мастилом К‑17 згідно з ГОСТ 10877 або мастилом згідно з ГОСТ 19537 чи жировим солідолом згідно з ГОСТ 1033 і загортають у парафінований папір згідно з ГОСТ 9569.

Прилади з приладдям у споживчій тарі пакують у транспортну тару згідно з вимогами ГОСТ 23216 – ящики із гофрованого картону згідно з ГОСТ 9142, ящики згідно з ГОСТ 5959, ГОСТ 16511, ГОСТ 2991.

Кількість виробів у транспортній тарі зазначають у ТУ (ТО) на конкретні прилади.

Пакування приладів, призначених для транспортування у райони Крайньої Півночі – згідно з ГОСТ 15846.

Пакування приладів для експорту згідно з ГОСТ 23216 з урахуванням вимог цього стандарту, якщо інше не зазначено у відповідному договорі із споживачем.

Під час пакування приладів у споживчу тару вкладають РЭ.

Під час пакування у транспортну тару двох і більше приладів додають пакувальний лист, що містить перелік і кількість приладів, упакованих в одному вантажному місці, із штампами пакувальника і технічного контролера підприємства-виробника.