Роль і особливості ціноутворення в будівництві

 

При проектуванні і будівництві споруд необхідно знати їх вартість (ціну). При чому ця необхідність виникає ще на початковій стадії ідеї будівництва коли визначають припустиму вартість за орієнтовними об’ємами робіт і коли завершується будівництво, а також коли підраховують фактичну вартість.

На проміжних стадіях проектування об’єкту його вартість визначається приблизно з введенням додаткових витрат на невраховані роботи.

 

 

 

Що ж таке ціна (вартість) і як вона визначається для будівельної продукції?

Ціна - важливий економічний важіль, який використовується для регулювання і контролю суспільно необхідних витрат, додержання оптимальних народногосподарських пропорцій розвитку виробничої і соціальної сфер.

Ціна повинна забезпечувати підприємствам і організаціям покриття витрат виробництва (И) і одержання прибутку (П), необхідного для виплати за трудові ресурси, процентів за банківський кредит, створення фондів економічного стимулювання, фінансування вкладень власного будівництва, відрахувань в державний та місцевий бюджети:

 

 

 

Головною функцією ціни є кількісний вираз вартості будівельної продукції.

 

Схема визначення ціни будівельної продукції передбачає:

- визначення об’єму О_і (кількості) будівельно-монтажних робіт;

- застосування нормативних кошторисних витрат С_і на виконання об’ємів і видів робіт; розрахунок розміру прибутку за установленими нормами. Ціна будівельної продукції визначається за формулою:

 

, (1)

де К_н, К_п та Л – коефіцієнти відповідно накладних витрат, планових нагромаджень і лімітованих витрат.

Ціна - один з головних інструментів госпрозрахункової діяльності підприємств і організацій в умовах ринкової економіки. Теоретично ринкові відносини передбачають запровадження вільних цін. Але, в дійсності, в жодній країні світу в чистому вигляді їх немає і держави прямо або побічно впливають на величину і структуру вільних цін.

Основні положення ціноутворення у будівництві такі самі як і в інших галузях матеріального виробництва.

Як відомо, в промисловості оптові ціни базуються на принципі єдності цін на однакову продукцію. На противагу промисловості у будівництві таких цін немає, а діють лише індивідуальні ціни на окремі споруди або їх комплекси. Такі ціни визначають за кошторисом - в цьому полягає перша особливість ціноутворення в будівництві.

Друга особливість пов’язана з методом нормування нормативного прибутку (планових нагромаджень). Його норми встановлені в однаковому проценті до середньогалузевої собівартості будівельно-монтажних робіт (а не до фондоємкості продукції, як прийнято у промисловості).

Ціна будівельної продукції для підрядних організацій визначається за виразом:

 

Ц = С_св (1 + Н_п / 100) = С_св (1 + К_п), (2)

 

де С_св - кошторисна собівартість будівельно-монтажних робіт;

Н_п - норма планових нагромаджень, %; К_п = Н_п / 100.

Кошторисна собівартість С_св складається з прямих та накладних витрат, тобто

 

С_св = С_пв + С_н = С_п (1 + К_н),                         (3)

 

де С_п – кошторисна вартість прямих витрат;

,

 

С_пв – накладні витрати з нормою витрат Н_н.

З урахуванням формули (3) ціна будівельної продукції через прямі витрати дорівнює

 

Ц = С_пв (1 + К_н) (1 + К_п). (4)

 

Третя особливість стосується порядку формування та затвердження цін на будпродукцію. В кожному проектному інституті визначається кошторисна вартість об’єктів і споруд, яка в складі проектів затверджується відповідними органами замовників.

Таким чином, схема ціноутворення в будівництві має такий вигляд:

 

 

 

Роль ціни на різні види будівельної продукції та витрати виконують кошторисні розрахунки. Що ж таке кошторис?

Кошторис - розрахунок, який визначає загальну суму витрат в грошовому виразі, що необхідні для зведення будівель та споруд.

Іншими словами кошторис - сукупність нормативних розрахунків, якими визначається вартість будівництва, об’єктів і виконаних робіт, а також визначається потреба матеріальних і трудових ресурсів. Крім того, окремо складаються кошторисні розрахунки на виконання проектно-розвідувальних робіт і на окремі, так звані, лімітовані витрати (наприклад, на утримання персоналу технагляду замовника за будівництвом, на тимчасові будівлі і споруди і т.п.).

Кошторисна вартість повинна бути максимально наближена до фактичної вартості будівництва.

Кошторисні ціни у будівництві засновані на:

а) оптових цінах на промислову продукцію (матеріали, конструкції, машини) для будівництва;

б) тарифах на транспортне перевезення будівельної продукції;

в) нормах і націнках постачальницьких і збутових організацій;

г) тарифних ставках на оплату праці;

д) нормах накладних витрат і планових нагромаджень.

Становлення та розвиток ринку інвестиційних ресурсів-капіталовкладень, проектів, будівельних послуг – потребує принципово нових підходів до визначення цін на будівельну продукцію: в процесі ціноутворення центр тяжіння переноситься від калькуляційних методів (при складанні кошторисів з використанням встановлених норм і розцінок) до економічних, що засновані на широкому застосуванні договірних (контрактних) цін на готову будівельну продукцію – виробництва, пускові комплекси, об’єкти.

Договірні ціни визначаються відповідно до кошторисів. При цьому укладаються підрядні договори між замовниками і підрядними організаціями.

В умовах ринкової економіки передбачається одночасно використання двох основних моделей договірної ціни на будівельну продукцію - регульованої і вільної.

Основою для визначення регульованих договірних цін є діюча система кошторисних нормативів з урахуванням конкретних умов договору і використанням індексів цін на споживчі ресурси (матеріали, конструкції, електроенергію тощо). Для об’єктів, що будуються за рахунок державних централізованих капіталовкладень, ця система обов’язкова, а для власних коштів підприємств і організацій - рекомендована. Договірна ціна визначається протоколом і вводиться в дію з моменту укладання угоди керівником виробництва - виготівника.

Вільні договірні ціни можуть застосовуватись в умовах конкуренції підрядних організацій щодо будівництва об’єктів при безумовному дотриманні всіх процедур підготовки та проведення торгів на одержання підряду.