Необхідність забезпечення фінансової безпеки підприємств агропромислового комплексу

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи управління фінансовою стійкістю підприємства

1.1 Необхідність забезпечення фінансової безпеки підприємств агропромислового комплексу

1.2 Фінансова безпека як економічна категорія: за рахунок чого забезпечується та як забезпечується

1.3 Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства

Розділ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "ДСП"

2.1 Загальна економічна характеристика ТОВ "ДСП"

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ "ДСП"

2.3 Пропозиції щодо підвищення рівня прибутковості ТОВ "ДСП"

2.4 Охорона праці на ТОВ "ДСП"

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

 

На сучасному етапі подальшої трансформації ринкових відносин в агропромисловому комплексі актуальними залишаються питання нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її промислової переробки, покращення фінансового стану і підвищення рівня доходності суб’єктів господарювання, забезпечення продовольчої безпеки країни. Вирішення цих завдань на мікрорівні неможливе без формування ефективної системи фінансового забезпечення агропромислових підприємств, провідною ланкою якої є система формування фінансової безпеки.

Питання, присвячені сутності та механізму забезпечення фінансової безпеки підприємств, останнім часом все частіше зустрічаються у наукових розробках вітчизняних економістів. Серед вчених, які займаються теоретичними, методичними та прикладними аспектами забезпечення фінансової безпеки підприємств, можна відмітити: О.В. Ареф’єву, О.І. Барановського, І.А. Бланка, В.М. Гейця, К.С. Горячеву, М.Я. Дем’яненка, Т.Б. Кузенко, В.П. Мартинюка, А.Ю. Присяжнюк, А.В. Чупіса та інших.

Актуальність дослідження процесів забезпечення фінансової безпеки підприємства обумовлена тим, що в умовах економіки перехідного періоду організації, що отримали широку господарську самостійність, зіткнулися з необхідністю принципово нових підходів до забезпечення власної економічної безпеки, що зажадало корінного перетворення всієї системи захисту економічних інтересів.

Метою звіту про проходження практики є аналіз фінансового стану підприємства та розробка рекомендацій з ефективного управління фінансовими ресурсами.

Завдання, які було поставлені і вирішені для досягнення мети роботи:

дослідити теоретичні основи аналізу фінансової безпеки підприємства, зокрема, механізми забезпечення фінансової безпеки підприємства, необхідність забезпечення фінансової безпеки підприємств агропромислового комплексу, а також ознайомитися зі специфікою діяльності ТОВ "ДСП", визначити сутність і завдання оцінки фінансового стану підприємства, визначити шляхи покращення рентабельності і платоспроможності, підвищення прибутковості, проаналізувати фінансовий стан, загрозу банкротства, виявити недоліки, надати рекомендації, щодо покращення прибутковості.

Об’єктом вивчення поставленої проблеми є товариство з обмеженою відповідальністю "Добропільське сортонасінницьке підприємство".

Економічний результат виробництва в загальному вигляді визначається різницею доходу від продажу продукції та витрат на їх виробництво і збут, дуже важливою є оцінка витрат і рівня впливу на них різних факторів.

При проведенні аналізу фінансового стану підприємства застосовуються такі методи, як аналіз за допомогою коефіцієнтів, аналіз на підставі порівняння результатів минулих років. Необхідно усвідомити, що аналіз за допомогою коефіцієнтів дозволяє вивчити такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, платоспроможність, рентабельність, аналіз прибутку. Метод заснований на оцінці величин зазначених показників, розрахованих на підставі даних, на ведених у формах фінансової звітності.

Практична значущість полягає у розробці рекомендацій щодо підвищення прибутковості та фінансової безпеки на ТОВ "ДСП".

фінансова безпека прибутковість агропромисловий

Розділ 1. Теоретичні основи управління фінансовою стійкістю підприємства

 

Необхідність забезпечення фінансової безпеки підприємств агропромислового комплексу

 

У вітчизняному законодавстві термін "фінансова безпека" вперше був використаний в Законі України "Про основи національної безпеки України" від червня 2003 р. № 964-ІV. Згідно зі змістом даного Закону фінансова безпека визначається як такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Складність та нестабільність сучасних умов господарювання, недосконалість законодавчої бази, загострення конкуренції та обмеженість фінансових ресурсів об’єктивно обумовлюють необхідність визначення сутності та механізму забезпечення фінансової безпеки на рівні окремого підприємства.

Складність і багатоаспектність дефініції "фінансова безпека підприємства" зумовлюють відсутність єдиного методичного підходу до визначення її сутності та основних складових. Серед вітчизняних вчених одним із перших визначив сутність фінансової безпеки підприємства І.А. Бланк: "фінансова безпека підприємства являє собою кількісно і якісно детермінований рівень його фінансового стану, який забезпечує стабільний захист його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифіко ваних реальних та потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого росту в нинішньому і перспективному періоді" [1, с.12].

Більшість вчених, які досліджують поняття та зміст фінансової безпеки підприємства, характеризують її з точки зору рівня забезпеченості фінансовими ресурсами, захищеності фінансових інтересів, механізму оптимізації їх розвитку, досягнення сталого фінансового стану та відповідного рівня ліквідності [2, с.9].

Це пояснюється застосуванням ресурсного підходу в теорії управління фінансовою діяльністю підприємства, який визначає характер управління з погляду оцінки джерел фінансових ресурсів, ефективності їх розподілу, використання, що в свою чергу, зумовлює формування відповідних фінансових результатів діяльності підприємства. Цікавим з даної методичної точки зору є визначення фінансової безпеки підприємства, як стану управління ресурсами, зокрема, фінансовими, який призводить до покращення показників фінансового-господарської діяльності та фінансового становища, що забезпечує захист інтересів перед загрозами [2, с.45].

На думку К.С. Горячева, фінансова безпека - це фінансовий стан, що характеризується:

збалансованістю та якістю сукупності фінансових інструментів, технологій та послуг підприємства;

стійкістю до зовнішніх та внутрішніх загроз;

здатністю фінансової системи підприємства забезпечити реалізацію його фінансових інтересів, цілей та задач достатнім обсягом фінансових ресурсів;

здатністю забезпечувати розвиток всієї фінансової системи [3, с.21].

З ресурсної точки зору вдало представляє сутність фінансової безпеки підприємства А.В. Чупіс: "… стан ефективного використання фінансових ресурсів, що відображається в позитивних значеннях показників рентабельності, якості менеджменту, фондовіддачі та оборотності активів, фінансової стійкості; забезпеченні оптимальної структури капіталу; підтриманні курсової вартості цінних паперів; зростанні норм дивідендних виплат; наявності перспектив подальшого розвитку" [3, с.32].

Дослідження ресурсно-функціонального підходу до визначення сутності фінансової безпеки підприємства в якості його основних переваг дозволяють виділити системність такого підходу до проблеми дослідження, врахування внутрішніх та зовнішніх факторів, що формують фінансову безпеку, системи індикаторів її оцінювання. Поряд з цим, посилення процесів інтеграції, інформатизації, диверсифікації діяльності сучасних суб’єктів господарювання зумовлює необхідність дослідження господарської діяльності підприємств в постійному русі, циклічності та переходу від одного стану в іншій. Тобто, фінансовий менеджмент в сучасній економічній теорії розглядається не як статичний процес управління ресурсами, а як динамічний процес управління потоками.

Такий підхід призвів до формування сучасної концепції управління фінансовими потоками, яка розглядає фінансові ресурси як джерело формування, розподілу та використання потоків. В господарській діяльності агропромислових підприємств переміщуються різноманітні види потоків, що сформовані відповідними видами ресурсів: матеріальних, інформаційних, сировинних, фінансових, грошових, трудових, енергетичних, технологічних тощо. Сукупність всіх цих ресурсів знаходиться в процесі постійного руху, перетворення та відновлення, набуваючи форми потоків. Чим складніша та диверсифікована господарська діяльність підприємства, тим складніший рух та характер використання ресурсів [4, с.54].

Поряд з цим, всі аспекти забезпечення, перетворення та використання ресурсів відображаються в системі фінансових відносин підприємства. Відображенням системи формування, розподілу та використання сукупності ресурсів підприємства, по суті, є формування фінансових потоків. У зв’язку з цим, вважаємо доцільним, розглядати фінансову безпеку підприємства в контексті системно-потокового підходу до управління його фінансовою діяльністю. В сучасних умовах вчені, які займаються дослідженням потокового методу управління господарською діяльністю, погоджуються, що синхронізація та оптимізація фінансових потоків у часі за обсягами, структурою, вартістю, визначають рівень платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Для проведення такого аналізу І.Ю. Гришова пропонує систему наступних показників: потенціал зовнішніх та внутрішніх джерел формування фінансових потоків, потужність власних джерел, коротко та довгострокові джерела формування фінансових потоків [5, с.72].

Цю систему показників доповнює О.В. Єрмошкіна, яка серед показників руху фінансових потоків виділяє обсяги, швидкість, регулярність, напрями та джерела формування [5, с.16].

Серед показників, що дають якісну характеристику фінансового потоку Ковда Н.І. виділяє: коефіцієнт достатності формування фінансового потоку, коефіцієнт ефективності фінансового потоку, рівномірності руху вхідного та вихідного фінансового потоку, період оборотності кредиторської та дебіторської заборгованості [4, с.31].

В сучасних умовах, коли кризова ситуація звернула увагу фінансових менеджерів на обґрунтування та реалізацію сучасних концепцій управління господарською діяльністю, постало питання забезпечення сталого розвитку та розробки механізму протидії загрозам при мінімальному забезпеченні фінансовими ресурсами. Таким методичним підходом можна вважати системно - потоковий підхід, використання методологічних засад якого дозволяє приймати ефективні управлінські рішення та забезпечити відповідний рівень фінансової безпеки. З урахуванням нерозривності механізму формування та взаємодії всіх видів ресурсів, фінансових потоків, фінансових результатів та фінансової стійкості підприємства, вважаємо доцільним розглядати фінансову безпеку у призмі концепції управління фінансовими потоками. В такому контексті фінансова безпека підприємства може розглядатись як здатність до ефективного управління фінансовими потоками, що дозволяє забезпечити стійкий фінансовий стан, реалізацію фінансової стратегії та протидію наявним чи потенційним загрозам сталого розвитку підприємства [6, с.44].

Фінансова безпека на рівні підприємства з погляду формування та використання фінансових потоків підприємства має комплексний характер і передбачає: - оптимізацію обсягу та джерел формування фінансових ресурсів (власних та залучених), які визначають обсяг всього капіталу; - пошук механізму ефективного розміщення фінансових ресурсів в активах підприємства (матеріальних та нематеріальних) з урахуванням фактора ліквідності та стійкого фінансового стану; - покращення фінансових результатів діяльності, збільшення ринкової вартості бізнесу та реалізацію інтересів власників; - можливість сталого розвитку та протистояння внутрішнім і зовнішнім ризикам в коротко та довгостроковому періоді. Традиційну систему індикаторів фінансової безпеки підприємства, яка включає показники рентабельності, ділової активності, ліквідності, фінансової стійкості, інвестиційної привабливості, пропонується доповнити показниками використання фінансових потоків, які кількісно та якісно відображають процес забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання [6, с.62].

Як показує досвід, ресурсний методичний підхід дооцінювання фінансової безпеки підприємства є більш ортодоксальним і опрацьованим з теоретичної та методичної точки зору. Але з погляду максимізації ринкової вартості підприємства, покращення фінансових результатів та нейтралізації потенційних загроз в стратегічному періоді більш ефективним виступає потоковий метод. Саме він характеризує процес формування, розподілу, руху, зміни в часовому просторі форм і вартості всіх потоків підприємства, які визначають основні індикатори та рівень фінансової безпеки підприємства.

Основною домінантою забезпечення фінансової безпеки підприємства є здатність протидіяти наявним і можливим ризикам, загрозам та дії несприятливих факторів внутрішнього та зовнішнього характеру. Серед основних ризиків, які формуються в зовнішньому оточенні вітчизняних підприємств агропромислового сектору, М.Я. Дем’яненко відмічає: низький платоспроможний попит населення, недосконалість нормативно-правової бази, зростаюча конкуренція з боку іноземних виробників, існуючий диспаритет цінових відносин між різними сферами агропромислового комплексу, низький рівень фінансової підтримки з боку держави, розвиток інфляційних процесів, що обмежує кредитні відносини.

Внутрішніми загрозами, які значно знижують рівень фінансової безпеки підприємств, є: обмежені фінансові можливості більшості суб’єктів господарювання, неорганічна структура капіталу, неповне використання виробничих потужностей, зношеність матеріально-технічної бази, низький рівень використання нематеріальних активів, відсутність стратегічного фінансового планування, нестача кваліфікованих кадрів в сфері фінансового менеджменту [7, с.86].

За такої значної кількості потенційних ризиків і загроз функціонування вітчизняних агропромислових підприємств основним інструментарієм забезпечення їх фінансової безпеки є механізм управління фінансовими потоками: їх формуванням, розміщенням, рухом, оптимізацією. Досвід показує, що проблема забезпечення фінансової безпеки криється в інституційній неспроможності фінансової архітектоніки вітчизняних підприємств. О.М. Тридід та Г.М. Азаренкова роблять акцент саме на фінансовій архітектоніці як узагальнюючій характеристиці організації взаємодії фінансових потоків економічних агентів. Вони визначають фінансову архітектоніку як систему, в межах якої виділяють факторні умови щодо сталості та безперервності руху фінансових потоків [8, с.25].

Основними проблемними аспектами в цій сфері постають: невідповідність руху фінансових потоків стратегічним завданням розвитку підприємства, обмеженість фінансових ресурсів, проблема інструментального забезпечення вирішення фінансових завдань. Важливість побудови фінансової архітектоніки у забезпеченні фінансової безпеки очевидна, адже вона формується сукупністю та складом фінансових ресурсів та джерел їх утворення, що забезпечуються інвесторами, власниками, позичальниками, кредиторами і визначають характер руху фінансових та грошових потоків підприємства. Ці аспекти формують ліквідність, фінансовий стан підприємства, спроможність подолати ризики діяльності та забезпечувати свій сталий розвиток у майбутньому [5, с.68].

 

Рис.1.1 Домінанти забезпечення фінансової безпеки агропромислових підприємств

 

На фінансову ринку з позиції забезпечення фінансової безпеки підприємства покладаються наступні функції:

забезпечення оптимального поєднання різних джерел формування фінансових ресурсів;

оптимізація структури капіталу та функціональних активів підприємства;

формування та контроль за рухом фінансових потоків;

забезпечення відповідного рівня фінансової стійкості та ліквідності підприємства;

своєчасне нівелювання та управління ризиками діяльності;

формування безперервного циклу фінансових потоків та збільшення ринкової вартості бізнесу.

Дослідження теоретико-методологічних аспектів формування фінансової безпеки агропромислових підприємств дозволяють визначити основні системоутворюючі домінанти її забезпечення (рис 1.1).

Діагностику та забезпечення належного рівня фінансової безпеки агропромислових підприємств доцільно проводити на основі використання потокової концепції управління фінансовими ресурсами. Необхідність ефективного управління фінансовими потоками підвищується із активізацією ділової активності суб’єктів агропромислового комплексу, посиленням внутрішніх та зовнішніх ризиків, що загострюють проблему забезпечення фінансової безпеки. Фінансову безпеку слід розглядати в контексті управління фінансовими потоками та удосконалення фінансової архітектоніки підприємства [8, с.33].